Постанова

від 21.03.2019 по справі 686/2018/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/2018/18

Провадження № 22-ц/4820/179/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

з участю учасників справи: апелянта ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, позивача ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійснені права власності, користування та володіння майном,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року, ОСОБА_6 звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що придбала у відповідачів житловий будинок разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв. м. і 42,1 кв. м. житлової площі за адресою АДРЕСА_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу 14 вересня 2017 року.

Відповідно до п.7 договору відповідачі зобов'язались звільнити будинок від речей, що в ньому знаходяться, для безперешкодного користування ним з боку покупця в строк до 14 вересня 2018 року.

Згідно заяви, посвідченої нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грідіним С.О., сторони визнали помилковим дату звільнення будинку та домовились вважати дійсним п.7 договору купівлі-продажу, узгодивши дату звільнення приміщення до 20 листопада 2017 року. Проте до дати подачі позову відповідачі не звільнили будинку та не виселилися з нього.

У зв'язку з цим, позивач просила суд усунути їй перешкоди у здійсненні права власності, користування та розпорядження житловим будинком разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з житлового будинку за вказаною адресою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 листопада 2018 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_6 у здійсненні права власності, користування та розпорядження житловим будинком разом з господарськими та побутовими будівлями загальною площею 63,6 кв.м. і 42,1 кв.м. житлової площі за адресою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з житлового будинку за вказаною адресою.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 704,80 грн., з кожного по 302,40 грн. на користь ОСОБА_6

Стягнуто з ОСОБА_4 2250,24 грн. вартість почеркознавчої експертизи, проведеної по справі, на користь Хмельницького НДЕКЦ МВС України.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Вважає, що при прийнятті рішення, суд не встановив існуючих правовідносин між сторонами, не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Посилається на те, що законом не передбачене виселення без надання іншого жилого приміщення.

Крім того, апелянт зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження, що йому чиняться перешкоди у користуванні житловим будинком.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень частини першої статті 316 , частини першої статті 317 , частини першої статті 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які проживають у будинку без його згоди та які не є членами його сім'ї і не відносяться до осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 14 вересня 2017 року між ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку разом з господарськими та побутовими спорудами і будівлями загальною площею 63,6 кв. м. і 42,1 кв. м. житлової площі за адресою АДРЕСА_1, при ньому є літня кухня літ. Б , погріб літ. б , огорожа-1 (а. с. 6, 8).

За п. 7 договору купівлі-продажу житлового будинку сторони домовились, що житловий будинок буде повністю звільнений ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від речей, що в ньому знаходяться для безперешкодного користування з боку ОСОБА_6 (будуть передані ключі від будинку) в строк до 14 вересня 2018 року (а. с. 8 звор.).

14 вересня 2017 року за ОСОБА_6, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна будинок, та його складові: цегляна літня кухня-хлів, Б, бетонний погріб б, огорожі 1, загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 42,1 кв. м. (а. с. 9).

20 жовтня 2017 року, заявою, посвідченою нотаріально, зареєстрованою в реєстрі за р.№1727-1729, ОСОБА_4, ОСОБА_7 взяли на себе зобов'язання звільнити жилий будинок в строк до 20 листопада 2017 року (а. с. 57).

За результатами проведеного експертного дослідження підтверджено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі Підпис у заяві від 20 жовтня 2017 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1727-1729, виконаний ОСОБА_4 (а. с. 55 зв.).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі не є членами сім'ї позивача, відсутня згода позивача на їх проживання в будинку, письмово, за обопільною домовленістю, визначено порядок та строки звільнення відповідачами будинку, що підтверджує узгодженість волевиявлення як позивача так і відповідачів, іншої домовленості щодо порядку користування будинковолодінням не досягнуто.

З таким висновком апеляційний суд погоджується.

Продавши будинок та земельну ділянку, відповідачі втратили право володіння та користування ними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не є членами сім'ї ОСОБА_6, проживають в будинку без її згоди. На вимогу про звільнення будинку не реагують.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин сторін, вірно застосував закон, що їх регулює та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

У зв'язку з наведеним, не заслуговує на увагу твердження апелянта про недоведеність позивачем порушення його права власності на житло.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до власної оцінки обставин справи і незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції. Вони не впливають на законність рішення суду і не спростовують його висновок.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 25 березня 2019 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк