Постанова

від 03.07.2007 по справі 20/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "03" липня 2007 р.                                                                  Справа №  20/183

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Микулін І.М. (дов. № 1195 від 10.10.2006р.);

відповідача: директор –Ничипорук В.К..

прокурор: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАО”

про стягнення в сумі 4 000 грн. 00 коп.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Заступника прокурора міста Рівне (надалі – Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАО” (надалі –Відповідач) про стягнення адміністративно-фінансових санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп..

1 червня 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшов розрахунок Позивача (а.с. 20) в якому Позивач наводить детальний розрахунок позовних вимог, а також, з урахуванням подання Відповідачем 2 жовтня 2007 року до Рівненського міського центру зайнятості звіту форми 3-ПН, зменшує позовні вимоги до 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. (зменшуючи позовні вимоги на 333 грн. 33 коп. –сума санкцій за серпень 2006 року).

22 травня 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшли заперечення на адміністративний позов (а.с. 13-14) в яких Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав вказаних у даному запереченні.

Представник Відповідача в судовому засіданні від 3 липня 2007 року, після зменшення Позивачем суми позовних вимог, визнав позовні вимоги Позивача в сумі 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп..

Прокурор в судове засідання від 3 липня 2007 року не з'явився.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Згідно звіту Відповідача (а.с. 3) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (форми № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році складала 17 (сімнадцять) осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві –1 (одна) особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –прочерк. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 4 000 (чотири тисячі) грн., фонд оплати праці штатних працівників склав 68,0 тис.грн., сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів 4 000 (чотири тисячі) грн..

Звіт підписано 31 січня 2007 року керівником та головним бухгалтером Відповідача.

Оскільки Відповідачем у 2006 році не було працевлаштовано жодного інваліда Позивач нарахував Відповідачу 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. адміністративно-фінансових санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

У відповідності частини 1 статті 18 цього Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалі в тексті –Органи працевлаштування інвалідів).

Згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (надалі в тексті – Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”: підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року за № 1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно з пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів: підприємства, зокрема, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно пункту 14 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, підприємства інформують державну службу занятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

У відповідності до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 про Фонд соціального захисту інвалідів, Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Аналіз вище наведених положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на Органи працевлаштування інвалідів, перелічені в частині 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Згідно пункту 4 статті 20 Закону України № 3483-IV „Про зайнятість населення”: підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідач протягом 2006 року лише у серпні 2006 року інформував місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів. З листа директора Рівненського міського центру зайнятості № 05-1278 від 30 березня 2007 року (а.с.12) у відповідь на лист Позивача № 03-02/375 від 15 березня 2007 року (а.с. 11) вбачається, що Відповідач у 2006 році звітував про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів лише 4 серпня 2006 року, що свідчить про неналежне виконання Відповідачем вищезгаданого обов'язку в інші одинадцять місяців 2006 року.

Фактично Відповідачем у 2006 році не було створено жодного робочого місця для інвалідів, що стверджується матеріалами справи і проінформовано центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів лише у серпні 2006 року, а тому Відповідач зобов'язаний сплатити адміністративно-фінансові санкції за нестворене одне робоче місце (за одинадцять місяців 2006 року).

Розмір штрафних санкцій, призначених для перерахунку Позивачу через непрацевлаштування інваліда, визначено в розмірі передбаченому частиною 1 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, і, з урахуванням звіту форми 3-ПН поданого Відповідачем 4 серпня 2006 року, складає 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп..

Відповідач доказів сплати адміністративно-фінансової санкції суду не подав.

Представник Відповідача в судовому засіданні від 3 липня 2007 року визнав позовні вимоги Позивача в сумі 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп..

На підставі викладеного, позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАО”, м. Рівне,                            вул. Відінська, 18, р/р 260080165492 в „Укрексімбанк”, МФО 333539, код ЄДРПОУ 22587158 на користь Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Рівне,         вул. Замкова 10а/1, р/р 31216230700002 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 22586331 –3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. адміністративно-фінансових санкцій за 2006 рік.

3. Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАО”, м. Рівне,                            вул. Відінська, 18, р/р 260080165492 в „Укрексімбанк”, МФО 333539, код ЄДРПОУ 22587158 в доход державного бюджету України 36 (тридцять шість) грн. 67 коп. судового збору.

4. Постанову направити сторонам у справі та заступнику прокурора міста Рівне.

5. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..

Повний текст постанови оформлено та підписано 09.07.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.