Постанова

від 20.12.2018 по справі 640/20138/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20138/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Газ про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - заявник, ГУ ДФС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ГАЗ (код ЄДРПОУ 35839502), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 04 грудня 2018 року.

В судовому засіданні 04 грудня 2018 року судом оголошувалась перерва до 05 грудня 2018 року.

В судовому засіданні 05 грудня 2018 року представник заявника підтримала заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ГАЗ заперечувала проти задоволення вказаної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд оскаржувану ухвалу скасувати, та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незаконності, необґрунтованості та необ'єктивності рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №17356 від 23 листопада 2018 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СІТІ ГАЗ вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СІТІ ГАЗ з 29 листопада 2018 року по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів.

Вказаний наказ був отриманий представником ТОВ СІТІ ГАЗ 29 листопада 2018 року о 15:15 год. Васильчук С.С., що підтверджується матеріалами справи.

З метою проведення позапланової перевірки, 29 листопада 2018 року посадовою особою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було здійснено вихід за податковою адресою платника податків, однак, останнім було відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що складено акт №2182/26-15-14-01-01 від 29 листопада 2018 року про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки.

Рішенням від 30 листопада 2018 року №113917 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ СІТІ ГАЗ , за підтвердження обґрунтованості якого податковий орган звернувся до суду із відповідною заявою.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи

- платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У п. 81.2 ст. 81 ПК України визначено, що в разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спір про право в контексті ст. 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у вказаній законодавчій нормі.

При цьому, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Водночас, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право.

Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Разом з тим, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за поданням податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/13785/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для прийняття позивачем рішення про застосування умовного арешту майна відповідача стало те, що останнім не було допущено контролюючий орган до проведення перевірки через незгоду з наказом про її призначення і саме такий наказ ТОВ СІТІ ГАЗ оскаржило в судовому порядку.

З огляду на це та враховуючи, що обставини з приводу оскарження відповідачем зазначеного наказу стали відомі суду першої інстанції вже після відкриття провадження у цій справі, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо наявності у даному випадку спору про право та необхідності закриття провадження у справі.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року - без змін .

Повний текст постанови складено 20 грудня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма