Постанова

від 21.11.2018 по справі 911/3298/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. м. Київ Справа№ 911/3298/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від стягувача: адвокат Грищенко О.М. від боржника -1: згідно протоколу судового засідання; від боржника -2: згідно протоколу судового засідання; від ВДВС: згідно протоколу судового засідання; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 27.07.2018 суддя Ейвазова А.Р. повний текст складено 01.08.2018 за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на на бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2018 на підставі наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/3298/17 Господарського суду Київської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", с. Мархалівка, Васильківський р-н, Київська обл. 2) малого колективного підприємства "Україна", смт Сахновщина, Сахновщинський р-н, Харківська обл. простягнення заборгованості

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2018 у справі № 911/3298/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та малого колективного підприємства "Україна" задоволено частково. За рішенням суду стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та малого колективного підприємства "Україна" користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" 23 853,22 грн.- пені, 1 904,06 грн. -3 % річних, 16 462,78 грн.- інфляційних втрат, 1 455,66 грн. - судового збору та 1 819,58 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

16.04.2018 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2018 було видано накази.

17.07.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (надалі-боржник/ТОВ Компанія Ніко-Тайс ) звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області щодо виконання рішення у даній справі на підставі виданого наказу, в якій стягувач, зокрема, просив суд:

- здійснити перевірку та наявність вжиття МРВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області всіх обов'язкових заходів у виконавчому провадженні № 56490179 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області 16.04. 2018 року у справі № 911/3298/17, їх відповідність нормам чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись, тих, котрі вказані у мотивувальній частині до скарги;

- визнати за період із 31 травня 2018 року по 16 липня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця МРВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ Харківській області у виконавчому провадженні № 56490179 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року у справі №911/3298/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, з врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу МРВДВС по Кегичівськом Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області усунути допущене порушене (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56490179 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року у справі № 911/3298/17 з врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання на Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року по справі №911/3298/17 .

Також стягувач просив стягнути з МРВ ДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ Харківської області 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Скарга ТОВ Компанія Ніко-Тайс обґрунтована тим, що:

- стягувачем 08.06.2018 направлялось на адресу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області було направлено клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56490179 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/3298/17, яке залишено без задоволення;

- доказів в підтвердження вчинення органом ДВС дій, спрямованих на примусове виконання наказу у виконавчому провадженні № 56490179 не надано;

- Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області не було здійснено перевірки майнового стану боржника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2018 у справі № 911/3298/17 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2018 на підставі наказу Господарського суду Київської області № 911/3298/17 від 16.04.2018:

- визнано неправомірною у період з 31.05.2018 по 16.07.2018 бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо примусового виконання рішення суду на підставі наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 № 911/3298/17;

- зобов'язано державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснювати виконавчі дії з примусового виконання рішення суду на підставі наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 № 911/3298/17 з дотриманням строків та порядку, визначених Законом України "Про виконавче провадження";

- присуджено до стягнення з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 1 500,00 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвала місцевого господарського суду, з посиланням на ст.ст. 18, 48, 52 74 Закону України Про виконавче провадження мотивована тим, що державний виконавець не вжив необхідних і достатніх дій для повного і своєчасного виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі-скаржник/ відділ ДВС) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Апеляційна скарга відділу ДВС мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник послався на те, що:

- на виконанні у Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № 56490179 з примусового виконання наказу № 911/3298/17, виданого господарським судом Київської області про стягнення з малого колективного підприємства "Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс заборгованості у розмірі 45945,30 грн.;

- 31.05.2018 державним виконавцем відділу прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження;

- 05.07.2018 виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 54652332, про що була винесена відповідна постанова.

Заявник в апеляційній скарзі зазначає про те, що в ході виконання в рамках зведеного виконавчого провадження:

- 21.08.2017 року накладено арешт на виявлені рахунки боржника в межах позовних вимог;

- 22.08.2017 року до фінансових установ направлено платіжні вимоги;

- 28.08.2017 року платіжні вимоги повернуто до відділу з відміткою про відсутність коштів на рахунках боржника;

- згідно результатів аналітичного пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України від 04.10.2017 року рухоме майно, зареєстроване на ім'я боржника не виявлено;

- 18.10.2017 року державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме боржника;

- 19.10.2017 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме майно боржника;

- 15.11.2017 року до фінансових установ повторно направлено платіжні вимоги;

- 20.11.2017 року та 21.11.2017 року платіжні вимоги повернуто до відділу з відмітною про відсутність коштів на рахунках боржника;

- 04.12.2017 року державним виконавцем виявлено транспортні засоби зареєстровані на ім'я боржника, а саме УАЗ 469Б ДНЗ 57721ХК, ГАЗ 53 ТС ДНЗ 19640ХА, ЗИЛ-ММЗ 45021 ДНЗ 19184ХА, ЗИЛ 441510 ДНЗ 19641ХА, ГКБ 8350 ДНХ 03035ХА, МАЗ 5551 ДНЗ 5044 ХАЦ, ГАЗ САЗ 3507 ДНЗ 5077ХАЦ, АЦ УРАЛ 375 ДНЗ 5076ХАЦ, ЗИЛ 431410 ДНЗ 19626ХА, ОДАЗ 93571 ДНЗ 07189, ЗИЛ-ММЗ 4502 ДНЗ 19643ХА, КС 2561 ЗИЛ 431410 ДНЗ 24009ХА, ГКБ 8551 ДНЗ ::_32ХА, ГКБ 8350, ДНЗ АХ4610ХХ, МАЗ 5551 ДНЗ 5044ХАЦ, УАЗ 469Б ДНЗ 5 21ХК, КРАЗ 6510 ДНЗ 3265ХАФ, ЛАЗ 699Р ДНЗ 01294ХА, ЛАЗ 4202 ДНЗ 3173ХАФ, РАФ 220301 ДНЗ 5045ХАЦ - 04.12.2017 року винесено постанову про розшук вище зазначених транспортних засобів;

- згідно довідки Державної фіскальної служби від 11.12.2017 року встановлено, що рахунки, окрім арештованих на ім'я боржника не відкривалися;

- згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що на ім'я боржника МКП Україна нерухомого майна не зареєстровано;

- 28.03.2018 року до фінансових установ повторно направлено платіжні вимоги;

- 06.04.2018 року та 11.04.2018 року платіжні вимоги повернуто до відділу з відміткою про відсутність коштів на рахунках боржника;

- згідно довідки Державної фіскальної служби від 31.08.2018 року встановлено, що рахунки, окрім арештованих на ім'я боржника не відкривалися;

- 19.07.2018 року боржником часткового погашено суму боргу в розмірі 6 000,00 грн.;

- 23.07.2018 року до фінансових установ повторно направлено платіжні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 911/3298/17 (головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Іоннікова І.А., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2018 у справі № 911/3298/17 залишено без руху.

01.10.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла заява вих. № 10783 від 26.09.2018 про усунення недоліків.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

25.06.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України № 295/2018 від 28.09.2018 "Про переведення суддів", відповідно до підпункту 7 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, пункту 1 частини другої статті 53, частини третьої статті 82 і пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 11 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" сформовано склад Північного апеляційного господарського суду шляхом переведення суддів.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 3 жовтня 2018 року, про що в газеті "Голос України" № 185 (6940) 03.10.2018 опубліковано відповідне повідомлення. Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 911/3298/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018, справу № 911/3298/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2018 у справі № 911/3298/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.; відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3298/17; розгляд скарги призначено на 21.11.2018.

13.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ТОВ Компанія Ніко-Тайс було подано відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу стягував зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відділу ДВС та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Боржники 1, 2 відзивів на апеляційну скаргу відділу ВДВС не подали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Адвокат стягувача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з наведених у відзиві на неї підстав та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу-без змін.

Боржники 1,2 та представник відділу ДВС в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від боржників 1,2 та ВДВС через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності боржників 1,2 та відділу ДВС (скаржника).

Північний апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення адвоката стягувача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2018 у справі № 911/3298/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та малого колективного підприємства "Україна" задоволено частково. За рішенням суду стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та малого колективного підприємства "Україна" користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" 23 853,22 грн.- пені, 1 904,06 грн. -3 % річних, 16 462,78 грн.- інфляційних втрат, 1 455,66 грн. - судового збору та 1 819,58 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

16.04.2018 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2018 було видано накази.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межам ( ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст.ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами, у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права ( ст. 339 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду, постановою державного виконавця МРВ ДВС по Кегичівському та Сахновищинському районах ГТУЮ у Харківській області від 31.05.2018 відкрито виконавче провадження № 56490179 з виконання рішення суду у даній справі на підставі наказу, виданого на його виконання (а.с. 16-17).

05.07.2018 старшим державним виконавцем прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ( а.с. 37-38).

Так, звертаючись до суду зі скаргою на дії відділу ДВС стягувач зазначає, що 08.06.2018 останній звернувся до МРВ ДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області з клопотанням про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні

У відповідному клопотанні стягувач просив державного виконавця, з метою перевірки майнового стану боржника, звернутися до ряду установ з запитами, а також вчинити ряд інших дій з метою виконання рішення у даній справі.

Так, у поданому клопотанні стягувач просив відділ ВДВС, зокрема:

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, які відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;

- здійснити виїзд до місця розташування боржника з метою встановлення каси боржника та накладення арешту на касу у разі наявності коштів, заборонити рух коштів по ній;

- направити запити до реєстраційних органів щодо наявності у боржника транспортних засобів, об'єктів нерухомого майна та при їх виявлені накласти арешти на відповідне майно;

- витребувати від Центру державного земельного кадастру, районних управлінь, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи в оренді боржника земельних ділянок, з метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, її опису та арешту;

- здійснити заходи щодо виявлення та встановлення посівів сільськогосподарських культур, котрі знаходяться та розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника;

- винести постанову про попередження керівництва та відповідальних осіб боржника про відповідальність за пошкодження (знищення) відповідного майна;

- витребувати від ДП Держреєстри України відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних ЗЕРНО даних про здане боржником зерно та у випадку його виявлення опису та арешту;

- направити запити до ДП Національні інформаційні системи щодо встановлення факту видання боржником довіреностей на ім'я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику;

- направити до районного відділу статистики вимогу надати форми статистичного спостереження, з метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;

- виявити всі поточні рахунки, що відкриті у банківських установах на ім'я боржника;

- направити запити до органів доходів і зборів;

- направити запити до органів, що здійснюють соціальне страхування щодо встановлення фактів та наявності здійснення протягом 2017-2018 років фінансування страхувальника (боржника);

- витребувати від ДП Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстр тварин боржника серед власників тварин (худоби);

- направити запит до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому майна відповідно до даних Державного реєстру цивільних повітряних суден України;

- направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

- направити запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації відомостей у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України щодо суден, власником або судновласником яких є боржник;

- направити запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акції емітентів;

- направити до Державної прикордонної служби України запитів з метою з'ясування факту перетинання керівником боржника державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника боржника поза межами України;

- звернутися до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника;

- звернутися до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за не виконання рішення суду;

- вчинити ряд інших запитів, направлених на перевірку та встановлення майнового стану боржника;

- вчинити інших дій з метою фактичного виконання рішення суду у даній справі.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, що доказів розгляду відповідного клопотання, вчинення певних дій або надання відповіді стягувачу відділом ДВС під час розгляду поданої скарги не надано.

У зв'язку з тим, що відділом ДВС не було вчинено дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/3298/17 звернувся зі скаргою на скаргою на бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області.

В свою чергу, у поданому запереченні відділом ДВС посилався на те, що останнім вчинено ряд дій та направлено запити з метою виконання наказу суду.

Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду, відділом ДВС були долучені лише копії постанов про відкриття виконавчого провадження та його приєднання до зведеного, супровідного листа про направлення копії постанови сторонам виконавчого провадження, а також квитанція про самостійну сплату боржником за відповідним рішенням суду 6 000,00 грн.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2018 у справі № 911/3298/17 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2018 на підставі наказу Господарського суду Київської області № 911/3298/17 від 16.04.2018:

- визнано неправомірною у період з 31.05.2018 по 16.07.2018 бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо примусового виконання рішення суду на підставі наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 № 911/3298/17;

- зобов'язано державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснювати виконавчі дії з примусового виконання рішення суду на підставі наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 № 911/3298/17 з дотриманням строків та порядку, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов'язаний, зокрема:

- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання .

При цьому, згідно п. 3 ч. 3 вказаної норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приписами ст. 30 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому, як визначено ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника .

Положеннями ст. 52 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом; інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У ч. 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Законом також визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч.5 відповідної норми).

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів проведення перевірки з метою виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, майнових прав тат здійснення такої перевірки відділом ДВС не надано, а відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відділом ДВС на вчинення відповідних дій.

При цьому, сплата боржником добровільно грошових коштів в рахунок часткового виконання рішення суду не свідчить про здійснення державним виконавцем дій, направлених на виконання обов'язку щодо примусового виконання рішення у даній справі.

З врахуванням викладеного, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення скарги стягувача на бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області, оскільки державний виконавець не виконав усіх можливих і необхідних виконавчих дій, які визначені у ст.ст. 48, 52 Закону України Про виконавче провадження .

Суд апеляційної скарги зазначає, що одночасно з поданням апеляційної скарги скаржником до суду апеляційної інстанції було подано додаткові документи.

Проте, судом апеляційної не приймаються до уваги додаткові документи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що подані скаржником докази, не були подані на розгляд в суді першої інстанції і відповідно не розглядались останнім, при цьому скаржник не був позбавлений можливості надати такі докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак своїм правом не скористався.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Київської області від 27.07.2017 у справі № 911/3298/17.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на покладається скаржника.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Компанія Ніко-Тайс просило покласти на Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 1800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

-складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

-часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

-обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

-ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору № 18-09-2018 від 18.09.2018, який укладено між ТОВ Компанія Ніко-Тайс (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець) про надання адвокатських послуг (правничої допомоги), виконавець зобов'язується надати замовнику допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та МКП Україна та МРВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області, котрі виникли у виконавчому провадженні під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/3298/17, та із підстав, змісту та сутності, викладеному в поданій МРВДВС по Кегичівському та Сахновщинському районах ГТУЮ у Харківській області апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Київської області від 27 липня 2018 року у справі № 911/3298/17, написання та підгодовування заперечення на скаргу, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько- процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної апеляційної скарги, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною апеляційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.

У п. 3.1. договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги № 18-09-2018 від 18.09.2018 сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 150.00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. договору) та участь у судовому засіданні (не менше одного), вартість участі у котрому складає 300.00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги № 18-09-2018 від 18.09.2018 замовник повинен сплатити суму вартості правових послуг та робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, не більше 10 днів із моменту підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг. розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з доданих до відзиву на апеляційної скаргу, що на підтвердження витрат у сумі 1800,00 грн. стягувач надав договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги № 18-09-2018 від 18.09.2018, квитанцію № 0.0. 1181803391.2 від 12.11.2018, копію акту прийому-передачі документів від 18.09.2018, копію акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.11.2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009, довіреність від 03.08.2018.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області не надано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги через їх неспіврозмірність.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 123, 126, 129, 240, 267-271 273, 275, 276, 281-284, 339 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2018 у справі № 911/3298/17 залишити без змін.

3. Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновщинському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області (64003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Волощина, буд. 76, ідентифікаційний код 41430568) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38039872) 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

4. Матеріали оскарження у справі № 911/3298/17 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Доручити Господарському суду Київської області у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 22.11.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка