Ухвала

від 04.03.2019 по справі 826/3763/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3763/17

У Х В А Л А

04 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Мельничука В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а причини пропуску строку на які посилався апелянт, визнані судом неповажними.

Апеляційним судом Головному управлінню ДФС у м. Києві встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з розписки про вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15.01.2019 року, апелянт отримав копію вказаної ухвали 06 лютого 2019 року. Таким чином, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 16 лютого 2019 року.

13 грудня 2018 року, 28 січня 2019 року та 12 лютого 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДФС у м. Києві надійшли клопотання про поновлення строк на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що вказані клопотання повторно були обґрунтовані тим, що на час первинного звернення до суду з апеляційною скаргою у апелянта була відсутня можливість сплатити судовий збір, тому причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою повторне є поважними.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, як зазначив Верховний Суд у постановах від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що посилання скаржника на листи органів казначейства є необґрунтованим.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином, процедура безспірного списання коштів з рахунків державного органу не перешкоджає сплаті судового збору, а тому зазначені обставини не можуть бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Інших поважних причин пропуску строку відповідачем наведено не було.

Крім того, апелянтом взагалі не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.