Ухвала

від 26.11.2018 по справі 813/1193/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1193/18

У Х В А Л А

з питань виправлення очевидної

арифметичної помилки та прийняття окремої ухвали

26 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., позивача (заявника) ОСОБА_1, представниці відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про виправлення очевидної арифметичної помилки та прийняття окремої ухвали в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року в адміністративній справі № 813/1193/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, УВТК ПрАТ Нафтогазбуд , про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії ,-

у с т а н о в и в:

На розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, УВТК ПрАТ Нафтогазбуд , про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, просив, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.04.2018, зобов'язати Франківський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.11.2017 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за двоскладовою формулою, як це зазначено в абзаці 4 ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з осучасненням такої відповідно до норм діючого Страхового Закону. При цьому для обчислення коефіцієнту заробітної плати та розміру пенсії за першою складовою за період страхового стажу по 31.12.2003 враховувати лише заробітну плату (дохід) позивача за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999, як це зазначено у ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ; зобов'язати відповідача з 01.11.2017 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням отриманої ним заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України по УВТК ПАТ - фірма Нафтогазбуд в 1998 та 1999 роках за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України; здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеження розміру заробітної плати (доходу) такої, із якої були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за період страхового стажу по 31.12.2003.

Рішенням суду від 23.10.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

14.11.2018 за вх. № 36418 від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення очевидної арифметичної помилки у рішенні суду від 23.10.2018 та прийняття окремої ухвали в порядку, визначеному ч. 9 ст. 249 та ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що під час досудового врегулювання спору та в суді, зловживаючи службовим становищем, усупереч точного змісту ст.ст. 7, 27, 40, 43 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та ст. 65 ЗУ Про пенсійне забезпечення , відповідач у справі переконував позивача та суд у тому, що обчислення розміру його пенсії за двоскладовою формулою недоцільно, що таке призведе до зниження розміру такої, а відтак не може бути застосоване.

При цьому в суді позивач наголошував і відповідач не заперечував ту обставину, що пенсії, нараховані за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення по 31.12.2003р. осучаснені за діючим страховим Законом в редакції від 03.10.2017р. за нормами цього закону.

З огляду на те, що діючий страховий Закон був прийнятий в липні 2003 р., суд дійшов, на погляд позивача, до помилкового висновку про те, що при обчисленні розміру його пенсії за двоскладовою формулою необхідно враховувати суму коефіцієнтів заробітних плат - (КЗП в подальшому) за період страхового стажу позивача з 01.01.1995р. по 31.12.1999 років, а також за період з 31.07.2003 по 31.12.2003 р. (з часу ухвалення цього Закону), а тому, припустившись помилки при його обчисленні, будучи введеним в оману представниками відповідача у справі, дійшов висновку на користь доводів відповідача, чим допустив очевидну арифметичну помилку, адже сума КЗП за зазначені періоди його страхового стажу складає 226,26127 за 66 місяців такого (218,289+7,97227), а відтак розмір його пенсії, обчислений за двоскладовою формулою за 34 роки такого страхового стажу по 31.12.2003р. становить 4 384,74 грн., що є вищим від максимально визначеного Законом та судом розміру трьох мінімальних пенсій 4356,00 грн. = (1452 х 3).

Зазначена очевидна арифметична помилка призвела до ухвалення судом помилкового рішення щодо відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу розміру пенсії за двоскладовою формулою з вини відповідача у справі, яка підлягає виправленню в порядку, встановленому ст. 253 КАС України із задоволенням позовних вимог позивача в цій частині позову, адже сума вищезазначених КЗП, наведених вище відповідає даним обчислення таких відповідачем у справі (226,26127сума кзп : 66 місяців х 3764,50 середня зарплата х 0,34(34 роки стажу)) =4384,74 грн., що становить розмір пенсії, обчисленій за першою складовою, при індивідуальному КЗП за цей період у 3,42820.

Щодо другої частини позовних вимог, які ґрунтуються на занижених даних третьою особою сум доходів у його довідці, з яких були сплачені страхові внески до пенсійного фонду, відповідач всупереч вимог ст. ст. 74, 75 КАС України подав суду докази щодо отриманих позивачем доходів в 1998 та в 1999 роках, виходячи з довідки страхувальника, у якій відсутні відомості про суми, сплачені ним до пенсійного фонду і які не кореспондуються з даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку пенсійного фонду, підтверджені відповідачем позивачу двічі у 2003 та 2006 роках. А тому позивачем та страхувальником заявлене клопотання про витребування судом у відповідача у справі звітні дані страхувальника про такі доходи та внески до пенсійного фонду, сплачені страхувальником з таких доходів та зарплати позивача. Відповідач у справі, ухиляючись від надання суду таких доказів, вдався до відвертого службового підроблення, поданням до суду та не надання таких позивачу в копіях всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 175 КАС України довідки про занижені доходи страхувальником, у яких приховав фактичний розмір доходів та розмір збору, перерахований таким страхувальником до пенсійного фонду, визначивши такий у пропорції, належній до сплати згідно законодавства, чим перешкодив суду, з огляду на ч. 4 ст. 78 КАС України, застосувати аналогію до судового рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2015 у справі № 101276/13, яке є матеріалах справи.

Ці очевидні зловживання та службові підроблення, допущені відповідачем у справі та його представниками, з огляду на обов'язковість застосування кримінального закону, зазначену у ст. 2 КПК України, наслідком чого стало ухвалення судом помилкового рішення у справі, потребують обов'язкового застосування судом ч. 9 ст. 249 КАС України, з направленням такої окремої ухвали органу досудового слідства.

23.11.2018 за вх. № 37782 від позивача надійшло доповнення до заяви в частині винесення окремої ухвали стосовно відповідача за вчинення ним, на переконання позивача, службового підроблення та використання такого у суді, внаслідок чого судом прийняте судове рішення від 23.10.2018.

В судовому засіданні позивач вимоги заяви підтримав повністю, просив таку задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог заяви заперечив повністю. Просив у її задоволенні відмовити повністю.

Суд вирішуючи питання за вказаною заявою, зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Опискою є помилка, зумовлена неправильним написанням слів, а арифметичною помилкою - математична помилка у визначенні результату підрахунку. Так, опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Зокрема, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №14 Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 06.02.2018 у справі № 826/2237/15, в ухвалі від 31.10.2018 у справі № 283/2008/17.

Проте зі змісту заяви слідує, що позивач ставить вимогу не про виправлення помилок чи описок, допущених в судовому рішенні від 23.10.2018, а внесення змін щодо суті вимог вимог позовної заяви та оцінки доказів.

З врахуванням виклаеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для виправлення описки, а тому заява задоволенню не підлягає.

Щодо прохання позивача у цій заяві про винесення окремої ухвали стосовно відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Вказана стаття дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов'язок суду, а право.

Суд звертає увагу позивача (заявника) на те, що судом станом на момент розгляду справи підстав для постановлення окремої ухвали стосовно відповідача не виявлено, вказане питання під час розгляду справи позивачем не ставилось, а рішення у справі постановлене ще 23.10.2018.

Таким чином, клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 248, 249, 253, 256, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.11.2018 року (Вх. № 36418 від 14.11.2018) про виправлення очевидної арифметичної помилки в рішенні суду від 23.10.2018 та прийняття окремої ухвали - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала про внесення виправлень в судове рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.