Постанова

від 20.11.2018 по справі 910/7586/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7586/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися;

відповідача-1 - Дунаєвої О. О. (адвокат);

відповідача-2 - не з'явилися;

відповідача-3 - не з'явилися;

третьої особи-1 - Руденка А. О. (адвокат);

третьої особи-2 - Руденка А. О. (адвокат);

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 (судді: Зубець Л. П. (головуючий), Мартюк А. І., Алданова С. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк",

2) Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані",

про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" (далі - ТОВ "Гросер") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі -Банк), Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" (далі - Біржа) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп" (далі - ТОВ "Джи Ес Груп") про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі банку, оформленого протоколом від 27.08.2015 № 3181 про проведення аукціону у виді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Банку, на Біржі.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що майно (предмет іпотеки) продано на аукціоні без визначення ціни, оскільки звіт про оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, його не може бути взято до уваги, що підтверджується рецензіями Українського товариства оцінювачів від 18.11.2015 № 09-005, № 09-006, № 09-007 та рецензіями Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков консалт" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" від 05.11.2015. Позивач вважає, що ціна предмета аукціону є заниженою, оскільки за висновком експерта № 1/09/15 за результатами проведеної на замовлення позивача судової будівельно-технічної експертизи, який складено 09.09.2015, ринкова вартість майна станом на 01.09.2015 становить 13 005 120,00 грн, а не 4 801 640,00 грн. Також позивач зазначив, що Біржа не опублікувала повідомлення про проведення аукціону за дорученням Банку та не поінформувала осіб, які мають переважні права на купівлю майна, про можливість його реалізації. При цьому з інформації, розміщеної на сайті Біржі, не вбачається, що 27.08.2015 відбувся аукціон на замовлення Банку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 (суддя Ковтун С. А.) у задоволенні позову відмовлено повністю з тих мотивів, що підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків у цій справі є саме договори купівлі-продажу від 03.09.2015, а не аукціон, тому встановлення його правомірності не впливає на обсяг прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 (судді: Агрикова О. В. (головуючий), Чорногуз М. Г., Дідиченко М. А.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 (судді: Гольцова Л. А. (головуючий), Іванова Л. Б., Козир Т. П.), рішення скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

5. Постанову аргументовано порушенням Банком і Біржею вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку", пункту 6.3.2 іпотечного договору та пункту 5.1 регламенту щодо обов'язкової умови визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки експертним шляхом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що вплинуло на результат аукціону, оформленого протоколом, як і на зміст самого правочину з продажу майна, оскільки це майно було реалізовано за ціною, визначеною із порушенням вимог, установлених законом, а тому проведений аукціон не відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), додержання яких є необхідною умовою чинності правочину, що з урахуванням вимог частини 1 статті 215 ЦК України є підставою для визнання його (аукціону, оформленого протоколом) недійсним.

6. У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" (далі - ТОВ "Бізнес Репутація") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" (далі - ТОВ "Інтертеймент Компані") як особи, які набули права власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах, звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення і постанову, а матеріали справи передати на новий розгляд за встановленою підсудністю.

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу № 910/7586/16 направлено для розгляду до Господарського суду Київської області.

8. Постанову суду аргументовано порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а таке порушення є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення відповідно до пункту 4 частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Крім того, на думку суду, з урахуванням місцезнаходження предмета іпотеки (нерухомого майна) (Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11), зважаючи на положення статті 48 Закону України "Про іпотеку", позивач мав право оскаржити результати аукціону за місцезнаходженням майна, тобто до Господарського суду Київської області, однак справу розглянуто Господарським судом міста Києва, що свідчить про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ТОВ "Гросер" (з урахуванням усних уточнень, наведених представником ТОВ "Гросер" у судовому засіданні 06.11.2018) просить постанову від 30.08.2018 скасувати, постанову від 03.07.2017 залишити без змін, а справу направити для продовження розгляду апеляційних скарг ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" до суду апеляційної інстанції.

13.11.2018 від ТОВ "Інтертеймент Компані" до Верховного Суду надійшло клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції та з тих мотивів, що справа № 910/7586/16 містить виключну правову проблематику і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Розглянувши це клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що ані із матеріалів цієї справи, ані зі змісту клопотання не вбачається наявності у цій справі порушення правил суб'єктної юрисдикції, а також виключної правової проблеми чи інших обставин, які могли би бути підставою для передачі справи № 910/7586/16 за касаційною скаргою ТОВ "Гросер" на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до статті 302 ГПК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 48 Закону України "Про іпотеку", порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 254, 264, 275 ГПК України, наголошуючи, що: 1) з 23.11.2017 ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" не є власниками нерухомого майна, проданого на спірному аукціоні, до того ж у межах цієї справи розглядалися не результати аукціону, а порядок його проведення, тому залучати ці товариства необхідності не було; 2) порушення судом першої інстанції норм статті 48 Закону України "Про іпотеку" не вбачається, оскільки суд правильно застосував положення частини 3 статті 15 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Узагальнені доводи інших учасників справи

11. У відзивах на подану касаційну скаргу ТОВ "Бізнес Репутація", ТОВ "Інтертеймент Компані" і Банк просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. 25.12.2013 між позивачем (іпотекодавець) і Банком (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим № 13045 (далі - іпотечний договір), за умовами якого позивач є майновим поручителем:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Групп" за кредитним договором від 25.12.2013 № LV/U/04-0253, укладеним між цим товариством і Банком;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" за кредитним договором від 25.12.2013 № LV/U/04-0254, укладеним між цим товариством і Банком;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточист плюс" за кредитним договором від 25.12.2013 № LV/U/04-0255, укладеним між цим товариством і Банком.

13. У забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавець на умовах, передбачених іпотечним договором, передав в іпотеку:

- нежитлове приміщення - виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями, літ. Б, загальною площею 1665,8 м 2 , розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11;

- ДОК ДБХ, літ. В, загальною площею 220,8 м 2 , розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11 (колишня вул. Броварська, 7);

- земельну ділянку, на якій розташовані ці нежитлові приміщення, площею 0,8013 га (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11.

14. За змістом пунктів 6.1, 6.2, 6.3.2 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов договору та/або умов кредитного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація відбуваються на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку. Якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на власний розсуд одним із таких способів, зокрема: іпотекодержатель набуває права від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених у Законі України "Про іпотеку".

15. У подальшому Банк направив позивачеві вимогу від 28.04.2015 № 540, в якій вимагав впродовж 30 днів із моменту її отримання сплатити 1 115 970,46 грн і 879 755,25 грн у рахунок погашення боргу за кредитними договорами від 25.12.2013 №/U/04-0253 і №/U/04-0255, а у разі якщо заборгованість не буде погашено протягом 30 днів, відповідні вимоги буде задоволено шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

16. 10.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" як виконавцем і Біржею як замовником укладено договір на проведення оцінки майна № 19КП/15, на підставі якого складено звіти про незалежну оцінку, згідно з якими ринкова вартість об'єктів нерухомого майна (предмета іпотеки) загалом становить 4 801 640 грн.

17. 30.07.2015 між Банком (замовник) і Біржею укладено договір № 30/07-2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів із продажу майна, яке перебуває у заставі Банку, за змістом якого Біржа зобов'язалася надати послуги з організації і проведення аукціонів, а замовник, у свою чергу, зобов'язався сплатити Біржі вартість зазначених послуг відповідно до умов договору.

18. 11.08.2015 між Банком (замовник) і Біржею укладено додаткову угоду № 1 до договору від 30.07.2015 № 30/07-2015/22А, згідно з пунктом 1.1 якої замовник доручає, а біржа бере на себе обов'язок надати послуги з організації та проведення аукціону з продажу майна, який проводитиметься в електронній торговій системі біржі 27.08.2015. Єдиним лотом визначено всі 3 об'єкта нерухомого майна, передані позивачем Банку в іпотеку, а початкову ціну продажу встановлено на рівні 4 801 640 грн.

19. 27.08.2015 відбувся аукціон з продажу предмета іпотеки, за результатами якого переможцем із пропозицією 4 849 656,40 грн визначено ТОВ "Джі Ес Груп", з яким 03.09.2015 Банком укладено три договори купівлі-продажу щодо кожного з об'єктів іпотеки.

20. 06.11.2015 і 17.12.2015 між ТОВ "Джі Ес Груп" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Солід Компані" (далі - ТОВ "Солід Компані") укладено декілька договорів купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ "Джі Ес Груп" відчужено земельну ділянку, нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1665,8 м 2 і нежитлове приміщення загальною площею 220,8 м 2 , розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11.

21. 11.01.2016 між ТОВ "Солід Компані" і ТОВ "Інтертейнмент Компані", ТОВ "Бізнес Репутація" укладено договори купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ "Інтертейнмент Компані" і ТОВ "Бізнес Репутація" відповідно придбали земельні ділянки: кадастровий номер 3210500000:06:006:0018 (нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями, літ. Б, загальною площею 1665,8 м 2 ); кадастровий номер 3210500000:06:006:0019 (ДОК ДБХ, літ. В, загальною площею 220,8 м 2 ), розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11.

У той же день проведено відповідні реєстраційні дії із внесення відомостей щодо нових власників зазначеного нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позиція Верховного Суду

22. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Щодо територіальної юрисдикції (підсудності) справи

23. Під підсудністю процесуальне законодавство розуміє розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами. Визначення територіальної підсудності справ господарському суду на дату подання позову і вирішення спору у справі № 910/7586/16 місцевим та апеляційним господарськими судами здійснювалося за нормами статті 15 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) відповідно до предметних і територіальних ознак та уточнювалося нормами статті 16 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), які встановлювали виключну підсудність справ.

24. Предметом спору у справі є вимога про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі банку за іпотечним договором. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини 4 статті 656 ЦК України, згідно з якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

25. Таким чином, правова природа продажу майна на біржах, аукціонах (публічних торгах) дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема згідно з нормами цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів. При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

26. За змістом статті 15 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

27. Згідно з частиною 3 статті 16 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

28. Зважаючи на викладені законодавчі положення заявлені позивачем у справі № 910/7586/16 вимоги не можна вважати обставинами, наявність яких зумовлює виключну підсудність згідно з частиною 3 статті 16 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки у цій справі не розглядається спір про право власності на майно або про витребування майна із чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, тому територіальну підсудність цієї справи слід визначати відповідно до частини 1 статті 15 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

29. Застосування положень статті 48 Закону України "Про іпотеку", за змістом якої іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна, з урахуванням зазначених вище вимог процесуального законодавства могло мати місце, якби позивач ставив питання про застосування до спірних правовідносин норм статті 216 ЦК України.

Можливості визначення територіальної підсудності справи нормами матеріального права ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, не передбачено.

30. Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил територіальної юрисдикції (підсудності) у справі № 910/7586/16.

Щодо необхідності залучення осіб, які набули права власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, реалізований шляхом продажу на спірному відкритому (публічному) аукціоні

31. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета і підстав позову.

Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Наведене означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (у мотивувальній та/або резолютивній) прямо йдеться про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

32. Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інтертеймент Компані", вважає себе власником частини майна, що було реалізовано на аукціоні, а тому наголошує, що суд прийняв судове рішення про його права, інтереси та обов'язки без залучення ТОВ "Інтертеймент Компані" до участі у справі, що позбавило його можливості довести свою правову позицію стосовно дійсності спірного аукціону.

Аналогічної позиції дотримується ТОВ "Бізнес Репутація".

33. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що на дату звернення позивача із позовною заявою, яка розглядалася у справі № 910/7586/16 (квітень 2016 року), винесення рішення місцевим господарським судом (12.12.2016) та перегляду справи судом апеляційної інстанції (03.07.2017) власниками нерухомого майна, продаж якого здійснено за результатами проведення оскаржуваного позивачем аукціону, були ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані". Відомості про їх право власності були наявні у вільному доступі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але ані позивач, ані суд не вчинили жодних дій для з'ясування цього питання.

Надані позивачем до матеріалів справи витяги із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.04.2018, в яких зазначено іншого власника спірного нерухомого майна, на думку суду апеляційної інстанції, не спростовують зазначених обставин стосовно того, що ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" були власниками нерухомого майна, проданого з аукціону, дійсність якого оскаржується позивачем, на дату подання позову та вирішення спору у цій справі місцевим і апеляційним господарськими судами.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскільки за змістом статті 4 ГПК України до суду мають право на звернення особи за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, то суду слід було встановити також чи є ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" власниками нерухомого майна, проданого з аукціону, на час їх звернення до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

34. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Зважаючи на межі розгляду справи у суді касаційної інстанції, аргументи скаржника про відсутність на час звернення до суду апеляційної інстанції у ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" права власності на нерухоме майно, продане з аукціону, не можуть бути оцінені касаційним господарським судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

37 . З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України, постанову апеляційної інстанції необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

38. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід урахувати викладене, встановити відповідні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для вирішення спору, та розглянути апеляційні скарги відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо судових витрат

39. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 у справі № 910/7586/16 скасувати.

Справу № 910/7586/16 направити до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков