Ухвала

від 15.11.2018 по справі 0540/8529/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

15 листопада 2018 р. Справа №0540/8529/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття ухвали: 13 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 0540/8529/18-а за адміністративним позовом Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок до Донецької обласної державної адміністрації, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

позивач - Сорокін О.П., паспорт

від позивача - Луньов О.В., договір від 10.09.2018 року

від відповідача - Беспала О.О., довіреність від 01.10.2018 року №01/24-5066/4-18

Богданов О.В., довіреність від 14.11.2018 року №01/24-5868/4-18

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Громадська організація Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької обласної державної адміністрації, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, в якому просить суд:

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово - цивільної адміністрації відносно непогодження матеріалів Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок про надання в користування мисливських угідь площею 51728,1415 га, які знаходяться в Костянтинівському районі Донецької області;

- зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації погодити матеріали Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок про надання в користування мисливських угідь площею 51728,1415 га, які знаходяться в Костянтинівському районі Донецької області, та направити їх до подальшого оформлення до Державного агентства лісових ресурсів України;

- в рахунок забезпечення позову заборонити Донецькій обласній державній адміністрації, Донецькій військо-цивільній адміністрації надавати в користування мисливські угіддя в Костянтинівському районі Донецької області та заборонити надавати погодження матеріалів про надання в користування мисливських угідь в Костянтинівському районі Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач користується мисливськими угіддями з 1998 року, у зв'язку із закінченням терміну дії рішення Донецької обласної ради номер №23/2-33 від 08.07.1998 року, позивачем направлено до Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства пакет документів для подання його до Донецької обласної ради на прийняття рішення про закріплення у користування громадській організації Костянтинівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок Донецької області строком на 15 років. Позивач стверджує, що ним вчинено всі необхідні дії та надано всі документи для прийняття відповідачем рішення, проте відповідачем допущено бездіяльність.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі 0540/8529/18-а за позовною заявою Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок до Донецької обласної державної адміністрації, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок до Донецької обласної державної адміністрації, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.10.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2018 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства відмовлено.

У підготовчому засіданні 17.10.2018 року судом оголошено перерву до 15.11.2018 року.

У підготовче засідання 15 листопада 2018 року до суду з'явились повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 15 листопада 2018 року позивачем було надано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в порядку ст.117 КАС України.

В обґрунтування клопотання, позивач зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року організації було відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки останнім не було надано до суду докази про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про поновлення порушеного права позивача. У зв'язку з чим, 23 жовтня 2018 року організацією було направлено запит до Державного агентства лісових ресурсів щодо звернення до зазначеної установи юридичними особами з підготовленим пакетом документів про надання в користування мисливських угідь в Костянтинівському районі Донецької області та якщо такі звернення були, чи надсилала установа ці документи до обласної державної адміністрації. Листом від 05 листопада 2018 року № 03-11/15258-18, Державне агентство лісових ресурсів, повідомило, що ними опрацьовано пакет документів ТОВ Мисливський будинок Святого Трифона та направлено Подання про надання мисливських угідь загальною площею 36799,97 га в Костянтинівському районі Донецької області на розгляд Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. Окрім того, на опрацюванні знаходиться пакет документів про надання у користування мисливських угідь ГО Ні пуха, ні пера також на території Костянтинівського району Донецької області.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що якщо суд не заборонить відповідачу надавати в користування мисливські угіддя в Костянтинівському районі Донецької області та не заборонить надавати погодження матеріалів про надання в користування мисливських угідь в Костянтинівському районі Донецької області іншим організаціям, то мисливські угіддя на які претендує Громадська організація Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок можуть бути передані іншим організаціям, що в свою чергу може унеможливити виконання рішення суду про надання позивачу в користування мисливських угідь площею 51 725,1415 га які знаходяться в Костянтинівському районі Донецької області. Також, позивач повідомляє, що згідно переліку мисливських угідь Донецької області вказаних в рішенні Донецької обласної ради № 23/2-33 від 08.07.1998 року, площа всіх мисливських угідь в Костянтинівському районі становить 84 374 га. Крім того, зазначає, що організація користується мисливськими угіддями в Костянтинівському районі Донецької області більше 20 років, про що свідчить рішення Донецької обласної ради № 23/2-33 від 08.07.1998 року.

На підставі зазначеного, Громадська організація Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок просить суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Донецькій обласній державній адміністрації, Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації надавати в користування мисливські угіддя в Костянтинівському районі Донецької області та заборонити надавати погодження матеріалів про надання в користування мисливських угідь в Костянтинівському районі Донецької області.

На підтвердження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивачем надані до суду наступні докази: адвокатський запит в порядку ст. 24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 23.10.2018 року, лист Державного агентства лісових ресурсів України від 05.11.2018 року № 03-11/15258-18, рішення Донецької обласної ради від 08.07.1998 року №23/2-33 з додатками.

При цьому, в підготовчому засіданні повноважний представник відповідача зазначив, що дійсно до Донецької обласної Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації надійшли матеріали з Державного агентства лісових ресурсів України щодо надання ТОВ Мисливський будинок Святого Трифона мисливських угідь на території Констянтинівського району Донецької області, на підставі яких відповідачем було прийнято 14.11.2018 року відповідне розпорядження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ зазначено, що розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до пункту 17 цієї постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, з огляду на приписи вказаних норм законодавства, вбачається, що у випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

В обґрунтування поданого клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі № 0540/8529/18-а позивач зазначив, що необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не погоджує матеріали Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок про надання в користування мисливських угідь площею 51728,1415 га, які знаходяться в Костянтинівському районі Донецької області для подальшого направлення їх до Державного агентства лісових ресурсів України.

На звернення адвоката, який представляє інтереси Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок , Державне агентство лісових ресурсів листом від 05 листопада 2018 року № 03-11/15258-18, повідомило, що ними опрацьовано пакет документів ТОВ Мисливський будинок Святого Трифона та направлено Подання про надання мисливських угідь загальною площею 36799,97 га в Костянтинівському районі Донецької області на розгляд Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. Окрім того, в на опрацюванні знаходиться пакет документів про надання у користування мисливських угідь ГО Ні пуха, ні пера також на території Костянтинівського району Донецької області.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що згідно переліку мисливських угідь Донецької області вказаних в рішенні Донецької обласної ради № 23/2-33 від 08.07.98 року, площа всіх мисливських угідь в Костянтинівському районі становить 84 374 га.

Як вбачається з клопотання позивача про забезпечення позову, останній просить суд заборонити Донецькій обласній державній адміністрації, Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації надавати в користування мисливські угіддя в Костянтинівському районі Донецької області та заборонити надавати погодження матеріалів про надання в користування мисливських угідь в Костянтинівському районі Донецької області.

Разом з цим, суд зазначає, що у вказаному клопотанні позивач не навів конкретних заходів забезпечення позову.

Крім того, спосіб забезпечення позову шляхом заборони Донецькій обласній державній адміністрації, Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації надавати в користування мисливські угіддя в Костянтинівському районі Донецької області та заборони надавати погодження матеріалів про надання в користування мисливських угідь в Костянтинівському районі Донецької області, пов'язані із мисливськими угіддями, які знаходяться в Костянтинівському районі Донецької області, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

Також, суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Суд зазначає, що позивачем не було наведено переконливих доводів щодо існування на момент звернення з даним клопотанням очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам без вжиття заходів забезпечення позову, а також доказів, які б свідчили про очевидність протиправності рішень та дій відповідачів.

У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №0540/8529/18-а.

На підставі зазначеного, керуючись нормами статей 150-154, 248, 256, 294 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі 0540/8529/18-а за позовною заявою Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок до Донецької обласної державної адміністрації, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані в нарадчій кімнаті 15 листопада 2018 року та проголошені у присутності представників сторін.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 листопада 2018 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) в порядку, визначеному статтею 297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.