Ухвала

від 19.12.2018 по справі 915/1792/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 грудня 2018 року Справа № 915/1792/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ , вул. Мала Морська, 25, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 38525235,

особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідача):

Державне підприємство Адміністрація морських портів України , пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770, в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту), вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 38728444,

про: забезпечення позову,

без повідомлення учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 17.12.2018 (вх. №16918/18) про забезпечення позову.

Заявник просить суд:

1) заборонити Державному підприємству Адміністрація морських портів України (код ЄДРПОУ: 38727770), Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ ВП: 38728444) та іншим особам чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) у користуванні майном (причалом № 12 та причальною інфраструктурою), що є предметом Договору № АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 р., в тому числі, але не обмежуючись, шляхом не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) заявок Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) до головної диспетчерської Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ ВП: 38728444) про прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) прийому суден у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не включення суден, які прямують у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12 в графік підходу суден під обробку, в змінно-добовий план роботи в морському порту Миколаїв;

2) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису № 9430088 від 15.04.2015 р.), встановленого Договором №АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 року щодо об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта: 29969948101).

В обґрунтовування заяви заявник посилається на норми ст. ст. 525, 629 ЦК України, п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.п. 3.1, 4.9, 4.10 Правил надання послуг у морських портах України, п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 4.4, 8.1, 14.1, 14.4 Договору № АЗ-А про встановлення сервітуту, укладеного 04.07.2013 між ним та Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України .

Заявник зазначає, що ДП АМПУ не зважаючи та в порушення вищевказаних положень Договору і чинного законодавства України, направило на адресу ТОВ НЄК повідомлення про припинення Договору про встановлення сервітуту з 31.12.2018 року у зв'язку зі спливом строку його дії (лист № 7714/3296/10-01-01/вих від 13.11.2018 р.)

Цим же повідомленням ДП АМПУ було зазначено, що з 01.01.2019 р. будуть відхилені заявки ТОВ НЄК на прийом суден для перевалки вантажів, зокрема, наливних.

На думку заявника, інформація, викладена у вищевказаному листі ДП АМПУ , свідчить про те, що відповідач не визнає за товариством право користування майном за Договором про встановлення сервітуту і з 01.01.2019 року припинить погоджувати заявки на прийом суден для перевалки вантажів, зокрема, наливних, на підставі вказаного Договору, що призведе до ряду невідворотних наслідків, а саме: зупинення господарської діяльності ТОВ НЄК як портового оператора, що здійснює комплекс робіт і послуг, пов'язаних із перевалкою вантажів (навантажувально-розвантажувальних робіт) через причал №12 Миколаївського морського порту; неможливості виконання ТОВ НЄК взятих на себе зобов'язань за укладеними договорами про надання послуг з перевалки вантажів (Додатки №№ 12, 13 до даної заяви про забезпечення позову) щодо своєчасного та в повному обсязі відвантаження на морські судна вантажів, що належать на праві власності контрагентам ТОВ НЄК за укладеними договорами, що в свою чергу призведе до зупинення експорту наливних вантажів і зриву зовнішньоекономічних договорів (експортних контрактів), укладених контрагентами ТОВ НЄК із кінцевими покупцями вантажів, що перевалюються ТОВ НЄК на причалі № 12 Миколаївського морського порту.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Порядок подання заяви про забезпечення позову закріплено статтею 138 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 138 зазначеної статті, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 3 ст. 138 ГПК України).

Згідно зі ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України усі подані до матеріалів заяви докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

04.07.2013 року між ТОВ НЄК , як Користувачем, і МФ ДП АМПУ , як Володільцем, укладено Договір № АЗ-А про встановлення сервітуту (далі - Договір).

Відповідно до положень Договору, сервітут встановив право Товариства користування майном: причалом № 12 (інв. № 1031039) та причальною інфраструктурою: залізничними коліями № 53, № 54 (інв. №№ 1031085, 1031086) та підкрановими коліями (інв. № 1031068), розташованими за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.

Згідно п. 1.1 Договору, сервітут встановлюється щодо користування причалом та причальною інфраструктурою, що розташовані за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.

П. 2.1. і п. 2.2. Договору визначено, що сервітут встановлюється для можливості здійснення Користувачем навантажувально-розвантажувальних робіт через причал з використанням причальної інфраструктури. Обсяг прав і обов'язків по користуванню причалом та причальною інфраструктурою, щодо яких встановлюється право сервітуту згідно даному Договору, визначається на підставі чинного законодавства України та умовами Договору.

Видом права сервітуту за п. 3.1 Договору є право користування майном (причалом і причальною інфраструктурою).

Сервітут полягає у можливості вільного та безперешкодного користування Користувачем причалом та причальною інфраструктурою (п. 3.2 Договору).

П. 4.1 Договору встановлено, що зміст права сервітуту полягає у наданні права користування причалом та причальною інфраструктурою.

П. 4.4. Договору визначено, що сервітут встановлений за даним Договором є речовим правом Користувача, має абсолютний характер і підлягає захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.04.2015, який додано до заяви, речове право ТОВ НЄК на користування причалом та причальною інфраструктурою (сервітут) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 8.1.-8.2., 8.4. Договору, володілець приймає на себе обов'язки не чинити перешкод Користувачу в здійсненні свого права сервітуту на умовах даного Договору; не втручатися в господарську діяльність Користувача і не чинити перешкод в її здійсненні.

Сторони в Договорі встановили (п. 14.1), що Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє по 31.12.2018 р. включно; у випадку якщо Користувач не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору не повідомить Володільця про намір припинити його дію, Договір вважається автоматично пролонгованим на той же самий строк на тих самих умовах.

ТОВ НЄК зазначає, що у вказаний п. 14.1. Договору строк не повідомляло та не мало наміру повідомляти Відповідача про свій намір припинити дію Договору про встановлення сервітуту з 01.01.2019 р.

На думку заявника, Договір є автоматично продовженим на той самий строк, на який його було укладено.

13.11.2018 р. ДП АМПУ направило на адресу ТОВ НЄК повідомлення (лист № 7714/3296/10-01-01/вих.) про припинення з 31.12.2018 року Договору про встановлення сервітуту у зв'язку зі спливом строку його дії, а також повідомило про те, що з 01.01.2019 р. ним будуть відхилені заявки ТОВ НЄК на прийом суден для перевалки вантажів, зокрема, наливних.

Згідно зі ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, між сторонами виник спір про припинення або продовження (пролонгацію) Договору про встановлення сервітуту № АЗ-А від 04.07.2013, а ТОВ НЄК у відповідності до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України набуло право на судовий захист своїх законних інтересів, які витікають з цих обставин.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи той факт, що спір між сторонами виник внаслідок дій ДП АМПУ , з яких витікає його намір припинити відносини сервітуту, а також характер позову, з яким заявник планує звернутися до суду, суд вважає прийнятними твердження останнього щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Адже в результаті дій сторони договору, спрямованих на його припинення, наслідки, визначені наведеною вище нормою процесуального закону можуть настати щодо будь-якого права, яке витікає з договору.

Разом з тим суд відзначає, що спосіб, у який має бути забезпечено позов заявника має бути обраний з урахуванням того, які саме дії особи, яка може набути статусу відповідача, порушують законні права та інтереси заявника та, які саме права та інтереси.

Виходячи з наведеного вище висновку стосовно характеру спору між сторонами, суд вважає, що заходи забезпечення позову, запропоновані заявником, у вигляді заборони Державному підприємству Адміністрація морських портів України , Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ у користуванні майном (причалом № 12 та причальною інфраструктурою), є такими, що безпосередньо пов'язані з обсягом прав заявника за договором (зміст права сервітуту) та прямо витікають зі способу, у який має намір діяти інша сторона, отже можуть забезпечити ефективний захист або поновлення прав або інтересів за позовом, який буде подано.

Натомість, суд не вбачає підстав вчиняти цей захід забезпечення позову щодо інших осіб, оскільки в матеріалах, доданих до заяви, відсутні будь-які підстави вважати наявною загрозу порушення прав заявника за договором ким-небудь окрім іншої сторони договору сервітуту.

Загалом, твердження заяви, яка розглядається, в частині вжиття заходів забезпечення позову щодо інших осіб або невиключного переліку державних органів (їхніх посадових осіб), господарським судом визнаються такими, що протирічать положенням Закону, зокрема, ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є зрозумілим, яким чином судове рішення, ухвалене щодо невизначеного кола осіб, може забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Крім того, заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису № 9430088 від 15.04.2015 р.), встановленого Договором №АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 року щодо об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта: 29969948101) - є такими, що не відповідають принципу проведення державної реєстрації прав винятково за заявою, закріпленому зокрема в ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ґрунтуються на припущеннях, оскільки заявником не подано жодних доказів на підтвердження положень його заяви в частині наявності інформації про те, що Відповідач з 01.01.2019 р. буде скасовувати державну реєстрацію речового права (сервітуту), встановленого за Товариством.

Отже, суд не вважає достатньо обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову в цій частині може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, проаналізувавши надані заявником до заяви докази, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи відсутність в розпорядженні суду належних доказів можливості завдання застосованими заходами забезпечення позову збитків Державному підприємству Адміністрація морських портів України , Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України , суд не вирішує питання зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 30, 73, 74, 76, 77, 86, 136-140, 234, 235, 366 Господарського процесуального України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 38525235) від 17.12.2018 про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Заборонити Державному підприємству Адміністрація морських портів України (код ЄДРПОУ: 38727770), Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ ВП: 38728444) чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) у користуванні майном (причалом № 12 та причальною інфраструктурою), що є предметом Договору № АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 р., в тому числі, але не обмежуючись, шляхом не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження тощо) заявок Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) до головної диспетчерської Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ ВП: 38728444) про прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) прийому суден у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не включення суден, які прямують у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 38525235) вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12 в графік підходу суден під обробку, в змінно-добовий план роботи в морському порту Миколаїв.

3. В задоволенні решти заяви - відмовити.

4. Строк, протягом якого заявник зобов'язаний подати відповідний позов та надати відповідне підтвердження суду становить десять днів з дня постановлення даної ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України), підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6.Ухвалу негайно надіслати заявнику, Державному підприємству Адміністрація морських портів України (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) (вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020).

7. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років.

За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІЯ , вул. Мала Морська, 25, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 38525235;

Боржник: Державне підприємство Адміністрація морських портів України , пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770;

Державне підприємство Адміністрація морських портів України , пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770, в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту), вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 38728444.

Суддя В.О.Ржепецький