Рішення

від 14.12.2018 по справі 909/891/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/891/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., секретар судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Полігон ТПВ"

вул. Військових Ветеранів, 10 а, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення збитків в сумі 500 000,00 грн.

За участю:

від позивача: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Комунальним підприємством "Полігон ТПВ" до Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення збитків в сумі 500 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2018 підготовче засідання відкладено на 20.11.2018.

В судовому засіданні 20.11.2018 судом оголошено перерву до 03.12.2018, про що представників сторін повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2018 підготовче провадження у справі № 909/891/18 закрито та розгляд справи по суті призначено на 14.12.2018.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору по виконанню робіт по виготовленню та встановленню ангару внаслідок чого позивачу були завдані збитки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 19454 від 13.12.2018). Більше того, представник відповідача був присутній в підготовчому судовому засіданні 20.11.2018, що свідчить про обізнаність стосовно розгляду судом даного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

15.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (Підрядником) та Комунальним підприємством "Полігон ТПВ" (Замовником) укладено Договір підряду № 15/12/17 (далі - Договір).

07.05.2018 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості (запис № 11191050029002319) про зміну повного та скороченого найменування з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" на Акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" та АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" відповідно, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 від 07.10.2018.

Відповідно до п. 1.1. Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник (відповідач) зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника (позивача) виконати виготовлення, доставку та встановлення (монтаж) модульного приміщення арочного типу шестигранної форми (ангару), а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Підрядні роботи виконуються за цим Договором у відповідності до технічного завдання, яке є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що вартість робіт (сума Договору) становить 1 450 000,00 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., в тому числі ПДВ 241 666,67 грн.

На виконання п. 4.1. Договору позивач сплатив відповідачу авансовий платіж за роботи в сумі 500 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 595 від 18.12.2017.

За умовами п. 5.2. Договору, термін виконання робіт по виготовленню та встановленню ангару визначено до 31.05.2018, а строк дії Договору - 01.09.2018 (п. 11.1. Договору).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу досудову вимогу № 78/78-1.16/17в від 18.09.2018 з вимогою про відшкодування завданих збитків в сумі 500 000,00 грн до 25.09.2018 шляхом сплати грошових коштів. Відповіді на відправлену позивачем досудову вимогу не отримано, збитки не сплачено.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.2. Договору відповідач зобов'язувався виконати роботи по виготовленню та встановленню ангару до 31.05.2018.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 20 та ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання, різновидом господарської санкції та способом захисту прав суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 ГК України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно до ч. 1 ст. 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань позивачу завдано збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 78/78-1.16/17в від 18.09.2018 про відшкодування збитків у добровільному порядку.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Матеріалами справи підтверджується вина відповідача, наявність шкоди, яка виникла внаслідок невиконання умов договору, що свідчить про протиправність поведінки відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 500 000,00 грн.

За правилами, встановленими п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 202, 509, 525, 530, 610, 611, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 216, 217, 224, 225, 226 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Полігон ТПВ" до Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення збитків в сумі 500 000,00 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 13655435) на користь Комунального підприємства "Полігон ТПВ" (вул. Військових Ветеранів, 10 а, м. Івано-Франківськ, 76019; ідентифікаційний код 33645903) збитки в сумі 500 000,00 грн (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) та 7 500,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п.п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2018.

Суддя М.А. Шіляк