Постанова

від 29.11.2018 по справі 752/10104/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10104/18

Провадження №: 1-кс/752/9481/18

У Х В А Л А

29.11.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ТОВ «ОІЛ ФАР» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло в порядкуст. 174 КПК Україниклопотання представника власника майна ТОВ «ОІЛ ФАР» про скасування арешту, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 05.10.2018 у справі № 752/10104/18, на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ФАР» (код за ЄДРПОУ 41787452) на яку зазначений платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній Фіскальній Службі України ( код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м.Київ, Львівська площа, 8, підприємства ТОВ «ОІЛ ФАР» (код ЄДРПОУ 41787452), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаному підприємству, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ОІЛ ФАР» вважає, що вжиті заходи забезпечення кримінального провадження на підставі Ухвали слідчого судді підлягають скасуванню, оскільки вони вжиті за відсутності належних підстав для арешту майна: неможливості накласти арешт на суми ПДВ на рахунку в системі електронного адміністрування; за відсутності достатніх доказів, що вказують на вчинення особою, на майно якої прокурор просив накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розміру шкоди та співрозмірності обмеження права власності; клопотання прокурора не відповідало вимогамст. 171 КПК України; арештоване майно не відповідає критеріямст. 98 КПК України; клопотання прокурора про арешт майна розглядалося за відсутності власника майна; відбулося накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Представник ТОВ «ОІЛ ФАР»- адвокат ОСОБА_3 , підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив задовольнити його.

Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2ст. 174 КПК Українипро час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду даного клопотання по суті за відсутності слідчого та прокурора.

При цьому судом враховується, що відповідно до ч.2ст.174 КПК Україниклопотання про скасування арешту розглядається не пізніше трьох днів після його надходження до суду, а участь особи, яка заявила клопотання та особи за клопотанням якої було арештоване майно, не є обов`язковою.

Заслухавши пояснення представника власника майна ТОВ «ОІЛ ФАР» - адвоката ОСОБА_3 , вивчивши матеріали клопотання приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12017000000001344 від 13.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 368 КК України, подано клопотання за яким, 05.10.2018 р. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва накладено арешт на активи сум ПДВ ТОВ «ОІЛ ФАР» (ЄДРПОУ 41787452) в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (ЄДРПОУ 39292197), за адресою м. Київ, Львівська площа, 8, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) на яку вони мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як слідує з ухвали слідчого судді, арешт накладено на суми коштів, які перебувають в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФСУ, ТОВ «ОІЛ ФАР» є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчим доведено існування реальних ризиків приховування та використання вказаного майна, передбачених абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.

Разом із тим, з наданих слідчому судді матеріалів, вбачається, що арешт на згадане майно накладено необґрунтовано, виходячи із наступного.

ТОВ «ОІЛ ФАР» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року за клопотанням слідчого про накладання арешту на майно, накладено арешт на суми коштів, які перебувають в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФСУ, ТОВ «ОІЛ ФАР» є третьою особою, щодо майна якої вирішено питання про арешт.

Відповідно до ч.2ст. 64-2 КПК України третьоюособою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Однак, суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФСУ не передбачено переліком майна на яке може бути накладено арешт.

Також суми ПДВ на рахунку платника податків не можуть бути речовими доказами, оскільки не є матеріальними об`єктами, а є виключно записами на рахунку, відкритому у органі Державної казначейської служби України.

Тобто висновки суду наведені в ухвалі від 05 жовтня 2018 року про відповідність суми ПДВ на рахунку платника податку, критеріям визначеним уст. 98 КПК Україниє помилковими.

Твердження про те, що суми ПДВ ТОВ «ОІЛ ФАР» одержані внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, не підтверджуються матеріалами клопотання на підставі, яких вирішувалося питання про арешт.

У вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, проте, дані що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) є предметом, засобом чи знаряддям злочину, яке розслідується у вказаному кримінальному провадженні, відсутні.

Так,статтею 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначенийст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявитиклопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених уКПК Українинормативних підстав, а саме заст.170 КПК Україниза наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами дост.170 КПК Україниокремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.

Жодна з перелічених норм КПК України слідчим та прокурором не доведено, посадові особи ТОВ ОІЛ ФАР не є підозрюваними або обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

А тому враховуючи наведене, клопотання слід задовольнити та скасувати арешт накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року, як накладений необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174,309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання представника ТОВ «ОІЛ ФАР» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м .Києва 05 жовтня 2018року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року у справі № 752/10104/18 на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ТОВ «ОІЛ ФАР» (код ЄДРПОУ 41787452).

Скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній Фіскальній Службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства ТОВ «ОІЛ ФАР» (код ЄДРПОУ 41787452), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаному підприємству, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: