Ухвала

від 29.11.2018 по справі 11/186-03

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" листопада 2018 р.Справа № 11/186-03

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час виконання рішення у справі № 11/186-03

за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства ДЕК "Центренерго" в особі Зміївськой ТЕС, смт.Комсомольске Зміївського району Харківської області, до Дочірнього підприємства "Зміївське монтажне управління", смт.Комсомольске Зміївського району Харківської області, про стягнення 2591,79 грн. за участю представників:

стягувача (заявника) - ОСОБА_1 (довіреність № 321/22 від 11.12.2017);

боржника - не з'явився;

органу виконавчої служби - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС 20.08.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою (вх. № 23928), в якій просило визнати неправомірною бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що полягає у нездійсненні виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області від 25.06.2003 року у справі №11/186-03 у порядку та у строки, встановлені діючим на той час законодавством, у невиконанні встановленого законом обов'язку щодо надсилання на адресу стягувача відповідних документів виконавчого провадження, а також у безпідставному знищенні матеріалів невиконаного виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 (суддя Смірнова О.В.) провадження по скарзі Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність органу виконавчої служби під час виконання рішення у справі № 11/186-03 було закрито.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2018 у справі № 11/186-03 скасовано; справу № 11/186-03 направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Розпорядженням № 749/2018 від 19.11.2018 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з недопустимістю повторної участі в розгляді скарги по справі судді Смірнової О.В. було призначено повторний автоматичний розподіл скарги по справі № 11/186-03.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 19.11.2018 суддею-доповідачем по справі № 11/186-03 визначено суддю Кухар Н.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2018 скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2018 о 12:30.

28.11.2018 до канцелярії господарського суду надійшли письмові заперечення Зміївського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківськоій області щодо скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби, а також письмові пояснення щодо виконавчого провадження № 35443356, які були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, що відбулося 29.11.2018, представник стягувача (заявника) підтримав подану скаргу у повному обсязі.

Представники боржника та Зміївського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області в судове засідання не з'явилися.

Орган державної виконавчої служби був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання з розгляду скарги стягувача, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Доказів отримання боржником копії ухвали про призначення до розгляду скарги стягувача на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Дослідивши надані стягувачем та органом державної виконавчої служби докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, та заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2003 по справі № 11/186-03 (суддя Черленяк М.І.) були частково задоволені позовні вимоги Прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства ДЕК "Центренерго" в особі Зміївськой ТЕС; присуджено до стягнення з ДП "Зміївське монтажне управління" на користь позивача 905,57 грн. заборгованості. В решті позову відмовлено. Даним рішенням також було присуджено до стягнення з відповідача на користь державного бюджету України 51,00 грн. державного мита та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. судових витрат.

25.06.2003 на виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази.

Як вбачається зі скарги, відповідно до заяви № 25/880 від 27.11.2012 ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (надалі - стягувач) було направлено до Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківській області (на теперішній час Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області) (надалі - орган ДВС) наказ Господарського суду Харківської області від 25.06.2003 по справі № 11/186-03 про стягнення 905,57 грн. з Дочірнього підприємства "Зміївське монтажне управління" (надалі - боржник).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківській області від 29.11.2012 було відкрито виконавче провадження ВП № 35443356 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.

В подальшому на адресу стягувача не було надіслано жодної постанови, яка б свідчила про здійснення будь-яких законних дій з боку органу ДВС стосовно даного виконавчого провадження.

Як зазначає стягувач, він періодично звертався до органу ДВС із відповідними запитами про хід виконавчого провадження, але письмових відповідей від останнього стягувачем отримано не було.

25.06.2018 стягувач знов звернувся до Зміївського районного управління юстиції Харківській області із запитом № 25/635-3253 (копія була направлена до Міністерства юстиції України), на який 07.08.2018 була отримана відповідь від Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 02.08.2018 № 07.02-11/20683, відповідно до якої повідомлялося, що "згідно з інформацією, наданою начальником органу ДВС перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі документи про стягнення з боржника боргу на користь стягувача на виконанні, у органу ДВС станом на 30.07.2018 не перебувають. Журнали реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження за 2012 рік знищено, в зв'язку з чим встановити факт надходження виконавчих документів до відділу та встановити винних осіб вжиття заходу реагування не вбачається можливим".

Відповідно до даних документообігу стягувача, у період з 2013 року по теперішній час будь-яка вхідна кореспонденція від органу ДВС стосовно виконавчого провадження відносно боржника не надходила.

Надаючи оцінку зазначеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6. п. 7 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (набрав чинності з 05.10.2016), рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (попередня редакція), зазначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (попередня редакція), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові

Отже, як вбачається з матеріалів справи, виходячи з вищенаведених норм діючого на той час законодавства, на підставі заяви стягувача № 25/879 від 27.11.2012 (подана 28.11.2012) та виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Харківської області від 25.06.2003 по справі № 11/186-03, органом ДВС було відкрито виконавче провадження ВП № 35443356, про що, у передбачений Законом строк, була винесена постанова від 29.11.2012 про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з документів, доданих відділом ДВС до своїх заперечень, зазначене вище виконавче провадження надійшло до відділу 28.11.2012 та завершене 04.11.2013, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у попередній редакції).

При цьому, суд зазначає, що органом ДВС не надано будь-яких доказів направлення постанови про закриття виконавчого провадження на адресу стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" (попередня редакція), державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (попередня редакція), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документи Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (попередня редакція), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувану, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача- заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строку порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 339 та ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже відповідно до приписів даної норми Конституції, органи і посадові особи, що здійснюють дії спрямовані на виконання судового рішення зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими законами України.

При дослідженні обставин скарги, суд дійшов висновку, що за умови того, що стягувач вказує на неотримання ним постанови про закриття виконавчого провадження та не спростування цих обставин органом ВДВС, в даному випадку дійсно вбачається наявність бездіяльності Зміївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Харківській області в частині не надсилання на адресу стягувача постанови про завершення виконавчого провадження № 35443356 від 04.11.2013 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.06.2003 по справі № 11/186-03.

Таким чином суд вважає вимоги скарги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву складає 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Таким чином, оскільки спірне виконавче провадження було завершено у 2013 році, 31.12.2016 сплив трирічний строк його зберігання.

Відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 12.01.2017, виконавчі провадження, завершені в 2013 році (в тому числі і виконавче провадження про стягнення боргу з ДП "ЗМУ" в розмірі 905,57 грн. на користь Зміївської ТЕС знищено, на підтвердження чого Зміївським РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області надано до суду копію акту від 12.01.2017, який складено у відповідності до вимог Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами стягувача щодо безпідставного знищення органом ДВС матеріалів виконавчого провадження.

Вирішуючи вимоги щодо решти вимог скарги стягувача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки, як вже зазначалося судом, матеріали виконавчого провадження і матеріали господарської справи станом на день розгляду даної скарги знищено, суд не має можливості зробити висновки про те, що Зміївським районним відділом ДВС ГТУЮ у Харківській області не здійснювалося ніяких дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо виконання наказу суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 73-74, 76-79, 86, 232-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС на бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час виконання рішення у справі № 11/186-03 - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в частині не надсилання на адресу стягувача постанови про завершення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.06.2003 по справі № 11/186-03.

В решті скаргу залишити без задоволення.

Зміївському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у встановлений ст. 345 ГПК України строк повідомити суд і заявника про виконання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2018.

Суддя ОСОБА_2