Постанова

від 28.11.2018 по справі 905/3375/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2018 р. Справа № 905/3375/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: суддів: при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача-1 від відповідача-2 від відповідача-3 від відповідача-4 від відповідача-5 ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - т.в.о. директора ТОВ "Пульсар" на підставі Протоколу №21 загальних зборів ТОВ "Пульсар" від 14.11.2018 р. не з'явились не з'явились не з'явились не 'явились не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» , м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду ухвалене від Донецької області в місті Харкові 10.10.2017р. (повний текст складено та підписано 17.10.2017р.) у справі№905/3375/15 (головуючий суддя - Курило Г.Є., судді: Попов О.В., Тарапата С.С.) за позовом до відповідачів: про Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» , м. Маріуполь, Донецька область 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖКбуд» , м. Маріуполь, Донецька область; 2 . Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь, Донецька область; 3. Міського комунального підприємства «Міське бюро технічної інвентаризації» , м. Маріуполь, Донецька область; 4. Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область; 5 . Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом б/н від 26.11.2015 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд", м. Маріуполь, Донецька область - відповідач 1, Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, м. Маріуполь, Донецька область - відповідач 2, та Міського комунального підприємства "Маріупольське бюро технічної інвентаризації", м. Маріуполь, Донецька область - відповідач 3 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, 99, приміщення літ. А-5, загальною площею 137,2 кв.м., корисною 122,9 кв.м., що складається з: коридору - прим. 1, площею 10,4 кв.м.; санвузла прим. 2, площею 4,6 кв.м.; окремої кімнати - прим. 3, площею 13,6 кв.м.; кабінету - прим. 4, площею 16,5 кв.м.; кабінету - прим. 5, площею 17 кв.м.; кабінету - прим. 6, площею 10,8 кв.м.; кабінету - прим. 7, площею 16,7 кв.м.; кабінету - прим. 8, площею 19,0 кв.м.; кабінету - прим. 9, площею 14,3 кв.м.; сходової клітини І, площею - 14,3 кв.м.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2017 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд", м. Маріуполь, відповідача 2, Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, м. Маріуполь, відповідача 3, Міського комунального підприємства "Маріупольське бюро технічної інвентаризації", м. Маріуполь, відповідача 4, Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, відповідача 5, Юридичний департамент Маріупольської міської ради, м. Маріуполь задоволені частково.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь, Донецька область звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 29.11.2017 р. на зазначене рішення.

Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги висновок №1 від 05.05.2016р. та №33 від 22.05.2017р. судового експерта, неправомірно не враховано уточнення позовних вимог, спрямованих на виконання рішення суду та залишено поза увагою питання щодо визнання права власності на сходову клітину І, площею 14,3кв.м.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю МЖКбуд , далі за текстом - ТОВ МЖКбуд - відповідач 1 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. ТОВ "МЖКбуд" вважає, що оскільки розгляд справи по суті було розпочато, уточнення позовної заяви обгрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Відповідач-1 посилається зокрема, на те, що судовий експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність під час складання висновку №33 від 22.05.2017 р. та який не містить конкретні правові норми, а поняття приміщення для розміщення сходової клітки винесене за рамки поняття поверху, та вважає, що сходова клітина І, площею 14,3кв.м. не відноситься до жодного поверху, а право власності ТОВ Пульсар на 5-й поверх будівлі, розташованої за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99 відповідачем-1 не оспорюється.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017 року по справі №905/3375/15 - залишено без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017 року по справі №905/3375/15 - залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, ТОВ "Пульсар" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 р. і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №905/3375/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2018 р. (головуючий суддя - Стойка О.В., судді - Зубченко І.В., Радіонова О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №905/3375/15 по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017 р. Запропоновано учасникам справи до 14.09.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч. 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановити учасникам справи строк до 17.09.2018 р. включно для подання до Донецького апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017 р. з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

13.09.2018 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю МЖКбуд , м. Маріуполь, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надіслання його сторонам по справі, в якому останній просить рішення першої інстанції по справі №905/3375/15 від 10.10.2017 р. залишити без змін.

18.09.2018 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар , м. Маріуполь, Донецька область надійшло клопотання б/н від 14.09.2018 р., в якому останній просить призначити будівельно-технічну експертизу, яку доручити судовому експерту ОСОБА_6, який має свідоцтво №1020 з правом проведення будівельно - технічних експертиз, надане Міністерством юстиції України 06.07.2018 р. для вирішення перед експертом поставити наступні питання: 1) Які приміщення і конструкції входять до складу 5 поверху будівлі АПК за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99? 2) Чи пов'язана конструктивно сходова клітина I, площею 14,3 кв.м, яка розміщена на 5 поверсі в будівлі АПК за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, з основною будівлею ? 3) Чи належить сходова клітина I, площею 14,3 кв.м, до складу 5 поверху будівлі АПК за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів. 99?

Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017 р. "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" (набрання чинності 16.01.2018 р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України для справи №905/3375/15.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 р., враховуючи Указ Президента України №295/2018 від 28.09.2018 р. "Про переведення суддів", повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду було оприлюднено в газеті "Голос України" №185 (6940), а отже Харківський та Донецький апеляційні господарські суди припинили здійснювати правосуддя.

Приписами ч.ч.5 та 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі Розпорядження керівника апарату суду №14 від 01.10.2018 р. "Про передачу до Східного апеляційного господарського суду , у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом, доручено відділу документального забезпечення та контролю здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Донецького апеляційного господарського суду до, зокрема, Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 р. у справі №905/3375/15 та з урахуванням прийнятого в порядку ч.3 ст.32 Господарського процесуального кодексу України зборами суддів Східного апеляційного господарського суду рішення про персональний склад постійних колегій суддів сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_1 та судді Зубченко І.В., Радіонова О.О., що відповідає вимогам ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи викладене, відповідно до Указів Президента України №454/217 від 29.12.2017 р. "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та №295/2018 від 28.09.2018р. "Про переведення суддів", а також керуючись ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.31 Господарського процесуального кодексу України, вказана колегія суддів Східного апеляційного господарського суду прийняла апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар , м. Маріуполь, Донецька область до розгляду з повідомленням всіх учасників справи.

За змістом ч.14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначена витягом з протоколу від 10.10.2018 р. зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, відповідно до Указів Президента України №454/217 від 29.12.2017 р. "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та №295/2018 від 28.09.2018р. "Про переведення суддів", а також керуючись ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 31 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 р. у складі судової колегії ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), судді - Зубченко І.В., Радіонова О.О. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар , м. Маріуполь, Донецька область до провадження Східного апеляційного господарського суду у складі судової колегії та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2018 року о 14:00 год.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар , про призначення будівельно-технічної експертизи

Розглянувши вищенаведене клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, позивач не звертався з даним клопотанням до суду першої інстанції, хоча справа розглядалася тривалий період з направленням її на новий розгляд суду першої інстанції. Позивач не довів неможливість отримання відповідного висновку в разі звернення з відповідним клопотанням до суду першої інстанції.

У судовому засіданні 28.11.2018 р. позивач (т.в.о. директора Пульсар ) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав пояснення щодо плану приміщення АБК та, що на його думку конструктивно пяв'язано з основним приміщенням, яке входить до составу п'ятого поверху. Просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ Пульсар задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі по справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення ухвал Східного апеляційного господарського суду, які містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши позивача (т.в.о. директора Пульсар ), дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, з урахуванням вказівок постанови касаційної інстанції, встановлено наступне.

До предмету позову у даній справі входить основна матеріально-правова вимога позивача про визнання за ним права власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, 99, приміщення літ. А-5, загальною площею 137,2 кв.м., корисною 122,9 кв.м., що складається з: коридору - прим. 1, площею 10,4 кв.м.; санвузла прим. 2, площею 4,6 кв.м.; окремої кімнати - прим. 3, площею 13,6 кв.м.; кабінету - прим. 4, площею 16,5 кв.м.; кабінету - прим. 5, площею 17 кв.м.; кабінету - прим. 6, площею 10,8 кв.м.; кабінету - прим. 7, площею 16,7 кв.м.; кабінету - прим. 8, площею 19,0 кв.м.; кабінету - прим. 9, площею 14,3 кв.м.; сходової клітини І, площею - 14,3 кв.м.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на ці норми, позивач повинен довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ті обставини, з якими чинне законодавство пов'язує підстави набуття ним права власності на спірне майно, а також обставини щодо оспорення або невизнання цього права відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.1999 між Закритим акціонерним товариством "МЖКбуд", м. Маріуполь (правонаступником якого є відповідач 1, забудовник) та Закритим акціонерним товариством "Пульсар", м. Маріуполь (правонаступником якого є позивач, пайовик) укладений договір №7 на пайову участь у будівництві 5-ти поверхового адміністративно-побутового корпусу по пр. Металургів, 99 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 договору, цей договір визначає умови дольової участі пайовика в будівництві 5-ти поверхового АПК по пр. Металургів, 99.

Забудовник зобов'язується передати під оздоблювальні та спеціальні роботи 5-тий поверх пайовику у тому вигляді, яким він є на діючий момент впродовж 1 місяця з дня підписання договору (п. 2 договору).

Згідно з п. 5 договору, пайовик зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок забудовника в порядку пайової участі 43000,00 грн. в строк не більше 1 місяця з дня підписання цього договору.

Як зазначено в п. 6 договору, після виконання п.5 пайовик стає власником 5-го поверху АПК по пр. Металургів, 99.

Пунктом 9 зазначеного договору визначено, що після введення до експлуатації будівлі забудовник буде власником, а пайовик співвласником АПК. Їх взаємовідносини будуть регламентуватись обов'язковим іншим договором між ними.

17.10.2007 р. відповідачем-4, Маріупольською міською радою, м. Маріуполь видано свідоцтво про реєстрацію права власності, відповідно до якого відповідач-1, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд", м. Маріуполь, став власником всього АПК, який розташовано за адресою: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, загальною площею 1119,7кв.м.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 у справі №905/1261/14 в задоволенні вимог позивача щодо визнання дій Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, визнання частково недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради та визнання свідоцтва про право власності недійсним відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2014 скасовано в частині відмови у визнанні недійсним свідоцтва про право власності, виданого 17.10.2007 відповідачем 4, щодо оформлення права власності за відповідачем 1 п'ятого поверху АПК, за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99. В цій частині прийняте нове рішення та визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 17.10.2007 Маріупольською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20.12.2006 № 362 щодо оформлення права власності за ТОВ МЖКбуд 5-го поверху адміністративно - побутового комплексу за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99. Постановою Харківського апеляційного суду та постановою Вищого господарського суду по справі №905/1261/14 встановлено, що на момент звернення з позовом, право власності на оспорюваний 5-й поверх будівлі АПК за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, належить ТОВ Пульсар , що витікає із зобов'язань за договором від 27.05.1999 №7, який є дійсним, оскільки у судовому порядку не був визнаний недійсним.

Згідно зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017р., яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд першої інстанції, за даною справою, дійшов правильного висновку, що факт наявності у ТОВ Пульсар права власності на 5-й поверх адміністративно-побутового комплексу за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99 є доведеним та не спростованим сторонами.

Зазначене право оспорено та не визнано діями 1-го відповідача, який, будучи обізнаним про перерахування йому позивачем грошових коштів за Договором та набуття останнім у зв`язку з цим права власності на 5-й поверх зазначеного адміністративно-побутового комплексу, оформив незаконне свідоцтво про своє право власності на весь комплекс, включаючи належний позивачеві 5-й поверх.

З наданих позивачем до матеріалів справи копій листів КП Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства від 19.02.2009 р. та ВАТ по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз на адресу директора позивача, вбачається, що 1-й відповідач, посилаючись на наявне у нього свідоцтво про право власності на весь адміністративно-побутовий комплекс за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, звертався до зазначених підприємств із заявою щодо розірвання ними укладених з позивачем договорів з надання послуг з водопостачання, водовідведення, постачання та транспортування природного газу щодо 5-го поверху зазначеного Комплексу (т. 1 а.с. 227-228).

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на приміщення 5-го поверху адміністративно-побутового комплексу за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99.

При цьому, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що до цих приміщень не належить сходова клітина площею 14,3 кв.м.

Як зазначено вище, Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі № 905/3375/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Підставами скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд в постанові касаційної інстанції зазначено те, що суд апеляційної інстанції не з'ясував усіх необхідних для вирішення спору обставин, не надав оцінки усім доказам зібраним у справі та доводам учасників справи, як і не зазначено мотивів, за яких суд їх відхилив чи прийняв.

Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що, обмежившись посиланням на те, що питання права власності на спірну сходову клітину не визначалося сторонами при укладенні Договору від 27.05.1999 р. та зазначивши про недоведеність вимог позову у цій частині, апеляційний господарський суд належним чином не з'ясував істотних обставин справи щодо змісту речових прав позивача на зазначене майно; не перевірив правових підстав виникнення у позивача права власності на спірний об'єкт, способу його набуття; не дослідив статусу зазначеного майна, його характеристик, зокрема не з'ясував, чи належить сходова клітина, яка є предметом спору у цій справі, до складу п'ятого поверху адмінбудівлі, чи навпаки не є такою, що у цьому випадку має значення для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок зазначеної постанови касаційної інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що експертом ОСОБА_6 була проведена судова експертиза (висновок судового експерта № 1 від 05.05.2016) щодо спірного об'єкту, під час проведення якої судом першої інстанції запитано експерта щодо визначення рівня поверху, на якому знаходиться спірна сходова клітина І, площею 14,3 кв.м із зазначенням її розташування (відносно підлоги та стелі п'ятого поверху).

Експерт надав письмові пояснення, в яких зазначив, що початком спірної сходової клітини І, площею 14,3 кв.м. є межа площадки четвертого поверху та першим залізобетонним маршем, який веде з четвертого на п'ятий поверх. Завершенням даної сходової клітини є межа між площадкою п'ятого поверху (підлога 5 поверху) та сходовим маршем, який веде з п'ятого на шостий поверх, а саме в котельну, яка знаходиться на технічному поверху, розміщеному над п'ятим поверхом.

Тобто, сходова клітина розташована між 4-м та 5-м поверхом.

Позивач до матеріалів справи надав висновок судового експерта ОСОБА_6 №33 від 22.05.2017, який складений за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за запитом директора ТОВ "Пульсар" відносно сходової клітини І, площею 14,3 кв.м, розташованої на 5 поверху в будівлі АПК за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99.

Директором ТОВ "Пульсар" перед експертом були поставлені наступні питання:

1. Які приміщення і конструкції входять до складу 5 поверху?

2. Чи зв'язана конструктивно сходова клітка І, площею 14,3кв.м, яка розміщена на 5 поверсі в будівлі АПК за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 99 з основною будівлею?

3. До якого поверху відноситься сходова клітка І, площею 14,3кв.м, яка розміщена на 5 поверсі в будівлі АПК за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 99?

На перше питання експерт надав відповідь:

До складу 5 поверху входять приміщення: приміщення 1 (коридор) площею 10,4кв.м.; приміщення 2 (санвузол) площею 4,6кв.м.; приміщення 3 (кімната відпочинку) площею 13,6кв.м.; приміщення 4 (кабінет) площею 16,5кв.м.; приміщення 5 (кабінет) площею 17,0кв.м.; приміщення 6 (коридор) площею 10,8кв.м.; приміщення 7 (кабінет) площею 16,7кв.м.; приміщення 8 (кабінет) площею 19,0кв.м.; приміщення 9 (кабінет) площею 14,3кв.м.; сходова клітини І, площею 14,3кв.м. Всього:137,2кв.м.

У висновку також зазначено, що сходи є конструктивним елементом будівлі.

Враховуючи, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи та не приймається судом в якості належного доказу у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявний в матеріалах справи висновок №33 від 22.05.2017 експерта ОСОБА_6, наданий позивачем та складений в результаті експертного дослідження, проведеного за його замовленням, не є актом судової експертизи, оскільки експерт про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку не попереджався.

Як вбачається з матеріалів справи, за замовленням позивача та відповідача-1 було проведено поточну інвентаризацію спірного майна - п'ятого поверху будівлі АПК, в тому числі, визначено його фактичну площу у першому випадку з урахуванням сходової клітини площею 14,3 кв.м. та без її врахування при проведенні інвентаризації на замовлення відповідача-1.

Порядок та методика проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних), обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів, установлення вартості об'єктів визначаються Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Держбуду України 24.05.2001 №127, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773, з подальшими змінами (далі - Інструкція).

Для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання (п. 1.7 в редакції Інструкції що була чинна на момент здійснення інвентаризації).

Метою проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд є: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів, тому незалежно від того, на замовлення якої особи була проведена інвентаризація спірного майна, як з урахуванням сходової клітини, так і без такого врахування, а тому її результати не визначають належність сходових клітин до приміщень певного поверху, й відповідно на визначення права власності осіб на спірне нерухоме майно.

Законодавством не визначено правовий режим сходових клітин у нежитлових будинках, до яких відноситься адміністративно-побутовий комплекс, розташований за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, 99. Проте чинним законодавством докладно врегульовано правовий режим щодо таких самих об`єктів (сходових клітин) у житлових багатоквартирних будинках.

Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України,якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Зважаючи на наведене, до правовідносин щодо змісту речового права позивача на спірні сходові клітини слід застосувати аналогію закону стосовно подібних об`єктів у багатоквартирних житлових будинках.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: допоміжні приміщення це - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія

Відповідно до статті 5 цього Закону, сільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Таким чином, спірна сходова клітина має правовий режим допоміжного приміщення, яке віднесено до спільного майна співвласників всього будинку, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Оскільки позивач просить визнати за собою право власності на сходову клітину як єдиного власника цього об`акта, наявність у нього права співвласника не може бути підставою для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що на час прийняття рішення у справі державна реєстрація права власності за відповідачем-1 на п'ятий поверх АПК не скасована, що свідчить про певну протиправну поведінку відповідача-1(оспорення та невизнання права власності позивача), яка призвела до порушення права власності позивача, яке триває - до державної реєстрації об'єкта АПК в повному обсязі виключно за відповідачем, вимога позивача про визнання права власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення, адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, 99, що складає 11/100 часток від всього адміністративно-побутового комплексу літ. А-5, загальною площею 122,9кв.м., що складається з: коридору - прим. 1, площею 10,4кв.м.; санвузла - прим. 2, площею 4,6кв.м.; кімнати відпочинку - прим. 3, площею 13,6кв.м.; кабінету - прим. 4, площею 16,5кв.м.; кабінету - прим. 5, площею 17,0кв.м.; коридору - прим. 6, площею 10,8кв.м.; кабінету - прим. 7, площею 16,7кв.м.; кабінету - прим. 8, площею 19,0кв.м.; кабінету - прим. 9, площею 14,3кв.м., обгрунтовано задоволено в цій частині судом першої інстанції.

Вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "МЖКбуд" на спірний 5-й поверх адміністративно-побутового комплексу також підлягають частковому задоволенню у частині визнання права власності за ТОВ Пульсар на п'ятий поверх нежитлового приміщення, адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, 99, що складає 11/100 часток від всього адміністративно-побутового комплексу літ. А-5, загальною площею 122,9 кв.м., що складається з: коридору - прим. 1, площею 10,4 кв.м.; санвузла - прим. 2, площею 4,6 кв.м.; кімнати відпочинку - прим. 3, площею 13,6 кв.м.; кабінету - прим. 4, площею 16,5 кв.м.; кабінету - прим. 5, площею 17,0кв.м.; коридору - прим. 6, площею 10,8 кв.м.; кабінету - прим. 7, площею 16,7кв.м.; кабінету - прим. 8, площею 19,0кв.м.; кабінету - прим. 9, площею 14,3кв.м., обгрунтовано задоволено в цій частині судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції змін до Закону від 06.10.2016 р.), записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Статтею 31-1 зазначеного Закону, в редакції змін від 06.10.2016 р., передбачено особливий порядок проведення реєстраційних дій на підставі рішення суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, шляхом забезпечення Державною судовою адміністрацією України передачі до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

На час звернення позивача до суду Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно не передбачав право реєстратора самостійно вирішувати питання щодо скасування записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно через скасування документів, на підставі яких було проведено реєстрацію, без відповідного рішення суду.

Враховуючи, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 по справі №905/1261/14 свідоцтво про право власності відповідача-1 на АПК в частині оформлення за ТОВ МЖКбуд права власності на 5-ий поверх АПК визнано недійсним, та приписи ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , з метою ефективного захисту інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "МЖКбуд" на 5-й поверх адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр.Металургів, 99, що складає 11/100 часток від всього адміністративно-побутового комплексу, літ. А-5, загальною площею 122,9кв.м., що складається з: коридору - прим. 1, площею 10,4кв.м.; санвузла - прим. 2, площею 4,6кв.м.; кімнати відпочинку - прим. 3, площею 13,6кв.м.; кабінету - прим. 4, площею 16,5кв.м.; кабінету - прим. 5, площею 17,0 кв.м.; коридору - прим. 6, площею 10,8кв.м.; кабінету - прим. 7, площею 16,7кв.м.; кабінету - прим. 8, площею 19,0кв.м.; кабінету - прим. 9, площею 14,3кв.м., здійсненої на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17.10.2007 Маріупольською міською радою.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Як було зазначено вище, судом задоволені вимоги позивача про визнання права власності на 5 поверх спірної будівлі (без врахування сходової клітини).

Отже, наявність рішення суду є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за особою, на користь якої ухвалено судове рішення, та надає особі право звернутися до державного реєстратора із відповідною заявою в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято уточнення позовних вимог в останній редакції від 07.10.2017р. є необґрунтованими, оскільки нормами ст.22 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на дату розгляду справи судом першої інстанції, встановлено, що позивач має право змінювати предмет та підстави позову тільки до початку розгляду справи по суті.

З уточненої заяви позивача в останній редакції від 07.10.2017 р. вбачається, що цією заявою змінено предмет позову.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочато судом першої інстанції 31.08.2017 р., що підтверджується протоколом судового засідання господарського суду Донецької області від 31.08.2017р. (том 3 а.с. 128-129), судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято остаточну редакцію позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь Донецької області від 07.10.2017 р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скаргзі є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", м. Маріуполь, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 року у справі №905/3375/15 задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розподіляються відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» , м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017 р. (повний текст складено та підписано 17.10.2017 р.) у справі №905/3375/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2017р. (повний текст складено та підписано 17.10.2017р.) у справі №905/3375/15 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Східний апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 28.11.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2018 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова