Рішення

від 13.10.2008 по справі 2-253/2008

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-253

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 року     Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі:       головуючого     - судді Кудряшової A.M.

при секретарі     - Коль Н.О.

за участю позивачки     - ОСОБА_1

відповідачки     - ОСОБА_2

представника відповідачки

ОСОБА_2     - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики,  відсотків за цим договором та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26 березня 2008 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики у розмірі 35108 гривень,  відсотків за цим договором у розмірі 5266 гривень та судових витрат у розмірі 433 гривні. Позовні вимоги мотивовані тим,  що чоловік відповідачки - ОСОБА_5 01 грудня 2007 року отримав від позивачки за договором позики грошові кошти в сумі 2000 євро та 4000 доларів США,  які зобов'язався повернути в строк до 01 березня 2008 року зі сплатою 5 відсотків в місяць,  про що була складена відповідна розписка. 02 грудня 2007 року позивачки стало відомо,  що ОСОБА_6 загинув. У зв'язку з цим позивачка звернулася до ОСОБА_2 як до спадкоємця померлого позичальника за законом першої черги з вимогою про повернення позики,  але у добровільному порядку відповідачка повертати суму боргу відмовляється,  у зв'язку з чим позивачка просить стягнути на її користь суму боргу в розмірі 35108 гривень,  що еквівалентно 2000 євро та 4000 доларів США,  а також відсотки за договором позики в сумі 5266 гривень та понесені судові витрати в сумі 433 гривні.

Згодом позивачка надала суду заяву про уточнення позовних вимог,  в якій просила залучити у якості співвідповідача ОСОБА_7,  яка є матір'ю померлого ОСОБА_8 і звернулася до нотаріальної контори як спадкоємець за законом першої черги з заявою про прийняття спадщини,  яка залишилася після смерті ОСОБА_8 У зв'язку з цим позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в рівних частках суму боргу за договором позики у розмірі 35108 гривень,  відсотки за цим договором у розмірі 5266 гривень та судові витрати у розмірі 433 гривні.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов,  посилаючись на обставини,  викладені у позовній заяві. Крім того позивачка пояснила,  що позичила ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2000 євро та 4000 доларів США як фізичної особі,  при цьому штамп приватного підприємця на розписці ОСОБА_8 поставив на прохання самої позивачки виключно з метою посвідчення свого підпису для уникнення в майбутньому можливих суперечок стосовно її справжності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала,  при цьому пояснила,  що тих грошей,  які її покійний чоловік ОСОБА_8 позичив у ОСОБА_1,  вона не бачила,  ОСОБА_8 про свій намір позичати гроші їй нічого не говорив,  ці гроші не були використані в інтересах сім'ї,  у зв'язку з чим відповідачка вважає,  що вона не повинна відповідати по заявленому позову. На цей час відповідачка свідоцтво про право на спадщину не отримала,  до нотаріальної контори за отриманням такого свідоцтва не звертається,  оскільки інший спадкоємець -ОСОБА_4 має намір відмовитися від прийняття спадщини.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав,  пояснивши,  що на спірні правовідносини будуть поширюватися норми Сімейного кодексу України,  оскільки ОСОБА_2 знаходилась з ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі і відповідно до вимог сімейного законодавства ОСОБА_8 при укладенні договору позики повинен був отримати згоду на це від своєї супруги. А оскільки відповідачка такої згоди не давала і отримані за договором позики гроші не були використані в інтересах сім'ї,  то на думку представника відповідачки підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася,  про дату,  час і місце розгляду справи сповіщена належним чином,  надіслала до суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутністю. За таких обставин суд,  відповідно до положень  ст.  158 ч. 2 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки ОСОБА_4

Суд,  заслухавши сторони,  дослідивши матеріали цивільної справи,  встановив,  що 01 грудня 2007 року позивачка ОСОБА_1 передала ОСОБА_8 у позику грошові кошти в сумі 2000 євро та 4000 доларів США,  а останні прийняв зазначені грошові суми і зобов'язався повернути позивачки таку ж суму грошей у строк до 01 березня 2008 року,  а також сплачувати кожний місяць п'ять відсотків від суми позики. Зазначені обставини підтверджуються відповідно розпискою,  написаною ОСОБА_8,  оригінал якої позивачка надала суду (а.с.  13). Відповідачкою ОСОБА_2 не оспорюється та обставина,  що зазначена розписка була написана її чоловіком ОСОБА_8 за його життя. 01 грудня 2007 року ОСОБА_8 помер,  що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АП №086077,  виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції АР Крим.

Як вбачається з відомостей,  наданих Совєтською державною нотаріальною контрою АР Крим,  в зазначеної нотаріальної конторі 15 квітня 2008 року зареєстрована спадкова справа до майна померлого 01 грудня 2007 року ОСОБА_8,  при цьому з заявами про прийняття спадщини звернулися спадкодавці за законом: мати - ОСОБА_4,  дружина - ОСОБА_2,  яка діє в своїх інтересах і як законний представник малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Заповіту від імені ОСОБА_8 немає (а.с.  63). Таким чином,  зазначені особи прийняли спадщину,  яка залишилася після смерті ОСОБА_8,  з дотримання строку та порядку,  передбачених  ст.  ст.  1268-1270 ЦК України.

Відповідно до  ст.  1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки,  що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За таких обставин враховуючи,  що ОСОБА_8 за своє життя позичив у ОСОБА_1 грошові кошти,  які відповідно до положень  ст.  1049 ч.1 ЦК України повинні бути поверненні позичальникові,  то обов'язок ОСОБА_8 в частині повернення суми боргу входить до складу спадщини.

Згідно зі  ст.  1282 ч.1 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю,  але в межах вартості майна,  одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто,  у розмірі,  який відповідає його частці у спадщині.

Як вбачається з відомостей,  наданих Совєтською державною нотаріальною конторою АР Крим,  спадкодавці ОСОБА_8 не зверталися до нотаріальної кронтори за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Разом з цим судом встановлено,  що спадкодавцю ОСОБА_8 за його життя належала 1/2 частка квартири №2 у домоволодінні №8 по пров. Мирному в смт.  Совєтський АР Крим,  при цьому вартість цілої квартири дорівнює 112407 гривнам.  Зазначені обставини підтверджуються відповідними довідками Джанкойського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентарізації (а.с.  22,  71). Крім того,  ОСОБА_8 також належав автомобіль марки "АЗЛК 412",  державний номер НОМЕР_1,  що підтверджується довідкою органів Державної автомобільної інспекції (а.с.  23) та на його ім'я в Совєтському відділенні №5302 ВАТ "Державний ощадний банк України" відкритий рахунок з залишком грошових коштів в сумі 1701 гривня 27 копійок,  що підтверджується відповідною довідкою банківської установи (а.с.  21). Таким чином вартість майна,  яке за життя належала ОСОБА_8 перевищує розмір грошових коштів,  отриманих ним від ОСОБА_1 за договором позики.

За таких обставин,  враховуючи,  що з заявою про прийнття спадщини після смерті ОСОБА_8 до нотаріальної контори звернулися чотири спадкоємця,  вони повинні задовольнити вимоги кредитора особисто,  у розмірі,  який відповідає їх частці у спадщині. При цьому,  оскільки позовні вимоги заявлені тільки до двох спадкоємців - ОСОБА_4 та ОСОБА_2,  то позов в частині стягення боргу за договором позики підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з кожного із відповідачів по одніє четвертої від суми боргу. Задовольняючи позов частково,  суд виходить з положень  ст.  11 ЦПК України,  згідно якої суд розглядає цивільну справу лише в межах заявлених позовних вимог. Таким чином,  беручи до уваги,  що відповідно до  ст. 99 Конституції України та  ст. 533 ЦК України грошовою одиницею на території України є гривня,  то з кожного з відповідачів належить стягнути по 8777 гривень,  виходячи з того,  що згідно наданої позивачкою довідки,  виданої Совєтським відділенням КРД ВАТ "Райффайзен банк ОСОБА_6" (а.с.  6),  яка не оспорюється відповідачами,  встановлений Національним банком України офіційний курс української гривні складає - 505 гривень за 100 доларів США,  745 гривень 43 копійки за 100 євро. Задовольняючи позов в цій частині суд враховує,  що відповідно до ч.2  ст.  1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу,  якщо домовленістю між спадкоємцями та кредиторами не встановлено інше. При цьому оскільки між сторонами така домовленість відсутня,  відповідачка ОСОБА_2 оспорює заявлений позов взагалі,  а не відмовляється від одноразового платежу,  то позов підлягає задоволенню в межах заявлених вимог,  шляхом стягнення з відповідачів грошових коштів в рахунок боргу за договором позики. Разом з цим стягнення на майно,  яке було передано спадкоємцям у натурі,  може бути накладено на стадії виконання рішення суду.

Та обставина,  що відповідачі не отримали свідоцтво про право на спадщину не є підставою для звільнення їх від обов'язку щодо задоволення вимог кредитора,  оскільки відповідно до  ст.  1297 ч.1 ЦК України спадкоємець,  який прийняв спадщину,  у складі якої є нерухоме майно,  зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від ЗО травня 2008 року №7,  якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна,  але зволікає з виконанням обов'язку,  передбаченого статтею 1297 ЦК,  зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця,  кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Крім того,  відповідно до  ст.  1268 ч.5 зазначеного Кодексу незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття. При цьому часом відкриття спадщини згідно зі  ст.  1220 ч.2 ЦК України є день смерті спадкодавця. Зазначені відповідачкою ОСОБА_11 в своїх поясненнях причини незвернення до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину не є підставою для звільнення від виконання передбаченого  ст.  1297 ЦК України обов'язку,  оскільки на цей час ОСОБА_12 прийняла спадщину і відомості про те,  що вона від неї відмовилася в межах передбаченого  ст.  1270 ЦК України строку суду не надані.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення відсотків за договором позики у розмірі 5266 гривень,  то підстави для їх задоволення відсутні,  оскільки згідно зі  ст.  1218 ЦК України до складу спадщини входять лише ті обов'язки,  які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини,  тобто на день його смерті. При цьому враховуючи,  що договор позики між позивачкою та ОСОБА_8 був укладений 01 грудня 2007 року і цього ж дня останній загинув,  то суд доходе висновку,  що на момент відкриття спадщини спадкодавець не мав обов'язку по сплаті відсотків за договором.

Доводи відповідачки ОСОБА_11 та її представника про те,  що ОСОБА_5 за своє життя уклав договір позики,  не повідомивши про це свою дружину ОСОБА_2 і отримані за договором грошові кошти не були витрачені на потреби сім'ї,  у зв'язку з чим на спірні правовідносини будуть поширюватися норми Сімейного кодексу України,  відповідно до яких підстави для задоволення позову відсутні,  суд вважає неспроможними,  оскільки відповідачі є спадкоємцями померлого ОСОБА_8 за законом першої черги і на правовідносини між ними та позивачкою будуть поширюються положення Книги шостої Цивільного кодексу України,  якою врегульовані правовідносини щодо спадкування і правовідносини між спадкоємцями і кредиторами спадкодавця. При цьому відсутність згоди одного з подружжя на укладення договору позики та цілі,  на які були використані позичені грошові кошти не є підставою для звільнення спадкоємців від обов'язку щодо задоволення вимог кредитора спадкодавця відповідно до положень  ст.  ст.  1281,  1282 ЦК України. Також суд враховує,  що відповідачка ОСОБА_2 не оспорює ту обставину,  що надана позивачкою розписка про отримання грошових коштів була написана дійсно її чоловіком ОСОБА_8 за його життя і вона не виключає,  що він отримав гроші по цій розписці.

На підставі  ст.  88 ЦПК України,  оскільки позов задоволено частково,  то з відповідачів на корить позивачки підлягають стягненню в рівних частках понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  а саме по 87

гривень 77 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та по 6 гривень 52 копійки у рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного,   ст.  ст.  1046,  1049 ч.1,  1218,  1268 ч.5,  1281,  1282,  1297 ЦК України,  п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7,  керуючись  ст.  ст.  5,  10,  11,  57,  88,  208,  209,  212-215,  218,  223 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім) гривні у рахунок боргу за договором позики,  укладеного між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_8,  87 (вісімдесят сім) гривень 77 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору,  6 (шість) гривень 52 копійки у рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  а всього 8871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одну) гривню 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 8777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім) гривні у рахунок боргу за договором позики,  укладеного між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_8,  87 (вісімдесят сім) гривень 77 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору,  6 (шість) гривень 52 копійки у рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  а всього 8871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одну) гривню 29 копійок.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набуває чинності після закінчення десятиденного строку,  передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,  та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі,  який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.