Рішення

від 25.10.2018 по справі 760/8719/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

Справа № 760/8719/17

№2/760/603/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

25 жовтня 2018 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського психоневрологічного диспансеру №5про спростування недостовірної інформації.

Представник Позивача - ОСОБА_2

Представник Відповідача - Гусейнов В.І.

ІI. Описова частина

В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Київського міського психоневрологічного диспансеру №5 з позовними вимогами про зобов'язання Відповідача спростувати поширену негативну інформацію про те, що Позивач перебувала на обліку у лікаря-психіатра в період з 1972 року по 2003 рік з діагнозом Астенічний розвиток особистості, стійкий астено-депресивний синдром .

Ухвалою від 19 травня 2017 року позовну заяву було залишено без розгляду, а Позивачу було надано строку для усунення виявлених недоліків.

06 червня 2017 року Позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій додатково Позивач просила:

-зобов'язати Відповідача вилучити довідки із недостовірною інформацією про перебування ОСОБА_1 на лікуванні в КМПНД №5 з 1972 року по 2003 рік з поліції Солом'янського району, з КМДА, Київської місцевої прокуратури №9 та з інших підприємств, установ, організацій, куди була розповсюджена інформація із супровідними листами про визнання цих довідок недійсними;

-зобов'язати Відповідача припинити розповсюджувати незаконні довідки із недостовірною інформацією про перебування її на лікуванні у КМПНД №5 з 1972 року по 2003 рік.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона проживає в АДРЕСА_1. У неї склалися конфліктні стосунки з сусідами, у зв'язку з якими інколи вимушена звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів.

З однієї з відповідей Управління поліції на своє звернення Позивач, яка вона вказує, дізналася, що згідно з повідомленням Київського міського психоневрологічного диспансера №5 ОСОБА_1 перебувала обліку з 1972 року по 2003 рік з діагнозом Астенічний розвиток особистості, стійкий астено-депресивний синдром .

Аналогічна інформація містилася також і у відповіді Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації від 17.03.2017.

Позивач стверджує, що вона ніколи не перебувала на обліку в психоневрологічному диспансері, не зверталася до лікарів диспансеру, не отримувала жодного лікування, а тому вважає, що інформація, надана у вигляді повідомлень до Управління поліції та Київської міської державної адміністрації є неправдивою та негативною, оскільки створює хибне уявлення про її хворобу, внаслідок якої вона може надавати недостовірні відомості, наприклад, правоохоронним органам.

З огляду на викладене Позивач просила суд захисти її права та зобов'язати Відповідача спростувати поширену ним щодо неї недостовірну та негативну інформацію.

У судовому засіданні Позивач та її представник позов підтримали, просили суд його задовольнити. Позивач наполягала на тому, що наданий представником Відповідача оригінал її медичної карти є сфальсифікованим, і просила суд не брати його до уваги. При цьому Позивач не заперечувала факту перебування її на стаціонарному лікуванні і психіатричній лікарні імені Павлова протягом кількох тижнів в 1972 році, проте, як вказувала ОСОБА_1, це їй потрібно було для того, щоб отримати місце в черзі на поліпшення житлових умов, насправді ж у неї захворювань не було. Після цього, як вказує Позивач, вона жодного разу не зверталася до психіатричних лікарень.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував. Надав суду для огляду в судовому засіданні оригінал медичної карти амбулаторного хворого №С271137, яка була розпочата 02.10.1972, в якій містяться повна інформація про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні, обстеження її лікарями-психіатрами тощо. Зазначене, на переконання представника Відповідача підтверджує те, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на обліку в психоневрологічному диспансері, зверталася до лікарів зі скаргами на психічний стан, отримувала необхідне лікування. Згідно з останнім записом від 05.02.2003 Позивач була знята з К -обліку у зв'язку з тим, що протягом 10 років за допомогою не зверталася, що могло свідчити про стійке покращення стану здоров'я.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Позивача та її представника, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Предметом позову у справі є визначення достовірності інформації, поданої Київським міським психоневрологічним диспансером №5 на адресу Солом'янського управління поліції та Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те що ОСОБА_1 перебувала на обліку з 1972 по 2003 рік з діагнозом Астенічний розвиток особистості, стійкий астено-депресивний синдром .

Із загальних джерел судом встановлено, що психіатричний облік був запроваджений в СРСР наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 11 лютого 1964 року №60 Про обов'язковий облік хворих з вперше у житті встановленим діагнозом психічного захворювання (рос. - Об обязательном учёте больных с впервые в жизни установленным диагнозом психического заболевания ).

З того моменту будь-яке звернення до психіатра, пов'язане з встанволенням особі будь-якого психіатричного діагнозу автоматично призводило до взяття на психіатричний облік.

В матеріалах справи наявна завірена копії медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 №С271137. (а.с. 38-91)

Зазначена медична картка заведена 02 жовтня 1972 року у зв'язку зі зверненням самої ОСОБА_1 зі скаргами на своє здоров'я.

Крім того, в медичній карті міститься виписка з історії хвороби №1204 з Психоневрологічної клінічної лікарні №21 імені академіка Павлова, згідно з якою ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 15.02.1972 по 16.03.1972, тобто протягом місяця.

Зазначене підтверджує, що Позивач дійсно була поставлена на облік, як особа, якій встановлено діагноз, пов'язаний з психіатричним захворюванням (астеноневротичний стан психропатичної особистості).

Матеріали медичної карти свідчать, що і в подальшому Позивач декілька різів перебувала на стаціонарному лікування в психіатричних лікарнях. (а.с. 65, зворот)

18 травня 1992 року Позивач рекомендована для зняття з Д -обліку (диспансерного) та переведення на К -облік (консультативний). (а.с. 78, зворот)

05 лютого 2003 року, враховуючи, що ОСОБА_1 більше 10 років не зверталася за медичною допомогою, іона була знята з К -обліку. (а.с. 81)

Стаття 297 Цивільного кодексу України встановлює, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У зв'язку зі внесенням з 27.03.2014 змін до Цивільного кодексу України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було скасовано, а тому доказування Позивачем обґрунтованості свого позову, а саме, недостовірності поширеної Відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку.

Натомість, жодних доказів у підтвердження недостовірності начебто поширеної інформації Позивачем не надано.

Натомість, медична документація, надана Відповідачем підтверджує достовірність інформації про те, що ОСОБА_1 з 1972 по 2003 рік перебувала на обліку в психоневрологічному диспансері.

Відтак, позов задоволенню не підлягає.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив:

1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

2.Судові витрати покласти на державний бюджет.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1;

Відповідач: Київський міський психоневрологічний диспансер №5,адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 8;код юридичної особи 01993828.

Суддя: