Постанова

від 18.12.2018 по справі 910/4738/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. Справа№ 910/4738/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кучер М.М. (за довіреністю від 11.05.2018), Лавриненко А.В. (за довіреністю від 01.11.2018), Коченовський О.Ю. (за довіреністю від 14.06.2018)

від ДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2018, повний текст якої складено та підписано 12.10.2018 (суддя - Літвінова М.Є.)

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О.

у справі №910/4738/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Медико-санітарна частина Нафтохімік

до товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК

про стягнення 647 369,80 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Медико-санітарна частина Нафтохімік звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК 647 369,80 грн. заборгованості за договором про закупівлю медичного обладнання №020/16-МК/75 від 14.04.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2018 затверджено мирову угоду в редакції, укладеній між товариством з обмеженою відповідальністю "Медико-санітарна частина "Нафтохімік" та товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний комплекс-МК" , та закрито провадження у справі №910/4738/18.

В жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК звернулось до господарського суду міста Києва із скаргою на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О.

Обґрунтовуючи скаргу, товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК вказало на те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57197344 від 13.09.2018, на його думку, є протиправними, а вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з тих підстав, що державним виконавцем було передчасно відкрито виконавче провадження ВП №57197344, оскільки кінцевим строком виконання боржником зобов'язання зі сплати заборгованості є 30.09.2016, тоді як виконавче провадження ВП №57197344 було відкрито 13.09.2018. Окрім того, скаржник зазначив, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №57197344 від 13.09.2018 не містить обов'язкових реквізитів виконавчого документу, встановлених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а саме: вступна частина не містить резолютивної частини виконавчого документу; в мотивувальній частині не зазначено мотивів; резолютивна частина не містить відомостей про відповідальність боржника за невиконання обов'язків.

На підставі чого, товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК просило господарський суд визнати дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О. незаконними; постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57197344, винесену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмахом О.О. 13.09.2018 - скасувати. Також, у поданій до господарського суду скарзі, товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК просило поновити строк для звернення до суду із зазначеною скаргою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2018 у справі №910/4738/18 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК строк для подання скарги на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О. щодо винесення постанови від 13.09.2018 ВП №57197344 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/4738/18 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О.

Мотивуючи зазначений судовий акт, суд першої інстанції зазначив про те, що заявником скарги не доведено обґрунтованості підстав на які він посилається в поданій скарзі. Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що державним виконавцем не було вчинено будь-яких протиправних дій, які б свідчили про порушення ним норм законодавства України при прийнятті до виконання ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/4738/18 та відкритті виконавчого провадження ВП №57197344 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2018.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції від 11.10.2018, товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/4738/18 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О. - незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57197344 винесену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмах О.О. 13.09.2018, як незаконну.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт - товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК вказував на те, що оскаржувана ухвала винесена всупереч норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, під час розгляду скарги судом першої інстанції не було з'ясовано усі фактичні обставини справи, не досліджено у повній мірі наявні в матеріалах справи докази та не надано їм належної правої оцінки. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не прийняв до уваги, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, не врахувавши строки виконання умов мирової угоди в повному обсязі, кінцевий термін виконання якої припадає на 30.09.2018 року, 13.09.2018 року протиправно відкрив виконавче провадження на примусове стягнення заборгованості у сумі 657 080,35 грн. та 65 708,03 грн. виконавчого збору, чим порушив його права. При цьому, товариство звертає увагу на наступне:

- відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 ГПК України з урахуванням п. 2 та п. 5 мирової угоди, кінцевий термін виконання зобов'язань з врегулювання спору за мировою угодою, тобто право негайного звернення з виконавчим документом для примусового виконання, наступає лише наступного дня, тобто з 01.10.2018 року. А отже, право негайного звернення з виконавчим документом, з підстав часткового невиконання мирової угоди, не може бути реалізовано раніше 01.10.2018 року.

- станом на 13.09.2018 року, що є датою відкриття виконавчого провадження, товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК відповідно до графіку погашення заборгованості, прострочило оплату лише за липень та серпень місяці 2018 року, що в сумі становить 438 053,58 грн і відповідно виконавчий збір, в цьому випадку, має становити 43 805,36 грн, а не - 65 708,03 грн.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК звертає увагу на те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали не вірно трактовано вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, а саме пункту 7 розділу І цієї Інструкції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.11.2018 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 залишено апеляційну скаргу без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

15.11.2018 від скаржника на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу №910/4738/18 до розгляду на 18.12.2018.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та вимоги скарги на дії державного виконавця задовольнити в повному обсязі. При цьому, звернули увагу суду на те, що відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 05.11.2018 визнано ухвалу господарського суду міста Києва від 30.07.2018 про затвердження мирової угоди у справі № 910/4738/18 такою, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомленні належним чином (а.с. 79 том 1), поважних причин неявки суду не повідомили.

Представник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 81 том 1), поважних причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю зазначених учасників справи, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 та ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, участь у судовому засіданні учасників процесу суд не визнавав обов'язковою. Також, колегією суддів враховано, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права.

Відповідно до приписів статей 18 , 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, унормовано Законом України Про виконавче провадження .

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п. 2 ч. 1ст. 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Положеннями статті 4 Закону України Про виконавче провадження визначено вимоги до виконавчого документа.

За приписами частин першої та другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону , за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п'ятою статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Ухвала господарського суду міста Києва від 30.07.2018, якою затверджено мирову угоду у справі №910/4738/18, є судовим актом, для якого передбачений особливий порядок виконання.

Так, у відповідності до положень ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (ст. 193 ГПК України).

Отже, ухвала господарського суду міста Києва від 30.07.2018, якою затверджено мирову угоду у справі №910/4738/18, є виконавчим документом в силу п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та цілком відповідає вимогам ст. 4 цього Закону щодо форми та змісту виконавчого документа, зазначена обставина учасниками справи не оспорюється

У відповідності до п. 1 мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/4738/18, сторона 2 (боржник, скаржник) визнає позовні вимоги та зобов'язується перерахувати на поточний рахунок Сторони 1 (стягувач) заборгованість у сумі 657 080 (шістсот п'ятдесят сім тисяч вісімдесят) гривень 35 коп., відповідно до графіку - рівними частками та у строк не пізніше останнього дня кожного місяця, починаючи з липня 2018 року та закінчуючи 30 вересня 2018 року включно.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/4738/18, сторони дійшли згоди, що у випадку будь-яких порушень строку проведення оплат за графіком погашення заборгованості, що передбачений п. 1 (з липня 2018 року по вересень 2018 року включно, щомісячно, до останнього календарного дня місяця) даної мирової угоди, Сторона 1 (стягувач) має право негайно звернутися з виконавчим документом для відкриття виконавчого провадження по справі № 910/4738/18 та стягнення заборгованості.

Таким чином, у мировій угоді сторони на власний розсуд та за взаємною згодою погодили, що відповідач (боржник, скаржник) здійснює виплату на користь позивача (боржника) заборгованості у загальному розмірі 657 080,35 грн. відповідно до графіку, наведеного у п. 1 мирової угоди та погодженого представниками обох сторін добровільно, а саме - 219 026,79 грн. у строк до 31.07.2018 включно, 219 026,79 грн. у строк до 31.08.2018 включно та 219 026,79 грн. у строк до 30.09.2018 включно.

Водночас, пунктом 2 мирової угоди сторони погодили, що у випадку, коли боржник (скаржник) допустить прострочення оплати будь-якого платежу, наведеного у графіку (наприклад, прострочить сплату платежу, який мав бути сплачений 31.07.2018), позивач (стягував) має право негайно пред'явити вказаний виконавчий документ (ухвалу суду від 30.07.2018 у справі №910/4738/18) до виконання.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно до відомостей наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень, скаржник почав сплачувати грошові кошти на користь стягувача, починаючи з 26.09.2018 (платіжне доручення №93 від 26.09.2018 на суму 300 000,00 грн, платіжне доручення №94 від 27.09.2018 на суму 149 000,00 грн, платіжне доручення №95 від 27.09.2018 на суму 198 369,80 грн, платіжне доручення №96 від 27.09.2018 на суму 9 710,55 грн), що свідчить про те, що боржником (скаржником) було прострочено сплату платежів відповідно до графіку погашення заборгованості, встановленого у п. 1 мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 30.07.2018 у справі №910/4738/18, зокрема, прострочено сплату грошових коштів, які підлягали сплаті у липні та серпні 2018 року.

Отже, оскільки скаржником (боржником) було прострочено сплату платежів (порушено строк проведення оплат за графіком погашення заборгованості), а умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 30.07.2018 у справі №910/4738/18, передбачено у такому випадку (несплата будь-якого платежу відповідно до графіку) право позивача негайно пред'явити вказаний виконавчий документ (ухвалу суду від 30.07.2018 у справі №910/4738/18) до виконання, позивач (стягувач) реалізував вказане право та правомірно пред'явив до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до виконання ухвалу суду від 30.07.2018 у справі №910/4738/18.

Як зазначалось вище 13.09.2018 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №57197344 по виконанню ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2018, якою затверджено мирову угоду у справі №910/4738/18, на підставі звернення стягувача (ТОВ Медико-санітарна частина Нафтохімік ) та статей 3, 4, 24-27 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, оскільки ухвала господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/4738/18 набрала законної сили (30.07.2018), стягувачем не було пропущено строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання, ухвала суду відповідала вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , а право пред'явити вказаний виконавчий документ до виконання виникло у стягувача (позивача) з моменту прострочення сплати скаржником (боржником) першого платежу у сумі 219 026,79 грн (по суті з 01.08.2018), колегія суддів вважає, що державний виконавець діяв в межах та з дотриманням норм законодавства України.

Крім того, оскільки станом на момент відкриття виконавчого провадження боржником самостійно не виконувалася ухвала від 30.07.2018 у встановлені в ухвалі строки, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2018 щодо присудження до стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 65 708,03 грн. прийнята з дотриманням вимог ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем не було вчинено будь-яких протиправних дій, які б свідчили про порушення державним виконавцем норм законодавства України при прийнятті до виконання ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/4738/18 та відкритті виконавчого провадження ВП №57197344 шляхом винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2018.

Щодо тверджень скаржника (боржник) про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №57197344 від 13.09.2018 не містить обов'язкових реквізитів виконавчого документу, встановлених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а саме: вступна частина не містить резолютивної частини виконавчого документу; в мотивувальній частині не зазначено мотивів; резолютивна частина не містить відомостей про відповідальність боржника за невиконання обов'язків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: - номер виконавчого провадження; - вступну частину із зазначенням: - назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; - найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; - назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); - за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; - мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; - резолютивну частину із зазначенням: - прийнятого виконавцем рішення; - строку і порядку оскарження постанови.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57197344 від 13.09.2018, в її вступній частині державним виконавцем зазначено назву виконавчого документа (ухвала суду №910/4738/18), коли та ким виданий (30.07.2018, господарський суд міста Києва), резолютивна частини документа (стягнення боргу у сумі 657 080,35 грн).

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як свідчить резолютивна частина постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем було зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Також, постанова державного виконавця повинна містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, державним виконавцем у мотивувальній частині було зазначено, що при прийнятті рішення він керується ст.ст. 3 , 4 , 24 , 25 , 26 , 27 Закону України Про виконавче провадження , тобто наведено лише норми закону, на підставі яких винесено постанову.

Разом з тим, не зазначення державним виконавцем в оскаржуваній постанові мотивів та відсутність в цій постанові повного дублювання резолютивної частини ухвали суду від 30.07.2018 про затвердження мирової угоди, не є підставою для скасування постанови, і жодним чином не може свідчити про упередженість державного виконавця.

При цьому, скаржником не зазначено, яким саме чином порушуються його права та обов'язки в ході виконання судового рішення, з врахуванням того, що державним виконавцем у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваної постанови було зазначено лише перелік норм Закону України Про виконавче провадження та стягнення боргу у сумі 657 080,35 грн., який визнано боржником в затвердженій судом мировій угоді.

Окрім того, колегія суддів не приймає як доказ по справі постанову господарського суду міста Києва у справі № 910/4738/18 від 05.11.2018, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються лише у виняткових випадках. При цьому, зазначена ухвала була винесена 05.11.2018, після винесення оскаржуваної ухвали від 11.10.2018, а тому не могла бути предметом оцінки в суді першої інстанції.

Також, щодо доводів скаржника про невірне визначення державним виконавцем в оскаржуваній постанові від 13.09.2018 розміру виконавчого збору, колегія суддів зазначає на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стельмаха О.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Доводи скаржника з приводу порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/4738/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №911/4738/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю Медичний комплекс-МК .

4. Матеріали оскарження №910/4738/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 21.12.18

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко