Постанова

від 26.11.2018 по справі 922/484/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. справа №922/484/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача ОСОБА_5 (адвокат, довіреність від 15.08.2018р.); від відповідачаОСОБА_6 (директор згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) розглянувши у відкритому судовому засіданні на новому розгляді апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест , сільрада Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Харківської області ухваленого 29.03.2017р. (повний текст підписано 03.04.2017р.) у м. Харкові у справі №922/484/17 (суддя Новікова Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест , сільрада Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Технотрансгазочистка , м.Харків про стягнення 144610,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест , сільрада Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Технотрансгазочистка , м. Харків (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 144610,00грн. вартості поставленого обладнання неналежної якості за договором поставки №1-07/10 від 10.10.2015р.

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.03.2017р. (повний текст підписано 03.04.2017р.) у справі №922/484/17 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест було відмовлено в повному обсязі.

3. Означене рішення суду обґрунтоване:

- встановленням факту пропуску Позивачем строку, передбаченого п.3.5 договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015р., на звернення з претензією до Відповідача щодо якості поставленого товару;

- дотриманням Відповідачем умов, передбачених п.3.8 договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015р. щодо прийняття на обстеження обладнання, вжиття заходів щодо виявлення недоліків у його роботі та встановленням причин його пошкодження, за результатами якого 02.09.2016р. складено акт дефектації обладнання, яким встановлено порушення Позивачем умов зберігання, монтажу та експлуатації установки, дотримання ГОСТу 15150-69-У2 щодо кліматичного використання (уникнення потрапляння опадів), що стало підставою для припинення гарантії та звільнення Відповідача від відповідальності за недоліки товару.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги, результат апеляційного перегляду (під час первісного розгляду) та висновки Верховного суду після касаційного перегляду:

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просило рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017р. у справі №922/484/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

- неврахування місцевим судом факту складання протоколу №1-24-2016 від 26.01.2016р., акту №1-14-07/2016 від 14.07.2016р. та акту дефектації від 12.09.2016р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань разом з директором Відповідача - ОСОБА_6 є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю Мегастрой , що викликає сумніви в його неупередженості;

- залишення поза увагою факту некоректного випробування потужності обладнання, відомості про яке було відображено в акті №1-14-07/2016 від 14.07.2016р., оскільки проведення Відповідачем випробування роботи обладнання після ремонту тривало 3 хвилини, що не може в повній мірі свідчить про його справність;

- не дослідження судом обставин складання акту дефектації від 12.09.2016р., оскільки за твердженнями Скаржника, йому взагалі не було відомо про наявність такого документу, відповідальність за вихід обладнання з ладу за яким покладалася саме на останнього;

- безпідставна відмова суду у задоволенні клопотання Позивача про призначення судової експертизи з огляду на її необґрунтованість та методи проведення, з мотивів неможливості відтворення погодних умов, в яких монтувалося, використовувалося та зберігалося обладнання.

6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018р. (а.с.а.с.181-192 т.2) апеляційна скарга була задоволена, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017р. скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

7. Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що після поставки та експлуатації обладнання в період дії гарантійного строку, Відповідачем були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування обладнання, що підтверджується актом надання послуг №1-21/07 від 21.07.2016р., а також поставлені та замінені запасні частині до обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-22-1/07 від 22.07.2016р. Таким чином, недоліки поставленого товару виявлялися неодноразово та з'явилися знову після їх усунення, що свідчить про істотне порушенням якості товару. Надавши оцінку всім матеріалам справи, а також висновку експерта за результатами призначеної у справі судом апеляційної інстанції судової інженерно-технічної експертизи, останній дійшов висновку, що виявлені недоліки взагалі неможливо усунути, а матеріалами справи доведено істотне порушення Відповідачем вимог щодо якості товару, зазначеної у паспорті на обладнання, з огляду на неодноразове виявлення недоліків товару під час гарантійного строку.

8. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2018р. у справі №922/484/17 (а.с.а.с.249-258 т.2) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Технотрансгазочистка було задоволено частково: постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018р. у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду з відповідними вказівками.

9. Постанова касаційного суду була обґрунтована не наданням апеляційним судом оцінки питанню дотримання Позивачем вимог п.3.5 договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015р., зважаючи на те, що обов'язковою умовою для застосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України є наявність, зокрема, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення. Однак, судом не перевірено та не дано належної правової оцінки складеному Відповідачем відповідно до п.3.8 договору акту дефектації від 02.09.2016р. Виходячи з наведеного, касаційний суд зазначив, що суду апеляційної інстанції слід було з'ясувати, чи оплачені Позивачем роботи належать до робіт по усуненню недоліків, на які поширюється гарантія, а також те, чи є усунуті Відповідачем 14.07.2016р. недоліки тими самими недоліками, що встановлені в подальшому, зокрема, в акті дефектації від 02.09.2016р., з точки зору їх повторності.

Окрім того, було зазначено, що при наданні дозволу на проведення експертизи із залученням ОСОБА_8, апеляційний суд залишив поза увагою, що спеціаліст, якого було залучено до участі в проведенні експертного дослідження у даній справі, відповідно до відомостей, зазначених у дипломі має спеціальність машини і засоби сільськогосподарського виробництва , проте судом не досліджено питання, чи є обладнання, яке визначено об'єктом по договору поставки, машиною, в розумінні машини і засоби сільськогосподарського виробництва , у зв'язку з чим недотримання вимог закону щодо порядку призначення та проведення судової експертизи унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача з урахуванням висновків Верховного суду:

10 . Товариством з обмеженою відповідальністю Технотрансгазочистка , в межах встановленого судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості за змістом якого останній зазначає, що:

- Відповідачем належними доказами був доведений факт порушення Позивачем умов зберігання, монтажу, експлуатації обладнання, що є підставою для відмови у гарантійному обслуговуванні. Крім того, Відповідачем здійснювалися роботи виключно з обстеження та сервісного обслуговування, що не є гарантійним ремонтом та виключає можливість застосування положень ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України;

- використання висновку експерта у справі є неправомірним, оскільки особи, які складали висновок судової експертизи (ОСОБА_9 та ОСОБА_8Я.) не відповідають положенням ст.10 Закону України Про судову експертизу та п.4 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах затвердженої наказом Міністерства юстиції України №3505/5 від 12.12.2011р. (у редакції наказу №1659/5 від 07.09.2015р.), оскільки спеціальні знання про аспірацію та пневмотранспорт є окремою галуззю знань, яка не стосується роду спеціальних знань судових експертів, що проводили експертизу.

Окрім того, Відповідач надав до суду додаткові пояснення, за змістом яких останній зазначає, що внаслідок звернення до авторитетних експертних установ із запитом про можливість проведення експертизи обладнання, поставленого Позивачем, надійшли відповіді від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_10 та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2/3406 від 28.09.2018р. та №07/01-13/15477-18 від 05.10.2018р. відповідно, в яких повідомлено про відсутність спеціального обладнання та фахівців відповідного профілю для проведення подібної експертизи.

11. Своєю чергою, 07.09.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест було надано до апеляційного суду додаткові пояснення по суті апеляційної скарги з урахуванням постанови Верховного суду, відповідно до яких:

- експертним висновком був встановлений факт наявності конструктивних недоліків при проектуванні обладнання, які не можна взагалі усунути в результаті ремонтних робіт, відтак, з огляду на неодноразовість виявленні проблем існують всі визначені законодавством підстави для відмови Позивача від договору;

- призначенням пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2 (нестандарт), відповідно до паспорту, є перевантаження зернових культур, вона є обладнанням/технікою для агропромислового комплексу, а отже є сільськогосподарською машиною в розумінні Закону України Про захист прав покупців сільського господарських машин , що зумовлює відповідність спеціальних знань експерта ОСОБА_8, підтверджених дипломом за спеціальністю машини і засоби сільськогосподарського виробництва , поставленим йому питанням для надання відповідного експертного висновку.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження (при новому розгляді):

12. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

13. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. у справі №922/484/17 (колегія суддів: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_11, судді Россолов В.В., Гетьман Р.А.) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017р., призначено розгляд справи на 20.08.2018р. о 12.30 з подальшим відкладенням на 01.10.2018р. об 10:30.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. (колегія суддів: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_12, судді Россолов В.В., Гетьман Р.А.) було відкладено розгляд справи на 01.11.2018р. о 10:30 у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №115.

14. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України для справи №922/484/17.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018р., враховуючи Указ Президента України №295/2018 від 28.09.2018р. Про переведення суддів , повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду було оприлюднено в газеті Голос України №185 (6940), а отже Харківський та Донецький апеляційні господарські суди припинили здійснювати правосуддя.

Приписами ч.ч.5 та 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

15. Розпорядженням Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018р. Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів , у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом, доручено відділу документального забезпечення та контролю здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Харківського апеляційного господарського суду до, зокрема, Східного апеляційного господарського суду.

16. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018р. у справі №922/484/17 та з урахуванням прийнятого в порядку ч.3 ст.32 Господарського процесуального кодексу України зборами суддів Східного апеляційного господарського суду рішення про персональний склад постійних колегій суддів сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_1 та судді Пушай В.І. і ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст.8 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

17. Ухвалою від 18.10.2018р. вказана судова колегія прийняла справу №922/484/17 до провадження Східного апеляційного господарського суду, та призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест у судовому засіданні на 12.11.2018р. о 10:20 з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 08.11.2018р., у зв'язку із відрядженням відповідно до наказу голови Східного апеляційного господарського суду №04-а від 06.11.2018р. головуючого, судді-доповідача з розгляду справи №922/484/17 ОСОБА_1 з 12.11.2018р. по 16.11.2018р. включно та відсутністю визначених ч.9 ст.32 Господарського процесуального кодексу України підстав для повторного автоматизованого розподілу справи, достатність часу для розгляду апеляційної скарги у строки, визначені ст.273 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 26.11.2018р. о 15:40 з повідомленням учасників справи.

18. Враховуючи викладене в п.п.12-17 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

19. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

20. У судовому засіданні 26.11.2018р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив перенести розгляд апеляційної скарги на іншу дату з метою надання представнику можливості більш детально підготуватися за наявним в матеріалам справи та запитанням суду.

Враховуючи достатність часу для ознайомлення з матеріалами справи, розгляд апеляційної скарги на новому розгляді та неодноразові слухання означеної апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції (відкладення судового засідання від 12.09.2018р.), колегія суддів не вбачає підстав для оголошення у справі перерви, що зумовлює розгляд справи по суті, тим більше, що сутність досліджуваних апеляційних судом заперечень Відповідача відносно експертного дослідження (з приводу їх спростування представник Скаржника просив надати додатковий час для підготовки) була сформульована ще під час первісного апеляційного перегляду.

Представник Відповідача у судовому засіданні 26.11.2018р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

21. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється в контексті наданих в порядку ст.316 цього Кодексу вказівок касаційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

22. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 10.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технотрансгазоочистка (Постачальник) було укладено договір поставки №1-07/16 (договір - а.с.а.с.10-11 т.1), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п.1.2. договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару і терміни поставки по кожній окремій партії узгоджуються сторонами і вказуються у специфікаціях, рахунках, або заявках Покупця. Всі зазначені документи є невід'ємною частиною даного договору.

23. У п.3.1. договору сторони узгодили, що товар по своїй якості повинен відповідати технічній документації наданої Покупцем, ГОСТу на даний вид товару або характеристикам, визначеним у технічному завданні.

Постачальник (Виробник) залишає за собою право на внесення у конструкцію продукції, що виробляється (з метою покращення експлуатаційних властивостей продукту) навіть під час виконання поточного замовлення. Гарантійний термін на поставлену продукцію зазначається у паспорті на виріб. (п.3.2. договору)

24. Відповідно до п.3.3. договору передбачено, що при невідповідності товару за якістю Покупець зобов'язаний повідомити про це Постачальника письмово.

Претензії по якості приймаються протягом 10 днів з моменту отримання товару. У разі виявлення недоліків (у виникненні яких винен Постачальник - порядок виявлення недоліків згідно п.3.8 даного договору), останній усуває такі за власний рахунок. (п.3.5. договору)

25. Згідно з п.3.7. договору, за якість матеріалів і комплектуючих відповідальність несе Виробник даних матеріалів. За працездатність і надійність (відповідність заявленим параметрам і т.д.) агрегатів відповідальність несе виробник даних агрегатів. Тобто якщо у складі товару, що поставляється є вузли, деталі та агрегати Виробником яких Постачальник не є, то і відповідальність за їх якість несе виробник вищезазначених товарів.

26. У п.3.8. договору сторони врегулювали питання щодо недоліків продукції, виробленої Постачальником, зокрема, наступним чином:

а) При виявленні недоліків у вузлах або агрегатах, Покупець доставляє непрацюючі вузли або агрегати на територію Постачальника.

б) При виявлені недоліків у великогабаритному вузлі, агрегаті або системі, збірка яких проводилася на місці експлуатації і демонтаж яких неможливий технологічно, Покупець направляє поштою цінним листом з повідомленням про вручення Постачальнику повідомлення з описом виявлених недоліків….

в) Постачальником проводиться експертиза, виявляється причина пошкодження із складанням відповідного акта. У разі якщо виявлено, що Покупець повністю дотримується всіх правил експлуатації і поломка є наслідком дій Постачальника, останній повинен за власний рахунок усунути недоліки, в яких він винен. Якщо за фактом проведення експертизи Постачальником буде виявлено, що ушкодження не є заводським браком, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику кошти за проведення експертизи. У разі незгоди Покупця із висновком Постачальника, Покупець має право замовити незалежну експертизу до організації, яка має ліцензію на проведення такого роду експертиз.

27. Відповідно до п.4.1. договору, вартість за даним договором визначається як загальна сума всіх затверджених сторонами обсягів поставки, відображених у специфікаціях, заявках Покупця або рахунках-фактурах. Оплата здійснюється Покупцем на підставі рахунку-фактури. (п.4.2. договору)

Згідно з п.7.3. договору, останній діє з моменту підписання та до повного виконання зобов'язання сторонами.

28. Судом першої інстанції встановлено, що 21.10.2015р. сторонами було підписано специфікації №№1,2 (а.с.а.с.12, 13 т.1), відповідно до яких Постачальник мав передати, а Покупець прийняти у власність і оплатити пневмоперевантажуючу установку ППЗМА 3.630.32,2 (нестандарт) вартістю 126780,00грн. та магістраль з пневмоперевантажуючої установки на силос вартістю 17830,00грн. Всього мало бути передано обладнання на загальну суму 144610,00грн. на умовах самовивезення зі складу Постачальника.

29. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної №РН-11-3/01 (а.с.48 т.1), 11.03.2016р. означене обладнання було поставлено Покупцю та отримане його представником на підставі довіреності №972 від 02.11.2016р. (а.с.49 т.1).

30. Разом з обладнанням, Постачальником також було надано Покупцю паспорт до пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 3.630.32,2 (нестандарт) (а.с.а.с.14-17 т.1), в якому, зокрема, зазначено, що розрахункова продуктивність обладнання складає до 20т на годину та залежить від: фізичних властивостей продукту, що перевантажується та його вологості, температури, маси, в'язкості та вологості повітря і умов навколишнього середовища; конфігурації системи пневмотранспорту; маніпулятивності оператора. Перед початком експлуатації необхідно перевірити обладнання на відсутність пошкоджень, деформацій, перекосів, які могли виникнути при транспортуванні та зберіганні; перевірити затяжку болтових з'єднань та інших кріплень, а також щільність з'єднань пневмопроводів. Крім того, на певні компоненти обладнання встановлені відповідні гарантійні строки від 3 місяців до 24 місяців. Водночас у межах гарантійного строку Виробник зобов'язується безоплатно усунути неполадки, що виникли з його вини, за умови дотримання Споживачем правил транспортування, зберігання, монтажу, експлуатації і технічного обслуговування установки. При цьому строк гарантійного обслуговування відраховується з моменту відвантаження Покупцю.

31. Листом б/н від 13.07.2016р. Позивач звернувся до Відповідача з проханням направити представників за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест для проведення обстеження і сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2. (а.с.50 т.1)

31.1. Наказом Відповідача №1-13/07 від 13.07.2016р. (а.с.51 т.1) для проведення обстеження обладнання було відряджено ОСОБА_6 та ОСОБА_13, що вбачається з наявних в матеріалах справи посвідчень про відрядження №№1-14/07, 2-14/07. (а.с.52 т.1) За результатами технічного обстеження обладнання були зроблені фотографії (а.с.а.с.54-65 т.1) та складено акт №1-14-07/2016, в якому зазначено, що: Позивачем порушено умови зберігання, монтажу та експлуатації обладнання; регламентне технічне обслуговування взагалі не проводилось; обладнання знаходиться у незадовільному стані та вимагає повного технічного обслуговування і ремонту, а подальша експлуатація без проведення вищевказаних дій може привести до виходу обладнання з ладу. Від підписання вказаного акту технічного обстеження обладнання представник Позивача відмовився, про що міститься відповідний напис.

31.2 . Також, як вбачається із матеріалів справи, 14.07.2016р. представниками Відповідача були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2 на суму 3900,00грн., а також поставлені та замінені запасні частини до обладнання на загальну суму 9748,87грн., що підтверджується актом №1-21/07 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016р. (а.с.106 т.1) та видатковою накладною №РН-22-1/07 від 22.07.2016р. (а.с.107 т.1)

32. Листом №1/18 від 18.08.2016р. (а.с.66 т.1) Позивач повідомив Відповідача про несправність обладнання та про його невідповідність продуктивності, що вказана у специфікації №1 до договору поставки та у паспорті на агрегат.

У відповідь на вказаний лист Відповідач повідомив про готовність прийняття обладнання для проведення обслуговування та усунення заводських недоліків після виявлення (лист №1-29/08 від 29.08.2016р. - а.с.67 т.1)

33. Наказом №1-02/09 від 09.09.2016р. (а.с.69 т.1) для проведення обстеження обладнання Відповідачем залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_14, надання послуг яким підтверджено відповідним актом №1/09 від 12.09.2016р. (а.с.70 т.1)

02.09.2016р. за результатом перевірки Відповідачем було складено акт дефектації обладнання (а.с.а.с.71-73, 76-82 т.1), яким встановлено, що пневмоперевантажувач ППЗМА 2.630.32,2 експлуатувався та зберігався за умов У1 прямий вплив кліматичних факторів , а саме опадів. У гарантійному обслуговуванні, відновленні вузлів і агрегатів Позивачу було відмовлено, про що повідомлено останнього листом №1-15/09 від 15.09.2016р. (а.с.а.с.74, 75 т.1)

34. Позивач листами №2/09 від 05.09.2016р. №19/09-1 від 19.09.2016, №1/29 від 29.09.2016 (а.с.а.с.21, 83-85 т.1) звертався до Відповідача з проханням провести перевірку фактичної потужності установки, та за її результатами скласти акт про відповідність фактичних показників потужності установки розрахунковим показникам, зазначеним у специфікації №1 та технічному паспорті. В разі підтвердження потужності перевантаження зерна 20т за годину, Позивач зобов'язувався сплатити вартість ремонту.

Своєю чергою, 17.11.2016р. Відповідач надіслав на адресу Позивача лист №1-10/11 від 10.11.2016р. (а.с.а.с.86-88 т.1), за змістом якого останній відмовився від спільної перевірки потужності та ремонту ППЗМА 2.630.32,2 (нестандарт) та зазначив що зниження потужності установки сталося внаслідок неузгодженого внесення змін до конфігурації системи пневмотранспорту.

35. Листом б/н від 18.11.2016р. (а.с.27 т.1) Позивач повідомив Відповідача про відмову від договору з вимогою повернення вартості обладнання. Означена вимога була отримана Відповідачем та залишена без задоволення, що вбачається з листа №1-01/02 від 02.02.2017р. (а.с.ас.92-96 т.1)

36. Враховуючи факт невиконання Відповідачем вимоги Позивача про повернення вартості обладнання неналежної якості, викладеної в листі б/н від 18.11.2016р., останній звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення 144610,00грн. вартості поставленого обладнання за договором поставки №1-07/10 від 10.10.2015р.

37. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють правовідносини з поставки товару.

38. В процесі апеляційного провадження ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. (а.с.а.с.218-221 т.1) у справі №922/484/17 за клопотанням Позивача (а.с.а.с.199, 200 т.1) призначено у справі інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз . На вирішення експертів було поставлено наступні питання:

- яка причина виходу з ладу пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2?

- чи виникли несправності обладнання внаслідок заводських дефектів чи до несправностей призвела експлуатація та зберігання з порушенням правил та вимог виробника?

- чи могли дії Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест з експлуатації обладнання бути такими, що спричинили вихід з ладу обладнання? Якщо так, то в чому полягали такі дії?

- чи могло бути причиною виходу із ладу обладнання його експлуатація за умов прямого впливу сонячного випромінювання та атмосферних опадів (снігу та дощу)?

Провадження у справі №922/484/17 на час проведення експертизи було зупинено, а матеріали надіслано до Товариства з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз .

39. Для проведення означеної експертизи було призначено судового експерта ОСОБА_9, який має повну вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.2 Дослідження технічного стану транспортних засобів (Свідоцтво ЦЕКК Міністерства юстиції України №1722, дійсне до 20.05.2018р.) та стаж експертної роботи з 2005р.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.11.2017р. судовим експертом було подано до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про залучення додаткового експерта (а.с.52 т.2) - ОСОБА_15, кандидата технічних наук (диплом ДК №017176 - а.с.53 т.2), який має вищу технічну освіту, науковий ступінь та досвід роботи з 2000р. Відповідач подавав до суду клопотання від 06.12.2017р. (а.с.65, 66 т.2) про відвід експерту, мотивуючи це відсутністю у нього спеціальних знань. Проте, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. судом було дозволено проведення експертизи додатковим експертом, з огляду на те, що експерт має науковий ступінь та 17-річний досвід роботи у сфері проектування сільськогосподарських машин.

40. 15.01.2018р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової технічної експертизи від 09.01.2018р. (а.с.а.с.79-92 т.2), в якому, зокрема було зазначено, що:

- вихід із ладу обладнання зумовлений недосконалістю його конструкції;

- несправності обладнання виникли внаслідок заводських дефектів, відсутність правил наданих виробником які б стосувалися досліджуваного сільськогосподарського виробу ППЗМА 2.630.32.2 унеможливлює надання відповіді на другу частину питання чи до несправностей призвела експлуатація та зберігання з порушенням правил та вимог виробника ;

- відповідь на питання Чи могли дії Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест з експлуатації обладнання бути такими, що спричинили вихід з ладу обладнання? Якщо так, то в чому полягали такі дії? є прерогативою судово-слідчих органів і не входить до компетенції технічних експертів;

- експлуатація даного обладнання несе в собі загрозу життю і здоров'ю людей, які із-за умов необхідності технологічного процесу перевантаження зернових знаходяться поряд з ним.

Окремо експертами було зазначено, що дефекти, визначені відповідачем в акті дефектації обладнання від 12.09.2016р. могли виникнути лише внаслідок конструктивних недоліків обладнання (а.с.88 т.2). Так, на досліджуваному пневмоперевантажувачі застосовано підшипникові вузли з змащуванням через маслянку, які в сучасній техніці давно не застосовується. Мастильний матеріал витікає і буде витікати, скільки б його не змащували, не від погодних умов (дощу), як на то вказує виробник, а тому що даний агрегат сконструйовано таким чином, що у нього нема захисту від попадання та налипання фрагментів у вигляді шелухи чи пилу на колеса вентилятора, що викликає критичне вібронавантаження підшипників, руйнування сальників, витікання мастила та вихід з ладу всього агрегату.

41. Своєю чергою, Відповідачем на підтвердження необґрунтованості зазначеного висновку до суду було надано роздруківки з друкованих джерел на підтвердження того, що досліджуване обладнання не є сільськогосподарським та взагалі не відноситься до транспортувальних засобів (а.с.а.с.148-157 т.2), про не дослідження факту чого апеляційним судом також було зазначено у вказівках Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 03.07.2018р. у справі №922/484/17.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

42. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

43. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача на підставі ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України до примусової сплати вартості поставленого обладнання неналежної якості в сумі 144610,00грн. за договором поставки №1-07/10 від 10.10.2015р.

44. Беручи до уваги правову природу укладеного договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють правовідносини з поставки товару, які (приписи), своєю чергою, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

45. Беручи до уваги встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.

46. Як встановлено ч.1 ст.268 Господарського кодексу України та ст.675 Цивільного кодексу України, товар який Продавець передає або зобов'язується передати Покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості, встановлених в межах укладеного між сторонами договору. Означений обов'язок також передбачений, враховуючи положення ч.1 ст.712 цього Кодексу, і для договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

47. Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017р. беручи до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі та викладені в постанові від 03.07.2018р. висновки і вказівки Верховного суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

48. Враховуючи положення ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, сформульовані Верховним судом, є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді апеляційної скарги, згідно з якими необхідно:

- дослідити питання дотримання Позивачем вимог п.3.5 договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015р.;

- в контексті можливості застосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України, якій заснований заявлений позов, встановити наявність/відсутність повторності недоліків шляхом з'ясування, чи відносяться оплачені Позивачем роботи з обстеження та сервісного обслуговування обладнання до робіт по усуненню недоліків, на які не розповсюджуються гарантійні зобов'язання та чи є такі недоліки тими самими, що були встановлені актом дефектації від 02.09.2016р.;

- дослідити питання чи є обладнання, яке визначене об'єктом за договором поставки, машиною в розумінні машини і засоби сільськогосподарського виробництва , - в контексті з'ясування можливості використання висновку експерта як доказу у справі.

49. Так, судова колегія зазначає, що виходячи зі змісту п.3.5 договору, сторонами узгоджено наступні умови усунення недоліків товару Постачальником за власний рахунок:

- пред'явлення претензій за якістю протягом 10 днів з моменту отримання товару (п.3.6 договору передбачає, що після спливу цього строку, претензії від Покупця не приймаються);

- виявлення недоліків в порядку, передбаченому п.3.8 договору;

49.1. Виходячи з встановлених судом обставин, вперше письмова претензія стосовно якості товару була викладена Позивачем в листі №2/09 від 05.09.2016р. - тобто після спливу встановленого п.3.5 договору 10 денного строку (товар отриманий 11.03.2016р. - а.с.48 т.1). Разом з тим, враховуючи положення ч.3 ст.680 Цивільного кодексу України, у світлі встановленого паспортом (а.с.16 т.1) гарантійного строку у відповідності з п.3.2. договору (на двигуни вентилятора та живильника - 12 місяців), на всі інші комплектуючі (окрім гнучкого шлангу та коліс) - 24 місяця, на компоненти автоматики - 3 місяці - з моменту відгрузки), сплив 10 денного строку для пред'явлення претензії за якістю у відповідністю з п.3.5 договору не може вважатися достатньою підставою для незастосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України, якщо претензії по відношенню недоліків були обґрунтовані, а також якщо вони були виявлені в межах встановленого гарантійного строку.

49.2. Таким чином, ключовим у виконанні першої з вказівок Верховного суду апеляційним судом є вивчення й встановлення обставин дотримання передбаченого п.3.8 договору порядку виявлення недоліків, посилання на який міститься в п.3.5 договору. Аналіз положень пп. а) та б) п.3.8 договору дає підстави для висновку, що ними передбачений альтернативні дії Покупця при виявлені недоліків в залежності від масо-габаритних характеристик вузла/агрегату, що вийшов з ладу, критерієм розмежування яких є особливості зборки обладнання (на місці експлуатації) та технологічна неможливість демонтажу.

49.3. Враховуючи передбачений п.2.2. договору характер доставки товару (самовивіз), а також мобільність товару, відповідно до умов паспорту (а.с.14 т.1), та самостійний монтаж обладнання Покупцем (що було з'ясовано судом у судовому засіданні 26.11.2018р.), дії Покупця при виявлені недоліків повинні були здійснюватися відповідно до пп. а) п.3.8 договору - тобто непрацюючі вузли та агрегати повинні доставлятися на територію Постачальника, про що справедливо вказано останнім в листі Позивачу (а.с.20 т.1). Виходячи з встановлених судом обставин, товар в порядку пп.а) п.3.8 договору був доставлений Поставщику для дефектації, проведення якої передбачене пп.в) п.3.5 договору, лише 02.09.2016р.

50. Процедура виявлення недоліків має безпосереднє відношення до можливості застосування ч.4 ст.678 Цивільного кодексу України в аспекті другої вказівки Верховного суду, у зв'язку з чим колегія судів зазначає, що повторність недоліку (не усунення після проведення декількох ремонтних робіт) передбачає окрім тотожності наступних недоліків з первинними (сутнісний аспект) ще й повторність дотримання процедури виявлення таких недоліків (процедурний аспект).

50.1. Оскільки 14.07.2016р. Відповідачем за викликом Позивача (а.с.50 т.1), не передбаченого пп.а) п.3.5 договору, були проведені роботи по обстеженню та сервісному обслуговуванню, що підтверджується актом надання послуг (а.с.53 т.1), підписаним сторонами без заперечень, а не дефектації в порядку пп.в) п.3.5 договору з наступним усуненням Постачальником за власний кошт недоліків заводського браку (він не встановлювався), то і відсутні підстави стверджувати факт наявності недоліків, які виявились неодноразово або з'явилися знову після їх усунення (заводський брак не встановлений), а ремонт та усунення таких недоліків, які могли бути віднесені до сфери відповідальності Постачальника (здійснюється за його рахунок), 14.07.2016р. не здійснювалось, що також вбачається з акту технічного обстеження (а.с.а.с.54-65 т.1)

50.2. Встановлені за результатом дефектації (а.с.71-73 т.1) порушення умов експлуатації та зберігання обладнання, співпадаючих із зауваженнями Постачальника, викладених в акті обстеження від 14.07.2016р., у відповідності з пп.в) п.3.8 договору, обумовлює неможливість спонукання Постачальника до усунення виявлених недоліків за власний рахунок. При цьому, зауваження Позивача стосовно необізнаності про результати дефектації, апеляційний судом відхиляються, оскільки факт передачі на дефектацію обладнання Відповідачу не заперечується, а приводом проведення такої дефектації (експертизи) є обумовлений умовами пп.в) п.3.8 договору саме факт передачі такого обладнання. Окрім того, матеріали справи містять докази відправлення Позивачу поштою результатів дефектації (а.с.76 т.1) - листа №1-15/09 від 15.09.2016р. (а.с.74-76 т.1), отримання якого Позивачем підтверджується зі змісту його листа №1/09 від 29.09.2016р. (а.с.а.с.84, 85 т.1).

50.3. У відповідності до пп.г) п.3.8 договору, в разі незгоди Покупця з результатами експертизи Постачальника причин виявлення недоліків, Покупець має право замовити проведення незалежної експертизи сторонньої організації, чого до часу звернення до суду з позовом зроблено не було. З матеріалів справи не вбачається, що виявлені за результатами дефектації недоліки були усунуті шляхом проведення відповідних ремонтних робіт.

Таким чином, матеріали справи вказують на наявність обставин одноразового виявлення передбачуваним п.3.8. договору способом недоліків, по відношенню до яких Постачальником зроблений висновок про негарантійний випадок в силу порушення умов експлуатації та зберігання обладнання (висновок, передбачений експертизою, не був спростований та оскаржений Покупцем). Такі недоліки не усувалися шляхом проведення належних ремонтних робіт, що в сукупності дає підстави стверджувати про недоведеність повторності недоліків товару для застосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України.

50.4. Своєю чергою, з приводу згадуваної представником Скаржника у судовому засіданні 26.11.2018р. можливості застосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України не лише через повторність виникнення недоліків (відсутність якої спростована апеляційним судом за викладеними вище мотивами), але й через виявлення неусувного недоліку, який опосередковує істотне порушення вимог щодо якості товару, колегія суддів зауважує наступне:

-по-перше, матеріали справи не містять жодних доказів належної фіксації існування недоліку у вигляді невідповідності фактичної потужності визначеним у специфікації характеристикам саме через заводський брак - складений в порядку п.3.8. договору акт дефекації, який всупереч ст.629 Цивільного кодексу України не був спростований у передбачений договором спосіб результатами проведення на замовлення Покупця незалежної експертизи, не встановлює такого недоліку;

- по-друге, запропоноване Покупцем в своєму листуванні спільне встановлення продуктивності роботи не передбачено умовами фіксації недоліків, встановленими п. 3.8. договору, визначеність узгодженої сторонами процедури здійснення чого унеможливлюють кваліфікацію відхилення таких пропозицій Покупця з боку Постачальника як неправомірною чи недобросовісною, враховуючи також і положення ч.5 ст.12 Цивільного кодексу України;

- по-третє, вихід обладнання із ладу само по собі не може ототожнюватися із наявністю заводського браку без з'ясування обставин дотримання встановлених вимог щодо зберігання та експлуатації обладнання, неспростовані зауваження Постачальника відносно чого в порядку пп.в) п.3.8. договору зумовлюють вказівку на негарантійний випадок (не заводський брак);

-по-четверте, навіть безвідносно до причин виходу з ладу обладнання (заводський брак чи неналежна експлуатація/зберігання), застосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України в даному контексті вимагає доведення від Позивача неможливості усунення відповідного недоліку. Між тим, доказів неможливості полагодження/ремонту обладнання не тільки не представлено, але зі змісту вказаного у п. 34 цієї постанови листування Позивача вбачається, що останнім цілком допускається можливість проведення ремонту - спір між сторонами фактично з цього приводу стосується визначення платника за такий ремонт.

50.5. Висновки апеляційного суду відносно безпідставності задоволення позовних вимог у відповідності до визначених Позивачем підстав за ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України є коректними для відхилення цих же вимог і в розрізі запропонованого представником Позивача їх обґрунтування п. ґ ч.2 ст.9 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин .

51. Відносно застосування висновку судового експерта у справі, апеляційний суд погоджується з доводами Відповідача, викладених у поясненнях щодо висновку технічної експертизи (а.с.а.с.141-147 т.2), зазначаючи, що:

51.1. Експертизу було проведено судовим експертом ОСОБА_9, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.2 Дослідення технічного стану транспортних засобів , що не відповідає виду досліджуваного обладнання та ОСОБА_8, який взагалі не відповідає вимогам визначенню судовий експерт в розумінні ст.10 Закону України Про судову експертизу , та не має спеціальних знань в області досліджуваного обладнання.

51.2. Застосування при проведенні експертизи методики 10.2 Дослідження технічного стану транспортних засобів , виходячи з даних реєстру методик відносно сфери їх застосування (а.с.а.с.21, 22 т.3), є необґрунтованим та таким, що немає відношення до об'єкту дослідження, оскільки обладнання не відноситься до транспортувальних машин, на підтвердження чого Відповідачем було надано копію витягу з довідника Класифікація підйомно-траспортного обладнання за авторством професора ОСОБА_16 (а.с.а.с.148-152 т.2)

51.3. Визначення у висновку експертизи досліджуваного обладнання як сільськогосподарська машина є поверхневим та не відповідає дійсності, оскільки транспортування сипучих матеріалів за допомогою обладнання пневмотранспортно-ежекційного типу на базі вентиляторів застосовується практично у всіх сферах промисловості, що підтверджується в роботі ОСОБА_17 Пневмотранспортные установки , 1969р., (а.с.а.с.153-155 т2). Між тим, визнання судовим експертом некоректним посилання Відповідача на інструкцію ВСН 316-73 (експлуатація вентиляційних пристроїв) є хибним, оскільки в означеній інструкції чітко визначено, що одним із видів вентиляційних установок є пневмотранспорті установки, до яких рекомендується застосовувати наступні загальноприйняті скорочені позначення - ПТУ (а.с.158 т.2)

51.4. Твердження про розповсюдження на товар положень Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин , виходячи з інтерпретації згадуваного по тексту Закону визначення сільськогосподарських машин, що виключає можливість використання товару поза агропромислового комплексу - є безпідставним, оскільки відповідно до паспорту обладнання, його застосування є більш широким, а спеціальність експерта в цьому випадку має визначатися виходячи з принципу дії обладнання, що відрізняється від зернокидачів і зернонавантажувачів. Наразі, належність компетенції експерта в даному випадку перебуває в залежності від сутність механізму функціонування/конструкції обладнання, а не від сфери його можливого застосування, зважаючи на що використання сформульованого саме для цілей застосування Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин визначення сільськогосподарської машини не може вважатися належним критерієм визначення спеціалізації експерта.

52. Відтак висновок експерта в означеній справі є необґрунтованим та таким, що не підлягає застосуванню у якості доказу. Між тим, встановлена апеляційним судом на виконання вказівок касаційної інстанції неприйнятність застосування наявного експертного висновку як належного доказу не має наслідком унеможливлення вирішення спору по суті за іншими наявними доказами, оскільки:

-по-перше, Позивач не був позбавлений в перебігу повторного апеляційного перегляду самостійно замовити проведення експертизи та подати висновок експерта до суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України з відповідним обґрунтуванням необхідності його залучення у якості доказу;

-по-друге, Позивач, як ініціатор первісного призначення експертного дослідження, не був позбавлений можливості ініціювати із наведенням відповідного обґрунтування проведення повторної експертизи;

-по-третє, викладені за змістом п.50 міркування колегії апеляційного суду відносно недоведеності згадуваних за змістом позовної заяви підстав застосування ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України - повторності недоліків або неможливості усунення одноразового недоліку - усувають потребу в застосуванні спеціальних знань для правильного вирішення спору, адже в даному випадку судова експертиза була б покликана розв'язати суперечку довкола протилежних висновків сторін відносно причин недоліків обладнання, отриманих в порядку п.3.8. договору, чого з боку Позивача зроблено не було.

53. З огляду на викладене, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

54. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест , сільрада Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017р. (повний текст підписано 03.04.2017р.) у справі №922/484/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області 29.03.2017р. (повний текст підписано 03.04.2017р.) у справі №922/484/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест , сільрада Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.11.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_1

Суддя В.І. Пушай

Суддя О.В. Стойка

Надіслано судом до ЄДРСР - 27.11.2018р.