Постанова

від 29.10.2019 по справі 521/4/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/860/19

Номер справи місцевого суду: 521/4/18

Головуючий у першій інстанції Корой В. Д.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

представника апелянта - ТОВ Інтер Транс Лоджістік - адвоката Гудкової Н.Ф.,

представника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Бєлогуб Н.В.,

представників Одеської митниці ДФС - Ковташа Д.М., Безлущенка О.С.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Транс Лоджістік на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2018 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК України), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 2127645, 36 грн., з конфіскацією цього товару. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (а.с.68-70).

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на не неї (а.с.73-78).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 26.11.2018 року ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, однак апеляційну скаргу було залишено без задоволення, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2018 рокубуло залишено без змін (а.с.96-100).

Разом з тим, 31.05.2019 року до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2018 року звернулось також ТОВ Інтер Транс Лоджістік (а.с.111-114). Свою апеляційну скаргу вказане товариство обґрунтовувало порушенням вищевказаними судовими рішеннями норм матеріального та процесуального права, що призвело до порушення прав ТОВ Інтер Транс Лоджістік .

Крім того, ТОВ Інтер Транс Лоджістік просило поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2018 року, мотивуючи клопотання тим, що вони дізнались про постанову лише після надання брокером ОСОБА_1 пояснень та копії постанови, через початок Товариством відносно нього службової перевірки.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.07.2019 року клопотання ТОВ Інтер Транс Лоджістік було задоволено та поновлено їм строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2018 року та відкрито апеляційне провадження (а.с.161-163)

При цьому, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення і відкриття апеляційного провадження по адміністративній справі, суд апеляційної інстанції діяв з метою перевірки в апеляційному порядку доводів апелянта - ТОВ Інтер Транс Лоджістік про можливе порушення їх прав оскаржуваною постановою суду, та порушення останньою норм матеріального і процесуального права.

Також апеляційний суд врахував, що згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд є доступ до суду, у тому числі до суду апеляційної інстанції.

Крім того, вищевказаною ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.07.2019 року до матеріалів справи було долучено 2 копії рахунків на оплату правової допомоги, 3 копії платіжних доручень про сплату послуг адвоката. Витребувано від Одеської митниці ДФС посадову інструкцію державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Одеса-Центральний пункту пропуску Одеський морський торговельний порт, де була оформлена митна декларація № UА500010/2017/002165 від 14.04.2017 року. Витребувати від ТОВ МОРЕ-2007 оригінал ветеринарного свідоцтва № НОМЕР_1 від 13.04.2017 року; оригінал коносаменту EVERGREEN LINE № НОМЕР_2 із відмітками про проходження державного контролю.

Розгляд справи був відкладений на 13.08.2019 року, потім у справі оголошувалась перерва на 17.09.2019 року, на 22.10.2019 року та на 29.10.2019 року.

Заслухавши представника ТОВ Інтер Транс Лоджістік та ТОВ Море-2007 - адвоката Гудкову Н.Ф., представникаОСОБА_1 - адвоката Бєлогуб Н.В., представників Одеської митниці ДФС - Ковташа Д.М. і Безлущенка О . С . , а також свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Інтер Транс Лоджістік підлягає закриттю.

Разом з тим, як було вказано вище, апеляційне провадження було відкрито з метою додаткової перевірки доводів представників ТОВ Інтер Транс Лоджістік , ТОВ Море-2007 , ОСОБА_1 та Одеської митниці ДФС України стосовно допущених порушень при здійсненні митного оформлення товару, адміністративного провадження і ухвалених за результатами цього провадження судових рішень.

При цьому апеляційний суд виходить із того, що право на оскарження судового рішення надано будь-якій особі, права та інтереси якої порушені.

Зазначене право регламентоване зокрема, положеннями Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, прийнятою Радою Митного Співробітництва 1973 p., яка набула чинності для України 15.09.2011 р. (далі - Міжнародна Конвенція)

Як міжнародне, так і національне законодавство регламентують право третіх осіб на участь у провадженні про порушення митних правил, особливо якщо зазначене провадження має або може мати вплив на права та обов`язки таких третіх осіб.

За змістом п. 10.2 розділу 10 Міжнародної конвенції будь-яка особа, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються рішенням або бездіяльністю митної служби, має право на оскарження. Згідно п.10.3 розділу 10будь-яка особа, причетна до митного правопорушення, що підлягає адміністративному врегулюванню, має право на подачу скарги в орган, незалежний від митної служби, за винятком випадків, коли ця особа погодилася з врегулюванням на основі компромісу.

У відповідності до п.8.4 розділу 8 Міжнародної конвенції уповноважена третя особа має ті ж самі права, що й особа, яка уповноважує її представляти свої інтереси у взаєминах з митною службою.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.497 МК України передбачено, що у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил, власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи).

Частиною 1 ст. 498 МК України передбачено, що власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право оскаржувати постанови суду (судді).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги - апелянт ТОВ Інтер Транс Лоджістік є уповноваженою особою власника товарів - ТОВ Море-2007 , відповідно до договору про надання брокерських послуг БР-4 від 26.12.2014 p., щодо яких судом першої інстанції застосована конфіскація (а.с.20-23).

У відповідності до ч.2 ст.416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Крім того, ТОВ Інтер Транс Лоджістік є декларантом, про що зазначено у графі 14 митної декларації № UA500010/2017/002165 (а.с.12). В свою чергу ОСОБА_1 є фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах з митним брокером - апелянтом - ТОВ Інтер Транс Лоджістік .

Згідно з п.8 ч.1 ст.4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Частиною 1 ст. 418 МК України передбачено, що агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, який перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер дії пов`язані з пред`явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контрою та митного оформлення.

Оскільки за шкоду, спричинену з вини Товариства, настає майнова відповідальність апелянта в розмірі, спричиненої шкоди, то заявник апеляційної скарги зазначив, що визнаючи винним митного брокера ТОВ Інтер Транс Лоджістік у порушенні митних правил, що спричинило конфіскацію на користь держави майна власника товарів, у Товариства виникли зобов`язання компенсувати зазначену вище шкоду, яка складає вартість товарів у сумі 2 127 645, 36 грн.

Апеляційний суд зазначає, що доводи представника ТОВ Інтер Транс Лоджістік і ТОВ Море-2007 - адвоката Гудкової Н.Ф., представника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Бєлогуб Н.В. про те, що адміністративним провадженням і судовими рішенням, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, порушені права ТОВ Інтер Транс Лоджістік і ТОВ Море-2007 , які не були залучені до участі в адміністративному провадженні, є слушними, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти дії щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Тобто, втручання в право власності необхідно відповідати критеріям адекватності, виваженості та бути виправданим.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Броньовський проти Польщі від 22.06.2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах Амюр проти Франції , Колишній король Греції та інші проти Греції , Малама проти Греції , Україна-Тюмень проти України , Спорронг та Льонрот проти Швеції констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом . Другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію законів . Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також ЄСПЛ нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття, таких заходів.

У відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі Іатрідіс проти Греції від 25.03.1999 року). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі Антріш проти Франції від 22.09.1994 року, Кушоглу проти Болгарії від 10.05.2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті І Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції від 23.09.1982 p.).

Зматеріалів справи вбачається, що 08.12.2016 року між ТОВ Море-2007 (ЄДРПОУ 34701481) та компанією Qingdao hailiante foods со., LTD (Китай) було укладено контракт №08/12QH щодо поставки в Україну товарів.

Таким чином, продавцем та відправником товару є компанія Qingdao hailiante foods со., LTD (Китай), а покупцем та одержувачем є TOB Море-2007 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 1, прим. 17, кв. 4).

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса-центральний Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання AS Rosalia прибув контейнер EMCU5346668 з товаром молюски та риба .

14.04.2017 року митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік ОСОБА_5 , який діяв на підставі договору №БР 4 від 26.12.2014 року про надання послуг митного брокера, була підготовлена та подана до митного оформлення митна декларація (далі МД) в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстрована за номером №UA500010/2017/002165.

Разом з митною декларацією ОСОБА_5 , як підставу для переміщення товару, який надійшов у контейнері EMCU5346668, Одеській митниці ДФС було надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: коносаменти від 24.02.2017 року №EGLV 140799018231, інвойс від 18.02.2017 року №М170218, пакувальний лист до інвойсу, сертифікат про походження товару від 23.02.2017 року №С173701222120003, контракт №08/12Q від 08.12.2016 року ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ -02 в„– 245672 від 13.04.2017 року та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до наданих разом з митною декларацією документів, в контейнері EMCU5346668 переміщено: товар №1 молюски готові до вживання, з додаванням глутамату натрію (підсилювач смаку) та доданням солі: Dried salted squicl shredded/Кальмар солоно-сушений, чиста вага нетто - 9000 кг, Розфасовані у картонні коробки по 10 кг , товар №2 риба солоно - сушена, з додаванням глутамату натрію (підсилювач смаку): Dried salted blue whiting shredded/Філе путассу шинковане, чиста вага нетто 3500 кг; Dried salted blue whiting peppered/Філе путассу з перцем Янтарна з перцем , чиста вага нетто - 11500 кг. Розфасовані у картонні коробки по 10 кг .

Вартість згідно наданого до митного контролю та митного оформлення товару згідно МД №UA500010/2017/002165 від 14.04.2017 року та інвойсу від 24.02.2017 року №М170218 складає 2127645,36 грн. (79200 доларів США).

Оскільки продавцем та відправником товару є компанія Qingdao hailiante foods со., LTD (Китай), а покупцем та одержувачем є TOB Море-2007 , вищевказаний товар було оформлено в Одеській митниці ДФС у митному відношенні в режимі ІМ40ДЕ за МД №UA500010/2017/002165 та випущено у вільний обіг, шляхом передачі його ТОВ Море-2007 .

Однак, 06.10.2017 року за вхід. №417/9-23 до Одеської митниці ДФС з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті надійшов лист від 06.10.2017 року, згідно якого було встановлено, що ні Одеською регіональною службовою, ні Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ні державними установами ветеринарної медицини, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року не видавалось.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік ОСОБА_5 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Саме на підставі вищезазначених обставин, у відношенні митного брокера ТОВ Інтер Транс Лоджістік ОСОБА_5 було складено протокол про ПМП №1834/50000/17 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а в подальшому він був притягнутий до адміністративної відповідальності по вказаній нормі матеріального права постановою суду першої інстанції, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ТОВ Інтер Транс Лоджістік посилався на те, що судом першої інстанції прийнято постанову, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, про безпідставне, необгрунтоване і надмірно велике накладення адміністративного стягнення на брокера ОСОБА_1 , яке не відповідає обгрунтованому пропорційному співвідношенню між засобами, які застосовані, та метою, яку прагнуть досягти. У справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 p. ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив про недопущення такого необгрунтованого порушення співвідношення.

Також п. 38 рішення по справі Ісмайлов проти Росії (від 16.10.2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи .

Крім того, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, представник ТОВ Інтер Транс Лоджістік і ТОВ Море-2007 , а також представник ОСОБА_1 посилались на те, що накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , судом не було враховано, що встановлений ч.1 ст. 467 МК України, в редакції, яка була чинною на час складення протоколу про порушення митних правил № 1833 від 24 листопада 2017 року, 6-ти місячний строк притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності збіг, а тому у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі має бути закритим.

При цьому вказані представники посилались на те, що правопорушення, яке передбачено ч.1 ст. 483 МК України, не є триваючим, а було здійснено і закінчено 14.04.2017 року, тобто в день подання ОСОБА_1 митної декларації та доданого до неї підробленого ветеринарного свідоцтва форми №2 серії ББ-02 №245672 від 13.04.2017 року.

Таким чином, вищевказані представники ТОВ Інтер Транс Лоджістік , ТОВ Море-2007 та ОСОБА_1 посилались на те, що оскільки 6-ти місячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності збіг 14.10.2017 року, то складання протоколу про адміністративне правопорушення № 1833 від 24.11.2017 року є безпідставним і незаконним.

Однак, апеляційний суд виходить із того, що у відповідності до ч.2 ст. 467 МК України, в редакції, яка була чинною на час складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення № 1833 від 24.11.2017 року, ч.1 ст. 483 МК України входила в перелік статей, які є триваючими.

Не дивлячись на те, що на даний час ч. 2 ст. 467 МК України виключена із ст. 467 МК України на підставі Закону України № 2612-VІІІ від 08.11.2018 року, апеляційний суд позбавлений можливості вважати, що на день складення протоколу про адміністративне правопорушення № 1833 від 24.11.2017 року,правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України, законом не було триваючим.

Крім іншого, представники ТОВ Інтер Транс Лоджістік , ТОВ Море-2007 а також ОСОБА_1 . обгрунтовували доводи апеляційної скарги тим що дійсно, ні КУпАП, ні МК України не передбачено повторний перегляд постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності іншою особою, права якої були порушені, однак яка не була залучена до участі до розгляду адміністративної справи, а також перегляду постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду вищевказаного судового рішення суду першої інстанції.

Однак, в даному випадку, суду апеляційної інстанції належить застосувати аналогію права і діяти відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 323 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими передбачений такий перегляд.

Відповідно до ч.1-3 ст.323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи дане питання, апеляційний суд виходить із того, що дійсно статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Разом з тим, ні КУпАП, ні МК України не визначений порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та перегляду в апеляційному порядку судового рішення, яке вже було переглянуте в апеляційному порядку з постановленням судового рішення, яке набрало законної сили внаслідок його перегляду судом апеляційної інстанції.

При цьому апеляційний суд зазначає, що згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи і було зазначено вище, постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2018 рокуОСОБА_1 було визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 2127645, 36 грн., з конфіскацією цього товару. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (а.с.68-70).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 26.11.2018 року ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, однак апеляційну скаргу було залишено без задоволення, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2018 рокубуло залишено без змін (а.с.96-100).

Тобто, таким чином, всі вищевикладені вимоги чинного законодавства були дотримані, у відношенні правопорушника ОСОБА_1 вже ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, та якими він визнаний винним з притягненням до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 483 МК України, та з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 2127645, 36 грн., з конфіскацією цього товару. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Апеляційний суд також зазначає, що ЄСПЛ зазначає, що п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.).

Виходячи з викладеного, та враховуючи, що діючим КУпАП та МК України не передбачено порядку повторного оскарження постанови суду про адміністративні правопорушення, повторного його перегляду та перегляду прийнятої постанови апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, Одеський апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 268, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 467, 483, 487, 497, 498, 529, МК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Транс Лоджістік закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда