Рішення

від 30.11.2018 по справі 826/14428/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2018 року № 826/14428/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" до треті особиДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Альміра (далі також - позивач) з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Гадячсир (далі також - третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі також - третя особа 2), в якій просить:

- визнати нечинною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - державний виконавець) про відкриття виконавчого провадження ВП № 54937258 від 18.10.2017 року;

- зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.10.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258;

- зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про арешт майна боржника від 18.10.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258;

- зобов'язати державного виконавця повернути кошти у розмірі 619,17 грн., списані в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі № 917/1400/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Гадячсир , засновником та учасником якої є ТОВ Альміра , позов задоволено та стягнуто з відповідача кредиті кошти в сумі 15 917 447,81 доларів США.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року у справі № 917/1400/16, прийнятою за апеляційною скаргою ГОВ Гадячсир , оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Зважаючи на незаконність, на думку ТОВ Гадячсир , прийнятих рішень, рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року, прийняті у справі № 917/1400/16, оскаржено в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Проте, після набрання рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року сили, господарським судом Полтавської області видано наказ від 03.10.2017 року № 917/1400/16, на підставі якого відкрито виконавче провадження №54937258.

На переконання позивача, приймаючи 18.10.2017 року постанову про відкриття виконавчого провадження у справі, державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушено норми Закону України Про виконавче провадження , а саме, відкрито виконавче провадження №54937258 не за місцем знаходження боржника та/або його майна. Крім того, позивачем зазначено, що відповідачем не мало бути прийнято до виконання зазначений наказ, оскільки у виконавчому документі неправильно зазначено код ЄДРПОУ боржника. З огляду на викладене, позивач вважає вчинені виконавчі дії в межах виконавчого провадження №54937258, а саме, винесені державним виконавцем постанови від 18.10.2017 року про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів та майна боржника протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Статтями 171-183 7 глави 6 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вирішення питання відкриття провадження у справі) встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Відповідно до частин першої, шостої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вирішення питання відкриття провадження у справі) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Отже, з аналізу цих норм, вбачається, що суб'єктами, до яких застосовуються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вирішення питання відкриття провадження у справі), є учасники виконавчого провадження, а саме: стягувач, боржник, та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, чіткий перелік яких встановлено Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (із змінами і доповненнями) (Закон №1404).

Відповідно до статті першої, другої статті 14 Закону №1404 учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на те, що позивач не є ні учасником виконавчого провадження №54937258, ні особою, яку залучено до проведення виконавчих дій в розумінні Закону №1404, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із цим позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України як до суб'єкта владних повноважень, з огляду на що, цей спір є публічно - правовим у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вирішення питання відкриття провадження у справі) та підлягає розгляду за загальними правилами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 21.11.2017 року.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково шляхом заборони державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (код ЄДРПОУ 33460268) за виконавчим провадженням ВП № 54937258, у тому числі, але не виключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника та направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги до будь-яких банківських установ про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03.10.2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі № 917/1400/16.

Через канцелярію суду 10.11.2017 року позивачем подано заяву про доповнення до позову, в якій просить збільшити позовні вимоги, а саме зобов'язати головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про розшук майна боржника від 08.11.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП №54937258.

У підготовче судове засідання 21.11.2017 року прибули представники позивача та відповідача. Третьою особою 1, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Судом поставлено на обговорення вирішення заяви позивача про доповнення до позову, в якій просить збільшити позовні вимоги, а саме зобов'язати головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про розшук майна боржника від 08.11.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП №54937258.

Представником позивача заяву підтримано.

Відповідач проти задоволення заяви заперечував.

Заслухавши обґрунтування позивача та з огляду на те, що прохальна частина заяви стосується оскарження виконавчих дій в межах виконавчого провадження №54937258, судом прийнято до розгляду заяву позивача від 10.11.2017 року про доповнення до позову.

Під час підготовчого судового засідання представником відповідача подано заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі, оскільки вважає, що оскаржувані постанови державного виконавця, прийнятими у рамках виконавчого провадження №54937258 здійснено державним виконавцем в межах повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження .

Крім того, судом повідомлено, що через канцелярію суду 21.11.2017 року представником Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк подано клопотання про залучення до участі у цій справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , оскільки воно є стягувачем у виконавчому провадженні №54937258, а прийняття судового рішення у цьому процесі вплине на права та інтереси ПАТ Укрсоцбанк .

З огляду на те, що сторони проти залучення ПАТ Укрсоцбанк до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не заперечували, судом задоволено клопотання представника ПАТ Укрсоцбанк .

Враховуючи прийняття судом заяви позивача від 10.11.2017 року щодо збільшення позовних вимог та у зв'язку із залучення третьої особи ПАТ Укрсоцбанк до участі у справі, судом відкладено підготовче засідання на 04.12.2017 року.

Через канцелярію суду від 04.12.2017 року представником третьої особи 2 подано заперечення проти позову, в яких зазначено, що твердження позивача в частині порушення державним виконавцем Закону України Про виконавче провадження , а саме, що виконавче провадження №54937258 відкрито не за місцем знаходження боржника та/або його майна, є помилковим, оскільки відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2832/5), яку розроблено відповідно до Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 4 цієї Інструкції, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

У зв'язку з тим, що за виконавчим документом сума, що підлягає стягненню становить більше ніж п'ятнадцять мільйонів доларів США, ПАТ Укрсоцбанк , як стягувач, звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відповідно до підвідомчості даного підрозділу державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, третя особа 2 просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

У попереднє судове засідання 04.12.2017 року прибули представники позивача, відповідача та третьої особи 2. Третьою особою 1, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Під час попереднього засідання відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії виконавчого провадження №54937258.

Крім того, представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано порушенням позивачем десятиденного строку звернення до суду щодо оскарження дій виконавця відповідно до частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року).

Водночас, представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на його думку, справу належить розглядати не у порядку адміністративного, а у порядку господарського судочинства, оскільки судовий наказ, який є виконавчим документом та на підставі якого відкрито оскаржуване виконавче провадження, видано Господарським судом Полтавської області.

Зокрема, представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстави, що у провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. перебуває справа №826/13983/17 з аналогічним предметом спору в частині визнання протиправною та скасування постанови від 18.10.2017 року у виконавчому провадженні №54937258 та такими ж самими сторонами, як у цьому процесі. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. у справі №826/13983/17 провадження закрито. Керуючись пунктом 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року) просить суд залишити позов без розгляду.

З огляду на необхідність ознайомлення із заявленими представником відповідача клопотаннями, представником позивача заявлено клопотання про ознайомлення із останніми та надання своєї позиції у письмових поясненнях.

Судом клопотання позивача задоволено та відкладено попереднє судове засідання до 31.01.2018 року.

15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України" від 03.10.2017 №2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову залишено без змін.

Через канцелярію суду третьою особою 2 подано письмові пояснення на клопотання відповідача, заявлені у попередньому судовому засіданні 04.12.2017 року, в яких позицію відповідача щодо трьох клопотань підтримано повністю.

У попереднє судове засідання 31.01.2018 року прибули представники позивача, відповідача та третьої особи 2. Третьою особою 1, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Під час засідання представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із порушенням строків звернення до суду, яку позивачем аргументовано тим, що в межах заявленого позову ТОВ Альміра діє не як сторона виконавчого провадження, а позивається як засновник/учасник ТОВ Гадячсир , а тому, десятиденний строк звернення до суду щодо оскарження дій, зокрема, державного виконавця, не розповсюджується на позивача. З огляду на викладене, позивач вважає, що ним не порушено десятиденний строк звернення до суду, оскільки цей строк щодо цих правовідносин не застосовується.

Крім того, з тієї ж підстави, що позивач не є учасником виконавчого провадження, останній заперечує проти закриття провадження у справі, оскільки для позивача не передбачено законодавством іншого порядку оскарження дій державного виконавця, аніж звернення до адміністративного суду.

Щодо клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що у Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває на розгляді справа з тим самим предметом позову та з тих самих підстав, що й у цьому процесі, позивач також заперечує, оскільки ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. від 06.11.2018 року провадження у справі № 826/13983/17 закрито, в той час, як провадження у справі №826/14428/17 відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 10.11.2017 року, з огляду на що, підстави для залишення позову у справі №826/14428/17 без розгляду відсутні, відповідно до статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на момент відкриття провадження у справі.

У підготовче засідання 31.01.2018 року прибули представники сторін.

Керуючись частиною третьою статті 166 КАС України, судом встановлено розгляд клопотань представника відповідача від 04.12.2017 року у наступному порядку: 1) клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано порушенням позивачем десятиденного строку звернення до суду; 2) клопотання про закриття провадження у справі; 3) клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з наявністю аналогічного спору.

Під час розгляду клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано порушенням позивачем десятиденного строку звернення до суду, представники позивача проти задоволення клопотання заперечували, представниками відповідача та третьої особи клопотання підтримано.

Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із порушенням строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на момент подання цього клопотання та відкриття провадження у справі, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, з аналізу цих норм, вбачається, що суб'єктами, до яких застосовується десятиденний строк звернення до суду у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби, державного виконавця або приватного виконавця, є учасники виконавчого провадження, а саме: стягувач, боржник, та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, чіткий перелік яких встановлено Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (із змінами і доповненнями) (Закон №1404).

Відповідно до статті першої, другої статті 14 Закону №1404 учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на те, що позивач не є ні учасником виконавчого провадження №54937258, ні особою, яку залучено до проведення виконавчих дій в розумінні Закону №1404, суд дійшов висновку, що десятиденний строк звернення до суду в цьому процесі не може бути застосовано до позивача, а твердження представника відповідача є помилковим.

Враховуючи норми статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на момент подання цього клопотання та відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що до позивача має бути застосовано загальний строк звернення до суду, а саме - шестимісячний строк, який позивачем не пропущено, в межах якого звернувся позивач, що встановлено судом на стадії вирішення питання відкриття провадження.

Позаяк, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 04.12.2017 року про залишення позову без розгляду у зв'язку із порушенням позивачем строку звернення до суду.

Наступним судом поставлено на обговорення вирішення клопотання представника відповідача від 04.12.2017 року про закриття провадження у справі у зв'язку із не підсудністю розгляду цієї справи у порядку адміністративного судочинства.

Під час розгляду клопотання про закриття провадження у справі, представники позивача проти задоволення клопотання заперечували.

Представником відповідача, в свою чергу, повідомлено суд, про зміну підстав клопотання про закриття провадження у справі, а саме, просить закриття провадження у справі за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, в якій передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предметі з тих самих підстав.

В обґрунтування клопотання, представником відповідача зазначено, що в провадженні судді Кузьменко А.І. перебувала позовна заява №826/13983/17 Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Гадячсир , за результатами якої прийнято ухвалу про закриття провадження у справі.

Представником третьої особи 2 клопотання підтримано.

Заслухавши обґрунтування представника відповідача та думку інших учасників справ, судом вирішено витребувати належним чином засвідчені копії позовної заяви та ухвали про закриття провадження у справі №826/13983/17 для вирішення клопотання про закриття провадження в адміністративній справі № 826/14428/17 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.03.2018 року.

Через канцелярію суду 28.02.2018 року, у відповідь на судовий запит, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. надано належним чином засвідчені копії позовної заяви та ухвали про закриття провадження у справі №826/13983/17.

Через канцелярію суду 14.03.2018 року представником позивача подано заперечення проти клопотання про залишення позову без розгляду та відзиву на клопотання щодо закриття провадження у справі, в яких представником позивача зазначено, що справи №826/13983/17 та №826/14428/17не є аналогічними, оскільки мають різний предмет позову.

У підготовче засідання 14.03.2018 року прибули представники позивача та третьої особи 2. Відповідачем та третьою особою 1, належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, відповідно до розписки та рекомендованого повідомлення про вручення відповідно, які міститься у матеріалах справи, явку уповноважених представників не забезпечено.

Враховуючи, що представником позивача не надіслано на адресу відповідача та третьої особи 2 заперечення від 14.03.2018 року проти клопотання про залишення позову без розгляду та відзиву на клопотання щодо закриття провадження у справі, заслухавши думку учасників справи, присутніх у судовому засіданні, судом відкладено попереднє засідання до 21.03.2018 року та зобов'язано позивача надіслати відповідне клопотання на адресу відповідача та адресу третьої особи 2 з метою надання останніми своєї позиції щодо клопотання позивача від 14.03.2018 року.

Через канцелярію суду 20.03.2018 року надійшло клопотання представника третьої особи 1 про участь ТОВ Гадячсир в судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 21.03.2018 року прибули представники позивача та третьої особи 2. Відповідачем, належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення, яке міститься у матеріалах справи, явку уповноваженого представника не забезпечено та подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні.

Крім того, судом повідомлено учасників справи про надходження клопотання третьої особи 1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Представник позивача та представник третьої особи ПАТ "Укрсоцбанк" проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання третьої особи 1, суд дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Гадячсир про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та доручити забезпечення проведення відеоконференції Полтавському окружному адміністративному суду, про що постановлено ухвалу від 21.03.2018 року та призначено судове засідання у режимі відеоконференції на 23.05.2018 року.

Постановою Верховного Суду від 05.04.2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 року про забезпечення позову та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року у справі №826/14428/17 залишено без змін.

Через канцелярію суду 14.05.2018 року представником третьої особи 2 подано письмові пояснення на заперечення проти клопотань про закриття провадження у справі, в яких зазначено, що третя особа 2 вважає доводи представників позивача, викладені у запереченнях безпідставними та надуманими, а предмети позовів у справах №826/13983/17 та №826/14428/17 - тотожними.

Через канцелярію суду 21.05.2018 року представником ТОВ Альміра подано клопотання про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року по справі №826/14428/17, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу, в якому просить:

1) визнати дії, вчинені відповідачем, починаючи з 23.04.2018 року, в рамках виконавчого провадження ВП №54937258, незаконними, та такими, що призведуть до порушення вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову;

2) зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання ним ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову у справі №826/14428/17 протягом 10 днів з дня винесення судом відповідної ухвали;

3) зобов'язати відповідача вчинити дії, достатні для відновлення становища, яке існувало до порушення відповідачем 23.04.2018 року вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову;

4) стягнути з головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 штраф за невиконання ним вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову в сумі 17620,00 грн. Через канцелярію суду 22.05.2018 року представником третьої особи 1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 23.05.2018 року, оскільки ТОВ Гадячсир отримано повістку про виклик на 23.05.2018 року до слідчого Гадяцького відділу Головного управління Національної поліції в Полтавській області для участі у допиті в межах здійснення кримінального провадження №1201817013000036. В якості доказів поважності причин не прибуття у судове засідання в режимі відеоконференції, третьою особою 1 долучено копію повістки про виклик.

У підготовче засідання в режимі відеоконференції прибули представники позивача та третьої особи 2. Відповідачем, належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення, яке міститься у матеріалах справи, явку уповноваженого представника не забезпечено.

Судом оголошено про надходження клопотання ТОВ Гадячсир про відкладення розгляду справи, яке підтримано учасниками, присутніми у судовому засіданні.

Підготовче засідання в режимі відеоконференції судом відкладено на 21.06.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу відмовлено в повному обсязі.

Через канцелярію суду 20.06.2018 року представником третьої особи 2 подано додаткові пояснення щодо адміністративного позову.

У попереднє судове засідання в режимі відеоконференції 21.06.2018 року з'явився представник ПАТ Укрсоцбанк . Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, відповідно до рекомендованих поштових повідомлень, які містяться в матеріалах справи, в попереднє судове засідання не з'явилися.

З огляду на те, що неявка позивача та інших сторін не перешкоджала проведенню попереднього судового засідання, керуючись пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України, судом ухвалено продовжити попереднє судове засідання за даної явки.

Під час попереднього судового засідання 21.06.2018 року судом оголошено про розгляд клопотання відповідача від 04.12.2017 року про закриття провадження у справі.

Судом оглянуто та досліджено позовну заяву у справі №826/14428/17 та позовну заяву, надану суддею Кузьменко А.І. у справі №826/13983/17.

Судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кузьменко А.І.) перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП №54937258 від 18.10.2017 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника ВП №54937258 від 18.10.2017 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника ВП №54937258 від 18.10.2017 року;

- зобов'язати Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна про скасування арешту на майно ТОВ Гадячсир ;

- зобов'язати Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити до реєстраційних органів, а також до банківських установ рішення про скасування раніше накладених арештів на майно та кошти ТОВ Гадячсир .

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. від 06.11.2017 року закрито провадження у справі №826/13983/17 з тієї підстави, що представником позивача подано заяву про відмову від адміністративного позову, закриття провадження у справі та повернення судового збору (пункт 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства у редакції, що діяла на момент подання позовної заяви).

В свою чергу, з матеріалів справи №826/14428/17 встановлено, що до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Альміра з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Гадячсир , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , в якій просить:

- визнати нечинною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - державний виконавець) про відкриття виконавчого провадження ВП № 54937258 від 18.10.2017 року;

- зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.10.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258;

- зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про арешт майна боржника від 18.10.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258;

- зобов'язати державного виконавця повернути кошти у розмірі 619,17 грн., списані в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258.

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про розшук майна боржника від 08.11.2017 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу досліджених судом позовних заяв у межах вирішення клопотання про закриття провадження у справі, встановлено, що предмети позовів у справах №826/13983/17 та №826/14428/17 не є тотожними, оскільки предмет позову у справі №826/14428/17 є більш ширшим ніж у справі №826/13983/17, з огляду на що, й підстави позовів є різними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Розглядаючи клопотання представника відповідача від 04.12.2017 року про залишення позову без розгляду, встановлено, що відповідач керувався пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України, якою встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, судом встановлено, що підстави цього клопотання є аналогічними підставам, викладеним у клопотанні представника відповідача від 04.12.2014 року про закриття провадження у справі та вирішених судом, з огляду на що, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 06.08.2018 року.

Через канцелярію суду 26.07.2018 року позивачем подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову, а саме:

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 17.07.2018 р. про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 17.07.2018 р. про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 17.07.2018 р. про розшук майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245.

Заяву обґрунтовано тим, що всупереч встановлених ухвалою суду від 10.11.2017 року про забезпечення позову заборон щодо вчинення посадовими особами відповідача будь-яких виконавчих дій щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі №917/1400/16, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 23.04.2018 року винесено постанови в межах виконавчого провадження №54937258 про поновлення вчинення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про повернення виконавчого документу стягувачу.

Вищевказані незаконні дії державного виконавця призвели, на думку позивача, до чергового порушення суб'єктом владних повноважень прав та законних інтересів останнього, що підтверджується фактом відкриття старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. 03.05.2018 року виконавчого провадження № 56311245 на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі №917/1400/16. При цьому, повторну заяву про примусове виконання вказаного рішення суду подано стягувачем до органів примусового виконання 23.04.2018 року, тобто, в той самий день, коли стягувачем подано заяву про повернення виконавчого документа в рамках виконавчого провадження №54937258.

Виконавче провадження №56311245 передано на виконання головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1

Боржником, за погодженням з позивачем, розуміючи, що вказаним державним виконавцем будуть вчинятися активні виконавчі дії в межах нововідкритого виконавчого провадження ВП № 56311245, які неминуче призведуть до суттєвого погіршення його фінансово-економічного стану, 20.06.2018 року направлено повідомлення № 1162 на ім'я головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 та повідомлення № 1163 на ім'я директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з обґрунтуванням необхідності зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки це є прямим порушенням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову.

Боржником та позивачем не отримано жодної відповіді на вищевказані повідомлення.

Проте, 17.07.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено в межах ВП №56311245 постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника та розшук майна боржника, про що позивач дізнався 18.07.2018 року з листа ТОВ "Гадячсир" №163.

В зв'язку із вчиненням відповідачем вищевказаних дій, які несуть ризик повної зупинки господарської діяльності боржника - найбільшого активу позивача, виникла потреба у зміні (доповненні) предмету позову.

На підставі вищевикладеного, позивач, подаючи дану заяву до суду, крім передбачених в позові вимог щодо визнання нечинною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 54937258 від 18.10.2017 року, зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанови про арешт коштів боржника та арешт майна боржника від 18.10.2017 року та розшук майна боржника від 08.11.2017 року, винесених в рамках виконавчого провадження ВП № 5493725, доповнює предмет позову та додатково просить суд зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанови від 17.07.2018 року про арешт коштів боржника, арешт майна боржника та розшук майна боржника, винесені в рамках виконавчого провадження ВП №56311245.

Через канцелярію суду 27.07.2018 року позивачем подано до суду докази направлення заяви про зміну (доповнення) предмету позову усім учасникам справи.

Через канцелярію суду 03.08.2018 року позивачем подано заяву про зупинення провадження у справі №826/14428/17 до набрання законної сили у справі №820/6092/17, оскільки позивачем вбачається схожість предметів позовів у цих двох справах.

У судове засідання 06.08.2016 року сторони не прибули.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Ознайомившись із заявою позивача від 26.07.2018 року про зміну (доповнення) предмету позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що заяву про зміну предмету або підстав позову можливо лише до закінчення підготовчого провадження.

Проте, враховуючи, що про обставини, які зумовили зміну (доповнення) предмету позову, позивач дізнався після постановлення судом ухвали про закінчення підготовчого провадження у справі та, з урахуванням виконання позивачем вимог частини сьомої статті 47 КАС України, суд, порадившись на місці, дійшов висновку про прийняття такої заяви до розгляду.

Щодо заяви позивача про зупинення провадження у справі, враховуючи ту обставину, що для вирішення цієї заяви необхідно з'ясування думки сторін, суд дійшов висновку про вирішення цієї заяви після надходження пояснень та міркувань учасників справи.

Отже, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 року прийнято заяву позивача про зміну (доповнення) предмету позову. Запропоновано відповідачу та третім особам надати заяви по суті в межах статей 162-165 КАС України щодо заяви про зміну (доповнення) предмету позову протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали. Витребувано у Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії виконавчого провадження ВП № 56311245. Зазначені копії ВП № 56311245 встановлено надати у строк до 17.08.2018 року. Запропоновано відповідачу та третім особам у строк, встановлений судом пунктом 2 резолютивної частини цієї ухвали, надати пояснення, міркування щодо заяви позивача про зупинення провадження у справі. Ухвалено розглянути заяву про зупинення провадження у справі після надходження до суду пояснень сторін.

Разом із заявою від 26.07.2018 року про зміну (доповнення) предмету позову, позивачем подано клопотання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задоволено частково. Замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову, на наступний: заборонити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника - ТОВ Гадячсир за виконавчим провадженням ВП №54937258 та виконавчим провадженням ВП № 56311245, у тому числі, але невиключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03.10.2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі № 917/1400/16. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в іншій частині залишено без задоволення. Роз'яснено, що ухвала діє до вирішення адміністративної справи №826/14428/17 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили. Через канцелярію суду від 07.08.2018 року третьою особою 2 подано заперечення на заяву про зміну (доповнення) предмету позову.

Через канцелярію суду 08.10.2018 року позивачем подано доповнення до заяви про зупинення провадження у справі.

Через канцелярію суду 29.10.2018 року представником третьої особи 2 подано відзив на заяву позивача про зупинення провадження у справі та доповнення від 08.10.2018 року, в якому вважає, що правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки касаційне провадження у справі №820/6092/17 не відкрито.

Вирішуючи заяву позивача про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Заяву про зупинення провадження у справі обґрунтовано тим, що позивач просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по пов'язаній справі №820/6092/17 за позовом ОСОБА_3 (власник ТОВ Гадячсир ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі №820/6092/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_3

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі №820/6092/17 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 скасовано.

В свою чергу, позивачем у справі №820/6092/17 подано касацій скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі №820/6092/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року.

Проте, ОСОБА_3 05.10.2018 року подано касаційну скаргу повторно, з огляду на що, позивач просить суд зупинити провадження у справі №826/14428/17 до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі №820/6092/17.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З відкритих джерел, а саме з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.10.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі №820/6092/17.

Отже, оскільки встановлено, що відкрите касаційне провадження з перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі №820/6092/17 відсутнє, суд дійшов висновку у задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі №826/14428/17 з підстав, передбачених пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України - відмовити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осі, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ Альміра (код ЄДРПОУ 33066550, адреса 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47) є одним із засновників (учасників) ТОВ Гадячсир (код ЄДРПОУ 33460268, адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі №917/1400/16, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року, позов ПАТ Укрсоцбанк задоволено повністю; стягнуто з ТОВ Гадячсир на користь ПАТ Укрсоцбанк 15 917 447 доларів США 81 цент заборгованості по кредиту та 206 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017, які набрали законної сили 25.09.2017 року, Господарським судом Полтавської області видано наказ від 03.10.2017 року № 917/1400/16 про стягнення з ТОВ Гадячсир на користь ПАТ Укрсоцбанк 15 917 447 доларів США 81 цент США заборгованості по кредиту та 206 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 (далі - державний виконавець) від 18.10.2017 року відкрито виконавче провадження № 54937258 з примусового виконання наказу, виданого 03.10.2017 року Господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ Гадячсир на користь ПАТ Укрсоцбанк 15 917 447 доларів США 81 цент заборгованості по кредиту та 206 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Цією ж постановою боржника зобов'язано протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно та попередження про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Постановою державного виконавця 18.10.2017 року накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 17 509 192,59 доларів США та 227 370,00 грн., згідно із статтею 27 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, 18.10.2017 року постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках, відкритих у банках (перелік вказано у постанові).

У зв'язку з тим, що рішення суду боржником не виконано, після виявлення майна боржника, 08.11.2017 року постановою державного виконавця оголошено у розшук всі транспорті засоби боржника та 09.11.2017 року, постановою державного виконавця накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику.

ТОВ Гадячсир звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року у справі № 917/1400/16.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2017 року задоволено клопотання ТОВ Гадячсир та зупинено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі №917/1400/16 до закінчення його перегляду в касаційному порядку, про що ТОВ Гадячсир проінформовано державного виконавця повідомленням від 13.11.2017 року №176.

Постановою державного виконавця від 22.11.2017 року зупинено вчинення виконавчих дій у ВП №54937258.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 року у справі №917/1400/16 виправлено помилку у виконавчому документі, а саме, у наказі від 03.10.2017 року - виправлено код ЄДРПОУ ТОВ Гадячсир - боржника у ВП №54937258.

Постановою державного виконавця від 23.04.2018 року поновлено вчинення виконавчих дій у ВП №54937258.

Постановою державного виконавця від 23.04.2018 року у ВП №54937258 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі письмової заяви ПАТ Укрсоцбанк .

Постановою державного виконавця Башілова В.О. від 03.05.2018 року відкрито виконавче провадження № 56311245 з примусового виконання наказу, виданого 03.10.2017 року Господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ Гадячсир на користь ПАТ Укрсоцбанк 15 917 447 доларів США 81 цент заборгованості по кредиту та 206 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Цією ж постановою боржника зобов'язано протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно та попередження про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Постановами державного виконавця ОСОБА_1. від 17.07.2018 року накладено арешт на кошти боржника, арешт на все майно боржника та оголошено у розшук всі транспортні засоби боржника.

Вважаючи винесені постанови відповідачем у межах виконавчих проваджень №54937258 та №56311245 протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, як засновника та учасника ТОВ Гадячсир , позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Щодо твердження позивача про вчинення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчих дій із порушенням територіальної підвідомчості при винесенні постанови від 18.10.2017 року відкритті виконавчого провадження ВП №54937258, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону №1404 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5 (із змінами і доповненнями), (далі також - Інструкція) органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Інструкції відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до виконавчого документу - наказу, виданого 03.10.2017 року Господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ Гадячсир на користь ПАТ Укрсоцбанк , сума стягнення складає 15 917 447 доларів США 81 цент заборгованості по кредиту та 206 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору, що свідчить про те, що цей виконавчий документ за підвідомчістю підлягає виконанню саме Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення державним виконавцем територіальної підвідомчості під час вирішення питання відкриття виконавчого провадження №54937258 є помилковим.

Щодо твердження позивача стосовно прийняття державним виконавцем виконавчого документу до виконання, який, на думку позивача виконанню не підлягає, суд зазначає наступне.

Абзацами 1, 2 частини першої статті 4 Закону №1404 встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Дослідивши копію наказу, виданого 03.10.2017 року Господарським судом Полтавської області судом встановлено, що останній повністю відповідає формальним вимогам, встановленим для виконавчого напису Законом №3425, та і вимогам до виконавчого документа, встановлених Законом №1404.

Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону №1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З аналізу норм Закону №1404 на виконавця не покладено обов'язку здійснювати перевірку зазначених у виконавчому документі відомостей до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження є наявність усіх відомостей, передбачених у статті 4 Закону №1404, та з огляду на те, що виконавчим документом є виконавчий напис, - у статті 89 Закону №3425.

Позаяк, твердження позивача, що наказ, виданий 03.10.2017 року Господарським судом Полтавської області не підлягає виконанню на тій підставі, що у наказі зазначений код ЄДРПОУ боржника не відповідає дійсному, є помилковим.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 року у справі №917/1400/16 виправлено помилку у виконавчому документі, а саме, у наказі від 03.10.2017 року виправлено код ЄДРПОУ ТОВ Гадячсир - боржника у ВП №54937258.

Отже, суд дійшов висновку, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2017 року державним виконавцем відкрито у відповідності до вимог Закону №1404, з огляду на що, позовна вимога про визнання протиправною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.10.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 54937258 задоволенню не підлягає.

Водночас, щодо позовних вимог про зобов'язання державного виконавця скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.10.2017 року, постанову про арешт майна боржника від 18.10.2017 року та постанову від 08.11.2017 року про розшук майна боржника, винесених у межах виконавчого провадження ВП № 54937258, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 18 Закону №1404 на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 14 Закону № 1404 для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої, пунктів 1- 3, 6-8, 15, 21, 22 частини третьої, частин четвертої, п'ятої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. Частиною першою статті 48 Закону №1404 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Отже, судом встановлено, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження №54937258 застосовано заходи примусового виконання рішення в порядку статті 10 Закону №1404 шляхом накладення арешту на майно та на кошти боржника, правомірно, з урахуванням норм Закону №1404.

Щодо постанови державного виконавця від 08.11.2017 року про розшук майна боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої, абзацу першого частини третьої статті 36 Закону №1404 розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

З матеріалів ВП № 54937258 встановлено, що листом від 30.10.2017 року №31/16-9-3747 Регіональним сервісним центром МВС в Полтавській області повідомлено державного виконавця, що за боржником зареєстровано транспортні засоби.

З огляду на викладене, державним виконавцем правомірно винесено постанову від 08.11.2017 року про розшук майна боржника та у межах повноважень, встановлених Законом №1404.

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги в частинах зобов'язання державного виконавця скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.10.2017 року, постанову про арешт майна боржника від 18.10.2017 року, та постанову від 08.11.2017 року про розшук майна боржника, винесених у межах виконавчого провадження ВП № 54937258 задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного виконавця повернути кошти у розмірі 619,17 грн., списані в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Закону №1404 розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що при здійсненні примусового виконання виконавчого документу, а саме шляхом винесення постанов від 18.10.2017 року про арешт на майно та арешт на кошти боржника, на рахунок з обліку депозитних сум надійшли грошові кошти на загальну суму 619,17 грн., з яких, на підставі розпорядження №54937258/10 державного виконавця та згідно із статтею 45 Закону №1404, кошти в сумі 358,59 грн. перераховано на користь стягувача, а залишок коштів перераховано в рахунок сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Враховуючи, що судом встановлено правомірність винесених відповідачем постанов від 18.10.2017 року про арешт майна боржника та арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №54937258, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання державного виконавця повернути кошти у розмірі 619,17 грн., списані в рамках виконавчого провадження ВП № 54937258 є безпідставною, а тому, задоволенню не підлягає.

Щодо постанов, винесених державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 54937258 всупереч ухвалі суду від 10.11.2017 року про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частин третьої - п'ятої статті 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

На переконання позивача, державним виконавцем протиправно, в супереч ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову, винесено постанови від 23.04.2018 року в межах виконавчого провадження ВП №54937258 про поновлення вчинення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про повернення виконавчого документу стягувачу. Ці дії, на думку позивача, призвели до порушення суб'єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивача шляхом відкриття старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башиловим В.О. 03.05.2018 року виконавчого провадження №56311245 на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі №917/1400/16 та винесення в межах виконавчого провадження №56311245 постанов від 17.07.2018 року про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника.

Однак, суд вважає твердження позивача помилковими, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року заборонено державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (код ЄДРПОУ 33460268) за виконавчим провадженням ВП № 54937258, у тому числі, але не виключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника та направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги до будь-яких банківських установ про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03.10.2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі № 917/1400/16.

Отже, вбачається, що ухвалою суду про забезпечення позову від 10.11.2017 року заборонено державному виконавцю вчиняти дії саме з примусового виконання рішення у межах виконавчого провадження № 54937258.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що винесення державним виконавцем 23.04.2018 року постанови про поновлення виконавчих дій, з метою винесення постанов про повернення виконавчого листа стягувачу за його заявою та про стягнення виконавчого збору не є виконавчими діями саме з примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі № 917/1400/16, що спростовує твердження позивача про порушення відповідачем ухвали суду від 10.11.2017 року про забезпечення позову.

Щодо вчинених виконавчих дій відповідачем у межах виконавчого провадження № 56311245, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що виконавче провадження №56311245 відкрито постановою державного виконавця від 03.05.2018 року на підставі заяви третьої особи - стягувача від 23.04.2018 року про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі №917/1400/16.

Отже, з огляду на те, що постановою державного виконавця від 23.04.2018 року виконавчий документ - рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі №917/1400/16, повернуто стягувачу за його заявою, з аналізу норм частини п'ятої статті 37 Закону №1404 слід дійти висновку, що стягувача не позбавлено права звернутися із тим самим виконавчим документом повторно у межах, встановлених Законом, яким і скористалася третя особа.

Враховуючи, що держаним виконавцем відкрито виконавче провадження №56311245, ним здійснювалося вчинення виконавчих дій, передбачених статтями 1, 5, 18, 24, 45, 48, 56 Закону №1404, а саме, з метою вжиття передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року у справі № 917/1400/16, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії, відповідачем 17.07.2018 року винесено постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника, правомірність винесення яких підтверджується копіями матеріалів виконавчого провадження №56311245, які містяться у матеріалах справи.

Позаяк, з огляду на безпідставність позовних вимог в частинах зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 17.07.2018 р. про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245; зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 17.07.2018 р. про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245; зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 17.07.2018 року про розшук майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 287, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 294, 296, 297 КАС України.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Альміра (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47, код ЄДРПОУ 33066550);

Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Гадячсир (3730, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47, код ЄДРПОУ 33460268);

Третя особа: Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд.29, код ЄДРПОУ 00039019).

Суддя Л.О. Маруліна