Постанова

від 14.02.2019 по справі 813/1193/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/4489/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Качур Р.П. у м. Львові о 12:09, повний текст якого складений 02 листопада 2018 року, у справі № 813/1193/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління виробничо-технологічної комплектації Приватного акціонерного товариства фірма "Нафтогазбуд", про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Франківського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.1 а.с. 24) просив:

- зобов'язати з 01 листопада 2017 року здійснити перерахунок та виплату пенсії за двоскладовою формулою відповідно до абз.4 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з осучасненням такої відповідно до норм діючого Страхового Закону. При цьому для обчислення коефіцієнту заробітної плати та розміру пенсії за першою складовою за період страхового стажу по 31.12.2003 враховувати лише заробітну плату (дохід) позивача за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999, як це зазначено у ст.65 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати відповідача з 01 листопада 2017 року здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням отриманої ним заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України по УВТК ПАТ - фірма "Нафтогазбуд" в 1998 та 1999 роках за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України;

- здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеження розміру заробітної плати (доходу) такої, із якої були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за період страхового стажу по 31.12.2003.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача - Франківського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено Управління виробничо-технологічної комплектації Приватного акціонерного товариства фірма "Нафтогазбуд" в якості третьої особи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню в цій частині з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У доповненні до апеляційної скарги позивач просить постановити окрему ухвалу в порядку статей 249, 324 Кодексу адміністративного судочинства, покликаючись на підроблення та використання пенсійним органом відомостей про застраховану особу, датовані 25.04.2001, у яких безпідставно занижено розміри заробітної плати для врахування при обчисленні пенсії позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком з 12.02.2010 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розмір пенсії за віком з 01.10.2017 перераховано з врахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, та становить 4021,74 грн, з яких: 3789,42 грн (3764,00 грн х 2,41113 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 9076,46 грн (середньомісячна заробітна плата) х 0,41750 (коефіцієнт стажу з врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 %) - пенсія за віком; 232,32 грн - (16 % від 1452,00 грн) - доплата за 16 років понаднормативного стажу.

На звернення позивача із із заявою про перерахунок розміру пенсії та КЗП, застосувавши двоскладову формулу без застосування обмежень у заробітку (доходу), з якого сплачені страхові внески по 31.12.2003, Залізничним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у м. Львові листом №33/к-9/Фр від 31.01.2018 відмовлено у перерахунку пенсії на заявлених умовах та роз яснено, що обчислення розміру пенсії позивача за двоскладовою формулою є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсійної виплати (т. 1 а.с.29, 32-33).

У відповідь на вказаний лист, ОСОБА_1 звернувся до Франківського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з листом від 26.02.2018, в якому просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за двоскладовою формулою з 01.11.2017 з огляду на осучаснення усіх пенсій за Страховим Законом (т.1 а.с.10).

Листом від 13.03.2018 Франківським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено у перерахунку пенсії за двоскладовою формулою, покликаючись на те, що перерахунок призведе до зменшення пенсійної виплати. Водночас пенсійним органом роз'яснено позивачу порядок призначення та перерахунку розміру його пенсії з 01.10.2017, складові розміру пенсійних виплат позивача (т. 1 а.с. 10, 17-18).

Позивач, вважаючи відмову пенсійного органу щодо проведення перерахунку пенсії неправомірною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Згідно з п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Пенсія за віком відповідно до ст. 27 Закон №1058-IV визначається шляхом множення середньомісячної заробітної плати застрахованої особи на коефіцієнт її страхового стажу.

В розумінні ст. 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч.1 ст.40 Закону №1058-IV).

Згідно з ч.4 ст.40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Статтею 19 Закону №1788-ХІІ в редакції, що діяла до 01.01.2004, передбачено, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (ст. 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.

Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.

Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 75 відсотків заробітку, за винятком мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи понад 25 років у чоловіків і 20 - у жінок, а працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85 відсотків заробітку.

З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону, провадиться їх перерахунок, виходячи з рівня заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на 1 січня 1992 року.

Станом на 31.12.2003 максимальний розмір пенсії за віком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 становив 150 гривень (три мінімальних розміри пенсії за віком - 50 грн х 3), тому розмір частини пенсії за страховий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 (зі змінами), становить 168 гривень (150 грн x 1,12).

Статтею 65 Закону №1788-ХІІ у редакці, що діяла до 01.01.2004, визначено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач просив зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за двоскладовою формулою, а саме: перша складова - визначення частини розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом №1058-IV; друга складова - визначення частини розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.27 Закону №1058-IV).

В обгрунтування правомірності відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, пенсійний орган покликається на недоцільність його проведення з огляду на те, що внаслідок перерахунку пенсії за двоскладовою формулою з урахуванням вимог пенсійного закону призведе до зменшення розміру пенсійних виплат.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

В силу приписів ч.2 ст.27, ч.4 ст.40 Закону №1058-IV перша складова здійснення пенсії визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Оскільки Закон №1058-IV набрав чинності з 01.01.2004, законодавством, що регулює спірні правовідносини за відповідний період є Закон №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2004) та Постанови Кабінету Міністрів України №544 від 15.04.2003 та №1783 від 20.11.2003

Тобто, з урахуванням вимог ст.65 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2004) при визначенні першої складової пенсії за віком, для обчислення пенсій врахуванню підлягає середньомісячний заробіток за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року по 31.12.2003 року.

Оскільки вказана норма є імперативною та не дозволяє виключити з обрахунку період починаючи з 1 липня 2003 року, позовні вимоги позивача про зобов'язання пенсійний орган для обчислення коефіцієнту заробітної плати та розміру пенсії за першою складовою за період страхового стажу по 31.12.2003 враховувати вибірково лише заробітну плату (дохід) позивача за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999, задоволенню не підлягають.

Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеження розміру заробітної плати (доходу) такої, із якої були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за період страхового стажу по 31.12.2003 не підлягають задоволенню, оскільки не узгоджуються з вимогами норм пенсійного законодавства, а саме ч.5 ст.19 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2004) та постанов Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 та від 20.11.2003 №1783.

При цьому, покликання позивача в обгрунтування доводів щодо неправомірності застосування обмеження розміру заробітної плати (доходу) такої, із якої були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за період страхового стажу по 31.12.2003, на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 у справі №465/11/16-а (провадження №876/5168/17), у якому зазначено, що норми Закону №1058-IV не містять жодних приписів щодо виключень з розміру заробітної плати, є безпідставними, оскільки норми Закону №1058-IV зобов'язують при визначенні першої складової частини для визначення розміру пенсії використовувати законодавство, яке регулювало спірні правовідносини та було чинним до 01.01.2004, що, в свою чергу, не суперечить висновкам, викладеним Львівським апеляційним адміністративним судом у судовому рішення від 18.05.2017.

Судом встановлено, що розмір пенсії позивача за віком з 01.10.2017 перераховано з врахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017.

Так, розмір перерахованої пенсії позивача становить становить 4021,74 грн, з яких: 3789,42 грн (3764,00 грн. х 2,41113 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 9076,46 грн (середньомісячна заробітна плата) х 0,41750 (коефіцієнт стажу з врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 %) - пенсія за віком; 232,32 грн - (16 % від 1452,00 грн.) - доплата за 16 років понаднормативного стажу.

Відтак, враховуючи наведене, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з осучасненням такої відповідно до норм Страхового Закону також не підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року зобов язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати суду належним чином засідчені копії індивідуальних відомостей про застраховану особу за 1998-1999 роки по УВТК ПрАТ Нафтогазбуд (ЄДРПОУ 04788966) на ОСОБА_1 (РНОК ПП НОМЕР_1) - для долучення до матеріалів справи, а також оригінали таких (при можливості) - для огляду у судовому засіданні.

На виконання ухвали суду пенсійним органом надано завірені копії індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з системи персоніфікованого обліку по УВТК ПАТ - фірма "Нафтогазбуд" за 1998-1999 роки.

Співставивши надані відповідачем копії відомостей з копіями довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, наданими позивачем, судом встановлено ідентичність інформації, що містяться у них, що спростовує доводи позивача про порушення відповідачем його прав при обрахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії по УВТК ПАТ - фірма "Нафтогазбуд", що свідчить про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням отриманої ним заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України по УВТК ПАТ - фірма "Нафтогазбуд" в 1998 та 1999 роках за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до вимог пенсійного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів зазначає, що твердження позивача, викладені в доповненні до апеляційної скарги, щодо підроблення та використання відповідачем у справі коригуючих відомостей із заниженими розмірами заробітної плати для врахування при обчисленні пенсії позивача, що, на думку позивача, є підставою для постановлення окремої ухвали, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі №813/1193/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді Р. Й. Коваль В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 19.02.2019.