Рішення

від 24.10.2018 по справі 643/6934/17

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6934/17

Провадження № 2/643/685/18

24.10.2018 року Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

за участю секретаря Зубко А.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ТОВ СОХАЙЖИ , треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 28 січня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ СОХАЙЖИ укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 926,0 кв. м в нежитловій будівлі літ. З-4 , що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 82 за які відповідач повинен сплатити позивачу 485 000 грн до 28 січня 2017 року. Проте відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав та не сплатив позивачу вартість вказаних нежитлових приміщень. Позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.01.2014 року, укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю СОХАЙЖИ , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за №132, скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на вказані нежитлові приміщення та визнати за позивачем право власності на вказані нежитлові приміщення.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2017 року частково задоволено клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 05.12.2017 року задоволено клопотання про залучення в якості третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 29.08.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив про обставини, як вони зазначені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вислухавши представника відповідача, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки вважає, що зазначене визнання позову суперечить закону.

Представники третіх осіб надали суду письмові пояснення, які в судовому засіданні підтвердили, заперечували проти позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази, встановив наступні обов'язки та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2010 року ОСОБА_5 придбав у ТОВ ФІНВЕСТБУД в цілому нежитлову будівлю літ. 3-4, загальною площею 5655,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. 3-4 , що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, та прийняв на себе зобов'язання сплатити продавцю вартість цієї нежитлової будівлі у розмірі 5 500 000, 00 грн. до 30 грудня 2011 року. Державна реєстрація права власності на вищевказаний об'єкт була проведена за ОСОБА_5 16.12.2010 р.

Свої зобов'язання по сплаті ціни продажу нежитлової будівлі ОСОБА_5 не виконав. 03.01.2012року ОСОБА_6, як поручитель на підставі договору поруки № 4473-ПР від 14.01.2011.,сплатив за ОСОБА_5 на користь ТОВ ФІНВЕСТБУД виниклу заборгованість за придбану ОСОБА_5 нежитлову будівлю у повному обсязі, що підтверджується договором поруки, вимогою до поручителя, актом прийому-передачі та квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Одним днем 28.01.2014 р. ОСОБА_5 уклав низку договорів купівлі-продажу з ТОВ СОХАЙЖИ , ТОВ РАО 777 , ТОВ СУВА та ТОВ Біфель . За умовами даних договорів ОСОБА_5 передав у власність кожного з товариства окремі частині нежитлової будівлі, які разом складають спірне житлове приміщення літ. З-4, що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Ак.Павлова, 82, на умовах відстрочки сплати ціни договору до 28.01.2017 р., що підтверджується копіями відповідних договорів, копіями позовних заяв про розірвання договору купівлі-продажу та копіями рішень.

Зокрема, за спірним договором, укладеним 28.01.2014 р. ОСОБА_5 та ТОВ СОХАЙЖИ , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за № 132, ОСОБА_5 продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ СОХАЙЖИ придбало нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-:-5, 7-:-16, загальною площею 926,0 кв.м. в нежитловій будівлі літ.З-4, що розташована за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 82, на умові оплати 485000 грн. до 28.01.2017 р. Право власності на зазначений об'єкт за товариством зареєстровано у єдиному державному реєстрі речових прав 28.01.2014 р. за № 4444141.

За даним договором ТОВ СОХАЙЖИ свої зобов'язання не виконало, загальна заборгованість за договором становить 485000 грн.

Після спливу зазначеного у договорі строку для сплати ціни, тобто 28.01.2017 р., ОСОБА_5 одним днем звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовами до ТОВ РАО 777 , ТОВ СОХАЙЖИ , ТОВ СУВА та ТОВ Біфель з однаковими вимогами про розірвання договорів купівлі-продажу та визнання за ним права власності на нежитлові приміщення цієї всієї нежитлової будівлі.

В кожному з перерахованих господарських товариств ТОВ СОХАЙЖИ , ТОВ РАО 777 , ТОВ СУВА та ТОВ Біфель засновником є ОСОБА_5 і його частка в капіталі кожного товариства складає 77 відсотків, зареєстровані данні товариства в Єдиному державному реєстрі однією датою 22.01.2014 р., керівником даних підприємств є з 04.07.2017 р. ОСОБА_10, місцезнаходження товариств визначене за адресою спірних приміщень: м.Харків, вул.Ак.Павлова, 82.

Відповідно дост. 655 ЦК України договір купівлі-продажу визначається як договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (покупцеві) майно (товар) у власність, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст. 692 ЦК України договором може бути передбачено розстрочку платежу.

Відповідно до ч.4 ст. 692 ЦК України якщо покупець відмовиться оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару та сплати процентів або відмовитися від договору і вимагати його розірвання з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України .

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бити розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом.

Однієї з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним порушенням є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. В даному випадку істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, і вина сторони, що припустилася порушення договору, не має значення для оцінки порушення як істотного. Критерієм істотного порушення договору закон визначає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладанні договору.

Вивчивши правовідносини, що виникли між сторонами, та обставини, що встановлені під час укладення та виконання спірного договору, суд дійшов до висновку, що невиконання покупцем обов'язку по сплаті суми за договором на тих умовах, що передбачені договором, незалежно від об'єктивної можливості чи за відсутності такої можливості, само по собі є істотним порушенням договору.

Між тим, суд вважає, що позивачем не доведено, що він від невиконання відповідачем даних умов договору значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні договору.

Так, позивач уклав договір з відповідачем ТОВ СОХАЙЖИ , в якому він є бенефіціарним власником з часткою в статутному капіталі у розмірі 77 відсотків, має право впливати на господарську та фінансову діяльність товариства, що на думку суду свідчить про відсутність завданої йому шкоди в результаті порушення покупцем ТОВ СОХАЙЖИ своїх обов'язків по оплаті вартості нежитлових приміщень.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих або витребуваних доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету позову, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісності здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Таким чином, вимоги про розірвання договору є недоведеними, внаслідок чого необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягають, не можуть бути задоволені і вимоги про скасування реєстрації та визнання права власності на нежитлові приміщення, які є предметом договору, так як ці вимоги є похідними від первісних.

Зобов'язання вважаються не припиненими, внаслідок чого позивач не позбавлений права захистити свої права іншим шляхом, а саме, вимагати виконання договору та стягнення суми належних платежів з процентами відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України , суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України , у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали Московського районного суду м.Харкова від 01 серпня 2017 року, а саме: скасувати заборону відчуження нежитлових приміщень третього поверху № 1-:-5, 7-:-16 загальною площею 926,0 кв.м, в нежитловій будівлі літ. З-4, що розташовані за адресою: м.Харків вул. Ак. Павлова, буд. 82, які належать на праві власності ТОВ СОХАЙЖИ .

Відповідно до ч.10 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням по справі.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ СОХАЙЖИ , (ЄДРПОУ 39062918) місцезнаходження: м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд.82.

Третя особа: ОСОБА_7, ІНН НОМЕР_1, місце проживання , 61166, АДРЕСА_2.

Третя особа: ОСОБА_6, ІНН НОМЕР_2, місце проживання , 61202, АДРЕСА_3.

Суддя Н.В. Єрмак