Постанова
від 29.11.2018 по справі 5015/2804/12
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. Справа №5015/2804/12

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

О.С. Скрипчук,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АрхіБуд (надалі ТзОВ АрхіБуд ) б/н від 17.08.2018р. (вх.№ 01-05/553/18 від 19.10.2018р.)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. (суддя Н.Є. Березяк: повний текст ухвали складено 09.08.2018р.)

за заявою ТзОВ Архібуд (вх. № 14141/18 від 23.05.2018р.) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

у справі № 5015/2804/12

за позовом: Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі:

позивача 1: Кабінету Міністрів України

позивача 2: Львівської обласної державної адміністрації

до відповідача 1: Львівської міської ради

до відповідача 2: ТзОВ "АрхіБуд"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадської організації "Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича"

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Військової частини 2144

третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального ландшафтного парку "Знесіння"

про визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року та витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 2,8939 га,

за участю:

від прокуратури: Гальчинський С.О. (посвідчення № 051020 від 25.05.2018р.);

від позивача-1: Барнич Т.В. - представник (довіреність б/н від 05.04.2018р.);

від позивача-2: Карпин М.І. - представник (довіреність № 5/34-3164/0/2-18-2 від 26.04.2018р.);

від відповідача-1: Піскун А.Й. - представник (довіреність № 2901-вих-74 від 22.01.2018р.);

від відповідача-2: Рабінович М.П. - адвокат (ордер серія ЛВ № 134461 від 17.08.2018р.); ОСОБА_9 - директор;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: ОСОБА_10 - президент ГО "Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" (довіреність б/н від 10.01.2018р.);

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2018 року ТзОВ Архібуд звернулось до господарського суду Львівської області із заявою б/н від 23.05.2018р. (вх. № 1414/18) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (а.с.90-95, т.11).

Короткий зміст вимог заявника

У своїй заяві ТзОВ Архібуд просить визнати наказ господарського суду Львівської області від 28.09.2017р. № 5015/2804/12 про витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України таким, що не підлягає виконанню.

Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що з аналізу положень ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження судовий наказ повинен видаватись лише й виключно на примусове виконання одного судового рішення, яке набрало законної сили. Натомість, спірний наказ видано на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р. та рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р. При цьому, звертає увагу на те, що резолютивні частини вказаних судових рішень відрізняються одна від одної. Таким чином, на думку заявника спірний наказ не підлягає виконанню, оскільки не зрозуміло, з яких підстав його видано на виконання двох судових рішень, резолютивні частини яких відрізняються одна від іншої, а також яким чином цей наказ можливо виконати. Зазначає, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., серед іншого, визнано недійсним договір оренди землі від 11.12.2008р., укладений між Львівською міською радою та ТзОВ АрхіБуд . Водночас, спірний наказ стосується витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017, тобто земельної ділянки, переданої Товариству за договором оренди землі, який визнаний судом недійсним. Таким чином, Товариство не має ані юридичних, ані фактичних підстав та/або можливостей виконати даний наказ. Враховуючи те, що стороною недійсного договору оренди землі від 11.12.2008р., яка здійснювала передачу земельної ділянки у користування Товариству, була Львівська міська рада, то саме даний орган місцевого самоврядування був і є єдиним суб'єктом, який може вчиняти дії по передачі/витребуванню земельної ділянки по вул.Довбуша, 15 у м. Львові. Покликається на те, що відсутність в наказі заходів примусового виконання рішення суду є порушенням положень ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Окрім цього, вказує, що у наказі не зазначено конкретної особи (фізичної або юридичної), у якої слід витребувати земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий № 4610136600:01:009:0017.

Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. (суддя Н.Є. Березяк) відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ АрхіБуд про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 208-213, т.11).

Ухвала суду мотивована тим, що заява ТзОВ АрхіБуд необґрунтована та не підтверджена належними доказами, а доводи заявника стосовно видання спірного наказу на виконання двох судових рішень, резолютивні частини яких відрізняються між собою, безпідставні. В ухвалі суду зазначено, що при видачі відповідного наказу враховано усі вимоги закону, що даний наказ видається і на виконання рішення суду першої інстанції, адже таке скасовано лише частково (змінено п.3 резолютивної частини рішення), в іншій частині рішення залишено без змін. Відтак, судовий наказ містить резолютивну частину, яка відображена у постанові Львівського апеляційного господарського суду, що набрала законної сили та не оскаржена у касаційному порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТзОВ АрхіБуд подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Покликається на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., зокрема, визнано недійсним договір оренди землі від 11.12.2008р., укладений між Львівською міською радою та ТзОВ АрхіБуд . Разом з тим, спірний наказ стосується витребування земельної ділянки, яку передано Товариству за договором оренди землі, що визнаний недійсним в судовому порядку. Відтак, Товариство не має ані юридичних, ані фактичних підстав та/або можливостей виконати даний наказ. Стверджує, що єдиним суб'єктом, який може вчиняти дії по передачі/витребуванню земельної ділянки по вул.Довбуша, 15 у м. Львові є Львівська міська рада, оскільки саме цей орган місцевого самоврядування був стороною недійсного договору оренди землі від 11.12.2008р. та здійснював передачу земельної ділянки у користування Товариству. Звертає увагу на відсутність у спірному наказі заходів примусового виконання рішення суду, що є порушення положень ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , та не зазначення в наказі конкретної особи (фізичної або юридичної), у якої слід витребувати земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул.Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017. Вказує, що в порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження спірний наказ виданий на виконання двох судових рішень, резолютивні частини яких відрізняються одна від одної. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. у справі №5015/2804/12. Задоволити заяву ТзОВ АрхіБуд про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Визнати наказ господарського суду Львівської області від 28.09.2017р. №5015/2804/12 про витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939га по вул.Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники судового процесу не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представники ТзОВ АрхіБуд підтримали вимоги заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та апеляційної скарги з підстав, наведених у них. Звернули увагу на те, що ні в рішенні суду першої інстанції, ні в постанові апеляційного суду у даній справі не зазначено про обов'язок Товариства вчинити будь-які дії на їх виконання. Тому, на їх думку, для ТзОВ АрхіБуд спірний наказ є таким, що не підлягає виконанню. Просили скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву ТзОВ АрхіБуд про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Прокурор зазначив, що наказ господарського суду Львівської області від 28.09.2017р. № 5015/2804/12 виданий на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р. та відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження . Зазначив, що належним боржником щодо повернення земельної ділянки загальною площею 2,8939га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017 є ТзОВ АрхіБуд , а тому твердження Товариства щодо відсутності у нього юридичних та фактичних підстав та/або можливостей виконати наказ суду не заслуговують на увагу. Просив залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача-1 Кабінету Міністрів України підтримав доводи прокурора та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача-2 Львівської обласної державної адміністрації зазначив, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. у справі №5015/2804/12, апеляційну скаргу ТзОВ АрхіБуд - без задоволення.

Представник відповідача-1 Львівської міської ради заперечив проти доводів скаржника. Звернув увагу на те, що на підставі договору оренди землі від 11.12.2008р., який визнаний недійсним згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., Львівська міська рада передала скаржнику земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017, а тому саме ТзОВ АрхіБуд зобов'язане вчинити дії на виконання наказу господарського суду Львівської області від 28.09.2017р. № 5015/2804/12.

Представник третьої особи ГО "Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" зазначив, що спірний наказ виданий на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і яким встановлено, що орендарем земельної ділянки загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий №4610136600:01:009:0017 є ТзОВ АрхіБуд . Відтак, саме скаржник повинен повернути зазначену земельну ділянку на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Просив залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи-1, 3, 4 не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень та реєстру вихідної кореспонденції суду від 21.11.2018р. вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Явка учасників судового процесу не визнавалась обов'язковою. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників третіх осіб-1, 3, 4.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.04.2017р. у справі №5015/2804/12 (суддя Н.Є. Березяк) частково задоволено позовні вимоги Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Львівської обласної державної адміністрації. Визнано недійсним договір оренди землі від 11.12.2008р., укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ АрхіБуд . Витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8217 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України за виключенням земельної ділянки площею 722,6 кв.м, що знаходиться під об'єктами нерухомості, придбаними ТзОВ АрхіБуд 20.04.2006р. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2017р. у справі №5015/2804/12 (а.с.253-265, т.6).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р. (головуючий-суддя О.С. Скрипчук, судді: О.П. Дубник, Т.С. Костів), яка набрала законної сили, частково скасовано рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р. у справі №5015/2804/12. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 11.12.2008р., укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ АрхіБуд . Витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України. В решті рішення залишено без змін (а.с. 146-153, т.9).

В ході розгляду апеляційної скарги ТзОВ АрхіБуд на рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р. у справі №5015/2804/12 Львівський апеляційний господарський суд встановив, що Львівська міська рада (орендодавець) на підставі договору оренди землі від 11.12.2008р. передала ТзОВ АрхіБуд (орендар) земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, яка належить до земель оборони.

28 вересня 2017 року господарський суд Львівської області видав накази №5015/2804/12 на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р. та рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р., зокрема, оскаржуваний наказ такого змісту: витребувати земельну ділянку загальною площею 2,8939га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України. Стягувач: Кабінет Міністрів України (01008, м.Київ, вул. Грушевського, 12/2). Боржник: ТзОВ АрхіБуд (79035, м.Львів, вул.Зелена,105, код ЄДРПОУ 32893902). Наказ виданий у відповідності зі ст.ст.116, 117 ГПК України. Рішення набрало законної сили 19.09.2017р. Наказ дійсний для пред'явлення протягом трьох років (а.с.159, т.9).

ТзОВ АрхіБуд звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. у справі №5015/2804/12 відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ АрхіБуд , що слугувало підставою звернення Товариства з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду.

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В пункті 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., частково скасовано рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р. у справі №5015/2804/12. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 11.12.2008р., укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ АрхіБуд . Витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України. В решті рішення залишено без змін.

На виконання пунктів 4, 5 резолютивної частини вищезазначеної постанови (п. 4 доручити господарському суду Львівської області видати наказ; п. 5 постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку) було видано спірний наказ.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v.Greece), від 19.03.1997р.).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997р.; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002р.; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003р.).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Згідно із частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Частиною першою статті 117 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5)резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6)дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Системний аналіз зазначених норм права та зміст наказу господарського суду Львівської області від 28.09.2017р. №5015/2804/12 дають підстави для висновку про те, що при видачі вказаного наказу місцевий господарський суд врахував усі вимоги закону.

Спірний судовий наказ містить резолютивну частину, яка відображена у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., якою частково змінено резолютивну частину рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р., і яка набрала законної сили та не оскаржена у касаційному порядку.

Одночасно, у спірному судовому наказі зазначено, що наказ видається і на виконання рішення суду першої інстанції, адже таке скасовано лише частково (змінено п. 3 резолютивної частини рішення), в іншій частині рішення залишено без змін.

Відповідно до частин 2, 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

-якщо його видано помилково;

-якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку доводи заяви про визнання спірного наказу суду таким, що не підлягає виконанню зводяться до того, що у ТзОВ АрхіБуд відсутні юридичні та фактичні підстави та/або можливості виконати наказ суду. Наведене не узгоджується із приписами статті 117 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017р., щодо можливості задоволення такої заяви.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., якою частково змінено резолютивну частину рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2017р. у справ № 5015/2804/12, саме заявник ТзОВ АрхіБуд на підставі договору оренди землі від 11.12.2008р., який визнаний недійсним в судовому порядку в 2017р., був орендарем земельної ділянки загальною площею 2,8939га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий №4610136600:01:009:0017, про витребування якої зазначено в наказі господарського суду Львівської області від 28.09.2017р. № 5015/2804/12.

Отже, місцевий господарський суд обгрунтовано та підставно відмовив у задоволенні заяви ТзОВ АрхіБуд про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд, відповідно до статті 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвала господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. у справі №5015/2804/12 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 86, 236, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АрхіБуд б/н від 17.08.2018р. (вх. № 01-05/553/18 від 19.10.2018р.) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 06.08.2018р. у справі № 5015/2804/12 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.С. Скрипчук

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення29.11.2018
Оприлюднено04.12.2018
Номер документу78277741
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5015/2804/12

Ухвала від 26.08.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 20.06.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Постанова від 08.04.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 02.04.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 18.03.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 03.03.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 17.02.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бойко Світлана Михайлівна

Ухвала від 23.01.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 15.01.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Постанова від 29.11.2018

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Зварич Оксана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні