Ухвала

від 20.12.2018 по справі 917/403/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.12.2018 Справа № 917/403/18

За заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП" про надання відстрочки виконання рішення від 05.06.2018 року по справі № 917/403/18

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Долина", вул. Полтавська, 28-А, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП", пров. Чураївни, 8-А, с. Покровське, Решетилівський район, Полтавська область, 38413

про стягнення 321 556,82 грн. заборгованості за договором поставки № 1 від 28.04.2015 року

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 04.04.2018 року

від відповідача (заявника) : не з'явився

Обставини справи: 05.11.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП" про надання відстрочки виконання рішення від 05.06.2018 року по справі № 917/403/18.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року було відкладено питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП" про відстрочку виконання рішення суду від 05.06.2018 року по справі № 917/403/18 до повернення матеріалів справи №917/403/18 з Харківського апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що 06.12.2018 року матеріали справи № 917/403/18 повернулися до господарського суду Полтавської області, то суд призначив заяву до розгляду та призначив її розгляд в судовому засіданні на 20.12.2018 року на 10 год.45 хв..

Заявник (відповідач) представництво у судове засідання не забезпечив. Останній був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи.

20.12.2018 р. на електронну адресу Господарського суду Полтавської області від заявника (відповідача) надійшло клопотання № б/н від 20.12.2018 р. (вх. № 11928) про перенесення судового засідання на іншу дату.

Статтею 170 ГПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. (ч. 2 ст. 170 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В разі подання до суду копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про електронний цифровий підпис" або ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вже зазначено вище, клопотання подане до суду є копією, яка не завірена в установленому законом порядку, а також не підписана електронним цифровим підписом представника відповідача, як того вимагає чинне законодавство України.

При цьому, частиною 2 ст. 331 ГПК України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Даний строк є присікальним, а тому суд не оцінює дану обставину як підставу для відкладення розгляду даної заяви.

Стягувач (позивач) надав відзив № 74 від 17.12.2018 р. (вх. № 11829 від 18.12.2018 р.), в якому стягувач зазначає, що він заперечує проти задоволення заяви боржника щодо відстрочення виконання останнім рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/403/18.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/403/18 від 05.06.18 р. позовні вимоги СФГ Долина було задоволено частково та стягнуто з ТОВ ОЛКРУП грошові кошти в розмірі 320 556,82 грн. заборгованості, 4 808,35 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вищезазначеного судового рішення, Господарським судом Полтавської області був виданий наказ від 30.07.18 p. у справі № 917/403/18 щодо стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОЛКРУП (пров. Чураївни, 8-А, смт. Решетилівка, Полтавська область, 38413, ідентифікаційний код 36249636) на користь Селянського (фермерського) господарства Долина (вул. Полтавська, 28-А, смт. Решетилівка, Полтавська область, 38400, ідентифікаційний код 31536277), який був пред'явлений стягувачем до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_3

09.08.18 р. відкрито виконавче провадження за № 56971362. Постановою про арешт майна боржника від 09.08.18 р. на все рухоме та нерухоме майно ТОВ ОЛКРУП було накладено арешт.

В ході виконавчого провадження було виявлено, що за боржником відсутні зареєстровані об'єкти нерухомого майна.

Згідно інформації ДФС України у Полтавській області за боржником рахується відкритим один поточний рахунок в ПАТ КБ ПриватБанк . 20.08.18 р. приватним виконавцем ОСОБА_3 виставлено платіжну вимогу щодо списання коштів з рахунку боржника. Станом на 19.10.18 р. вимога повернута без виконання, кошти на рахунку відсутні.

За боржником виявлено зареєстроване рухоме майно - причіп до трактору ПТС 2. 18.09.18 р., вказане майно оголошено в розшук, оскільки його місцезнаходження не встановлено.

27.09.18р. приватним виконавцем ОСОБА_3 разом з представником Позивача (Стягувача) був здійснений виїзд за адресою місцезнаходження боржника: пров. Чураївни, 8-А, с. Покровське, Решетилівського району, Полтавська область. В ході виконавчої дії встановлено, що за вказаною адресою знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_4, який є директором та засновником ТОВ ОЛКРУП . Майна, що належить боржнику, не виявлено.

Також 27.09.18 р. було здійснено виїзд за адресою: автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 170 км. де знаходиться комплекс з виробничих будівель, що належав на праві приватної власності боржнику. Встановлено, що в 2015 році останній був реалізований фізичній особі ОСОБА_5

19.10.18 р. за № 1316 був отриманий лист від приватного виконавця ОСОБА_3 з інформацією про хід виконавчого провадження № 56971362, з якого встановлено, що заборгованість у розмірі 364 408,99 грн. (з урахуванням витрат на проведення виконавчих дій та основної винагороди приватного виконавця) не сплачена, джерела для її сплати у боржника відсутні.

05.11.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП" про надання відстрочки виконання рішення від 05.06.2018 року по справі № 917/403/18 на один рік.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення відповідач посилається на наступне :

- важке фінансове становище ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП", оскільки у 2012 році, останнє отримало банківський кредит на суму 1 824 400 грн. Через рік у підприємства виникли фінансові проблеми, які потягнули просрочення по сплаті за вказаним кредитом, із-за яких банк затребував дострокове погашення кредиту у 2014 році. З метою погашення заборгованості перед банком підприємство вимушено було продати виробничі бази. Дана подія потягнула за собою нестачу обігових коштів, яка існує і станом на даний час. На підтвердження даних обставин боржник надає суду копії кредитного договору, вимоги про дострокове погашення та платіжний документ про погашення заборгованості.

- боржник є підприємством сільськогосподарського напряму. Свій дохід підприємство отримує від переробки с/г продукції і грошові кошти для виплати боргу підприємство зможе отримати лише восени наступного 2019 року.

Всі вище наведені обставини на думку заявника є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення суду по даній справі і просить суд відстрочити виконання рішення суду від 05.06.2018 року на один рік.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання відстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З зазначених норм права суд вбачає, що розстрочка рішення допускається при наявності обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення.

Пунктом 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (чинної на момент винесення ухвали) роз'яснено, основні принципи, які стосуються відстрочення рішення суду, зокрема, пунктом 7.1.1 даної постанови роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до пункту 7.2 постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

З аналізу вищенаведеного суд вбачає, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс визначає перелік обставин, які зазначалися вище в ч. 4 ст. 331 ГПК України, разом з тим, не обмежує їх перелік, оскільки можуть бути і інші обставини, які об'єктивно ускладнюють виконання рішення суду.

В заяві боржник посилається на важкий фінансовий стан, що спричинений необхідністю дострокового погашення банківського кредиту, що в свою чергу спричинило нестачу обігових коштів у боржника. Крім того, в обґрунтування даної заяви боржник посилається на те, що він є підприємством сільськогосподарського напряму і свій дохід підприємство отримує від переробки с/г продукції, а тому грошові кошти для виплати боргу підприємство зможе отримати лише восени наступного 2019 року.

На підтвердження наявності у заявника заборгованості по банківському кредиту останній надає суду копії кредитного договору та банківської вимоги.

При цьому, заявник не наводить мотивованих обґрунтувань, чому саме восени він очікує наявність грошових коштів, які спрямує на сплату заборгованості перед позивачем (Стягувачем).

Суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.

За визначенням ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництвом є діяльність, яка ведеться на власний ризик, метою якої є отримання прибутку. В той же час, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тобто відсутність у боржника грошових коштів не є обставиною, яка може служити підставою для невиконання зобов'язання по оплаті.

Поставка товару вартість якого була стягнута за рішенням суду відбулася ще у 2015 році, тобто відповідач не сплачує за отриманий товар майже три роки.

Ризик несприятливих наслідків ведення господарської діяльності відповідача, не може бути перекладений на позивача (стягувача), яким було фактично передана відповідачу власна продукція (товар).

Отже, невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Заявником не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про реальний фінансовий стан боржника (відомості про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу) до заяви не додано.

Отже, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що для виконання рішення суду необхідна відстрочка виконання рішення суду саме на 12 місяців.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем не подано належних доказів, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Керуючись статями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відстроченні виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 р. у справі № 917/403/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.5 ст.231, ст.ст.235,255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено 21.12.2018 р.

Суддя О.М.Тимощенко