Постанова

від 14.11.2018 по справі 904/3341/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 м.Дніпро Справа № 904/3341/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення №047832 від 04.09.2017, прокурор відділу;

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2018 у справі №904/3341/18 (ОСОБА_2Ю.)

за позовом: Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЗ-Дніпро", м. Дніпро

про стягнення 10 098 511 грн. 40 коп. збитків,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» (надалі - ТОВ «ДКЗ-Дніпро» ) на користь Дніпропетровської міської ради 10 098 511 грн. 40 коп. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Дніпро, вул.Ударників, 27, загальною площею 44281 кв.м за період: червень 2015 року - вересень 2017 року.

Окрім того, Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області подав до місцевого господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах позовних вимог у розмірі 10 249 989 грн. 10 коп. (з урахуванням судових витрат) на всіх його рахунках, інформацію про які буде встановлено під час здійснення виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої заяви послався на ті обставини, що:

- 09.08.2017 робочою групою з питань самоврядного контролю за додержанням законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель на території м.Дніпра Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Дніпро, вул.Ударників, 27;

- перевіркою встановлено, що ТОВ «ДКЗ-Дніпро» користувалось земельною ділянкою, власником якої є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, без правових підстав, без правовстановлюючих документів на землю, що призвело до ненадходження до міського бюджету платежів у вигляді недоотриманого доходу, про що складено Акт №08/17/01 від 09.08.2017;

- ТОВ «ДКЗ-Дніпро» з 14.12.2012 по 06.12.2017 був власником об'єктів нерухомого майна, площами 527,5 кв.м. та 31 297,1 кв.м. за адресою: м.Дніпро, вул.Ударників, 27;

- робоча група дійшла висновку, що документи, що посвідчують право на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою або свідоцтво про право власності чи договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону, відсутні, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України;

- відповідною комісією було визначено розмір збитків у вигляді недоотриманого прибутку, завданих Дніпровській міській раді ТОВ «ДКЗ-Дніпро» безоплатним користуванням земельною ділянкою, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Ударників, 27, загальною площею 44 281 кв.м.

Враховуючи, що сума заборгованості є значною, відповідач ухиляється від її сплати, 06.12.2017 ТОВ «ДКЗ-Дніпро» об'єкт нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, вул. Ударників, 27 відчужено, заявник вважає, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову пов'язана із забезпеченням фактичного виконання судового рішення у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2018 у справі №904/3341/18 (суддя Васильєв О.Ю.) у задоволенні заяви Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Місцевий господарський суд зазначив, що заявник в порушення вимог ст.73, ст. 74, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не довів належними доказами наявність обставин, на які він послався.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить її скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вказує, що у підтвердження відчуження нерухомого майна відповідачем прокурором місцевому господарському суді були надані докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а саме довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Звертає увагу апеляційного господарського суду на ті обставини, що ТОВ «ДКЗ-Дніпро» реалізовано нерухоме майно за адресою: м.Дніпро, вул. Ударників, 27 вже після складення 21.09.2017 Комісією з питань визначення розміру збитків Дніпровської міської ради Акту про нараховані збитки, що свідчить, на його думку, про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань.

Дніпровська міська рада апеляційну скаргу підтримала, просить суд її задовольнити.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до апеляційного господарського суду не звертався.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника прокуратури Дніпропетровської області, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.1, ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ст.74 Господарського процесуального кодексу України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши заяву Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні цієї заяви з посиланням на те, що в порушення вимог ст.ст.73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними доказами наявність обставин, на які заявник послався в її обґрунтування.

Підставою для пред'явлення прокурором вищезазначеного позову є ті обставини, що ТОВ ДКЗ-Дніпро користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Дніпро, вул. Ударників, 27, власником якої є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, без правових підстав, без правовстановлюючих документів на землю, що призвело до ненадходження до міського бюджету платежів у вигляді недоотриманого доходу в розмірі 10 098 511 грн. 40 коп.; сума розрахованих збитків, завданих Дніпровській міській раді ТОВ ДКЗ-Дніпро безоплатним користуванням земельною ділянкою, є значною, однак відповідач ухиляється від її сплати.

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2017 право власності ТОВ ДКЗ-Дніпро на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Ударників, 27 припинено, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 74), тобто зазначені дії вчинені відповідачем вже після складення акту №08/17/01 від 09.08.2017 та складення відповідною комісією з питань визначення розміру збитків Дніпровської міської ради акту про нараховані збитки, що, на думку колегії суддів, свідчить про вчинення ТОВ ДКЗ-Дніпро дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Разом з тим, даним обставинам судом першої інстанції належної оцінки не надано.

Таким чином, Господарським судом Дніпропетровської області при постановлені оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню на підставі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, покладаються на ТОВ ДКЗ-Дніпро .

Керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 277, ст. 282, ст. 284, ч.3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2018 у справі №904/3341/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЗ-Дніпро" (ідентифікаційний код юридичної особи 38301289, місцезнаходження юридичної особи: 49019, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Ударників, будинок 27) у межах позовних вимог у розмірі 10 249 989 грн. 10 коп. (з урахуванням судових витрат) на всіх його рахунках, інформацію про які буде встановлено під час здійснення виконавчого провадження.

Господарському суду Дніпропетровської області за результатом розгляду позову Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради здійснити розподіл суми судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за розгляд Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2018 у справі №904/3341/18.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Постанова є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 15.11.2018).