Ухвала

від 27.02.2019 по справі 1140/2507/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2019 року

Київ

справа №1140/2507/18

провадження №К/9901/4619/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника управління - начальника відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин Фінансового управління Знамянського міськвиконкому Лепетко Олени Миколаївни, Фінансового управління Знамянського міськвиконкому про визнання протиправними дій та скасування штатних розписів,

у с т а н о в и в :

10 вересня 2018 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила:

визнати протиправними дії заступника начальника управління - начальника відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин Фінансового управління Знам'янського міськвиконкому Лепетко Олени Миколаївни в частині складання та погодження штатних розписів фінансового управління від 30 червня 2016 року та від 25 жовтня 2016 року;

скасувати штатні розписи Фінансового управління Знам'янського міськвиконкому від 30 червня 2016 року та від 25 жовтня 2016 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху, зокрема, через невідповідність її вимогам частини п'ятої статті 122 КАС України.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 жовтня 2018 року, яку залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування штатних розписів повернуто позивачеві.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що позовну заяву подано з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного процесуальним законом для цієї категорії спорів, а позивач не надала доказів, які свідчили б про обґрунтовану неможливість подання позову для захисту своїх прав, інтересів щодо проходження публічної служби у строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.

При цьому суди виходили з того, що позовні вимоги обґрунтовані порушеннями трудових прав позивача незаконним звільненням у зв'язку з порушенням процедури скорочення штату, а тому даний спір стосується проходження та звільнення позивача з публічної служби (служби в органах місцевого самоврядування). Крім того, наведені доводи позивача щодо виникнення даного спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління є помилковими, оскільки позивач не є суб'єктом владних повноважень, а тому не може бути стороною у компетенційному спорі. З огляду на вказане, суд не вбачав підстав для зміни свого висновку, зробленого в ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо застосовності частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строку звернення до суду.

Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подала касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

За змістом частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 1140/2507/18 за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника управління - начальника відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин Фінансового управління Знамянського міськвиконкому Лепетко Олени Миколаївни, Фінансового управління Знамянського міськвиконкому про визнання протиправними дій та скасування штатних розписів.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич