Рішення

від 13.11.2018 по справі 686/2018/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/2018/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.

за участі секретаря - Тютюнник А.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_3(29000, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4(31336,Хмельницький район, с.Мацьківці, вул..Франціисканська,32),ОСОБА_5(31336, Хмельницький район, с.Мацьківці, вул..Францисканська,32) про усунення перешкод у здійснені права власності, користування та володіння майном ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності, користуванні та володінні ОСОБА_3 житловим будинком разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою с.Мацьківці, вул.Францисканська 32, Хмельницький район, Хмельницька область, шляхом виселення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з житлового будинку разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою с.Мацьківці, вул..Францисканська 32, Хмельницький район, Хмельницька область.

Позивачем було придбано у відповідачів вищезазначене нерухоме майно, шляхом укладення договору купівлі-продажу 14 вересня 2017 року. Відповідно до п.7 договору відповідачі зобов'язались звільнити будинок від речей, що в ньому знаходяться, для безперешкодного користування ним з боку покупця в строк до 14 вересня 2018 року. Згідно заяви посвідченої нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ,ОСОБА_7 сторони визнали помилковим дату звільнення будинку та домовились вважати дійсним п.7 договору купівлі-продажу, узгодивши дату звільнення приміщення до 20 листопада 2017 року. Проте до дати подачі позову відповідачі не звільнили будинку та не виселилися з нього. Такі дії відповідачів створюють перешкоди у здійснені прав власника позивача , який не може вільно користуватись будинком та проживати у ньому, що стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволені. Представник відповідача ОСОБА_4позов заперечив та просив відмовити у задоволені позову. Зауважив, що виселення відповідачів є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є найбільшою крайньою формою втручання у право на повагу до житла у контексті рішення Європейського суду з прав людини у справі Кривіцька та Кривіцький проти України). При виселенні відповідачів, вони мають бути забезпечені іншим постійним жилим приміщенням(ст.109 ЖК). За клопотанням представника ОСОБА_4 було проведено почеркознавчу експертизу, оскільки його довірителькою заперечувався факт взяття зобов'язань щодо виселення до 20 листопада 2017 року, відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 20.10.2017 року. За результатами проведеного експертного дослідження підтверджено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі Підпис у заяві від 20.10.2017 року, зареєстрованої в реєстрі за №1727-1729, виконаний ОСОБА_4. ОСОБА_6, який є сином ОСОБА_4, повідомлявся про час та дату судового засідання в установленому порядку за адресою місця реєстрації про судові засідання. За рекомендованим повідомленням, яким надсилалась судова повістка про виклик 19.10.2018 року, підтверджено, що ОСОБА_6 прописаний с.Мацьківці, вул.Францисканська 32, проте не проживає за вказаною адресою. Представник відповідача повідомив суд, що місцезнаходження ОСОБА_6 невідоме. Представник позивача повідомив, що ОСОБА_6 знаходиться за кордоном, конкретна адреса місцезнаходження невідома. Враховуючи, що суд не повідомлено про місцезнаходження відповідача ОСОБА_6,місцеперебування останнього невідоме, суд здійснив виклик відповідача через оголошення на сайті судової влади України в порядку передбаченому ст.128 п.11 ЦПК.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідаючи їм правовідносини.

14 вересня 2018 року між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку разом з господарськими та побутовими спорудами і будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, село Мацьківці, вул..Францисканська 32, при ньому є літня кухня літ. Б , погріб літ. б , огорожа-1. За п.7 договору купівлі-продажу житлового будинку сторони домовились про те, що житловий будинок буде повністю звільнений ОСОБА_6, ОСОБА_4 від речей, що в ньому знаходяться для безперешкодного користування з боку ОСОБА_3 мМС.(будуть передані ключі від будинку) в строк до 14 вересня 2018 року.

Право власності на будинок, що складається в т.ч. з цегляної літньої кухні-хліву, Б, бетонного погрібу, б, огорожі,1, загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 42,1 кв.мм. зареєстровано за ОСОБА_3, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

За заявою від 20 жовтня 2017 року, посвідченою нотаріально, зареєстрованою в реєстрі за р.№1727-1729, ОСОБА_4, ОСОБА_6 взяли на себе зобов'язання звільнити жилий будинок в строк до 20 листопада 2017 року. За результатами проведеного експертного дослідження підтверджено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі Підпис у заяві від 20.10.2017 року, зареєстрованої в реєстрі за №1727-1729, виконаний ОСОБА_4.

Між позивачем та відповідачами склалась конфліктна ситуація у зв'язку з здійсненням перешкод у користуванні позивачу житловим будинком разом з господарськими будівлями за адресою село Мацьківці, вул..Францисканська 32, що підтверджується поясненнями представника позивача, представника відповідача. Відповідачі відмовляються добровільно звільнити приміщення, відчужене за їх волевиявленням відповідно до письмово оформленої угоди.

Суд критично оцінює аргументи представника ОСОБА_4 щодо порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з виселенням відповідачів, втручанням у право на повагу до житла у контексті рішення Європейського суду з прав людини у справі Кривіцька та Кривіцький проти України). Оскільки уклавши угоду про відчуження нерухомості та отримавши грошовий еквівалент, відповідачі підтвердили своєї волевиявлення на припинення права власності на власне житло та реалізували право розпорядитись грошовими коштами, отриманими за продаж будинковолодіння, в т.ч. і для придбання іншого житла. Невиконання зобов'язання щодо добровільного звільнення житла, покладає на них негативні наслідки, що позивач реалізував шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (частина перша статті 383 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (частина 4статті 9 ЖК України).

Згідно зі статтею 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Частиною третьою статті 116 ЖК України визначено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Враховуючи те, що відповідачі не є членами сім'ї позивача, відсутня згода позивача на їх проживання в будинку, визначено письмово порядок та строки звільнення будинку відповідача за обопільною домовленістю, що підтверджує узгодженість волевиявлення як позивача так і відповідачів, іншої домовленості щодо порядку користування будинковолодінням не досягнуто, враховуючи абсолютність права власності, аргументи позивача щодо підставності виселення відповідачів, необхідність використання спірного будинковолодіння для проживання позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позивачем пропорційності виселення аргументованій меті поданого позову. Підстави для відмови в задоволені позову про виселення відповідачів відсутні.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів по справі в порядку передбаченому ст.141 ЦПК, в тому числі і витрати у зв'язку з проведенням експертного дослідження, що не були оплачені ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.319, 383,391ЦК України,ст.ст.9,64,109,116,156 ЖК України, ст.ст. 4,5, 12, 81, 141, 258, 259,280-282, 354 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 у здійсненні права власності, користування та розпорядження житловим будинком разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою с.Мацьківці, вул..Францисканська 32, Хмельницький район, Хмельницька область, шляхом виселення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з житлового будинку разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою с.Мацьківці, вул..Францисканська 32, Хмельницький район, Хмельницька область. Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 судові витрати у виді судового збору 704,80 грн., з кожного по 302,40 грн. на користь ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_4 2250,24 грн. вартість почеркознавчої експертизи, проведеної по справі, на користь Хмельницького НДЕКЦ МВС України(банк одержувача-ДКСУ м.Київ, р/р 31256235117246, МФО820172, код25575309).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_3, 29000, АДРЕСА_1.

Відповідачі: ОСОБА_4,31336,Хмельницький район, с.Мацьківці, вул..Франціисканська,32, ОСОБА_5, Хмельницький район, с.Мацьківці, вул..Францисканська,32.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2018 року.

Головуючий суддя: З.А.Чевилюк