Ухвала

від 03.12.2018 по справі 910/5005/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.12.2018Справа № 910/5005/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичак О.М. за участю секретаря судового засідання Тарсюк І.М., розглянувши

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"

На дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О.

У справі № 910/5005/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"

До Фонду державного майна України

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвесГруп"

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Концерн "Військторгсервіс"

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6

про зобов'язання укласти додаткову угодо до договору оренди

та за зустрічним позовом Концерну "Військторгсервіс"

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвесГруп"

про визнання недійсним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння

Учасники судового процесу згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5005/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" до відповідача, Концерну "Військторгсервіс" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди б/н від 10.11.2016р. та за зустрічним позовом Концерну "Військторгсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" про визнання недійсним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням від 29.09.2017 Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р., в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 12 354,9 кв. м. розміщених за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, укладений 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвестГруп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус"; витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерІнвестГруп" та повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016р., а саме нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 12 574,8 кв. м, розміщені за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, а саме: адміністративну будівлю літ.А, загальною площею 1372,4 кв.м.; диспетчерську, літ.В, загальною площею 178,7 кв.м.; склад №1, літ. Б, загальною площею 4334,8 кв.м.; склад №2, літ. Г, загальною площею 285,4 кв.м.; склад №3, літ. Д, загальною площею 361,5 кв.м.; склад №4, літ.Ж, загальною площею 45,9 кв.м.; склад №5, літ. З, загальною площею 1502,8 кв.м.; склад №6, літ. Л, загальною площею 3262,0 кв.м.; котельню, літ. І, загальною площею 208,2 кв.м.; їдальню, літ. К, загальною площею 999,8 кв.м.; електричну підстанцію, літ. Е, загальною площею 23,3 кв.м; розподілено судові витрати.

08.05.2018 на виконання вказаного вище судового рішення видано накази.

Ухвалою суду від 25.05.2018 судом виправлено помилки, допущені в резолютивній частині рішення по справі.

Ухвалою суду від 25.05.2018 виправлено помилки, допущені в наказах від 08.05.2018р. Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17 щодо зазначення реквізитів Концерну "Військторгсервіс" на 03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, будинок 28-А" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на 03142, м.Київ, Святошинський район, провулок Бородянський, буд.3, ЄДРПОУ 39016128.

Ухвалою суду від 04.06.2018 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ від 08.05.2018 Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на користь Концерну "Військторгсервіс" судового збору в сумі 13636,71 грн.

19.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", в якій останнє просило суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 56708851 (у реєстрі виконавчих проваджень № 56708851).

З огляду на те, що матеріали справи № 910/5005/17 були направлені до Київського апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 23.07.2018 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О.

Ухвалою суду від 23.11.2018 розгляд скарги призначено на 03.12.2018, викликано для участі у судовому засіданні учасників судового процесу, а також повідомлено Святошинський районний відділ держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розгляд скарги; запропоновано стягувача та державному виконавцю подати заперечення проти скарги, з наданням доказів на підтвердження заперечень, у строк до 30.11.2018.

У судове засіданні 03.12.2018 з'явились прокурор та представник Концерну "Військторгсервіс", інші учасники судового процесу не з'явились, по причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 23.11.2018 не виконали, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що згідно ч.4 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" може бути розглянута судом у судовому засіданні 03.12.2018.

В обґрунтування поданої скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", посилається на наступне.

Ухвалою суду від 04.06.2018 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", визнано таким, що не підлягає виконанню наказ від 08.05.2018 Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на користь Концерну "Військторгсервіс" судового збору в сумі 13636,71 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" подано апеляційну скаргу.

06.07.2018 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018.

Одночасно, 06.07.2018 державним виконавцем Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Тетяною Олексіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56708851 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус та повернення до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016.

Як стверджує скаржник, в даній постанові невірно вказано реквізити боржника та стягувача, не зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 було виправлено помилки в наказі суду та зазначено вірні реквізити.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус державний виконавець, при відкритті виконавчого провадження, не перевіривши дані, подані стягувачем, а саме реквізити стягувача та боржника, порушив ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , згідно якої повинен був повернути виконавчий документ.

До того ж, виконавче провадження № 56708851 було розпочато не зважаючи на те, що Київським апеляційним господарським судом розглядалась апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у зв'язку із чим остання ще набрала законної сили.

Вищенаведені обставини і послугували підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Тетяни Олексіївни.

В свою чергу, представник стягувача, Концерну "Військторгсервіс", в судовому засіданні надав усні пояснення стосовно поданої скарги, відповідно до яких проти її задоволення заперечує в повному обсязі.

Прокурор в даному судовому засіданні заявив клопотання про відкладення судового засідання, яке судом розглянуто та відхилено, як необґрунтоване.

Інші учасники судового процесу та представник ВДВС в судове засідання не з'явились, свою позицію щодо поданої скарги не висловили.

Дослідивши матеріали поданої скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Інцитатус господарський суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18, ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 згадуваного нормативного акту передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частинами 1-3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документу, яких, при видачі виконавчого документу, повинен дотримуватись суд, зокрема: у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Одночасно, аб. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок повернення виконавчого документу, а саме: виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" законодавець встановив обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Зокрема, вищезазначена норма закону передбачає, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Наразі судом зазначається, що на момент подачі стягувачем виконавчого документа разом із заявою про відкриття виконавчого провадження до виконавчої служби у державного виконавця не було підстав вважати, що інформація зазначена у наказі є невірною. Крім того, Законом України Про виконавче провадження не передбачено обов'язку державного виконавця перевіряти інформацію, зазначену у виконавчому документі судом, як-то реквізити стягувача та боржника, оскільки даний обов'язок встановлено для суду, який видає зазначений документ, а тому зазначення судом у даному виконавчому документі невірних реквізитів стягувача та боржника не може слугувати підставою для повернення стягувачу виконавчого документу. Тим більше, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що державного виконавця було повідомлено про наявні помилки у наказі суду та про винесену ухвалу Господарського суду від 25.05.2018 про виправлення помилок в наказі.

Щодо тверджень скаржника про обов'язок державного виконавця повернути виконавчий документ оскільки на момент звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" оскаржувалась ухвала Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 і, відповідно, остання не набрала законної сили, господарський зазначає наступне.

Відповідно до п.4, 5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Статтею 38 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

З урахуванням вищенаведених норм, суд роз'яснює скаржнику, що у разі оскарження рішення за яким видано виконавчий документ, або як у даному випадку, ухвали суду про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню, то у державного виконавця, при умові належного його повідомлення сторонами виконавчого провадження, є обов'язок щодо зупинення виконавчого провадження. Проте, зазначені обставини не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

Також, матеріали скарги не містять доказів того, що на момент винесення оскаржуваної постанови, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження було повідомлено державного виконавця про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус", у зв'язку з чим суд не вбачає наявності підстав для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О. при винесенні постанови від 06.07.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56708851, а також відсутності підстав для визнання даної постанови неправомірною та, в свою чергу, її скасування.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає, що доводи скаржника є безпідставними та юридично неспроможними, у зв'язку з чим скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О. підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Інцитатус" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телейчук Т.О.

2.Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 10.12.2018.

Суддя Спичак О.М.