Рішення

від 26.11.2018 по справі 325/686/18

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2/325/280/2018р.

325/686/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Васильцової Г.А.,

секретарі Міняйло А.П.,

за участю представника позивачки - адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства МАРІЯ-2016 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Приазовського районного суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просить: договір оренди земельної ділянки (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324582200:02:001:0079, площею 5,34 га, що розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області), укладений 18 серпня 2017 року між Фермерським господарством Марія-2016 (код ЄДРПОУ 40723431, вул. Шкільна, 49, с. Воскресенка, Приазовський район, Запорізька область) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), зареєстрований 18.08.2017 р. КП Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації за № 21990202, - визнати недійсним.

Позивачка в позовній заяві зазначає, що 11.12.2015 року померла її мати, ОСОБА_4; вона як спадкоємець після смерті матері успадкувала право на земельну ділянку (пай) розміром 7,79 га на території Воскресенської сільської ради Приазовського району. В грудні 2016 року до неї звернувся невідомий їй на той час чоловік, який назвався ОСОБА_5 та повідомив їй, що він є головою Воскресенської сільської ради та запропонував їй допомогу в оформленні спадщини та отриманні земельної ділянки у власність. Запевнивши її у доброчесності своїх намірів, шляхом умовлянь, ОСОБА_5 запропонував їй оформити довіреність з метою найшвидшого оформлення та реєстрації у державних органах земельної ділянки. Погодившись з ОСОБА_5, 17.01.2017 року нею у присутності секретаря Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району надано ОСОБА_5 довіреність на оформлення за нею спадщини її матері. Упродовж наступних місяців ОСОБА_5 займався оформленням спадщини. Протягом цього часу, вона на прохання ОСОБА_5 підписувала якісь документи, зміст яких вона не розуміла. Приблизно влітку 2017 року вона звернулася до ОСОБА_5 з проханням надати їй копії усіх документів, які вона підписувала та які свідчать про її право власності на земельну ділянку, ОСОБА_5 відповів, що він надавати їй нічого не зобов'язаний, та її земля вже перебуває у нього в довгостроковій оренді. З державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона дізналася про те, що ОСОБА_5, скориставшись її довірливістю та повною необізнаністю у юридичних питаннях, зміг не тільки зареєструвати на її ім'я право власності на земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру, а й оформити договір оренди від її імені з невідомим їй ФГ Марія-2016 строком на 15 років. ФГ Марія-2016 зареєстрована за ОСОБА_6 - дружиною голови Воскресенської сільської ради ОСОБА_5 Особисто вона ніколи не спілкувалася з посадовою особою ФГ Марія-2016 та питання укладення договору не обговорювала. За фактом шахрайських дій ОСОБА_5 вона звернулася із заявою до правоохоронних органів, триває досудове розслідування. Листом від 13 грудня 2017 року голова ФГ Марія-2016 ОСОБА_6 на її адресу надіслала копію договору оренди та акт прийому-передачі. Зазначений договір від 18.08.2017 року нею не підписувався, міг бути підписаний під впливом обману під час оформлення спадщини ОСОБА_5 за довіреністю від її імені, орендну плату вона не одержувала, за фактом шахрайських дій звернулася до правоохоронних органів, а тому договір не відповідає її дійсній волі і підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 17 травня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії, щодо користування та обробітку або розпорядження земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 17 травня 2018 року за клопотанням позивачки було витребувано з Костянтинівської сільської ради належним чином завірену копію довіреності, виданої 18.01.2017 року від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5, посвідченої секретарем Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району та зареєстровані за № 33; витребувано з Мелітопольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - виписку з відповідного актового запису, що підтверджує зміну прізвища гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, з Яковлева на Рязанцева ; витребувано з Мелітопольського відділу поліції - витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню за заявою гр.. ОСОБА_3 щодо шахрайських дій голови Костянтинівської сільської ради ОСОБА_5

24.05.2018 року з Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області надійшли витребувані судом документи.

07.06.2018 року з Приазовського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшли витребувані судом документи.

08 червня 2018 року від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимого не визнає та зазначає що обґрунтування позовних вимог позивачки є не тільки неправдивими, а й позбавлені будь-якої логіки. В січні 2017 року до Воскресенської сільської ради Приазовського району, головою якої є ОСОБА_5, звернулася Мелітопольська місцева прокуратура з питанням уточнення списків померлих мешканців с. Воскресенка, які не мають спадкоємців, для подання до суду позовів про визнання належних померлим особам земельних ділянок відумерлою спадщиною. Під час проведення перевірки про спадкоємців після смерті ОСОБА_4, Воскресенська сільська рада звернулася до Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району, працівники якої повідомили, що дійсно, на території села мешкає донька померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 Голова Воскресенської сільради зустрівся з ОСОБА_3 та повідомив останній, що її померла мати мала право на земельну частку (пай) в СПО Україна , яку вона, як спадкоємець, може успадкувати. ОСОБА_8 попросила ОСОБА_5 вчинити від її імені дії щодо успадкування вказаної земельної частки (паю) та попросила рекомендувати сільськогосподарське підприємство, яке б взяло вказаний пай в оренду. ОСОБА_5 рекомендував позивачці укласти договір оренди земельної ділянки з фермерським господарством Марія-2016 , на що позивачка погодилася. Для вчинення вказаних дій позивачкою було видано ОСОБА_5 довіреність, посвідчену 18.01.2017 року посадовою особою Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району. Після оформлення ОСОБА_5 права власності позивачки на земельну ділянку, нею, в присутності голови фермерського господарства Марія-2016 ОСОБА_6, в с. Воскресенка Приазовського району були власноручно підписані, як договір оренди земельної ділянки, так і акт прийому - передачі земельної ділянки. В позовній заяві відсутні посилання на конкретну норму цивільного законодавства, яка передбачає підстави для визнання спірного договору недійсним. Позивачка посилається на обман з боку голови Воскресенської сільської ради ОСОБА_5 як на підставу позову. Твердження позивачки, що вона перед підписанням документів начебто їх не читала спростовуються тим фактом, що неможливо відрізнити викладений на папері документ від іншого викладеного на папері тексту, не прочитавши його. ФГ Марія - 2016 надіслало позивачці копії договору оренди з додатками та лист від 13.12.2017 року після того, як позивачка повідомила керівника фермерського господарства про те, що вона бажає передати земельну ділянку іншій юридичній особі - фермерському господарству Південь , яке запропонувало їй більшу орендну плату. Після відмови розірвати укладений договір оренди, позивачкою була подана заява до відділу Національної поліції про шахрайство, яке начебто мало місце. Після таких дій позивачки, одна з двох копій договору, які перебували у керівництва господарства під час здійснення державної реєстрації договору оренди, разом з листом про способи отримання позивачкою орендної плати, були надіслані на адресу позивачки з метою виконання обов'язку орендаря щодо виплати орендної плати та запобігання маніпуляцій з боку позивачки невиплатою їй орендної плати як підставою для розірвання договору оренди. У зв'язку з вищевикладеним просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11 червня 2018 року було повторно витребувано з Мелітопольського відділу поліції - витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню за заявою гр. ОСОБА_3 щодо шахрайських дій голови Костянтинівської сільської ради ОСОБА_5

19 червня 2018 року з Мелітопольського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області надійшли витребувані судом документи.

03 липня 2018 року від представника позивачки - адвоката ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач у своєму відзиві повністю підтвердив обставини викладені позивачкою у позовній заяві, що, в свою чергу, є визнанням відповідачем позову. В зв'язку з цим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того у відповіді зазначено, що допомога голови сільської ради позивачці укласти договір оренди землі з відповідачем - юридичною особою, яка належить близькому родичу та є спільною сумісною власністю і самого голови сільської ради, повністю регулюються ЗУ Про засади запобігання і протидії корупції .

04 липня 2018 року від позивачки ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, у якій вона просить суд доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву визнати необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, позовні вимоги задовольнити. Стверджує, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву викладає свою неправдиву версію обставин підписання договору та тим самим намагається ввести суд в оману. Вона ніколи не просила ОСОБА_5 вчинити від її імені дії щодо успадкування вказаної земельної частки паю, як стверджує відповідач. В дійсності, ОСОБА_5 сам запропонував їй допомогу. Вона ніколи не просила рекомендувати сільськогосподарське підприємство, яке б взяло вказаний пай в оренду. ОСОБА_5 ніколи не рекомендував їй укласти договір оренди земельної ділянки з ФГ Марія-2016 і вона ніколи не надавала своєї згоди на це. Вона ніколи не зустрічалася з головою ФГ Марія-2016 ОСОБА_6 для підписання договору оренди земельної ділянки та акту прийому-передачі земельної ділянки а також не повідомляла керівника ФГ Марія-2016 про те, що бажає передати земельну ділянку іншій юридичній особі. Наголошує, що договір оренди землі від 18.08.2017 року нею не підписувався, міг бути підписаний тільки під впливом обману ОСОБА_5 під час оформлення ним спадщини за довіреністю від її імені, орендну плату вона не одержувала, за фактом шахрайських дій звернулася до правоохоронних органів, а тому договір не відповідає її дійсній волі і підлягає визнанню недійсним.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, про день час і місце розгляду справи була сповіщена належним чином судовою повісткою. Її представник - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповідях на відзив. У судових дебатах представник позивача зазначив, що договір оренди свідчить про те, що він не підписувався позивачкою, оскільки відсутні підписи на кожному його аркуші. Договір пронумерований та прошитий, але містить підпис лише голови ФГ Марія-2016 . Відсутність підпису ОСОБА_3 на перших двох аркушах вищевказаного договору, за переконанням представника позивачки, свідчить про те, що позивачка не погоджувалась на умови, викладені на цих аркушах, а тому слід вважати договір оренди не укладеним взагалі.

Представник відповідача ФГ Мрія-2016 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пославшись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що він не є представником ОСОБА_5, який взагалі не є стороною по справі, тому не може представляти його інтереси та виступати від його імені. Також додав, що відповідач визнає факт того, що ОСОБА_3 видала доручення на ім'я ОСОБА_5 для вчинення відповідних дій. Останній міг рекомендувати позивачці підписати договір оренди з ФГ Марія-2016 , однак за рекомендації та поради жодної відповідальності не передбачено. Доказів того, що ОСОБА_3 не освідчена, суду не надано, тому, на переконання представника відповідача, не зрозуміти суть документів під назвою Договір оренди землі та Акт приймання-передачі неможливо. Договір оренди землі укладений відповідно до законодавства України, зареєстрований та дійсний, а тому підстав для визнання його не дійсним не має. Крім цього, суду не надано доказів наявності обману з боку відповідача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_9 з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00020298391, виданого 06.06.2018 року Приазовським районним відділом РАЦС ГТУЮ у Запорізькій області, 20 червня 1992 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 укладено шлюб, після укладання якого дружині присвоєне прізвище Рязанцева .

11.12.2015 року померла матір позивачки, ОСОБА_11, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 341875, виданого 11 грудня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Мелітопольському району Мелітопольського управління юстиції у Запорізькій області.

Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває в колективній власності СПО Україна Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Право власності померлої на вказаний пай підтверджується копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0193919, виданого Приазовською райдержадміністрацією 29.07.1998 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ПАЙ 29.07.1998 року за № 859.

18.01.2017 року в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області секретар Костянтинівської сільської ради ОСОБА_12 посвідчила та зареєструвала в реєстрі за № 33 Довіреність ОСОБА_3, якою вона уповноважила ОСОБА_5 отримувати довідку в Приазовському відділі Держгеокадастру на земельний сертифікат її матері ОСОБА_7, яка померла 11.12.2015 року для оформлення спадщини . Для чого надала йому право подавати від її імені заяви, отримувати необхідні довідки, документи, розписуватись за неї та виконувати всі інші дії, пов'язані з даною довіреністю.

ОСОБА_9 копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВО 051875, виданого 24.02.2017 року державним нотаріусом Мелітопольської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_13, спадкоємицею права на вищевказану земельну частку (пай) ОСОБА_11 є її дочка ОСОБА_3.

У відповідності до ОСОБА_9 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 01.08.2017 року за № 93324959 - земельна ділянка, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324582200:02:001:0079, площею 5,34 га, що розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області належить ОСОБА_3 на підставі розпорядження Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) у приватну власність , виданого Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області 17.07.2017 року за № 216.

18.08.2017 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ФГ Марія-2016 в особі керівника ОСОБА_6 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, що підтверджується копією договору оренди, зареєстрованого в КП Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації від 18.08.2017 року за №21990202 та копією акту приймання-передачі об'єкта оренди від 18.08.2017 року.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи сторони не заявляли, таке їх право було роз'яснено їм судом.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, є правочином.

ОСОБА_9 ч. 1 та 2 статті 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

ОСОБА_9 статті 237 ЦК України представництво це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до статті 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).

ОСОБА_9 копії належним чином завіреної довіреності від 18.01.2017 року (а.с. 44) ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_5 отримати довідку в Приазовському відділі Держгеокадастру на земельний сертифікат її матері ОСОБА_7, яка померла 11.12.2015 року для оформлення спадщини.

Інших доручень із наданням будь-якій особі інших, або ширших повноважень матеріали справи не містять.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.. 229 ЦК України, я кщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Таким чином, правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним.

В абзаці 2 пункту 20 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Крім того, обман стосовно мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи до здійснення правочину, не має істотного значення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_9 ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав та не заперечував що ОСОБА_5 у 2016 та 2017 роках займав посаду голови Воскресенської сільської ради с. Воскресенка Приазовського району та що голова ФГ Марія-2016 ОСОБА_6 є його дружиною.

Зазначене також підтверджується наявними в матеріалах справи витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та декларацією ОСОБА_5, яка знаходиться у відкритому доступі на сайті НАЗК та копією повного витягу про реєстрацію актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В матеріалах справи є копії матеріалів кримінального провадження № 12017080140004468 від 13.10.2017 року. ОСОБА_9 витягу з ЄРДР, зазначене кримінальне провадження порушено на підставі заяви ОСОБА_3 з приводу дій посадової особи сільської ради, яка з 18.01.2017 року, зловживаючи своїм службовим становищем, отримала від ОСОБА_3 довіреність на оформлення спадщини, після чого уклала довгострокову оренду земельної ділянки ОСОБА_3 із суб'єктом господарювання строком на 15 років. Зазначені дії попередньо кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.

Вирок або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності за зазначеним кримінальним провадженням не приймались. Правові наслідки дій чи бездіяльності будь-якої особи не встановлені, питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою не вирішено. Сам факт звернення позивача до правоохоронних органів та існування зазначеного кримінального провадження не доводять вказані в позовній заяві обставини, а є підтвердженням лише існування певного кримінального провадження. Самого ОСОБА_5, позивачка у якості відповідача або третьої особи до участі в справі не залучала, позовних вимог до нього не пред'являла, предметом позову є договір оренди земельної ділянки укладений із Фермерським Господарством. Рішення по зазначеній справі не може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_5, тому судом останній у якості третьої особи залучений не був.

Таким чином, доказів того, що відповідач по справі навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення суду не надано. Також відсутні і докази того, що укладений правочин не відповідав волевиявленню та внутрішній волі його учасників. Правочин вчинений у передбаченій законом формі. Доказів того, що відповідач не має достатнього рівня освіти, або перебувала у хворобливому стані тому не розуміла змісту документів які підписувала суду не надано. Своїм правом брати участь в судових засіданнях позивач не скористалась. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по справі від учасників процесу не надходило.

Враховуючи, що згідно зі ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обов'язок доказування покладається на сторони, тому за відсутності належних та допустимих доказів, суд вважає недоведеним фактом твердження позивачки про те, що договір оренди земельної ділянки міг бути нею підписаний тільки під впливом обману, оскільки вона не розуміла зміст документів, які підписувала.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до Фермерського господарства Марія-2016 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Керуючись ст. ст. 202,203,229,230,237,238,239, 319 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 209, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фермерського господарства МАРІЯ-2016 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_3 (Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул.. Трудова, б. 22)

представник позивача - адвокат ОСОБА_1 (Запорізька область, м. Василівка, вул.. Театральна, б. 3, кв. 34),

відповідач - Фермерське господарство МАРІЯ-2016 (Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул.. Шкільна, 49),

представник відповідача - ОСОБА_2 (Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, пров. Тихий, 1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складений 06.12.2018 року.

Суддя Г.А. Васильцова