Ухвала

від 26.11.2018 по справі 922/1817/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" листопада 2018 р. Справа №922/1817/18

Суддя Хачатрян В.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика , м.Первомайський, Харківська область, (вх.№1127Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 року по справі №922/1817/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бережанська суконна фабрика , м.Березань, Київська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика , м.Первомайський, Харківська область,

про стягнення 515291,93 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року до Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Березанська суконна фабрика про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика 515291,93 грн., з яких 429953,93 грн. заборгованість за поставлений товар, 67632,51 грн. інфляційні нарахування та 17705,49 грн. річних. Судові витрати по сплаті 7729,39 грн. судового збору позивач просив стягнути з відповідача.

В обґрунтування вимог, позивач вказує, що згідно видаткових накладних від 31.01.2017 року №РН-0000088; від 23.03.2017 року №РН-0000181; від 27.04.2017 року №РН-0000285; від 27.04.2017 року №РН-0000296; від 28.04.2017 року №РН-0000304, він поставив (передав у власність) відповідачу за погодженою ціною товар (пряжу хлопчатобумажну (х/б) в асортименті, надалі - товар) на загальну суму 679109,12 грн., а відповідач прийняв товар у власність та зобов'язався здійснити його оплату у строки визначені на підставі рахунків, однак оплату вартості товару у повному обсязі не здійснив.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 року по справі №922/1817/18 (повний текст складено 29.10.2018 року, суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Березанська суконна фабрика 429953,93 грн. основного боргу, 42226,87 грн. інфляційних втрат та 10698,60 грн. річних.

У задоволенні позову в частині стягнення 7006,89 грн. річних та 25405,64 грн. інфляційних втрат - відмовлено.

Вирішено судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволених вимог.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Березанська суконна фабрика 7243,19 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Так, ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно положень ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання вказаної апеляційної скарги у справі №922/1817/18 підлягає сплаті в розмірі 11594,07 грн.

Разом з тим, скаржником не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір , натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання скарги.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведений перелік є вичерпним.

Проте, скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Суд звертає увагу скаржника на те, що як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб [рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.

Таким суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, без доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, що є підставою для залишення її без руху.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика , на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 року по справі №922/1817/18 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика , на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 року по справі №922/1817/18 залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю Первомайська трикотажна фабрика усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.С. Хачатрян