Рішення

від 14.10.2008 по справі 2-318/2008

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-318/2008

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року    Роздільнянський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Ільяшук А.В., При секретарі Войнікової Л.Ф.,

За участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно та зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася з вказаним позовом до відповідачів мотивуючи свої вимоги тим, що її батьки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі і проживали в домоволодінні, розташованому по вулиці Винаградна, 63 в смт. Лиманське, Роздільнянського району Одеської області. Від шлюбу у них було двоє дітей: позивач ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_9, а також у ОСОБА_7 була донька від першого шлюбу - ОСОБА_5. 16.04.1983 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 16. частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Виноградна, 63 в смт.Лиманське, Роздільнянського району Одеської області, яку прийняла ОСОБА_7, як дружина спадкодавця. 31.05.1988 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину по закону на 1/2 частину вказаного домоволодіння. При житті 28.10.1987 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким зробила розпорядження на все своє майно на ім*я ОСОБА_3С, ОСОБА_4, ОСОБА_5 В 1991 році ОСОБА_7 захворіла і позивач стала проживати з нею та здійснювати догляд за хворою, оскільки сестри у смт.Лиманське не мешкали. 19.08.1991 року ОСОБА_7 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння по вулиці Виноградна, 63 смт.Лиманське, Роздільнянського району Одеської області. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 по заповіту є діти спадкодавця: ОСОБА_3С, ОСОБА_4С, ОСОБА_5 Після смерті матері позивач протягом шести місяців вселилася у вказане домоволодіння і тим самим вступила в фактичне володіння, розпорядження і управління спадковим майном. Заяви до нотаріальної контори ні позивач, ні відповідачі не подавали у встановлений законом строк, тому позивач вважала, що лише вона є спадкоємицею майна померлої ОСОБА_7 і спадщина належить їй. З 1991 року позивач сплачувала витрати за користування електроенергією, водопостачання, земельний податок, обробляла огород, проводила ремонтні роботи в домоволодінні, підтримувала його у належному стані. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживали в інших містах і в управління спадковим майном не вступали та спадщину не приймали, спадкове майно не розподіляли між собою ні в добровільному порядку, ні за рішенням суду. Спадкове майно складається з житлового будинку літ «А», житловою площею 34, 20 м2, загальною площею 44, 80 м2, господарських будівель і

споруд, а саме: сараю літ «Б», огорожі, воріт, інвентаризаційною вартістю 14975 гривен, що розташований на земельній ділянці площею 1700 м2, яка не приватизована. На підтвердження факту прийняття позивачем спадщини, вона надала документи, долучені до позовної заяви. Просить суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла 19.08.1991 року; визнати за ОСОБА_3С право власності на спадкове майно по заповіту у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по вулиці Виноградна, 63 в смт.Лиманське, Роздільнянського району, Одеської області. Відповідач ОСОБА_5 звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_3С, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом мотивуючи свої вимоги тим, що при житті її мати ОСОБА_7 склала заповіт про те, що все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що буде належати її на день смерті і на що вона буде мати право по закону, мати заповідає в рівних долях своїм донькам: ОСОБА_5, ОСОБА_3С, ОСОБА_4 19.08.1991 року мати померла і після її смерті відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. ОСОБА_5 вважає, що саме вона прийняла спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживає у будинку, доглядає за ним та обробляє земельну ділянку. Просить визнати факт прийняття нею спадщини після смерті матері і визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після спадкодавця. Судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи стягнути з відповідачів -ОСОБА_3 і ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_1 позовну заяву підтримали, просили її задовольнити у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 позовну заяву ОСОБА_3 визнала, не заперечувала проти її задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_5 не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила суду, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_7 була ОСОБА_3С, яка проживала разом з матір*ю на день її смерті, доглядала за хворою, вселилася в будинок матері, сплачує витрати на електроенергію, водопостачання, земельний податок. ОСОБА_4 проживає у м.Одесі і спадщину не приймала, про що надала заяву до нотаріальної контори. ОСОБА_5 проживала на день смерті матері 19.08.1991 року у м.Бендери, Молдова, працювала там, приїжджала на похорони матері, але спадщину сестри не ділили протягом шести місяців після смерті матері. Всі визнавали, що ОСОБА_3С прийняла спадщину одна. ОСОБА_5 переїхала в смт.Лиманське в серпні 1992 року, після року з дня смерті матері, і поселилася в своєї старшої доньки ОСОБА_10 Свої претензії на спадщину ОСОБА_5 заявила після подачі ОСОБА_3 позову до суду, вселилася у будинок на початку 2008 року, тобто тоді коли справа вже знаходилася на розгляді суду. ОСОБА_5 за спадковим майном не доглядала, не сплачувала витрати на його утримання, хоча деякий час періодично мешкала у будинку зі згоди ОСОБА_3 ОСОБА_4С, допитана у якості свідка, підтвердила доводи позову ОСОБА_3 повністю та заперечила проти доводів зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, просила у їх задоволенні відмовити, наполягала на задоволенні свого зустрічного позову, посилаючись на те, що саме вона прийняла спадщину після смерті матері, вселилася у серпні 1991 року після похорону у спадковий будинок, але не заперечувала, що в будинку також проживала з сім*єю ОСОБА_3 на момент смерті матері, чоловік ОСОБА_3 сплачував витрати на електроенергію, водопостачання, земельний податок, а ОСОБА_5 повертала йому гроші готівкою. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_5 надала суду письмові

пояснення свідків, які були допитані у судовому засіданні по обставинам викладеним у їх письмових заявах. ОСОБА_5 також не заперечувала, що періодично проживала у своєї доньки ОСОБА_10, а взагалі в смт.Лиманське проживала без реєстрації, оскільки була зареєстрована у м.Бендери, Молдова. Лише в 2008 році вона звернулася з заявою про отримання громадянства України і це питання вирішується компетентними органами до теперішнього часу. З заявою про прийняття спадщини вона не зверталася, оскільки не знала, що це потрібно робити, майно померлої вони з сестрами не ділили. Просила у задоволенні основного позову відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити.

Стаття 10 ЦПК України встановила змагальність сторін у судовому процесі. Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст..11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши численних свідків з боку позивача і відповідача, як за основним так і зустрічним позовом, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, дослідивши матеріали спадкової справи №251/07 до майна померлої ОСОБА_7, суд вважає, що основний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

Судом встановлено наступне. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебували в шлюбі з 10 липня 1949 року, актовий запис №14, місце реєстрації П.-Євдокіївська сільська Рада. Після реєстрації шлюбу дружина взяла прізвище - ОСОБА_6. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, які після реєстрації шлюбів взяли прізвища чоловіків -«Булигіна» і «Ротар». У ОСОБА_7 була донька від першого шлюбу ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_5. 16.04.1983 року ОСОБА_6 помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини домоволодіння по вулиці Виноградна, 63 в смт.Лиманське, Роздільнянського району Одеської області, яку прийняла ОСОБА_7, доньки спадщину після смерті батька не приймали. 31.05.1988 року в Роздільнянській державній нотаріальній конторі Одеської області ОСОБА_7 оформила на своє ім*я свідоцтво про право на спадщину по закону на 1/2 частину домоволодіння з господарськими спорудами, розташованого по вулиці Виноградна, 63 в смт. Лиманське, Роздільнянського району Одеської області (а.с.32). Після смерті чоловіка ОСОБА_7 вказаний житловий будинок став належати в цілому. При житті, а саме: 28.10.1987 року, вона склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона буде мати право по закону, ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в рівних долях кожному (а.с.21). В 1991 році ОСОБА_7 захворіла, у зв'язку з чим ОСОБА_3 з серпня 1991 року стала проживати разом з матір*ю і здійснювати за нею догляд, оскільки її сестри - відповідачі по справі у смт.Лиманське не проживали. 19.08.1991 року ОСОБА_7 померла, актовий запис про смерть №50 від 20.08.1991 року, місце реєстрації Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Виноградна, 63 в смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області (а.с.16-19). Спадкоємцями першої черги були позивач і відповідачі по справі. Після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_3 разом зі своєю сім*єю поселилася у вказаний спадковий будинок і вступила у фактичне володіння, розпорядження і управління спадковим майном, але заяви до нотаріальної контори вона не подавала. З 1991 року позивач ОСОБА_3 сплачувала витрати за користування електроенергією, водопостачання, земельний податок, обробляла город, проводила ремонтні роботи, підтримувала будинок у належному стані, що підтверджується доказами, які долучені до матеріалів позовної заяви та досліджені судом (а.с.9, 10, 11, 12, 13, 28-31, 79, 105-114, 120-122). Судом не встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 прийняли спадщину протягом шести місяців після смерті матері ОСОБА_7 Так, ОСОБА_4 на день смерті матері 19.08.1991 року проживала і була прописана у місті ОСОБА_1, ОСОБА_5 - проживала і була прописана у місті Бендери, Молдова. Згідно ст..549 УК УРСР ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд дослідив всі докази, надані відповідачем ОСОБА_5, а саме: заяви свідків (а.с.141-145), акт обстеження житлових умов ОСОБА_5 від 24.12.2007 року (а.с.118), допитав у судовому засіданні свідків ОСОБА_4С, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_10, які суду підтвердили, що ОСОБА_5 дійсно періодично проживала по вулиці Виноградна, бЗ в смт.Лиманське, Роздільнянського району Одеської області, обробляла земельну ділянку, але всі вони не змогли назвати суду дату, місяць і рік її переїзду в селище Лиманське з міста Бендери, Молдова, а також не довели, які саме дії ОСОБА_5 вказують на те, що вона у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті матері. ОСОБА_5 не була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянство України не отримала, працювати в колгоспі в смт.Лиманське почала влітку 1992 року. ОСОБА_5 не надала суду достовірних доказів про те, що вона сплачувала витрати на ремонт спадкового будинку, витрати за користування комунальними послугами, про сплату земельного податку. У зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що зустрічний позов не доведений ОСОБА_5 та не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_3 законні та обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст..1268 ЦК України - незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Керуючись статтями 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, на підставі ст.549 ЦПК України в редакції 1963 року, ст..ст.256-ст.259 ЦПК України, ст.1268 ЦК України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 -задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, яка померла 19.08.1991 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді житлового будинку літ «А», житловою площею 34, 20 м2, загальною площею 44, 80 м2, та господарських будівель і споруд, а саме: сараю літ «Б», огорожі №1,

воріт №2, інвентаризаційною вартістю 14975 гривен, що розташований на земельній ділянці площею 1700 м2, за адресою смт.Лиманське, вулиця Виноградна, бЗ, Роздільнянського району Одеської області, який належав ОСОБА_7, яка померла 19.08.1991 року.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.