Ухвала

від 10.12.2018 по справі 642/831/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/374/18 Головуючий І інстанції- ОСОБА_1

Справа № 614/200/16-к Доповідач - ОСОБА_2

Категорія: у порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6

заявника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою керуючого санацією ТОВ «ПУЛЬСАР-92» - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2018, якою частково задоволена скарга ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_9 про відмову у задоволенні клопотання від 07.05.2018 у кримінальному провадженні № 12014220480005889 від 05.11.2014,

встановила:

08.05.2018 ОСОБА_7 звернувся зі скаргою до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова про оскарження дій слідчого про відмову в задоволенні клопотання.

Доводи скарги ОСОБА_7 мотивовані тим, що слідчий СВ Холодногорського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 розслідує кримінальне провадження № 12014220480005889 від 05.11.2014, в якому заявник є потерпілим.

07.05.2018 він звернувся до слідчого ОСОБА_9 з клопотанням в якому просив оглянути нежитлове приміщення 1-го поверху №26а-26с літ. «В-1», площею 852,3 кв.м, що розташоване у АДРЕСА_1 , що є предметом злочину по зазначеному кримінальному провадженню; визнати зазначене нежитлове приміщення в якості речового доказу та передати його на відповідальне зберігання заявнику.

Постановою слідчого ОСОБА_9 від 07.05.2018 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.

ОСОБА_7 вважав зазначену постанову слідчого незаконною, оскільки вищезазначене нежитлове приміщення знаходилось у власності ТОВ «ПУЛЬСАР-92», засновником та власником якого є заявник та його брат ОСОБА_10 , було незаконно відлучено внаслідок шахрайських дій ОСОБА_11 , яка перебуваючи на посаді директора ТОВ «ПУЛЬСАР-92» та будучі одночасно єдиним засновником ТОВ «Геронтісса і К», перевела у власність свого підприємства зазначене нежитлове приміщення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2915 у справі № 922/5747/14, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.10.2014 між ТОВ «ПУЛЬСАР-92» (директор ОСОБА_11 ) та ТОВ «Геронтісса і К» (засновник ОСОБА_11 ) визнаний недійсним.

Оскільки розслідування кримінального провадження триває з листопада 2014 року, та по теперішній час не прийняте якесь процесуальне рішення щодо пред`явлення підозри або закриття провадження по справі, це приміщення є предметом злочину і його потрібно визнавати речовим доказам в відповідним зберіганням цього речового доказу, щоб його до прийняття остаточного рішення по справі не можна було продати або іншим чином передати третім особам будь-яким чином.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 скарга ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_9 про відмову в задоволенні клопотання від 07.05.2018 у кримінальному провадженні № 12014220480005889 від 05.11.2014 задоволено частково.

Зобов`язано слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 визнати речовим доказом нежитлове приміщення 1-го поверху № 26а-26с літ. «В-1», площею 852,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12014220480005889 від 05.11.2014.

В іншій частині задоволення скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді керуючий санацією ТОВ «ПУЛЬСАР-92» - арбітражний керуючий ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2018, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_9 відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.0.2017 у справі № 922/482/16 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12 , на якого покладено обов`язки керівника боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2018 введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8 .

Тобто, починаючи з 22.08.2017 і до цього часу єдиною посадовою особою боржника є виключно арбітражний керуючий ОСОБА_8 .

Отже, жодна особа, крім арбітражного керуючого ОСОБА_12 не може діяти від імені ТОВ «ПУЛЬСАР-92».

В оскаржуваній ухвалі взагалі не наведено будь-яких обґрунтувань висновку про необхідність скасування постанови слідчого та визнання мана речовим доказом; не наведено, які саме ознаки має нерухоме майно, що можуть надати йому властивості саме речового доказу.

Крім цього, станом на цей час зазначені приміщення незаконно займає «ПУЛЬСАР-1992» (код 39700634), якого ухвалою суду від 03.04.2018 зобов`язано їх звільнити. Засновником та директором ТОВ «ПУЛЬСАР-1992» є саме ОСОБА_7 який зловживаючи своїми правами, вводячи в оману слідчого суддю, використовує механізми кримінального провадження для невиконання рішення суду щодо звільнення приміщення та передачі його законному власнику ТОВ «ПУЛЬСАР-92».

Крім того, зазначене приміщення є єдиним активом ТОВ «ПУЛЬСАР-92» та єдиним джерелом відновлення його платоспроможності (санації).

Таким чином, відсутність фактичного доступу до нього, а також будь-які обмеження його законному власнику ТОВ «ПУЛЬСАР-92» щодо розпорядження своїм майном (будь-які судові рішення стосовно цього) є істотним порушенням його прав та майнових інтересів.

Таким чином, оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою, обставини справи з`ясовано неповно, що є підставою для її скасування.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 29.05.2018 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2018, якою частково задоволена скарга ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_9 про відмову в задоволенні клопотання від 07.05.2018 у кримінальному провадженні № 12014220480005889 від 05.11.2014.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2018 ухвала судді Апеляційного суду Харківської області від 29.05.2018 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2018, скасована та призначений новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, заявника, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, прокурора, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи частково скаргу ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_9 про відмову у задоволенні клопотання від 07.05.2018 у кримінальному провадженні № 12014220480005889 від 05.11.2014 та зобов`язуючи слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 визнати речовим доказом нежитлове приміщення 1-го поверху № 26а-26с літ. «В-1», площею 852,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя вважав, що постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання є необґрунтованою, а нежитлове приміщення потрібно визнати речовим доказом, оскільки останнє є безпосереднім предметом злочину.

З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Встановлений частиною 1статті 303 КПК Україниперелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом, а тому розгляд зазначеної скарги не відноситься до повноважень слідчого судді.

Вирішення питання про наявність підстав для прийняття постанови про визнання речовим доказом будь-яким процесуальним строком не обумовлено та належить до виключної компетенції слідчого та прокурора. Слідчий суддя не наділений повноваженнями спонукати орган досудового розслідування до прийняття саме такого рішення.

В той же час скарга ОСОБА_7 містить відомості щодо винесення слідчим ОСОБА_9 постанови про відмову у задоволенні клопотання заявника про визнання нежитлового приміщення 1-го поверху № 26а-26с літ. «В-1», площею 852,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом.

Оскільки строків для винесення такої постанови частиною 5 статті 55 КПК України не визначено, та наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом, тому ОСОБА_7 не позбавлений права на оскарження зазначеної постанови безпосередньо до слідчого.

Крім цього, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції прокурором була надана копія ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 20.06.2018, якою було задоволено частково скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_8 на дії слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про скасування постанови про визнання речових доказів та повернення майна.

Постанову слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 17.05.2018 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання в рамках кримінального провадження № 12014220480005889 скасовано в частині передачі майна ОСОБА_7 .

Зобов`язано слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 передати майно: нежитлові приміщення, загальною площею 852,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , власнику ТОВ «Пульсар-92» (код 14076449) в особі керуючого санацією арбітражного керуючого ОСОБА_8 на відповідальне зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно частини 4 статті 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про часткове задоволення скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого ОСОБА_9 про відмову у задоволенні клопотання від 07.05.2018 у кримінальному провадженні № 12014220480005889 від 05.11.2014 підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у відкритті провадженні за вищезазначеною скаргою ОСОБА_7 .

Керуючись ч. 2 ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу керуючого санацією ТОВ «ПУЛЬСАР-92» - ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_7 у відкритті провадження за його скаргою про зобов`язання слідчого вчинити певні дії та прийняти певне рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий -

Судді -