Постанова

від 07.11.2018 по справі 813/3734/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року№ 857/749/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 липня 2018 року у справі №813/3734/17 (суддя Карп'як О.О., м.Львів, повний текст складено 16 липня 2018 року) за його позовом до Приватного підприємства Захід-клас про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банку, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 Приватне підприємство Захід-клас звернулося до суду із заявою про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (далі - Постанова) у зв'язку із нововиявленими обставинами (далі - Заява).

Заява мотивована тим, що після винесення вищезазначеного судового рішення та набрання ним законної сили, ПП звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 29.02.2016 №№3/21-00/30162974, 2/21-00/30162974, 1/21-00/30162974 (далі - Рішення) та податкової вимоги від 15.03.2016 №2679-17 (далі - Вимога) на підставі яких було стягнуто судом податковий борг та які постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №813/4040/17 (далі - Постанова-1) визнанні протиправними та скасовані, а відтак втратили свою чинність та не можуть бути доказами наявності будь-якого податкового боргу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 липня 2018 року Заяву задоволено повністю. Постанову скасовано, прийнято нове рішення. У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУДФС) до ПП про стягнення податкового боргу відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити в силі Постанову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що на момент прийняття Постанови спірні Рішення та Вимога контролюючого органу були узгодженими та відповідачем не оскаржені. Відтак сума, яка виникла на підставі зазначених рішень ГУДФС, вважалася податковим боргом, а тому були підстави для її стягнення у судовому порядку.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи Заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до Постанови-1 рішення суб'єкта владних повноважень на підставі яких було стягнуто судом податковий борг визнані протиправними та скасовані, то такі втратили свою чинність та не можуть бути доказами наявності будь-якого податкового боргу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.10.2017 ГУДФС звернулося до цього суду з позовом про стягнення з ПП до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 30600 грн на підставі Рішень та Вимоги (а.с.5-20).

07.11.2017 Постановою позов задоволено (а.с.23-25).

У листопаді 2017 року (ще до набрання Постановою законної сили (27.11.2017)) ПП звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування Рішень та Вимоги, проте, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

24.04.2018 апеляційним судом за наслідками перегляду останнього рішення, таке скасовано та прийнято Постанову-1 за якою визнано протиправними та скасовано Рішення та Вимогу (а.с.39-41).

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361 КАС).

Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

ПП вказаний строк при поданні Заяви дотримано.

Згідно з частиною першою статті 365 КАС заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Враховуючи те, що станом на час прийняття Постанови суду та сторонам не було відомо, що Рішення та Вимога є протиправними та підлягають скасуванню, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлення таких обставин є підставою для перегляду Постанови за нововиявленими обставинами.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на те, що рішення суб'єкта владних повноважень на підставі яких було стягнуто судом податковий борг визнані Постановою-1 протиправними та скасовані, вони втратили свою чинність та не можуть бути доказами наявності такого податкового боргу, тому позовні вимоги ГУДФС про стягнення такого боргу є безпідставними.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги вищенаведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 12 листопада 2018 року.