Постанова

від 12.12.2018 по справі 227/3697/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 227/3697/17 Номер провадження 22-ц/804/481/18

Головуючий в 1 інстанції: Корнєєва В.В.

Суддя-доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 23

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Дундар І.О., Краснощокової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання: Ситніка Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу № 227/3697/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агродобробут , третя особа Відділ у Добропільському районі ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення,-

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агродобробут ,

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2018 року (суддя Корнєєва В.В.), постановлену в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3, звернулась до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого послалась на те, що вона є власником земельної ділянки площею 5,870 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку. Отримавши орендну плату за 2017 рік від ТОВ Агродобробут , вона вирішила перечитати договір оренди землі, під час чого встановила, що зазначений договір не. Не підписувався, повноважень на підписання від свого імені спірного договору від 21 грудня 2010 року та акту приймання-передачі земельної ділянки, вона нікому не надавала. 08.11.2017 року вона звернулася з письмовою заявою до директора ТОВ Агродобробут Каплунова С.О. та повідомила, що договір оренди земельної ділянки вона не укладала, на що отримала відповідь про те, що укладений нею Договір виконується в повному обсязі у відповідності з чинним законодавством України. Просила суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Агродобробут від 21 грудня 2010 року, зареєстрований у Добропільському міському відділі Донецької регіональної філії ДП ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 грудня 2010 року.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ Агродобробут , третя особа Відділ у Добропільському районі ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення задоволено: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення від 21 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агродобробут (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), зареєстрований в Добропільському міському відділі Донецької регіональної філії ДП "ЦДЗК" при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2010 року № 4АА012990041017701913. Стягнуто з ТОВ Агродобробут , на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп., та судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 6 864 грн. 00 коп.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права,

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки, оскаржуваний договір за встановлених обставин має бути визнаний неукладеним та не може бути визнаним недійсним.

Представником позивача подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволені апеляційної скарги ТОВ Агродобробут відмовити повністю.

В обґрунтування відзиву послався на те, що договір оренди землі № б/н, від 21 грудня 2010 року який зареєстрований у Добропільському міському відділі Донецької регіональної філії ДП ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 грудня 2010 рок за № 4АА 0129900410177001913 позивачка не укладала та не підписувала. Підписи в зазначених документах від імені її імені були підроблені, що підтверджено почеркознавчою експертизою. Вважає, що рішення суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать їх особисті заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать їх особисті заяви.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав заяву в якій зазначив, що відділ у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області є структурним підрозділом Головного управління та не має статусу юридичної особи.

Апеляційний суд вважає за можливе, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив с того, що ОСОБА_2 не надавала згоди на укладення між нею та відповідачем ТОВ Агродобробут договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення від 21 грудня 2010 року площею 5,870 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області, яка належить їй на праві власності, не підписувала спірного договору оренди, не обговорювала істотні умови цього договору, тобто не здійснювала своє волевиявлення на створення цивільно-правових відносин щодо оренди належної їй земельної ділянки як учасник правочину.

Такий висновок суду є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,870 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 01 липня 2005 року (а.с. 13). Зазначену земельну ділянку передано ОСОБА_2 у власність на підставі розпорядження голови Добропільської районної державної адміністрації № 17 від 20.01.2005 року, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1. Право власності позивача на земельну ділянку підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 104648426, сформованою 22.11.2017 року працівником Центру надання адміністративних послуг Добропільської районної державної адміністрації (а.с. 23). Позивачем та відповідачем фактично виконувалися умови спірного договору від 21 грудня 2010 року. Згідно якого , ОСОБА_2 передає, а ТОВ Агродобробут приймає в оренду строком на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,870 га ріллі, що розташована на території Ганнівської сільської ради Добропільського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.8). Згідно умов укладеного договору, його було укладено строком на 20 років (з урахуванням ротації культур), орендна плата виплачується орендарем в грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2293,84 грн. Також в матеріалах справи мається копія акту приймання-передачі земельної ділянки площею 5,870 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 реєстраційний № 1АА007243010515300128 від 21 грудня 2010 року (а.с. 10). В зазначених документах маються підписи сторін: як від імені ОСОБА_2, так і від імені директора ТОВ "Агродобробут".

Проте згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 746 від 29 травня 2018 року підписи від імені ОСОБА_2: на звороті другого аркушу Договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1 від 21 грудня 2010 року в рядку ОСОБА_2 ; в акті приймання-передачі земельної ділянки площею 5,870 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1 від 21 грудня 2010 року в рядку Орендодавець: ОСОБА_2 ; в обліковій картці Ганнівська с/р ОСОБА_2 КАДАСТРОВИЙ № НОМЕР_3 про отримання грошових коштів в 2014 р. в першому рядку в графі Подпись получателя - виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. (а.с. 143-146).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,870 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 01 липня 2005 року (а.с. 13). Зазначену земельну ділянку передано ОСОБА_2 у власність на підставі розпорядження голови Добропільської районної державної адміністрації № 17 від 20.01.2005 року, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

21 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агродобробут укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 20 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30883234 від 11 серпня 2016 року.

На підставі акта приймання-передачі ОСОБА_2 передала зазначену земельну ділянку в користування ТОВ Агродобробут .

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 29 травня 2018 року № 746 підписи від імені ОСОБА_2 на звороті другого аркушу Договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1 від 21 грудня 2010 року в рядку ОСОБА_2 ; в акті приймання-передачі земельної ділянки площею 5,870 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1 від 21 грудня 2010 року в рядку Орендодавець: ОСОБА_2 ; в обліковій картці Ганнівська с/р ОСОБА_2 КАДАСТРОВИЙ № НОМЕР_3 про отримання грошових коштів в 2014 р. в першому рядку в графі Подпись получателя - виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьої, п'ятої та шостої статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом та на підставі вказаної частини статті Кодексу та статті 125 ЗК України є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що він є укладеним, доводи апеляційної скарги про те, що договір повинний бути визнаний неукладеним є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиції Верховний Суд України викладена в Постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, де зроблено висновок про те, що встановивши, що договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою, тобто укладений без його волевиявлення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агродобробут залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.О.Тимченко

Судді: І.О. Дундар

Н.С. Краснощокова