Ухвала

від 03.12.2018 по справі 910/5005/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.12.2018Справа № 910/5005/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичак О.М. за участю секретаря судового засідання Тарсюк І.М., розглянувши

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"

На дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О.

У справі № 910/5005/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"

До Фонду державного майна України

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвесГруп"

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Концерн "Військторгсервіс"

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6

про зобов'язання укласти додаткову угодо до договору оренди

та за зустрічним позовом Концерну "Військторгсервіс"

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвесГруп"

про визнання недійсним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння

Учасники судового процесу згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5005/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" до відповідача, Концерну "Військторгсервіс" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди б/н від 10.11.2016р. та за зустрічним позовом Концерну "Військторгсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" про визнання недійсним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням від 29.09.2017 Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р., в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 12 354,9 кв. м. розміщених за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, укладений 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвестГруп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"; витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвестГруп" та повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016р., а саме нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 12 574,8 кв. м, розміщені за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, а саме: адміністративну будівлю літ.А, загальною площею 1372,4 кв.м.; диспетчерську, літ.В, загальною площею 178,7 кв.м.; склад №1, літ. Б, загальною площею 4334,8 кв.м.; склад №2, літ. Г, загальною площею 285,4 кв.м.; склад №3, літ. Д, загальною площею 361,5 кв.м.; склад №4, літ.Ж, загальною площею 45,9 кв.м.; склад №5, літ. З, загальною площею 1502,8 кв.м.; склад №6, літ. Л, загальною площею 3262,0 кв.м.; котельню, літ. І, загальною площею 208,2 кв.м.; їдальню, літ. К, загальною площею 999,8 кв.м.; електричну підстанцію, літ. Е, загальною площею 23,3 кв.м; розподілено судові витрати.

08.05.2018 на виконання вказаного вище судового рішення видано накази.

Ухвалою суду від 25.05.2018 судом виправлено помилки, допущені в резолютивній частині рішення по справі.

Ухвалою суду від 25.05.2018 виправлено помилки, допущені в наказах від 08.05.2018р. Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17 щодо зазначення реквізитів Концерну "Військторгсервіс" на 03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, будинок 28-А" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на 03142, м.Київ, Святошинський район, провулок Бородянський, буд.3, ЄДРПОУ 39016128.

Ухвалою суду від 04.06.2018 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ від 08.05.2018 Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на користь Концерну "Військторгсервіс" судового збору в сумі 13636,71 грн.

03.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", в якій просив суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 56708851 (у реєстрі виконавчих проваджень № 56708851) та постанову про накладення штрафу.

З огляду на те, що матеріали справи № 910/5005/17 були направлені до Київського апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 04.09.2018 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О.

Ухвалою суду від 23.11.2018 розгляд скарги призначено на 03.12.2018, викликано для участі у судовому засіданні учасників судового процесу, а також повідомлено Святошинський районний відділ держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлено про розгляд скарги; запропоновано стягувача та державному виконавцю подати заперечення проти скарги, з наданням доказів на підтвердження заперечень, у строк до 30.11.2018.

У судове засіданні 03.12.2018 з'явились прокурор та представник Концерну "Військторгсервіс", інші учасники судового процесу не з'явились, по причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 23.11.2018 не виконали, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що згідно ч.4 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" може бути розглянута судом у судовому засіданні 03.12.2018.

В обґрунтування поданої скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", посилається на наступне.

Ухвалою суду від 04.06.2018 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", визнано таким, що не підлягає виконанню наказ від 08.05.2018 Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на користь Концерну "Військторгсервіс" судового збору в сумі 13636,71 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" подано апеляційну скаргу.

06.07.2018 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018.

Одночасно, 06.07.2018 державним виконавцем Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Тетяною Олексіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56708851 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус та повернення до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016.

Як стверджує скаржник, в даній постанові невірно вказано реквізити боржника та стягувача, не зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 було виправлено помилки в наказі суду та зазначено вірні реквізити.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус державний виконавець, при відкритті виконавчого провадження, не перевіривши дані, подані стягувачем, а саме реквізити стягувача та боржника, порушив ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , згідно якої повинен був повернути виконавчий документ.

До того ж, виконавче провадження № 56708851 було розпочато не зважаючи на те, що Київським апеляційним господарським судом розглядалась апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у зв'язку із чим остання ще набрала законної сили.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус 16.07.2018 звернулось до Головного державного виконавця Святошинського райвідділу ДВС міста Києва із заявою про закриття виконавчого провадження за №16/07/18/1 на підставі ч. 9 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , яку, за твердженням скаржника, не було розглянуто державним виконавцем.

Проте, 27.08.2018 державним виконавцем було складено Вимогу виконавця за №56708851/53032, яку, всупереч ЗУ Про виконавче провадження , не направлено до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус .

28.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Як стверджує скаржник, 30.08.2018р, без пред'явлення вимоги державного виконавця, на підставі некоректних та помилкових даних у виконавчому документі, державним виконавцем Головного державного виконавця Святошинського райвідділу ДВС міста Києва Телепчук T.Б., у супроводі працівників органів внутрішніх справ, було здійснено виїзд на територію майнового комплексу по пров. Бородянському, 3 в м. Києві.

Незважаючи на пояснення директора про те, що ТОВ Фортуна Інцитатус на території майнового комплексу не знаходиться та не проводить свою діяльність, державним виконавцем Телейчук було складено Акт про перешкоджання діям державного виконавця та 31.08.2018 винесено постанову про накладення штрафу на директора ТОВ Фортуна Інцитатус .

Вищенаведені обставини і послугували підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Тетяни Олексіївни.

В свою чергу, представник стягувача, Концерну "Військторгсервіс", в судовому засіданні надав усні пояснення стосовно поданої скарги, відповідно до яких проти її задоволення заперечує в повному обсязі.

Прокурор в даному судовому засіданні заявив клопотання про відкладення судового засідання, яке судом розглянуто та відхилено, як необґрунтоване.

Інші учасники судового процесу та представник ВДВС в судове засідання не з'явились, свою позицію щодо поданої скарги не висловили.

Дослідивши матеріали поданої скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус господарський суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Щодо скарги в частині визнання незаконними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 56708851, то господарський суд зазначає, що судом вже було досліджено та відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О. ухвалою суду від 03.12.2018, з урахуванням чого, зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Стосовно скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" в частині визнання незаконними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та скасувати постанову про накладення штрафу, судом встановлено наступне.

06.07.2018 державним виконавцем Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Тетяною Олексіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56708851 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус та повернення до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016. Надано строк боржнику для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

16.07.2018, скаржник звернувся до Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про закриття виконавчого провадження із виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5005/17 від 08.05.2017 у зв'язку із добровільним виконанням останнього.

Щодо зазначеного, суд вважає за необхідне наголосити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 по справі 910/5005/18 судом було відмовлено в задоволенні заяви скаржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, при цьому судом встановлено наступне.

На підтвердження добровільного виконання своїх зобов'язань та наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17, боржником, яким визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", представлено до матеріалів справи акт від 18.05.2018р.

Одночасно, представлений заявником акт від 18.05.2018р. суд не прийняв в якості належного та допустимого у розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказу добровільного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" судового рішення в часині витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" й повернення до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016р.

При цьому, судом прийнято, що акт підписано представником відповідача 1 за зустрічним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО Компані" та помічником народного депутата Пукір О.П. В акті вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" не знаходиться не здійснює своєї господарської діяльності на території об'єкта по пров.Бородянському, 3 у місті Києві.

Проте, означений документ будь-яких відомостей щодо присутності при його складанні стягувача за виконавчим документом, а саме повноваженого представника Концерну "Військторгсервіс" не містить, як і відомостей щодо безпосереднього повернення об'єктів нерухомого майна останньому.

Тобто, виходячи з наведеного у суду відсутні підстави вважати акт від 18.05.2018р. належним доказом добровільного виконання боржником свого обов'язку за судовим рішенням і як наслідок припинення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", яке могло б бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Підсумовуючи вищенаведені обставини, господарський суд зазначає, що у державного виконавця були відсутні підстави закрити виконавче провадження з примусового виконання наказу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом, 27.08.2018 державним виконавцем було складено вимогу виконавця за № 56708851/53032 відповідно до змісту якої останній повідомив боржника, про те, що 30.08.2018 будуть здійснені заходи щодо витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" та повернення до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016р. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" забезпечити безперешкодний доступ до приміщення за адресою м. Київ, пров. Бородянський, 3.

Разом із тим, як вбачається із акту державного виконавця від 30.08.2018, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" не тільки не було забезпечено доступ на територію приміщення, а ще і, безпосередньо директором товариства, вчинялись перешкоди проведенню виконавчих дій.

Зазначені докази у сукупності не свідчать про добровільне виконання боржником рішення суду, а навпроти є доказом ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" від виконання рішення суду.

При цьому, відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Виконання судового рішення має бути захищене як складова частина доступу до суду в світлі вимог ст. 6 Конвенції (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00 від 20 вересня 2005 року, у справі №Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93.

Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004р. Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника державні органи позбавили п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу N 1 їх практичного змісту. Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені.

У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" суд відзначив, що рішення на користь заявника не виконувались 7 років і 10 місяців та 5 років і 11 місяців. При цьому причинами таких затримок були: а) недостатність бюджетних коштів; б) бездіяльність державних виконавців; в) прогалини в національному законодавстві, через які не існувало можливості виконати рішення суду у випадках недостатності бюджетних коштів. Однак усі ці причини мали б бути під контролем держави і тому підпадають під сферу її відповідальності. Суд зазначив, що українське законодавство не передбачає жодних ефективних засобів для вирішення проблем із затримками виконання судових рішень.

Зі змісту рішення від 18.10.2005р. Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД", "Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника.

Отже, з наведеного у сукупності полягає, що судове рішення по справі №910/5005/17 повинно бути виконано з метою завершення процедури судового захисту прав особи, на користь якої останнє прийнято, а у даному випадку інтересів держави на користь якої в особі Міністерства оборони України.

Частиною 2 ст. ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Постановою державного виконавця від 31.08.2018 за невиконання судового рішення накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" у розмірі 5 100 грн.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, керуючись нормами чинного законодавства України, судом встановлено, що на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов, рішення суду по справі 910/5005/18 скаржником виконано не було, більше того, останнім вчинялись перешкоди державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій, у зв'язку з чим суд не вбачає наявності підстав для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О. при винесенні постанови від 31.08.2018 про накладання штрафу в рамках виконавчого провадження № 56708851, а також відсутності підстав для визнання даної постанови непарвомірною та, в свою чергу, її скасування.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає, що доводи скаржника є безпідставними та юридично неспроможними, у зв'язку з чим скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О. підлягає відхиленню.

При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О.

2.Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 10.12.2018.

Суддя Спичак О.М.