Постанова

від 02.07.2007 по справі 17/223-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2007 р.                                                          

Справа № 17/223-05 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І.,

судді Білоконь Н.Д. , Сіверін В.І.

при секретарі Саутенко К.О.

за

участю представників сторін:

позивача - Северіна Е.І., дор. № 89 від 18.05.2007 р.

відповідача -  Краснонос

О.В., дор. № 81 від 25.01.2006 р., Варуха Ю.В., дор. № 10 від 10.01.2007 р.

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача (вх.

№ 1172С/1) та позивача (вх. № 1284С/1) на рішення господарського

суду Сумської області від 27.02.07 р. по справі 

за позовом ТОВ

"Конвалія", м. Шостка

до ДП "Сумський

облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" м. Суми, в

особі філії "Шосткинський райавтодор", м. Шостка

третя особа - Ковпаківський відділ Державної виконавчої служби, м.

Суми

про стягнення 378910,88 грн.

встановила:

          Рішенням

господарського суду Сумської області від 27.02.2007  р. по справі № 17/223-05  (колегія суддів у складі: головуючий суддя

Миропольський С.О., суддя Лиховид Б.І., суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено

частково. Стягнено з дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” відкритого

акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги

України” в особі філії “Шосткінський облавтодор” на користь ТОВ

"Конвалія" - 3% річних від простроченої суми в сумі 22223,13 грн.,

інфляційних збитків в сумі 101976,88 грн., пені в сумі 43280,67 грн., держмита

1674,80 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118

грн. з розстрочкою виконання рішення на шість місяців зі сплатою рівними долями

кожного місяця. В іншій частині позову відмовлено.

          Позивач з вказаним

рішенням не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити 

рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2007  р. по справі № 17/223-05 та прийняти нове

рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Апеляційну

скаргу позивач мотивує тим, що вказане рішення було прийняте судом першої

інстанції з порушення норм матеріального права.

          Відповідач з вказаним рішенням не погодився та

звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить суд скасувати  рішення

господарського суду Сумської області від 27.02.2007 р. по справі № 17/223-05 в

частині задоволення позовних вимог позивача, а саме в частині стягнення з

відповідача на користь ТОВ "Конвалія" 

3% річних від простроченої суми в сумі 22223,13 грн., інфляційних

збитків в сумі 101976,88 грн., пені в сумі 43280,67 грн., держмита 1674,80

грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Апеляційну скаргу відповідач мотивує тим, що вказане рішення було прийняте

судом першої інстанції з порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій

просить суд відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та

задовольнити апеляційну скаргу позивача, змінивши рішення господарського суду

Сумської області від 27.02.2007  р. по

справі № 17/223-05 та задовольнивши позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому

просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Третя особа в судове засідання не з'явилася,  листом № 3-4677 від 27.06.2007 р. повідомила

про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів

господарського суду Сумської області № 17/441-04 та № 17/346-04.

Колегія суддів розглянула апеляційні скарги, перевірила матеріали

справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і

встановила наступне.

29.04.2005 р. позивач, ТОВ "Конвалія", звернувся до

господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути

з відповідача, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК

"Автомобільні дороги України" 

в особі філії "Шосткинський райавтодор", 282549,15 грн., в

тому числі: штраф  в сумі 172664,97 грн.,

пеню в сумі 85375,19 грн., 3% річних в сумі 17961,97 грн. та інфляційні збитки

6547,02 грн. (т. 1, а.с. 2-5).

18.05.2005 р. позивач надав доповнення до позовної заяви, в якому

просив стягнути з відповідача 88881,54 грн. інфляційних збитків, 17904,62 грн.

- 3% річних, 169679,13 грн., 85031,74 грн. річних, всього на суму 361497,03

грн. (т. 1, а.с. 110-111).

17.04.2006 р. позивач заявив додаткову позовну заяву, якою знову

збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача  пеню в сумі 85031,74 грн., 3% річних -

22223,13 грн., інфляційні збитки - 101976,88 грн. та штраф - 169679,13 грн.,

всього в розмірі 378910,88 грн. (т. 2, а.с. 2-3).

          Рішенням

господарського суду Сумської області від 27.02.2007  р. по справі № 17/223-05   позовні вимоги задоволені частково. З ДП

"Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"  в особі філії "Шосткинський

райавтодор" на користь позивача стягнено 3% річних від простроченої суми в

сумі 22223,13 грн., інфляційних збитків в сумі 101976,88 грн., пеню з

урахування уточненого розрахунку в сумі 43280,67 грн., держмито - 1674,80 грн.,

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. з

розстрочкою виконання рішення на шість місяців зі сплатою рівними долями

кожного місяця. В  частині стягнення

169679,13 грн. штрафу в позові відмовлено.

          Колегія суддів,

розглянувши апеляційні скарги позивача та відповідача, вважає, що апеляційна

скарга відповідача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга позивача

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як вбачається з

матеріалів справи, за період вересень 2003 р. - березень 2004 р. між позивачем

та відповідачем укладено кілька договорів купівлі-продажу та поставки

товарно-матеріальних цінностей, зокрема, договір поставки товару № 58 від

01.09.2003 р., договори поставки бітуму та дьогтю №№ 69, 71 від 01.10.2003 р.;

договір поставки  бітуму № 75 від

03.11.2003 р.; договори купівлі-продажу товарів №№ 84, 85 від 19.12.2003 р., №

87 від 22.12.2003 р., № 88 від 23.12.2003 р., № 90 від 26.12.2003 р., № 92 від

30.12.2003 р.;  договір поставки

дизпалива та бензину № 2 від 02.01.2004 р.; договори поставки дизпалива та

бензину № 4 від 26.01.2004 р., № 5 від 16.02.2004 р. договір купівлі-продажу

товару № 29 від 31.03.2004 р.; договір поставки товарів на 2004 р. від

23.03.2004 р. (т. 1, а.с. 22-36).

Відповідно до умов         

вищевказаних договорів позивач поставляв відповідачеві товар, за який

відповідач зобов'язувався оплатити їх вартість у місячний строк з дня одержання

товарно-матеріальних цінностей. На підставі цих договорів позивач продав, а

відповідач фактично отримав товарно-матеріальних цінності на загальну суму

576463,12 грн.                               

                                                                                                                                                           Позивачем

надані до матеріалів справи рішення господарського суду Сумської області від

23.09.2004 р. по справі № 17/346-04 та від 29.11.2004 р. по справі № 17/441-04,

залишені без змін постановами Харківського апеляційного господарського  суду від 23.11.2004 р. та від 22.02.2005 р.

(т. 1, а.с. 96-107). На підставі вказаних рішень з відповідача на користь позивача

було стягнено відповідно 204499,29 грн. та 371963,83 грн. основного боргу на

поставлені позивачем у вересні 2003 р. - березні 2004 р. товарно-матеріальні

цінності.

Таким чином, вказаними судовими рішеннями  встановлений факт наявності заборгованості

відповідача перед позивачем по спірним договорам, який відповідно до ст. 35 ГПК

України не потребує доказування.

Однак питання щодо стягнення з відповідача пені, штрафу,

інфляційних та річних при винесенні зазначених рішень позивачем не ставилось,

тому позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення зазначених

санкцій.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором

не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком 3% річних від простроченої

суми складають 22223,13 грн., інфляційні збитки в сумі 101976,88 грн.,

Крім того, умовами укладених між позивачем та відповідачем

договорів передбачено, що в разі прострочки оплати товару покупець (відповідач)

сплачує продавцеві (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладених з

позивачем договорів щодо своєчасної сплати за одержані від позивача

товарно-матеріальні цінності відповідачеві нарахована пеня за прострочку оплати

з 30.10.2003 р. по 30.06.2004 р., яка згідно з поданим уточненим розрахунком

складає 43280,67 грн.

Вказані нарахування підтверджуються наявними в матеріалах справи

доказами, отже, позовні вимоги в цій частині обґрунтовано задоволені судом

першої інстанції.

Також відповідно до умов договорів за необґрунтовану затримку

понад 30 днів покупець сплачує штраф в розмірі 30% від суми заборгованості,

який згідно з наданим позивачем розрахунком складає 169679,13 грн.

Відповідач стверджує, що позовні вимоги вимоги в частині стягнення

штрафу є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК

України неустойкою є пеня, штраф, вони відносяться до одного виду

відповідальності, тобто, на думку відповідача, застосування одразу штрафу та

пені за неналежне виконання грошових зобов'язань по одним і тим самим договорам

є недопустимим.

Однак твердження відповідача не можуть бути прийняті судом до

уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися

належним чином і відповідно до умов договорів.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що

штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, відповідно до приписів Господарського кодексу штраф,

неустойка та пеня не відносяться до одного виду юридичної відповідальності,

тому посилання суду першої інстанції в рішенні на ст. 61 Конституції України,

відповідно до якої ніхто не може бути притягненим двічі до юридичної

відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, є безпідставним та

необґрунтованим.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що умовами

договору передбачено за порушення грошового зобов'язання стягнення пені, а за

прострочення оплати товару на строк, більше тридцяти днів від настання

грошового - штраф у розмірі 30% від суми боргу, що підтверджує наявність не

одного порушення, а двох, за порушення кожного з яких передбачена окрема

відповідальність.

Відповідач  за

отриманий   товар не  розрахувався, 

у зв'язку   з  чим позивач скористався правом на захист

своїх порушених прав та інтересів та звернувся  

до   господарського  суду 

Сумської з позовом про стягнення штрафних санкцій.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення

господарського суду Сумської області від 27.02.2007 р. по справі № 17/223-05

прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення

підлягає зміні,  апеляційна скарга

позивача - задоволенню, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

          Керуючись  статтями 

99, 101, 102,   п. 4 статті 103,

п. 4 ч. 1 статті 104, статтями 105,106 Господарського процесуального кодексу

України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2007 року

по справі № 17/223-05  змінити.

Позовні вимоги в частині 

стягнення  169679,13 грн.  штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор"

Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткинський

райавтодор" (м. Шостка, вул. Паризької Комуни, 28А, р/р № 26006301711264 в

Шосткинському відділенні АК ПІБ, МФО 337397, код 24023023) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" (м. Шостка вул.

Шевченка, 45, р/р 2600816170057 в СФ АКБ "Правекс-Банк, м. Суми, МФО

337858, код 140234122) 169679,13 грн. штрафних санкцій та 848,40 грн.

державного мита.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Зобов'язати господарський суд Сумської області видати відповідний

наказ.

         Головуючий суддя                            (підпис)                           Шепітько І.І. 

                                 Судді                            (підпис)                           Білоконь Н.Д. 

                                                                       (підпис)                           Сіверін В.І.