Постанова

від 15.11.2018 по справі 642/831/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 642/831/18

провадження № 51-7819км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2018 року задоволено частково скаргу ОСОБА_7 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 7 травня 2018 року.

Зобов`язано слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 визнати речовим доказом нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12014220480005889.

На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16травня 2018 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Як вбачається зі змісту касаційної скарги ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вказує, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, оскільки прийняв ухвалу не передбачену вимогами КПК України, а тому вона не міститься в ст. 309 КПК України, як така, що може бути оскаржена. Стверджує, що оскарження вказаних рішень слідчих суддів повинно розглядатися з точки зору загальних приписів КПК України та Конституції України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор доводи касаційної скарги вважає обґрунтованими.

Мотиви Суду

Відповідно до вимогстатті 433 Кримінального процесуального кодексу України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.

За частиною 1статті 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з частиною 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно зіст. 370 КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим івмотивованим. Ці вимоги стосуються й ухвал, постановлених слідчими суддями, як одного з видів судового рішення.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини третьоїстатті 129 Конституції України,ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).

Наведені правові норми мають своє відображення у пунктах 1, 2 та 17статті 7 КПК України, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При перевірці матеріалів провадження, касаційний суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_6 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є обґрунтованими.

Відповідно до вимог частини 1статті 9 КПКпід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддяЛенінського районного суду м.Харкова ухвалою від 16 травня 2018 року задовольнив частково скаргу ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_8 про відмову у задоволенні клопотання від 7 травня 2018 року та зобов`язав слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 визнати речовим доказом нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , оскільки вказане приміщення є безпосереднім предметом злочину у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12014220480005889.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу слідчого судді.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою задоволена скарга про відмову в задоволенні клопотання.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і це не дає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку, а тому посилання на засади законності та верховенства права, як на підставу оскарження ухвали слідчого судді, не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону, які є спеціальними у відношенні до загальних засад.

Разом з тим, виходячи з позиції, яка була викладена Великою Палатою Верховного Суду, у постановах від 23 травня 2018 року (справи №237/1459/17 та 243/6674/17), суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного суду та вважає, що оскільки слідчим суддею постановлено ухвалу, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі був відмовити у перевірці її законності, посилаючись на норми ч.4ст.399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст.7та ч. 1 ст.24 КПК, які його гарантують.

Також, приймаючи до уваги правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 08.04.2015 №3-рп/2015 (п.2.1 рішення), що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії що містяться у вказаній статті повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (п. 25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17.01.1970 та п. 65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001).

Таким чином, допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1ст. 438 КПКз призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 434, 436, 438 КПК України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу судді Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2018 року, скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9