Постанова

від 27.11.2018 по справі 2540/2833/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/2833/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Падій В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, що прийняте о 10 год. 08 хв. у місті Чернігові (повний текст складений 13 вересня 2018 року), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, за участю третіх осіб: Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області, Головного Управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання протиправним затримання та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 05.08.2018 у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України;

- зобов'язати Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України негайно звільнити в залі суду громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що затримання позивача у період з 05.08.2018 по 03.09.2018 було протиправним.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 02.03.2017 під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за дотриманням законодавства в міграційній сфері, по вул. Мурманська, 8 у м. Києві на ринку Лісовий був виявлений громадянин Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 без документів та наявних законних підстав, які б надавали йому право на перебуванні на території України.

У зв'язку з вищевикладеною обставиною, уповноваженою особою - спеціалістом Деснянького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві Кот Д.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Деснянським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві винесено постанову від 02.03.2017 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Деснянським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві 02.03.2017 прийнято рішення про примусове повернення громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 з України та зобов'язано останнього залишити територію України у термін до 17.03.2017.

Деснянський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві 04.05.2017 у зв'язку із невиконанням вищевказаного рішення, звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 про його примусове видворення з території України та затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 04.05.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 примусово видворено з України, з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, необхідний для забезпечення примусового видворення за межі України, але не більше як на шість місяців.

Цього ж дня, Деснянським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві прийнято рішення про поміщення громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та у той же день позивача поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України.

Деснянським районним судом міста Києва 23.10.2017 продовжено строк затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 на три місяці, а саме: до 04.02.2018.

Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві 23.01.2018 звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом про продовження строку затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.01.2018 продовжено строк затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 на шість місяців, а саме: до 04.08.2018.

Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві 27.07.2018 звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про продовження строку затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018 відмовлено Головному управлінню Державної міграційної служби України в місті Києві у задоволенні позовних вимог про продовження строку затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7.

У подальшому Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві подано апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.78). 03.09.2018 Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018 та продовжено строк затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 на три місяці, а саме: до 04.11.2018.

Вважаючи своє затримання протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС) чітко передбачений обов'язок органів міграційної служби щодо продовження утримання іноземців або осіб без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України у відповідних пунктах тимчасового перебування.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Частиною першою статті 288 КАС передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 289 КАС за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Як зазначалося, постановою Деснянського районного суду міста Києва від 04.05.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі № 754/5776/17, громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 примусово видворено з України, з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, необхідний для забезпечення примусового видворення за межі України, але не більше як на шість місяців.

Частинами одинадцятою-дванадцятою статті 289 КАС передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов.

Як зазначалося, постановою Деснянського районого суду міста Києва 23.10.2017 у справі №754/13829/17 продовжено строк затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 на три місяці, до 04.02.2018.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.01.2018, що залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі № 755/1323/18 продовжено строк затримання позивача на шість місяців, до 04.08.2018.

Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві 27.07.2018 звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про продовження строку затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018 у справі № 755/11263/18 відмовлено Головному управлінню Державної міграційної служби України в місті Києві у задоволенні позовних вимог про продовження строку затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві подано апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, а 03.09.2018 Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018 та продовжено строк затримання громадянина Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_7 на три місяці, а саме: до 04.11.2018.

Позивач стверджує, що у період з 05.08.2018 по 03.09.2018 його незаконного утримували у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, оскільки відповідного рішення суду про його затримання у цей період не було.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає такий висновок позивача помилковим з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач зобов'язаний дотримуватися та виконувати вимоги Конституції та законів України, у тому числі КАС.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 289 КАС на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Таким чином, норми наведеної частини статті КАС зобов'язують продовжувати утримувати іноземців або осіб без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, на час апеляційного оскарження рішень судів першої інстанції щодо затримання іноземців або осіб без громадянства або щодо продовження строку цього затримання, незалежно від того чи було у суді першої інстанції задоволено позов чи ні.

Положення частини вісімнадцятої статті 289 КАС є досить чіткими і зрозумілими та не допускають неоднозначного трактування.

Поряд із цим, на переконання позивача частина вісімнадцята статті 289 КАС суперечить статті 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом .

Поряд із цим, продовження утримання позивача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на час апеляційного оскарження апеляційного оскарження підпадає під визначення на підставах та в порядку, встановлених законом , що встановлене статтею 29 Конституції України, оскільки частина вісімнадцята статті 289 КАС є нормою закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає невідповідності частини вісімнадцятої статті 289 КАС положенням статті 29 Конституції України, а тому підстави для застосування частини четвертої статті 7 КАС відсутні.

Враховуючи, що у період з 05.08.2018 по 03.09.2018 проходила процедура апеляційного оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.07.2018 у справі № 755/11263/18 (апеляційну скаргу подано 03.08.2018), то відповідачем правомірно продовжувалося утримання позивача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на підставі частини вісімнадцятої статті 289 КАС.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на необґрунтованість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 12 КАС адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно пункту 11 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Оскільки даний спір стосується перебування та території України позивача, громадянина Хашимітського Королівства Йорданії, зокрема щодо правомірності його тимчасового затримання, то вказана справа є справою незначеної складності, яка згідно вимог КАС розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 12 КАС загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Обставин, які б перешкоджали розгляду даної справи у суді першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження колегією суддів відхиляється.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 30.11.2018.