Рішення

від 27.11.2018 по справі 910/3470/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2018Справа № 910/3470/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" про перегляд рішення від 19.09.2016 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл"

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1) Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс"

про визнання договору недійсним

Головуючий суддя Усатенко І.В.

Судді Ващенко Т.М.

Джарти В.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від заявника (позивача) - не з'явились

від відповідача - Тарасов С.О.

від третьої особи 1 - нез'явились

від третьої особи 2 - Трегуб Ю.Є.

В судовому засіданні 27.11.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.04.2009 комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вулиця Виконкомівська, 29-а), що укладений між ТОВ "Унірем-Ойл" та ТОВ "Інтерлайнпром".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/3470/16 у позові ТОВ Унірем-Агро" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/3470/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/3470/16 залишено без змін.

19.10.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про перегляд рішення суду від 19.09.2016 по справі № 910/3470/16 за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що при розгляді справи № 910/4732/18 (рішення суду від 14.09.2018) були встановлені нововиявлені обставини, зокрема, що рішення зборів учасників ТОВ "Унірем Ойл", оформлене протоколом № 1 від 07.12.2006, яким призначено директором товариства ОСОБА_5 є недійсним з моменту його прийняття, в частині призначення директором товариства ОСОБА_5 Крім того, заявник посилається як нововвиявлену обставину, на те, що рішення зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл" оформлене протоколом № 1 від 18.03.2008, є недійсним в частині затвердження статуту товариства в новій редакції, що встановлено при розгляді справи № 910/4734/18 (рішення суду від 03.07.2018). Вказані обставини мають істотне значення для вирішення спору у справі № 910/3470/16, оскільки, договір який є предметом оскарження був укладений особою, що не мала відношення до ТОВ "Унірем-Ойл" тобто за відсутності волевиявлення не укладення спірного договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 заяву визначено до розгляду колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Усатенко І.В., судді Ващенко Т.М. та Джарти В.В.

Ухвалою суду від 06.11.2018 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами призначено до розгляду на 27.11.2018.

23.11.2018 від позивача (заявника) через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Через канцелярію суду від 26.11.2018 від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2018 № 1004693504.

27.11.2018 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшов відзив на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. У відзиві третя особа заперечує проти задоволення заяви, оскільки, при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, суд не може розглядати нові вимоги або інші підстави позову. Третя особа наголошує, що при зверненні з позовом заявлено як підставу позовних вимог порушення норм чинного законодавства, в зв'язку з введенням контрагента в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Натомість як нововиявлену обставину заявник посилається на відсутність повноважень у особи на укладення договору та відсутність подальшого схвалення правочину з боку юридичної особи.

Ухвалою суду від 27.11.2018 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 2, в зв'язку з припиненням юридичної особи.

В судове засідання 27.11.2018 представник позивача (заявника) не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, завчасно подав клопотання про розгляд заяви без участі представника.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений, шляхом направлення рекомендованою кореспонденцією копії ухвали про призначення заяви до розгляду.

Представник відповідача підтримав у судовому засіданні заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив її задовольнити.

Представник третьої особи 2 проти задоволення заяви заперечував з підстав вказаних у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011 р. необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/3470/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року, у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.04.2009 комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вулиця Виконкомівська, 29-а), що укладений між ТОВ "Унірем-Ойл" та ТОВ "Інтерлайнпром" відмовлено повністю.

Рішення суду від 19.09.2016, в тому числі мотивовано тим, що позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що умови спірного договору суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином. Крім того, суд зазначав, що обставини, встановлені у постанові суду Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 № 910/28131/15, спростовують доводи позивача, заявлені в даній справі щодо відсутності волевиявлення учасників товариства на передачу до статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" спірного цілісного майнового комплексу.

Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16 мотивовано тим, що у ОСОБА_5, який підписав від імені ТОВ "Унірем-Ойл", як директор, спірний договір були відсутні повноваження на його підписання, оскільки, рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", оформлене протоколом № 1 від 07.12.2006, пунктом 6 якого було призначено на посаду директора товариства ОСОБА_5, є недійсним. Тобто ОСОБА_5 на момент підписання спірного договору не був директором ТОВ "Унірем-Ойл". Та обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформлене протоколом від 18.03.2008 № 1, яким збільшено за рахунок відчуженого за спірним договором нерухомого майна, статутний капітал товариства є недійсним.

Обставину щодо недійсності п. 6 рішення зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформленого протоколом № 1 від 07.12.2006, встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 № 910/4732/18 у справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" про визнання недійсним з 07.12.2006р. ухваленого загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" рішення з питання шостого порядку денного, яке оформлено протоколом №1 від 07.12.2006р., а саме обрання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" терміном на п'ять років ОСОБА_5; скасування з 07.12.2006р. державної реєстрації призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" ОСОБА_5, що зареєстрована 19.12.2006р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису №12231020000002694.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 № 910/4732/18 встановлено, що приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 не було здійснено волевиявлення як учасника товариства, частка якого складає 51% статутного капіталу, до обрання директором юридичної особи третьої особи 1 та не підписувалось примірнику протоколу, в якому пунктом шостим порядку денного визначено питання обрання директора товариства, за наслідками розгляду якого керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" обрано ОСОБА_5, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", яке оформлено протоколом №1 від 07.12.2006р., в частині обрання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" терміном на п'ять років ОСОБА_5 При цьому, суд вважає за доцільне зауважити, що у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким визначені повноваження виконавчого органу, це рішення є недійсним з моменту його прийняття. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від №6-147цс17 від 03.03.2017р. Тобто, виходячи з вищевикладеного, суд звертає увагу на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", яке оформлено протоколом №1 від 07.12.2006р., в частині обрання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" терміном на п'ять років ОСОБА_5 є недійсним з моменту його прийняття, що нівелює необхідність визначення в резолютивній частині судового рішення по справі моменту недійсності оспорюваного акту органу управління відповідача.

З зазначеного вище, вбачається та обставина, що ОСОБА_7 як учасник ТОВ "Унірем-Ойл", якому належать частка у статутному капіталі у розмірі 51 % не 07.12.2006 вчиняв волевиявлення на призначення на посаду директором товариства ОСОБА_5 строком на 5 років.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 № 910/4732/18 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", яке оформлено протоколом №1 від 07.12.2006р., в частині обрання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" терміном на п'ять років ОСОБА_5 ; скасувати державну реєстрацію призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" (01004, м.Київ, вул.Дарвіна, будинок 3, квартира 6/1, ЄДРПОУ 34827428) ОСОБА_5, що вчинена 19.12.2006р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань номер реєстраційної дії №12231020000002694.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До матеріалів справи третьою особою долучено не засвідчену копію апеляційної скарги ОСОБА_5, у справі № 910/4732/18, яка згідно роздруківки з сайту судової влади надійшла до Північного апеляційного господарського суду 22.11.2018. Проте доказів прийняття скарги судом до свого провадження сторонами у справі не подано.

Натомість до матеріалів справи надано докази виконання рішення суду, зокрема щодо скасування реєстраційної дії №12231020000002694, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Також, суд зазначає, що на час прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 14.09.2018 № 910/4732/18, заявнику не були відомі вищезазначені обставини, якими останній обґрунтовує Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16, а тому є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не заперечували тієї обставини, що заявнику не було відомо про існування вказаних нововиявлених обставин щодо не призначення ОСОБА_5 директором товариства.

При первинному розгляді справи № 910/3470/16 судом встановлено, що 07.12.2006 загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", затверджено статут, який зареєстровано 19.12.2006 за № 12231020000002694.

Пунктом 1.2 Статуту визначено, що учасниками позивача є:

- іноземний інвестор - громадянин Канади - ОСОБА_7 що мешкає 2280C АДРЕСА_4, НОМЕР_2 іден. № НОМЕР_3;

- юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", місцезнаходження м. Дніпропетровськ, пров. Більшовицький 4а, код 31329842, в особі директора ОСОБА_5.

Відповідно до п. 4.8 Статуту, вкладами учасників позивача можуть бути грошові кошти, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, іншими природними ресурсами та нематеріальними активами, будинками, обладнанням а також інші майнові права.

Вклади учасників до статутного капіталу позивача складають:

- ОСОБА_7 - 1.287.750,00 грн. або 255.000,00 доларів США, що складає 51 відсоток.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" - 1.237.250,00 грн. або 245.000,00 доларів США, що складає 49 відсотків. Вноситься майновим комплексом по ремонту с/г техніки за адресою: вул. Колгоспна с. Адамівка, Криничанського району.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.06.2016 № 910/28131/15 у справі за позовом ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро"; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_7; треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5; ОСОБА_6 про визнання рішення загальних зборів недійсним та третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" про визнання недійсним рішення загальних зборів, встановлено: відповідно до п.п.1.1, 3.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (в редакції, затвердженій Зборами учасників ТОВ "Унірем-Агро" від 06.10.2005) Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" з іноземною інвестицією засноване установчими зборами учасників від 12.02.2001.

Зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 12.02.2001 року, реєстраційна справа 04052072Ю0020317, ідентифікаційний номер 31329842.

Відповідно до пункту 1.2. Статуту ТОВ "Унірем-Агро" учасниками товариства є громадянин Канади ОСОБА_7 громадянин США ОСОБА_10, громадянин України ОСОБА_5, Громадянка України ОСОБА_6, громадянка України ОСОБА_11, громадянка України ОСОБА_12.

ТОВ "Унірем-Агро" здійснює свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого зборами учасників ТОВ "Унірем-Агро" від 06.10.2005 року, з подальшими змінами та доповненнями.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року надано згоду на збільшення розміру статутного ТОВ "Унірем-Ойл", шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон, розташованого за адресою Дніпропетровська обл., с. Щорськ, вул.. Виконкомівська 29а.

Як видно зі змісту рішення зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", яке оформлено протоколом №1 від 18.03.2008 року (оригінал у представників сторін відсутній) ухвалено :

- дати згоду на збільшення статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" до 36072150 грн. або 7143000 дол. США, що складається з вартості учасників товариства. При цьому зберегти співвідношення часток між учасниками, а саме 51 відсоток ОСОБА_7, 49 відсотків ТОВ "Унірем-Агро";

- уповноважити засновника ОСОБА_5 представляти інтереси ТОВ "Унірем-Агро" в ТОВ "Унірем-Ойл", з правом підписів та оформлення необхідних документів;

- передати до статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон, який розташований за адресою сел.. Щорськ, вул. Виконкомівська 29 а.

Як видно зі змісту оскаржуваного рішення загальних зборів від 18.03.2008 року додаткового обов'язку щодо внесення грошових коштів на інвестора ОСОБА_7 не покладалось.

Окрім того, відповідно до копії протоколу №2 зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро" від 23.03.2009 року (а.с. 209-212 том 2, що наданий з матеріалів кримінального провадження № 12013040460000012 від 04.01.2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч. ст. 191 КК України), на яких були присутні ОСОБА_7 ( 70 відсотків), ОСОБА_5 (19 відсотків), ОСОБА_13 (4,5 відсотки), ОСОБА_6 (4,5 відсотки), ОСОБА_14 (1 відсоток) було поставлено питання про підтвердження протоколу № 1 від 18.03.2008 року ( оскаржуваного рішення у даній справі) по другому питанню виступив ОСОБА_7 та запропонував затвердити протокол № 1 від 18.03.2008 року - учасники зборів одностайно погодили цю пропозицію. Пропозицію було прийнято. Зазначений протокол підписаний головою зборів ОСОБА_7. Доказів не підписання вищевказаного протоколу або фальшування підпису , третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, на яку відповідно до вимог ст. 33 ГПК України покладений обов'язок доводити обставини на які вона посилається, суду не надав.

При первісному розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_7 знав про винесення оскаржуваного рішення від 18.03.2008 року, оформленого протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", його зміст та вчинив дії, щодо підтвердження надання своєї згоди на збільшення статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" за рахунок внесення до статутного капіталу останньої комплексу з переробки зберігання зернових культур потужністю 20 000 тон, що розташований в с. Щорськ, вул. Виконкомівська 29 а (постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 № 910/28131/15).

Проте рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 № 910/4734/18 у справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" про визнання недійсним статуту ТОВ "Унірем-Ойл", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом № 1 від 18.03.2008, та скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Унірем-Ойл", а саме державної реєстрації статуту ТОВ "Унірем-Ойл", затвердженого протоколом № 1 загальних зборів учасників від 18.03.2008, зареєстрованого 26.03.2008 з номером запису 12231050003002694 встановлено, що 18.03.2008 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Унірем-Ойл", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1, з таких питань порядку денного: 1) про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл; 2) про затвердження нової редакції статуту ТОВ "Унірем-Ойл".

З протоколу загальних зборів ТОВ "Унірем-Ойл" № 1 від 18.03.2008 вбачається, що на зборах учасників товариства були присутні: ОСОБА_7 частка у статутному капіталі якого складає 51%, та ОСОБА_5 (директор ТОВ "Унірем-Агро"), частка якого у статутному капіталі складає 49%.

Відповідно до вищевказаного протоколу № 1 від 18.03.2008 загальними зборами ТОВ "Унірем-Ойл" були прийняті наступні рішення:

1) по першому питанню порядку денного - встановити статутний капітал ТОВ "Унірем-Ойл" у розмірі 36 072 150,00 грн. або 7 143 000,00 дол. США, що складається з вартості вкладів учасників товариства;

2) по другому питанню порядку денного - внести зміни до статуту ТОВ "Унірем-Ойл", а саме:

" 4.7 Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал у розмірі 36 072 150,00 грн. або 7 143 000,00 дол. США, що складається з вартості вкладів учасників товариства.

4.8 Вкладами учасників товариства можуть бути грошові кошти, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, іншими природними ресурсами та нематеріальними активами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права. Вклади учасників до статутного капіталу товариства складають:

- ОСОБА_7 - 18 396 787,00 грн., або 3 642 930,00 дол. США, що складає 51%;

- ТОВ "Унірем-Агро" - 17 675 353,00 грн., або 3 500 070,00 дол. США, що складає 49%."

Для правомочності загальних зборів учасників відповідача необхідна присутність учасників, які у сукупності володіють більше, ніж 60% відсотками голосів, беручи до уваги висновок суду про відсутність доказів того, що позивач, який станом на дату проведення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл" володів 51% загального розміру голосів, брав участь у вказаних загальних зборах (18.03.2008 року), суд дійшов висновку, що рішення щодо збільшення розміру статутного капіталу відповідача та про затвердження нової редакції статуту відповідача були прийняті 18.03.2008 загальними зборами учасників ТОВ "Унірем-Ойл" за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформлених протоколом №1 від 18.03.2008 року.

Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформлені протоколом № 1 від 18.03.2008, є недійсними, оскільки прийняті за відсутності кворуму, а збори проведені з порушення вимог закону та установчих документів товариства, якими встановлений порядок скликання та проведення загальних зборів його учасників, чим позивача, як учасника товариства, було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 № 910/4734/18 у справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" про визнання недійсним статуту ТОВ "Унірем-Ойл", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом № 1 від 18.03.2008, та скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Унірем-Ойл", а саме державної реєстрації статуту ТОВ "Унірем-Ойл", затвердженого протоколом № 1 загальних зборів учасників від 18.03.2008, зареєстрованого 26.03.2008 з номером запису 12231050003002694, позов задоволено повністю.

Суд приходить до висновку, що відповідно до п.3 ч. 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/3470/16 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з в зв'язку з встановленням в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 № 910/4732/18 обставин щодо того, що ОСОБА_5 не був призначений директором ТОВ "Унірем-Ойл" строком на 5 років. Крім того, за результатами розгляду справи № 910/4734/18 було встановлено обставини щодо недійсності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформленого протоколом № 1 від 18.03.2008 про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" за рахунок комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон, який розташований за адресою: м. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29А, що вноситься учасником ТОВ "Унірем-Агро", що також є нововиявленою обставиною.

Обставини, встановлені при розгляді справи № 910/28131/15 не спростовуються сторонами, проте, оскільки, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл" про збільшення статутного капіталу за рахунок майна, що було відчужене за спірним договором було визнано у судовому порядку недійсним при розгляді справи № 910/4734/18, то вони не впливають на предмет доказування у даній справі та не спростовують того факту, що ТОВ "Унірем-Ойл" без правових підстав набуло майно, що було відчужено за спірним договором та не мало права користуватись та розпоряджатись ним. Ініціація позивача на передання до статутного капіталу відповідача нерухомого майна не породжує правових наслідків у вигляді виникнення права власності на відповідне майно, оскільки, ТОВ "Унірем-Ойл" мало прийняти вказане майно та збільшити за його рахунок свій статутний капітал і саме з цих дій відповідачем набувається право власності на нерухоме майно. Проте, рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" визнано у судовому порядку недійсним, а отже процес набуття права власності не був завершений. Суд звертає увагу, що позивач при первісному розгляді справи посилався на обставини неправомірності набуття ТОВ "Унірем-Ойл" нерухомого майна та відсутності права на його відчуження.

При первісному розгляді справи судом встановлено, що 03.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайнпром" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований у реєстрі за № 1045 відповідно до якого продавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, продає, а покупець купує комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік, що складається з адміністративно-побутової будівлі літ. А-1, загальною площею 198,3 кв. м, ганку - літ а-1, ганку - літ. а1-1, входу в п/д - літ Б-1 загальною площею 27,8 кв. м, підвалу - літ. п/д, загальною площею 188,3 кв. м, будівлі пультової з електрощитовою - літ. В-1, загальною площею 29,7 кв. м, будівлі вагової з прохідною - літ. Г-1, загальною площею 167,4 кв. м, системи сушіння та зберігання зерна - літ. Д-1, замощення - літ І, авто вагової - 1, біоталу - 2, біоталу - 3, залізничної колії - 4, брами - 5, паркану - 6, паркану - 7, хвіртки - 8, брами - 9, брами - 10 (надалі іменується - Майно) та розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, буд. 29-А, на земельній ділянці площею 11626,0 кв. м по фактичному користуванню.

Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" договір від 03.04.2009 підписаний директором ОСОБА_5, що діє на підставі статуту та протоколу № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" від 07.12.2006.

Майно, зазначене у п. 1.1 цього договору належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ № 920968, виданого Виконкомом Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області 22.04.2008 року, на підставі рішення виконавчого комітету Щорської селищної ради № 13 від 17.04.2008 року і зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору продавець гарантує, що майно, зазначене у п. 1.1 цього договору, на момент його підписання не є проданим, подарованим або відчуженим іншим способом третім особам, не є заставленим, не знаходиться у податковій заставі, в спорі не перебуває, заборона, арешт щодо нього відсутні. Під забороною відчуження (арештом) згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна майно не перебуває.

Передача майна здійснюється згідно з актом прийому-передачі, який сторони підписують не пізніше 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Належним чином складений акт прийому-передачі майна є підтвердженням повного виконання продавцем зобов'язань за цим договором (п. 2.2, 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1, 4.1 договору, розрахунок за цим договором між покупцем і продавцем здійснюється шляхом передачі покупцем простого векселя продавцю в день підписання акту прийому-передачі майна та в порядку передбаченому чинним законодавством України. Загальна сума цього договору становить 20651903,54 грн.

Договір набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін та його нотаріального посвідчення. Право власності на майно у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору. Сторони підтверджують, що: вони не визнані неправоздатними; укладання цього договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним і відповідає їх внутрішній волі; умови цього договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому. Сторони свідчать, що у тексті договору зафіксовані всі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу майна. В усьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п. 7.1, 7.3, 7.5 договору).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 № 904/5157/13, яке набрало законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2014, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс-Плюс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс"; треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів-1,2: Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації"; Реєстраційна служба Криничанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області; Товариство з обмеженою відповідальністю "Югпроммаш"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Промстайл"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_7 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння встановлено. Оплата за комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон на рік була проведена з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайнпром" на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" у сумі 20651903,44грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. Також обставини проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 03.04.2009р. були перевірені при розгляді справи №Б24/457-09 (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р.), та встановлено, що грошові кошти у сумі 20651903,44грн. перераховані покупцем - ТОВ "Інтерлайнпром" на користь продавця ТОВ "Унірем-Ойл" згідно платіжних доручень від 09.04.2010р. та від 10.04.2009р.

В подальшому, придбане за договором купівлі-продажу від 03.04.2009 року нерухоме майно було внесене товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайнпром" до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінвестцентр" (протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ "Автоінвестцентр" від 23.04.2009р., акт приймання-передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон від 24.04.2009р., складений та підписаний ТОВ "Інтерлайнпром" та ТОВ "Автоінвестцентр".

29.04.2009 року виконавчим комітетом Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області прийнято рішення №13 "Про оформлення прав власності" яким дозволено оформити право приватної власності на спірне майно за ТОВ "Автоінвестцентр".

На підставі рішення виконкому Щорської селищної ради від 29.04.2009 року за ТОВ "Автоінвестцентр" 06.05.2009р. зареєстровано право власності на комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон.

08.10.2009 року у справі №10/236-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінвестцентр" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності позов задоволено повністю: звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості в розмірі 22500000 грн., що виникла у товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінвестцентр", м. Дніпропетровськ перед товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" за договором комісії УС/О 1-09 від 01.06.2009 р., на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1505 від 05.06.2009 р., у тому числі на:

- комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон на рік, загальною площею 611,5 кв. м., що складається з: адміністративно-побутової будівлі літ. А-1, загальною площею 198,3 кв. м.; ґанку - літ. а-1; ґанку - літ. а' - 1; вхід в п/д - літ. Б-1, загальною площею 27,8 кв. м.; підвалу - літ. п/д, загальною площею 188,3 кв. м.; будівлі пультової з електрощитовою - літ. В-1, загальною площею 29,7 кв. м.; будівлі вагової з прохідною - літ. Г-1, загальною площею 167,4 кв. м.; системи сушіння та зберігання зерна - літ. Д-1; замощення - І; автовагової -1; біоталу - 2; біоталу - 3; залізничної колії - 4; брами - 5; паркану - 6; паркану - 7; хвіртки - 8; брами - 9; брами -10, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, буд. 29-а ( двадцять дев'ять "а" ), за обумовленою у п. 1.1. іпотечного договору № 1505 від 05.06.2009 р. заставною вартістю, а саме: 17 209 919 грн. 54 коп., шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс", м. Дніпропетровськ права власності на зазначене вище нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2009 року у справі №10/236-09 встановлено, що, з метою забезпечення повного виконання грошових зобов'язань по Договору комісії № УС/01-09 від 01.06.2009 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоінвестцентр" укладено 05.06.2009 р. Іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1505, предметом якого є, у тому числі, і спірне майно.

Іпотечний договір від 05.06.2009 р., укладений між сторонами, як того вимагає ст. 584 ЦК України , визначає суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, погоджені сторонами договору. У зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Автоінвестцентр" зобов'язань за договором Комісії укладеним між сторонами щодо: придбання обладнання - з/д цистерна модель 15-1482-05 ТУ 24.05.419-79 у кількості 5 шт. на загальну суму 22 500 000 грн. та неповернення перерахованих 22500000 грн., забезпеченого заставою відповідно до Іпотечного договору від 05.06.2009 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" - заставодержатель набув право звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нерухоме майно (у тому числі і спірне майно) за товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс".

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2009 року у справі №10/236-09 набрало законної сили. На підставі цього рішення Комунальним підприємством "Криничанське бюро технічної інвентаризації" було проведено реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" (витяг №24242568 від 26.10.2009р.).

Обставини реєстрації та переходу права власності на спірний об'єкт також підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 60182471 від 30.05.2016.

Суд зазначає, що вищезазначені обставини, встановлені ним при первісному розгляді справи, зокрема щодо укладення оспорюваного договору, перерахування коштів за спірним договором, укладення іпотечного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, не спростовувались сторонами та не заперечувались ними, проте вказані обставини не впливають на предмет доказування у даній справі та не є підставами для відмови у даному позові, враховуючи нововиявлені обставини, встановлені судовими рішеннями.

Також при первісному розгляді справи судом встановлено, Рішенням Виконавчого комітету Щорської селищної ради №13 від 17 квітня 2008 року передбачено оформлення права власності на Комплекс за ТОВ "Унірем - Ойл", зобов'язано останнього звернутися до КП "Криничанське БТІ" за оформленням відповідного свідоцтва.

На виконання зазначеного рішення ТОВ "Унірем - Ойл" видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 квітня 2008 року (номерний бланк серія ЯЯЯ №920968) (далі - Свідоцтво), яке міститься в матеріалах справи.

Частиною 2 статті 331 ЦК України, встановлено, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту його державної реєстрації.

При первісному розгляді справи встановлено, що КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" проведено державну реєстрацію права власності на Комплекс за ТОВ "Унірем - Ойл", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18610768 від 22 квітня 2008 року (міститься в матеріалах справи).

Отримання відповідачем у встановленому законом порядку свідоцтва про право власності на нерухоме майно та подальша передача майна в іпотеку не є підставою для відмови у позові з огляду на зазначені заявником нововиявлені обставини, а саме набуття нерухомого майна без достатніх правових підстав, оскільки рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" за рахунок нерухомого майна є недійсним, а відповідно у відповідача відсутня цивільна дієздатність щодо розпорядження нерухомим майном; рішення про призначення директора товариства є недійсним, а відповідно і відсутні повноваження у особи, ОСОБА_5, на вчинення дій від імені товариства, в тому числі щодо розпорядження нерухомим майном.

Відповідно Схематичного плану земельної ділянки №29-а по вулиці Виконкомівська смт Щорськ, Криничанський район, що міститься в Технічному паспорті на комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон на рік від 23 жовтня 2007 року (тобто був чинним і на момент отримання права власності і ТОВ "Унірем - Агро", і ТОВ "Унірем - Ойл", і ТОВ "Унірем - Сервіс") загальна площа земельної ділянки під вказаним об'єктом складає 11 626 кв.м.

Саме ця площа земельної ділянки зазначена контрагентами в оспорюваному договорі купівлі - продажу з вказівкою на фактичне її використання, і саме ця площа земельної ділянки в силу статті 377 ЦК України та 120 Кодексу була в користуванні ТОВ "Унірем - Ойл" на момент вчинення вищезазначеного правочину.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Також судом при первісному розгляді справи встановлено, що, стан об'єкту на момент складання Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідав проектній документації та даним Архтехпаспорта.

Технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна виготовлявся на підставі Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 N 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773. Вказаною Інструкцією чітко регулюються організація та порядок виконання робіт з технічної інвентаризації і порядок проведення обмірювальних робіт.

Архтехпаспорт та Технічний паспорт є різними документами, складання яких регламентовано окремими підзаконними актами, а тому неспівпадіння даних, вказаних у цих документах, не є підставою для тверджень про введення покупця Комплексу в оману щодо предмету купівлі-продажу.

Опис об'єкта у технічному паспорті та свідоцтві про право власності на нерухоме майно, видане ТОВ "Унірем-Агро", судом встановлено відсутність будь-яких порушень при реєстрації права власності на об'єкт за ТОВ "Унірем-Агро".

Однак, вищезазначені обставини, щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості, та відсутність порушень при реєстрації права власності з огляду на нововиявлені обставини (недійсність рішення загальних зборів учасників про збільшення статутного капіталу ТОВ "Унірем-Ойл" за рахунок нерухомого майна, наслідком якого є відсутність цивільної правоздатності у товариства на вчинення спірного правочину та відсутність повноважень на вчинення спірного правочину у особи, яка уклала договір від імені ТОВ "Унірем-Ойл") не впливають на предмет доказування у даній справі та не є підставою для відмови у позові.

Згідно приписів статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 ЦК України, на яку посилається позивач, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Крім того, відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При розгляді справи № 910/4732/18 було встановлено, що ОСОБА_5 не призначався директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", а рішення зборів учасників товариства, оформлене протоколом № 1 від 07.12.2006 в частині призначення строком на 5 років директором ТОВ "Унірем-Ойл" визнано недійсним, тобто таким, що не породило будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Крім того, при розгляді справи № 910/4734/18 встановлено недійсність рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформленого протоколом № 1 від 18.03.2008 року, яким внесено зміни до статуту товариства, зокрема щодо збільшення розміру статутного капіталу за рахунок нерухомого майна, що було відчужено за спірним договором. Оскільки недійсні рішення загальних зборів не породжують будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, суд дійшов висновку, що ТОВ "Унірем-Ойл" не набуло у власність нерухоме майно, яке воно відчужило за спірним договором, а особа, що підписала від імені товариства договір не мала повноважень діяти від імені ТОВ "Унірем-Ойл", оскільки не призначалась на посаду директора.

Отже підписання від імені ТОВ "Унірем-Ойл" спірного договору особою, що не мала повноважень діяти від імені товариства свідчить про відсутність вільного волевиявлення ТОВ "Унірем-Ойл" на вчинення спірного правочину та відсутність правових підстав у товариства розпоряджатись майном, що йому не належить - відсутність цивільно-правової дієздатності на вчинення правочину, суперечить ст. 203 ЦК України і є підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судові рішення у справі № 910/4732/18 та справі № 910/4732/18 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їм суперечити, а тому обставина щодо визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл", оформлених протоколом № 1 від 07.12.2006 та № 1 від 18.03.2008, підтверджено рішеннями Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 № 910/4732/18, від 03.07.2018 № 910/4734/18, які набрали законної сили.

Щодо заперечень третьої особи, що позивачем заявлялись інші підстави позову, ніж зазначено у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає, що позивач посилався у позові на ст. 203, 215 ЦК України, які регламентують підстави недійсності правочинів і, які в тому числі включають обставини щодо вільного волевиявлення контрагента на укладення спірного правочину та наявності необхідного обсягу цивільно-правової дієздатності. Крім того, судом в рішенні було оцінено відповідність правочину вимогам законодавства з урахуванням ст. 203, 215 ЦК України за зазначеними при розгляді справи обставинами . Крім того, в заяві про зміну підстав позову позивач посилався на ту обставину, що ТОВ "Унірем-Ойл" неправомірно набуло у власність нерухоме майно, тому і не мало права його відчужувати, що було встановлено засновниками ТОВ "Унірем-Агро" та ТОВ "Унірем-Ойл". Також обставини щодо порушення порядку набуття відповідачем майна у власність зазначались позивачем, про що вказано у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 № 910/3470/18 (аркуш справи 120).

Отже заперечення третьої особи 2 є необґрунтованими.

Також суд відзначає, що третя особа не заявляла заперечень щодо самої суті вказаних позивачем ново виявлених обставин.

Крім того, суд відзначає, що оскільки, за спірним договором було відчужено майно, яке так і не було набуте у власність відповідачем-1 від позивача, то суд вбачає порушення прав позивача спірним договором, а обраний ним спосіб захисту належним.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Приймаючи до уваги нововиявлені обставини, які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16, суд зазначає, що на підставі положень ст.ст.320, 325 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі № 910/3470/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 320-325, 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року у справі №910/3470/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити повністю.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.04.2009 комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Щорськ, вул.. Виконкомівська, 29-а), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" (01004, м. Київ, вул.. Дарвіна, 3, кв. 6/1, ідентифікаційний код 34827428) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайнпром" (49000, м. Дніпро, проспект Карла Маркса, 81, кв. 14, ідентифікаційний код 35202356), який зареєстрований у реєстрі за № 1045.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" (01004, м. Київ, вул.. Дарвіна, 3, кв. 6/1, ідентифікаційний код 34827428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (01004, місто Київ, вулиця Дарвіна, будинок 3; ідентифікаційний код 31329842) судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 30.11.2018

Головуючий суддя І.В.Усатенко

Судді Т.М. Ващенко

В.В. Джарти