Ухвала

від 02.11.2018 по справі 188/1570/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/211/18 Справа № 188/1570/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018040530000555 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 з покладанням на нього відповідних обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурором не наведено жодних доказів в підтвердження наявності ризиків зазначених в його клопотанні, крім того судом не взято до уваги, що ОСОБА_7 був затриманий тоді, коли сам прийшов до Петропавлівського відділення поліції по своїм справам, а тому він не мав наміру переховуватися від органів досудового розслідування.

Вказує на те, що підозра є необгрунтованою, оскільки доказів, які б підтверджували те, що потерпілому були нанесені тілесні ушкодження, які є небезпечними для його життя чи здоров`я, в матеріалах досудового слідства відсутні.

Зазначає, що тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_7 не може бути підставою для застосування запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки це суперечить презумції невинуватості.

Ухвалою слідчого судді Петропавлівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від25жовтня 2018рокубуло задоволено клопотання слідчого СВ Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб з 13 години 45 хвилин 24.10.2018 року по 13 годину 45 хвилин 22.12.2018 року.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що враховуючи існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість підозрюваним незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також, що ОСОБА_7 має сталі соціальні зв`язки, спілкується з батьками, має постійне місце роботи і стабільний заробіток, але має закордонний паспорт і підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_7 не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, та просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно доч.1,п.5ч.2ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченимстаттею 177цьогоКодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрімдо раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, щозазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йомукримінального правопорушення,колегія суддівзважає нате,що,як зазначеноу рішенніЄвропейського судуз правлюдини від28.10.2004р.у справі«Мюррей протиСполученого Королівства»,для вирішенняпитання прообрання запобіжногозаходу факти,що викликаютьпідозру,не обов`язковомають бутивстановлені доступеню,необхідного длязасудження абонавіть пред`явленняобвинувачення,а згіднорішення Європейськогосуду зправ людинивід 30.08.1998р.у справі«Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, довідкою з приймального відділення (а.п. 8), протоколом огляду місця події (а.п. 11-12), договором з ломбарду № 1015461 від 21.10.2018 року (а.п. 23), протоколами пред`явлення особи для впізнання з додатками (а.п. 25-30).

Таким чином, доводи захисника щодо недоведеності обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 злочину, не можуть бути прийняті до уваги у зв`язку з вищенаведеним. Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії»зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є частково обґрунтованими, оскільки прокурором не доведено наявності ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, при цьому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, об`єктивно існує і для його запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Так, слідчий суддя врахував існування ризику, що перебуваючи на свободі підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

А також, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 має сталі соціальні зв`язки, спілкується з батьками, має постійне місце роботи і стабільний заробіток, але має закордонний паспорт і підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв`язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою та встановлені в ухвалі слідчого судді.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 не мав наміру переховуватися від органів досудового розслідування не заслуговують на увагу, оскільки зазначений ризик не був врахований судом першої інстанції.

Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 181 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від25жовтня 2018рокущодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3