КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Торговий Дім АБС-Захід» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року,
за участі: представника ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 та накладено арешт на речі та документи, а саме: ноутбук Asus G5NOGROOY60618G CN 6884 з зарядним пристороем, ноутбук Asus H4NOCX07W441155 iз зарядним пристроєм, макбук ApleMacbok PRO CO2SX8KDGTEL ic 579С-А1707 iз зарядним пристроєм, договір поставки № ТМЦ/2712-16 від 26 грудня 2016 року, видаткові накладні № 172 від 21 березня 2017 року, № 142 від 13 березня 2017 року, № 10 від 10 січня 2017 року, відповідно до яких продавцем є ТОВ «Оупен трейд», папка синього кольору з зовнішньо-економічними документами ТОВ «Торговий дім «АБС» (нова назва ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АБС-ЗАХІД»), що було вилучено в ході обшуку 20 червня 2018 року, за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 7-А, офіс 320.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про необхідність накладення арешту на майно, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворювання та відчуження, оскільки слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 212 КК України, а майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «Торговий Дім АБС-Захід» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та прийняти нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання слідчого про арешт майна. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що прокурор і слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання не надали достатніх і належних доказів щодо обставин діяльності підприємства, на які останній послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. При цьому, будь-яких беззаперечних доказів щодо протиправної діяльності ТОВ «Торговий Дім АБС Захід», та доказів причетності вказаного товариства чи його посадових осіб до вчинення кримінальних правопорушень, за якими здійснюється кримінальне провадження, в матеріалах за клопотанням слідчого про арешт майна не міститься. Також, відсутні докази, що майно, на яке необхідно накласти арешт, набуте кримінально протиправним шляхом, або отримано будь - якою юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а постанова про визнання майна речовими доказами є формальною. За таких обставин відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів. Звертається увага в апеляційній скарзі і на те, що законом не дозволяється перекладати відповідальність з винної особи на невинну, лише із-за того факту, що між ними були господарські взаємовідносини. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Крім того, у зв`язку з арештом майна ТОВ «Торговий Дім АБС Захід» несе величезні фінансові збитки, оскільки діяльність підприємства паралізована вилучені первинні фінансові документи та комп`ютерна техніка.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Київську місцеву прокуратуру № 4, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора товариства підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого 04 квітня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32018100040000033, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 1 ст.212 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Торговий Дім АБС» з метою ухилення від сплати податків, у період 2016-2017 років здійснювали безтоварні господарські операції формуючі власний податковий кредит за рахунок «ризикових» СГД, а саме: тов. «Траспак ОПТ», ТОВ «Креатон Плюс», ТОВ «Торгівельна Ланка», ТОВ «Сельтехпромстач», ТОВ «Укрпромус ЛТД», ТОВ «Аседа», ТОВ «Вест торг маркет», ТОВ «Ейбі дев», ТОВ «Марус ЛТД», чим ухилились від сплати податків на загальну суму 4619277 грн., в тому числі: ПДВ 2431199 грн., податок на прибуток 2188078 грн., що вбачається із аналітичного дослідження №21/26-15-16-02-20/34875214 від 07 лютого 2018 року.
Також, встановлено, що службові особи ТОВ «Торговий дім «АБС» при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин у період квітня-травня 2016 року та квітня-травня 2017 року, з СГД з ознаками фіктивності, а самеТОВ «Сельтехпромстач», «Траспак ОПТ», ТОВ «Креатон Плюс», ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 1250418 грн., що підтверджується актом перевірки № 810/26-15-14-0403/34875214 від 13 листопада 2017 року.
25 червня 2018 року слідчий СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на речі та документи, а саме: ноутбук Asus G5NOGROOY60618G CN 6884 з зарядним пристороем, ноутбук Asus H4NOCX07W441155 iз зарядним пристроєм, макбук ApleMacbok PRO CO2SX8KDGTEL ic 579С-А1707 iз зарядним пристроєм, договір поставки № ТМЦ/2712-16 від 26 грудня 2016 року, видаткові накладні № 172 від 21 березня 2017 року, № 142 від 13 березня 2017 року, № 10 від 10 січня 2017 року, відповідно до яких продавцем є ТОВ «Оупен трейд», папка синього кольору з зовнішньо-економічними документами ТОВ «Торговий дім «АБС» (нова назва ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АБС-ЗАХІД»), що було вилучено в ході обшуку 20 червня 2018 року, за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 7-А, офіс 320.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року вказане клопотання слідчого було задоволено.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 84 КПК Україниречові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Так, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.
Крім цього, в матеріалах, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що майно на яке останній просить накласти арешт, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 від 20 червня 2018 року про визнання речових доказів.
Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для вищезазначеного товариства.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора ТОВ «Торговий Дім АБС-Захід» ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 та накладено арешт на речі та документи, а саме: ноутбук Asus G5NOGROOY60618G CN 6884 з зарядним пристороем, ноутбук AsusH4NOCX07W441155 iз зарядним пристроєм, макбук Aple Macbok PROCO2SX8KDGTEL ic579С-А1707 iз зарядним пристроєм, договір поставки № ТМЦ/2712-16 від 26 грудня 2016 року, видаткові накладні № 172 від 21 березня 2017 року, № 142 від 13 березня 2017 року, № 10 від 10 січня 2017 року, відповідно до яких продавцем є ТОВ «Оупен трейд», папка синього кольору з зовнішньо-економічними документами ТОВ «Торговий дім «АБС» (нова назва ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АБС-ЗАХІД»), що було вилучено в ході обшуку 20 червня 2018 року, за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 7-А, офіс 320, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 про накладення арешту на речі та документи, а саме: ноутбук Asus G5NOGROOY60618G CN 6884 з зарядним пристороем, ноутбук Asus H4NOCX07W441155 iз зарядним пристроєм, макбук ApleMacbok PRO CO2SX8KDGTEL ic 579С-А1707 iз зарядним пристроєм, договір поставки № ТМЦ/2712-16 від 26 грудня 2016 року, видаткові накладні № 172 від 21 березня 2017 року, № 142 від 13 березня 2017 року, № 10 від 10 січня 2017 року, відповідно до яких продавцем є ТОВ «Оупен трейд», папка синього кольору з зовнішньо-економічними документами ТОВ «Торговий дім «АБС» (нова назва ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АБС-ЗАХІД»), - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/671/2018 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 78344910 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні