Ухвала

від 12.11.2018 по справі 1140/2507/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 1140/2507/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В. перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року у справі №1140/2507/18 за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальник відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин фінансового управління Знам'янського міськвиконкому Лепетко Олени Миколаївни, Фінансового управління Знам'янського міськвиконкому про визнання протиправними дій та скасування штатних розписів,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №1140/2507/18 з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року.

Перевіривши апеляційну скаргу головуючий суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 298 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.4 ЗУ Про судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00грн.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 1762,00грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або його відстрочення та розстрочення у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Суд, звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.

Згідно ст.5 ЗУ "Про судовий збір" скаржник не відноситься до жодної з зазначених категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже підстав для задоволення вищевказаного клопотання не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Отже зменшення розміру належних до оплати судових витрат, їх відстрочення або розстрочення є правом суду, а не його обов'язком.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.

Суд також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, скаржник не навів суду обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру належних до оплати судових витрат, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, оскільки останнім не надано жодних доказів на підтвердження отриманого доходу.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу , застосовуються положення статті 169 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 , 161 цього Кодексу , протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України , остання підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169 , 296 , 298 Кодексу адміністративного судочинства України , суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення, розстрочення за подачу апеляційної скарги на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року у справі №1140/2507/18.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року у справі №1140/2507/18 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Білак