Рішення

від 22.11.2018 по справі 911/1913/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р. Справа № 911/1913/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс"

(адреса: 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 2-Б, код 34436482)

до Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1"

(адреса:09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Леніна, буд. 20-А, код 35088890)

про стягнення 717000,00 гривень

за участю представників:

позивача - Дудник А.В.;

відповідача - Третьякова Н.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про стягнення 717000,00 гривень заборгованість за спожиту теплову енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про постачання теплової енергії №1ФГД від 01.08.2018 позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 717000,00 гривень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.10.2018.

08.10.2018 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що наявні у справі акти виконаних робіт від 31.01.2018 в кількості 2 шт., від 28.02.2018, від 31.03.2018 є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 76-78 ГПК України. Акт виконаних робіт від 31.01.2018 на суму 49729,45 гривень складений за підписом Тинянка С.А. який на той час не виконував функцій керівника відповідача, а був лише головним інженером. Акти виконаних робіт містять підписи за керівника позивача - С.А. Баськова виконаних різними способами. Відповідач заперечує інформацію з наведених актів виконаних робіт від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, оскільки має претензії з якості наданих послуг, що мали бути надані позивачем на підставі договору. Відповідач заявляє, що наступні акти виконаних робіт підписані ним помилково, а саме зазначені обставини про якість послуги на суму 277323,04 гривень, 266384,56 гривень, 147195,40 гривень, 49729,45 гривень не відповідають дійсності, в зв'язку з чим відповідач листом (претензією від 02.10.2018 №06-01/388) відкликав усі акти виконаних робіт, а також було наголошено про необхідність здійснити перерахунок для визначення саме обсягу якісно наданих послуг.

11.10.2018 через канцелярію суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що твердження відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що послуги були надані неналежної якості не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Зазначає, що відповідач прийняв послуги та підписав акти здачі-приймання наданих послуг без будь-яких зауважень. Позивач зазначив, що ні законодавством, ні договором не передбачено відкликання раніше підписаних актів виконаних робіт. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2018.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01.08.2016 між ТОВ Дім-Буд Плюс (теплопостачальна організація) там КП ВУЖ КГ-1 (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії №1ФГД, відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з постачання теплової енергії, в потрібних йому обсягах та належної якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу згідно планових обсягів споживача орієнтовано 1181 гігакалорія за опалювальний період. Вартість теплової енергії затверджується органом місцевого самоврядування. Вартість теплової енергії зазначається у додатковій угоді до договору і є його невід'ємною частиною. Вартість теплової енергії затверджується щорічно перед опалюваним періодом. Теплопостачальна організація встановлює прилад обліку теплової енергії, що відпускається споживачу на межі входу в трубопровід теплопостачання споживачу. Місця розмежування балансової належності постачальної організації та споживачу зазначається у додатку №1 до договору та є його невід'ємною частиною (п.п. 2.1., 2.4., 2.5. договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться виключно за приладами обліку. Показники з приладів обліку знімаються в присутності представників споживача та теплопостачальної організації, про що складається акт зняття показників теплового лічильника. Дата зняття показників та складання акту - 20 число звітного місяця, або за додатковою домовленістю сторін. Кількість споживання теплової енергії визначаються як різницю поточного показника та попереднього. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі актів виконаних робіт та в розмірі суми вказаних в цих актах: з платежів поточного розрахункового періоду - в 30-денний термін після дати одержання акту виконаних робіт (п.п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.8. договору).

Цей договір набирає чинності з 01 серпня 2016 року та діє до 31 липня 2021 року (9.1. договору).

Доказів того, що сторони попереджали одна одну про припинення дії договору матеріали справи не містять, а тому договір є чинним.

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що на виконання умов договору постачальник передав, а споживач на протязі 2018 року прийняв послуги з теплопостачання на загальну суму 740632,45 гривень, що підтверджується актами, а саме: акт від 31.01.2018 на суму 147195,40 гривень, акт від 31.01.2018 на суму 49729,45 гривень, акт від 28.02.2018 на суму 266384,56 гривень, акт від 31.03.2018 на суму 277323,04 гривень.

Відповідачем вказані послуги були частково оплачено на суму 23632,45 гривень.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг, позивач звернувся до господарського суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача залишок суми основного боргу у розмірі 717000,00 гривень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач в 2018 році надав відповідачу послуги теплопостачання на загальну суму 740632,45 гривень, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг: акт від 31.01.2018 на суму 147195,40 гривень, акт від 31.01.2018 на суму 49729,45 гривень, акт від 28.02.2018 на суму 266384,56 гривень, від 31.03.2018 на суму 277323,04 гривень.

У вказаних актах зазначено, що теплопостачальною організацією повністю виконанні зобов'язання, що підтверджується цим актом. Вказані акти підписані позивачем та відповідачем та скріплені печаткою без будь-яких заперечень.

Оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі актів виконаних робіт та в розмірі суми, вказаної в цих актах: з платежів поточного розрахункового періоду - в 30-денний термін після дати одержання акту виконаних робіт (п. 5.8. договору).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вірно та правомірно здійснено нарахування суми грошових коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 717000,00 гривень за спірний період. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача щодо надання відповідачем послуг неналежної якості, оскільки даний факт не знайшов свого підтвердження, не був доведений належними доказами, оскільки акти здачі-приймання наданих послуг підписані представником позивача та відповідача без будь яких заперечень. Факт звернення відповідача із претензією про надання позивачем неякісних послуг не є підтвердженням надання неякісних послуг та не звільняє відповідача від сплати заборгованості.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що надання неякісних послуг підтверджується порівняльною таблицею температур теплоносія вузла обліку теплової енергії ЗОШ №1 м. Узин не є належним доказом оскільки вказаний доказ є одностороннім.

Також судом не приймаються посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що він листом (претензією від 02.10.2018) відкликав усі акти виконаних робіт, оскільки заперечень на момент підписання вказаних актів не було, а відкликання актів відповідач здійснив на момент розгляду справи судом.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з теплопостачання, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг за цим договором та має перед позивачем після часткової оплати заборгованості 717000,00 гривень та в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" (адреса:09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Леніна, буд. 20-А, код 35088890) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" (адреса: 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 2-Б, код 34436482) 717000,00 гривень основного боргу та 10755,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.12.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак