Постанова

від 26.11.2018 по справі 521/4/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/1889/18

Номер справи місцевого суду: 521/4/18

Головуючий у першій інстанції Корой В. Д.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Журавльов О.Г., за участю секретаря Ковязіної А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2018 року,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення ПМП №1833/50000/17 від 24 листопада 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 була підготовлена та подана до митного оформлення митна декларація в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстрована за номером №UA500010/2017/002165.

Разом з митною декларацією ОСОБА_2 як підставу для переміщення товару, який надійшов у контейнері EMCU5346668, Одеській митниці ДФС було надано передбачені ст. 335 МК України документи: коносаменти від 24.02.2017 року №EGLV 140799018231, інвойс від 18.02.2017 року №М170218, пакувальний лист до інвойсу, сертифікат про походження товару від 23.02.2017 року №С173701222120003, контракт №08/12Q від 08.12.2016 року, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року та інші товаросупровідні документи.

Листом Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті надійшов від 06.10.2017 року, було повідомлено, що ні Одеською регіональною службовою, ні Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ні державними установами ветеринарної медицини, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року не видавалось, тому ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2018 року притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 483 МК України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 2127645,36 гривень, з конфіскацією на користь держави товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 352 гривні 40 копійок.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) підробку ветеринарного свідоцтва апелянт не здійснював; 2) протокол про адміністративне правопорушення він не підписував та був позбавлений права надати пояснення щодо обставин справи; 3) сплив строк накладення адміністративного стягнення; 4) відсутній склад адміністративного правопорушення в його діях.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки в судовому засіданні участі не приймав, копію постанови отримав його представник 16.10.2018 року.

Дослідивши зміст та строки подачі поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про наступне.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення регламентується ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 28 лютого 2018 року за відсутністю ОСОБА_2, копію оскаржуваної постанови було отримано представником апелянта адвокатом Бєлогуб М.В. 16.10.2018 року, про що в матеріалах адміністративної справи міститься розписка (а.с.71 - зворот).

Апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку ОСОБА_2 було подано 25.10.2018 року (а.с.84).

Виходячи з наведеного, клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, які були підтримані в судовому засіданні представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_6, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом правильно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 08.12.2016 року між ТОВ Море-2007 (ЄДРПОУ 34701481) та компанією Qingdao hailiante foods со., LTD (Китай) було укладено контракт №08/12QH щодо поставки в Україну товарів, відповідно до умов якого до м/п Одеса - центральний Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання AS Rosalia прибув контейнер EMCU5346668 з товаром молюски та риба .

14.04.2017 року митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік ОСОБА_2 який діяв на підставі договору №БР 4 від 26.12.2014 року про надання послуг митного брокера, була підготовлена та подана до митного оформлення митна декларація в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстрована за номером №UA500010/2017/002165.

Разом з митною декларацією ОСОБА_2 як підставу для переміщення товару, який надійшов у контейнері EMCU5346668, Одеській митниці ДФС було надано передбачені ст. 335 МК України документи: коносаменти від 24.02.2017 року №EGLV 140799018231, інвойс від 18.02.2017 року №М170218, пакувальний лист до інвойсу, сертифікат про походження товару від 23.02.2017 року №С173701222120003, контракт №08/12Q від 08.12.2016 року, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до наданих разом з митною декларацією документів, в контейнері EMCU5346668 переміщено: товар №1 молюски готові до вживання, з додаванням глутамату натрію (підсилювач смаку) та доданням солі: Dried salted squicl shredded/Кальмар солоно-сушений, чиста вага нетто - 9000 кг, Розфасовані у картонні коробки по 10 кг , товар №2 риба солоно - сушена, з додаванням глутамату натрію (підсилювач смаку): Dried salted blue whiting shredded/Філе путассу шинковане, чиста вага нетто 3500 кг; Dried salted blue whiting peppered/Філе путассу з перцем Янтарна з перцем , чиста вага нетто - 11500 кг. Розфасовані у картонні коробки по 10 кг .

Вартість згідно наданого до митного контролю та митного оформлення товару згідно МД №UA500010/2017/002165 від 14.04.2017 року та інвойсу від 24.02.2017 року №М170218 складає 2127645,36 грн. (79200 доларів США).

Продавцем та відправником товару є компанія Qingdao hailiante foods со., LTD (Китай), а покупцем та одержувачем є TOB Море-2007 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 1, прим. 17, кв. 4).

Вищевказаний товар, було оформлено в Одеській митниці ДФС у митному відношенні в режимі ІМ40ДЕ за МД №UA500010/2017/002165 та випущено у вільний обіг.

Однак, 06.10.2017 року за вхід. №417/9-23 до Одеської митниці ДФС з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті надійшов лист від 06.10.2017 року, згідно якого було встановлено, що ні Одеською регіональною службовою, ні Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ні державними установами ветеринарної медицини, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року не видавалось.

Статтею 32 Закону України Про ветеринарну медицину від 25.06.1992 року №2498-ХІІ (із змінами) передбачено, що одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах.

Відповідно до ст. 1 вказаного закону, ветеринарне свідоцтво - це разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03.06.2005 року №8 роз'яснено, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Відповідно до ст. 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є надання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.

Оскільки ОСОБА_2 разом з митною декларацією, як підставу переміщення товару, який надійшов у контейнері EMCU5346668, надав митним органам ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року, яке згідно листа Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 06.10.2017 року, уповноваженими органами не видавалось, суд першої інстанції з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх належними доказами, дійшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про те, що він не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки не здійснював підробки ветеринарного свідоцтва є недоведеними та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Посилання апелянта на не отримання та не підписання протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення не можуть прийматись до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що протокол з матеріалами направлявся на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом, проте повернувся з відміткою відмова адресата від отримання , доказів на спростування встановленого апелянтом до суду не надано (а.с.7).

Доводи апеляційної скарги про те, що ветеринарне свідоцтво було подане ОСОБА_2 у квітні 2017 року, а тому пропущено строк притягнення останнього до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що про факт не видачі свідоцтва стало відомо компетентному органу ДФС 06.10.2017 року з листа за вхід. №417/9-23 Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (а.с.29).

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,

постановив:

Поновити строк ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області

О.Г.Журавльов