Ухвала

від 22.11.2018 по справі 826/3763/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3763/17                                                                               У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху 22 листопада 2018 року                                                                                   м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бужак Н.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бомонд Групп” до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень–рішень,- У С Т А Н О В И В: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Перевіривши апеляційну скаргу, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Частиною 1 ст. 300 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі. Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. При цьому, матеріали справи свідчать, що Головне управління ДФС у м. Києві 20 серпня 2018 року вже зверталось до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху через невідповідність її вимогам законодавства, а саме, апелянтом не сплачено судовий збір, та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів сплати судового збору. 10 жовтня 2018 року скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бомонд Групп” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернуто особі, яка її подала. Матеріали справи свідчать, що апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року, тоді як апеляційну скаргу подано 12 листопада 2018 року, що підтерджується відбитком печатки на апеляційній скарзі, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того, в апеляційній скаргзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказане клопотання обгрунтоване тим, що у зв'язку з тривалою процедурою сплати судового збору та відсутністю коштів на його сплату не було можливість сплатити судовий збір своєчасно. Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Окрім того, тимчасове зупинення на рахунку державного органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними. При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18. Крім того, ухвалами суддей Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року та від 07 липня травня 2018 року було чітко визначено спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору, що, однак, не було виконано відповідачем у встановлений судом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Креуз проти Польщі”). Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №814/1646/16. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Отже, апелянт повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Крім того, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Таким чином, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. У зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження. Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, суддя, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року залишити без руху. Встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків в термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя:                                                                                                                        Бужак Н.П.