Постанова

від 19.11.2018 по справі 804/4100/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року

Київ

справа №804/4100/17

адміністративне провадження №К/9901/4937/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (судді Чабаненко С.В., Баранник Н.П., Щербак А.А.)

у справі № 804/4100/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Техсервіс

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гран-Техсервіс (далі - позивач, ТОВ Гран-Техсервіс ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.03.2017 № 0005041201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 № 0005041201.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що законодавством передбачено обов'язок платника податку продавця робіт/послуг здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів з дати їх складання. Наслідком камеральної перевірки є лише перевірка дотримання платником податків податкової дисципліни, водночас дії щодо проведення перевірки позивачем не оскаржувалися, а суди попередніх інстанцій не досліджували факт вчинення позивачем порушення та вдалися виключно до оцінки правомірності проведення перевірки податковим органом.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів податкового органу заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у грудні 2016 року, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статтею 75 та пунктом 200.10, статті 200 Податкового кодексу України, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ГРАН Техсервіс за жовтень 2015 та травень 2016, в ході якої встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, а саме: порушено граничні терміни реєстрації 2 податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 30134, 65 грн.

За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення рішення від 10.03.2017 №0005041201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 11 788,86 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням платник податків 24.04.2017 звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15.05.2017 розгляд скарги було продовжено до 26.06.2017

23.06.2017 позивачем було отримано Рішення Державної фіскальної служби України від 15.05.2017 Про залишення скарги без розгляду .

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з тих мотивів, що камеральна перевірка ТОВ ГРАН Техсервіс щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача проведена відповідачем всупереч законодавчій забороні на її проведення, тобто протиправно та передчасно, відтак і прийняте за наслідками такої перевірки податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 №0005041201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічна правова позиція вже була викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 808/918/17 та від 23.06.2018 у справі №803/552/17.

Враховуючи протилежний висновок судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вважає, що належним способом для розгляду даної справи у судовому порядку є необхідність дослідження на предмет законності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, якому суди першої та апеляційної інстанцій не надали правову оцінку.

Таким чином, дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення в діях позивача складу податкового правопорушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 353 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі № 804/4100/17 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко