Ухвала

від 03.12.2018 по справі 904/3341/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

    ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД   У Х В А Л А     03.12.2018          м.Дніпро                                                                             Справа № 904/3341/18 Центральний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018  у справі №904/3341/18 за позовом: Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро», м.Дніпро про стягнення 10 098 511 грн. 40 коп.,      ВСТАНОВИВ: В липні 2018 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДКЗ-Дніпро”  на користь Дніпровської міської ради 10 098 511 грн. 40 коп. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Дніпро,  вул.Ударників, 27, загальною площею 44281 кв.м за період: червень 2015 року – вересень 2017 року. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 у справі №904/3341/18 позов задоволено; з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» на користь Дніпровської міської ради стягнуто 10   098 511 грн. 40 коп. збитків, завданих безоплатним використанням земельної ділянки; з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» на користь прокуратури Дніпропетровської області стягнуто 151 477 грн. 67 коп. судового збору.   Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» подало апеляційну скаргу, якою просить Центральний апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.   Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України     встановлено форму і зміст апеляційної скарги, пунктом 2 ч.3 якої визначено, що           до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1     ст.4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до п.п. 1 п. 2  ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто в даному випадку (10 098 511 грн. 40 коп. * 1,5 %) * 150 % = 227 216 грн. 51 коп.   Апелянт не надав доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, натомість просить відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Втім, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідачем жодних підстав, наведених у     статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, не наведено. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі. Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Відповідно до ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 цього кодексу, залишається без руху. За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначеного  недоліку. Керуючись ст.ст. 174, 234 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, – УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018  у справі №904/3341/18 залишити без руху, надавши заявникові строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку. У разі неусунення недоліку у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суддя                                                                                                         Е.В. Орєшкіна