Постанова

від 07.11.2018 по справі 11/186-03

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" листопада 2018 р.                                                                  Справа № 11/186-03   Колегія суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Тихий П.В., за участю секретаря судового засідання Шило А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС (вх. №25 Х/1-42) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 у справі № 11/186-03 (м. Харків, суддя Смірнова О.В., повний текст ухвали складено 07.09.2018), по скарзі Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час виконання рішення у справі за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області в особі Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС, смт. Комсомольське Зміївського р-ну Харківської області, до Державного підприємства "Зміївське монтажне управління", смт. Комсомольське Зміївського р-ну Харківської області, про стягнення 2591,79 грн,- ВСТАНОВИЛА: Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яка полягає у нездійсненні виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області від 25.06.2003 у справі №11/186-03 у порядку та строки, встановлені діючим на той час законодавством, у невиконанні встановленого законом обов'язку щодо надсилання на адресу стягувача відповідних документів виконавчого провадження, а також у безпідставному знищенні матеріалів невиконаного виконавчого провадження. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 по справі № 11/186-03 провадження з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність органу виконавчої служби під час виконання рішення у справі № 11/186-03 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України через невідповідність поданої скарги приписам ст. 339 ГПК України, а саме неправильне визначення скаржником суб'єкта оскарження. Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС із даною ухвалою суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вважає ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 по справі № 11/186-03 необґрунтованою, безпідставною та такою, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, скаржник просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 по справі № 11/186-03 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що відділ державної виконавчої служби є належним суб'єктом оскарження, оскільки державний виконавець діє від імені державних органів. Поряд з цим апелянтом зазначено на можливості суду першої інстанції в разі виявлення неналежного суб'єкта оскарження здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем в порядку ч.2 статті 48 ГПКУ. У судове засідання, яке відбулось 07.11.18 з'явився представник Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС. Інші учасники спору у судове засіданням не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 по справі № 11/186-03 не відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2003 позов прокурора Зміївського району Харківської області задоволено частково, стягнуто з ДП "Зміївське монтажне управління" на користь Зміївської ТЕС 905,57 грн заборгованості. 25.06.2018 на виконання вищезазначеного рішення, було видано відповідний наказ. 20.08.2018 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС звернулось до Господарського суду Харківської області зі скрагою, в якій просить визнати бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яка полягає у нездійсненні виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області від 25.06.2003 у справі №11/186-03 у порядку та у строки, встановлені діючим на той час законодавством, у невиконанні встановленого законом обов'язку щодо надсилання на адресу стягувача відповідних документів виконавчого провадження, а також у безпідставному знищенні матеріалів невиконаного виконавчого провадження неправомірною. Втім, місцевим господарським судом провадження з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність органу виконавчої служби під час виконання рішення у справі № 11/186-03 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України через невідповідність поданої скарги приписам ст. 339 ГПК України, а саме неправильне визначення скаржником суб'єкта оскарження. За позицією суду, суб'єктом оскарження згідно ст.ст. 339, 341 ГПК України виступає не орган Державної виконавчої служби, а державний виконавець, інша посадова особа органу державної виконавчої служби або приватний виконавець. Господарським судом Харківської області визначено, що в даному випадку скарга подана стягувачем на дії органу Державної виконавчої служби, а не державного виконавця, що свідчить про неправильність обрання заявником суб'єкта оскарження, що зумовлює неможливість її вирішення в порядку господарського судочинства, та є підставою для закриття провадження в порядку пункту 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Проте, колегія суддів не погоджується з відповідною правовою позицією та застосуванням судом першої інстанції положень ст.ст. 339, 341, пункту 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на таке. Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо: а)спір не є підвідомчим господарському суду; б)спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу; в)право чи інтерес не підлягають судовому захисту. Лише в разі встановлення судом існування відповідних обставин господарський суд може дійти до висновку про неможливість вирішення спору в порядку господарського судочинства. Таким чином, сама по собі обставина обрання стороною неналежного суб'єкта оскарження в розумінні приписів процесуального законодавства не є підставою у суду для висновку про неможливість вирішення спору в порядку господарського судочинства. При цьому колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Тобто, в порядку господарського судочинства підлягають розгляду скарги, подані особами в порядку оскарження дій державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, прийнятого саме господарським судом, спрямовані на відновлення їх права щодо належного його виконання. Оскільки скаргу подано стороною виконавчого провадження (стягувачем - Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС) в порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2003 у справі №11/186-03 розгляд останньої підвідомчий саме господарському суду. Крім того остання аргументована порушенням права стягувача на виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2003 у справі №11/186-03. Вищенаведене свідчить про те, що: 1)розгляд даної скарги підвідомчий господарському суду; 2)суб'єкти оскарження можуть виступати учасниками господарського процесу; 3)право та інтерес скаржника підлягають судовому захисту. У зв'язку з чим розгляд поданої скарги підлягає вирішенню в господарських судах, та не підлягає застосуванню приписи пункту 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Відтак, місцевий господарський суд припустився неправильного застосування пункту 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Окрім цього колегія суддів зазначає, що дійсно в положенні ст. 339 ГПК України визначено суб'єкта оскарження саме державного виконавця чи іншу посадову особу органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Однак у той же час, відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" зазначено, що державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що за змістом вищенаведеної норми діючого законодавства, державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади, а саме органів державної виконавчої служби, зокрема, здійснює виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. У зв'язку з цим висновок господарського суду про те, що чинним процесуальним законодавством передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та іншої посадової особи органу ДВС, є неправильними, оскільки, фактично законодавцем у такий спосіб визначено оскарження дій або бездіяльності відділу органів державної виконавчої служби України. Аналогічний висновок викладено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.7 Листа "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі" від 28.01.2013 N24-152/0/4-13, з зазначенням, що державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - ДВС. Враховуючи ці обставини, правові висновки деяких судів про те, що чинним законодавством не передбачено право на оскарження дій відділу ДВС, а передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та іншої посадової особи ДВС, є неправильними, оскільки, як правило, фактично завжди оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність конкретного державного виконавця. З наведеного вбачається, що визначення Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС в якості безпосереднього суб'єкта оскарження - відділу державної виконавчої служби України, не суперечить вимогам процесуального законодавства, зокрема ст. 339 ГПК України. Таким чином, місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки ст. 339 ГПК України в сукупності з приписами ч.2 ст. 7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", ст. 4 ЗУ "Про державну виконавчу службу", що в свою чергу призвело до неправильного (помилкового) вирішення цієї справи, та усунення суду від розгляду поданої скарги. Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Як вбачається з вищенаведеної норми процесуального права у випадку, якщо господарський суд вирішив, що скаргу було подано не до тієї особи (суб'єкта оскарження) повинен був, за клопотанням стягувача, замінити первісного суб'єкта оскарження на належного суб'єкта оскарження, при цьому не закриваючи провадження у справі. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 у справі № 11/186-03 прийнята з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду Харківської області. При цьому, у зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС задовольнити. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 у справі № 11/186-03 скасувати. Справу № 11/186-03 направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів. Повний текст постанови складено 12.11.2018. Головуючий суддя                                                                    В.В. Россолов Суддя                                                                                           О.І. Склярук   Суддя                                                                                           П.В. Тихий