Рішення

від 09.11.2018 по справі 463/585/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/585/18

Провадження № 2/463/1561/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Прошляк В.-А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я , ОСОБА_3 Міністрів України про визнання незаконним розпорядження про покриття матеріальної шкоди і моральної шкоди за невиконання колективного договору, невиплату зарплати, премії, одноразової допомоги на оздоровлення,

в с т а н о в и в :

позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я та ОСОБА_3 Міністрів України, просить:

1.визнати неправомірною дії ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я , щодо неправильного нарахування і невиплати заробітної плати, премії, повернути борги, поновити законні інтереси позивачки гарантовані Конституцією України. Законами України про звернення громадян , Про доступ до публічної інформації , про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Колективним договором та КЗпП України;

2.зобов'язати відповідачів провести перерахунок недоплаченої заробітної плати, премії тощо на суму 34 835,9 грн і не виплаченої пенсії за три роки;

3.стягнути з відповідача ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я на користь позивача недоплачену заробітну плату, премії - завдану матеріальну шкоду в розмірі 40 087,17 грн і моральну шкоду 50 000,00 грн;

4.зобов'язати відповідачів поновити законні права та інтереси позивача;

5.стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір.

Ухвалою суду від 07 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху, після усунення недоліків позивачем частково, ухвалою суду від 16 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2018 року, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2018 року скасовано та направлену для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та надано відповідачам термін на надання відзиву на позов, сторони в судове засідання не викликались.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що працюючи на посаді лікаря статистика КЗ ЛОР ЛОМІАЦ починаючи з 20.04.2007 має право на отримання щорічної разової матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до положень Постанови КМУ від 11.05.2011 №524, у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки, крім цього відповідно до п.7 Положення про Подяку Департаменту охорони здоров'я ЛОДА передбачено її право на отримання грошової премії у розмірі одного посадового окладу в розмірі 1678 грн в тому числі і до ювілею 08.02.2015 згідно колективного договору у розмірі 1678 грн. Проте такі не були виплачені, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення майнової шкоди невиплати заробітної плати, премії в сумі 34 835,9 грн.

Зазначає, що відповідач умисно не здійснив преміювання позивача в розмірі 10 176 грн., внаслідок порушення її прав понесла вимушені витрат на лікування в сумі 5 251,25 грн. Відповідач незаконно дав розпорядження про внесення в табель протиправних змін, і їй поставили умисно 2 прогули з метою не виплати премії за грудень 2017 року у сумі 3 392 грн.

Крім того, зазначає, що їй не виплачена суму у розмірі 10 176 грн до Дня медпрацівника 2017 року , що вона не доотримувала щомісячно премії в розмірі 100% незважаючи на те, що виконувала великий об'єм роботи за відсутніх працівників, а хтось отримував премії і пенсії тощо.

Окрім того, посилається на положення КЗпП України, що у зв'язку із затримкою виплат зазначених сум, які є частиною заробітної плати, такі підлягають обов'язковій компенсації та індексації у встановленому законом порядку, у зв'язку із чим просить покласти на відповідача обов'язок здійснити донарахування та виплату грошової компенсації та індексації грошових доходів за період порушення її прав з 2015 по 2017 роки. Додатково просить у відповідності до вимог ст.625 ЦК України зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити інфляційні втрати та три відсотки річних за порушення термінів виплати зарплати та премії на оздоровлення та до ювілею.

Також позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 міністрів України обґрунтовує, тим що тарифний розряд позивача становить 1600 грн і відповідно одержує заробітну плату 3 392,0 грн, проте жодні звернення позички відповідачем не розглянуто і умисно не прийнято рішення в порядку ст.19 Конституції України. Зазначає, що отримувала менше ніж гарантовано державою і як наслідок у неї буде пенсія приблизно 2 500 грн, яку держава викрадає у позивачки вже три роки і в сумі становить 90 000 грн, оскільки неконституційна пенсійна реформа Уряду України - КМ України, який збільшив пенсійний вік жінок з 55 р. до 58,5 років. Просить зобов'язати відповідача поновити права і законні інтереси позивачки, лікаря на пенсію за віком з 55 років і виплатити невиплачену пенсію за три роки з компенсацією і індексацією та 3% річних.

Вважає, що своїми діями відповідачі завдали їй моральної шкоди, яка полягає у тому, що вона змушена була нервувати при захисті прав та законних інтересів, і як наслідок погіршився стан її здоров'я, внаслідок чого вона перебувала на лікарняному.

Внаслідок наведених вище обставин, позивач звернулася до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.

Ухвалою суду від 03.09.2018 залучено до справи правонаступника відповідача ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр - ОСОБА_2 заклад Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я та надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Проте, відповідач ОСОБА_2 заклад Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я відзив не подав.

26.09.2018 на адресу суд надійшов відзив від відповідача ОСОБА_3 Міністрів України. Позовну заяву вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Зміни, що вносились в пенсійне законодавство, зокрема щодо зміни пенсійного віку, прийняті Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи , який прийнятий Верховною радою України 08.07.2011 року, набрав чинності з 1 жовтня 2011 року. Зокрема, цим законом встановлений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію. Відповідно до ст.26 чинного Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Умовою призначення пенсії особі є досягнення нею необхідного віку, встановленого законодавством та наявності страхового стажу. Так, як позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, то відповідно до чинного законодавства право виходу на пенсію в неї виникло після досягнення 58 років і 6 місяців. Та за умови наявності страхового стажу( не менше 25 років). Право на отримання пенсії позивач може реалізувати звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України, так як на даний час ОСОБА_4 досягла пенсійного віку передбаченого законодавством. Орім того Закон України, на підставі якого здійснюється призначення та нарахування пенсії в Україні, є чинним і не визнаний неконституційним , як вважає позивач. Закон України є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил для всіх суб'єктів права і поширює свою дію на всю територію України, а не є актом індивідуальної дії, адресованим щодо конкретного визначеної особи для створення особливих умов реалізації певного права, зокрема права на отримання пенсії позивачем. А питання неконституційності , тобто про відповідність Конституції України законів України вирішує Конституційний суду України в межах своїх повноважень. Відповідно до ст.147 К України. Зважаючи на вище викладене вважає, що ОСОБА_3 міністрів України ніяким чином не порушено право позивача на отримання пенсії за попередні три роки, так як таке в неї виникло лише 08.08.2018 року - після досягнення пенсійного віку згідно чинного законодавства, а ОСОБА_3 міністрів України не наділений повноваженнями щодо нарахування пенсії. Просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Позивач вважає, що здійснено неправильне нарахування а також невиплата зарплати, премії, просить повернути борги, у зв'язку із порушені її законні права, а тому просить визнати неправомірними дії відповідачів.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч.1 cт.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу .

Позивачем не надано суду жодного доказу того, що відповідач КЗ ЛОР Львівський обласний центр громадського здоров'я здійснював нарахування заробітної плати не в повному об'ємі, не виплачував премій відповідно до законодавства чи будь-ким іншим чином порушував права та законні інтереси. Передбачених вимогами ЦПК України підстав для звільнення позивачки від обов'язку доказування, заявлених нею вимог, судом не встановлено.

Наведені позивачем пояснення в позовній заяві про те, що їй безпідставно не було виплачена одноразову грошову допомогу на оздоровлення та премію до ювілею 55 років, винесено незаконне розпорядження про внесення в табель 2 прогулів і як наслідок недоотримання премії, не можуть свідчити про порушення прав та законних інтересів, оскільки не доведені перед судом належними та допустимими доказами.

Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 міністрів України, то суд погоджується з доводами наведеними в відзиві на позовну заяву. Відповідно до ст.44 ЗУ Про загально обов'язкове пенсійне страхування заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Та відповідно до ст. 33 цього закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Тобто відповідач ОСОБА_3 міністрів України є неналежним відповідачем щодо правовідносин про виплату пенсії за три роки.

Статтею 237-1 КЗпП передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач мотивує завдання їй моральної шкоди тим, що вона, як голова профкому КЗ ЛОР ЛОМІАЦ змушена була нервувати при захисті прав та законних інтересів голови та членів профспілки ЛОМІАЦ, внаслідок чого її стан здоров'я погіршився.

В ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження заподіяння моральної шкоди, бо доказів цьому не надано і вони відсутні в матеріалах справи. Крім того, сама по собі констатація факту про нанесення моральної шкоди позивачу не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведення факту її заподіяння та наявного причинно-наслідкового зв'язку між діями роботодавця та наслідками.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають до задоволення.

В позовній заяві позивач вказує, що даний позов поданий в порядку ст. 128 КПК, на цій підставі (а також п. 1, 2 ст. 5 ЗУ Про судовий збір ) вважає, що є звільненою від сплати судового збору, оскільки збитки завдані внаслідок кримінального правопорушення №4208141040000007 від 11.01.2018 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до Листа старшого слідчого відділу Личаківського ВП НУ НП у Львівській обл. ОСОБА_5 (а/с 24 на звороті) позива повідомлено, що у кримінальному провадженні №42018141040000007 від 11.01.2018 року досудове розслідування триває.

Отже, підстав для заявлення вимог про відшкодування шкоду завданої злочином на даний момент немає.

У зв'язку із наведеним, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, не доведено перед судом належними та допустимими доказами, що відповідачами здійснено порушення чинного законодавства України та порушено права, свободи чи законні інтереси позивача, в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13 , 76-81 , 259 , 263-265 , 268 , 273ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я , ОСОБА_3 Міністрів України про визнати неправомірною дію відповідача ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я щодо неправильного нарахування і невиплати заробітної плати, премії, повернути борги та зобов'язання відповідачів провести перерахунок недоплаченої заробітної плати, премії тощо на суму 34 835,9 грн і не виплаченої пенсії за три роки, стягнення з відповідача ОСОБА_2 закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я на користь позивача недоплачену заробітну плату, премії - завдану матеріальну шкоду в розмірі 40 087,17 грн і моральну шкоду 50 000,00 грн, зобов'язання відповідачів поновити законні права та інтереси позивача.

Дата складання повного рішення суду - 09.11.2018 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 заклад Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров'я , місцезнаходження: м. Львів, вул. Лисенка, 45, ЄДРПОУ 33617546.

Відповідач: ОСОБА_3 Міністрів України, місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2.

Суддя: Жовнір Г. Б.