Постанова

від 28.11.2018 по справі 428/12639/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О.

Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.

Справа № 428/12639/18

Провадження № 22-ц/810/363/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Коротенка Є.В.,

за участю секретаря: Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач- Державне підприємство Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство

на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2018 року, постановлену суддею Юзефович І.О.,

у справі за позовом Державного підприємства Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року Державне підприємство Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з вказаною ухвалою Державним підприємством Сєєвєродонцьке лісомисливське господарство подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позов до працівника, який завдав шкоду підприємству не є публічно-правовим спором, оскільки характерною ознакою публічно-правових, спорів є сфера їх виникнення - публічно- правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Оскільки Державному підприємству Сєвєроденецьке лісомисливське господарство завдано шкоди, тобто порушено цивільне право, то такий спір піддягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, пояснивши суду, що відповідач не державним службовцем.

Відповідач в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою Державного підприємства Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди суд виходив з того, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу проходження публічної служби, оскільки підставою позову зазначено спричинення матеріальної шкоди відповідачем, який являється державним службовцем.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком з наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами ч. 1 ст.18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

За загальним правилом, передбаченим ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 4, 5, 19 КАС України, які визначають поняття публічно-правового спору, суб'єкта владних повноважень, закріплюють право на звернення до суду та межі юрисдикції адміністративних судів.

Так, публічно-правовий спір -спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними законами, до яких, зокрема, відноситься Закон України Про державну службу .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державну службу , державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даній справі є відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником Державному підприємству Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство .

Згідно статуту ДП Сєвєродонецьке лісомисливське господарство позивач є державним підприємством, яке засноване на державній власності.

Посадова інструкція лісничого, ким працює відповідач (а.с.24) не містить посилань на те, що відповідач є державним службовцем та у зв'язку з виконанням трудових обов'язків проходить публічну службу.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу проходження публічної служби не відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону.

Відповідно до ст. т379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки справу передано на новий судовий розгляд, розподіл сум судового збору буде вирішуватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 379, 382, 383, 384, 386 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Сєвєродонецьке Лісомисливське господарство задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2018 року

скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2018 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді : В.А. Коновалова

Є.В. Коротенко