Постанова

від 17.12.2018 по справі 814/3864/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2018 року

Київ

справа №814/3864/15

адміністративне провадження №К/9901/10990/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

за участю:

секретаря судового засідання - Головко О.В.,

представників позивача - Володькової О.О., Хобти Ю.М.,

представника Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - Романчука С.М.,

представника Головного територіального управління юстиції України в Миколаївській області - Зубрицької А.О.,

представника Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області - Хмельницького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №814/3864/15

за позовом публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод до Головного територіального управління юстиції України в Миколаївській області, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Багор-Форт", товариство з обмеженою відповідальністю "Багор-Експорт", за участю прокурора Миколаївської області про визнання протиправними дій, стягнення коштів в сумі 1214798,00 гривень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року (ухвалену під головуванням судді Желєзного І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кравця О.О., суддів: Домусчі С.Д., Єщенка О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 26 лютого 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів. Просив визнати протиправними дії (бездіяльність) підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на користь Закритого акціонерного товариства Баштанський сирзавод матеріальну шкоду в сумі 1 214 798,00 гривень.

2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ЗАТ Баштанський сирзавод 30.09.2005 придбало на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна цілісний майновий комплекс, який складався з 30 об`єктів нерухомого майна та 302 найменувань рухомого майна, що належало ТОВ "Торговий дім "Новобузький". Торги проведено ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Миколаївський аукціонний центр" 30 вересня 2005 року. Закрите акціонерне товариство "Баштанський сирзавод" придбало цілісний майновий комплекс по ціні 4 350 759,00 гривень згідно акту проведення прилюдних торгів, затвердженого в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції А.В.Пітюренко від 12 жовтня 2005 року.

5 березня 2007 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Миколаївської області Корінною В.А. була проведена передача цілісного майнового комплексу закритому акціонерному товариству Баштанський сирзавод". В процесі передачі майна встановлено, що частина майна відсутня, частина розукомплектована, що відображено в акті прийому - передачі описаного і арештованого майна від 05.03.2007. При передачі цілісного майнового комплексу встановлена недостача майна 37 найменувань в кількості 96 одиниць.

Загальна вартість майна, яке було відсутнє на момент передачі складало 1214 798,00 гривень (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок). Вартість майна встановлена відповідно до Висновку по визначенню ринкової вартості обладнання, яке належить ТОВ ТД "Новобузький" №2409-10/3 від 08.07.2005 року, складеного оцінником ОСОБА_8 і експертом Одеського НДІ судових експертиз Макусинським А.М.

Згідно даного висновку була встановлена вартість заставленого і арештованого майна ТОВ ТД "Новобузький" та цілісний майновий комплекс винесено на прилюдні торги з реалізації арештованого майна.

На думку позивача, неналежне виконання державним виконавцем вимог ст.55 Закону України Про виконавче провадження та пункту 5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій призвело до зникнення частини майна цілісного майнового комплексу ТОВ ТД Новобузький .

Державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій не забезпечена повна передача зберігачеві на зберігання всього цілісного майнового комплексу. В акті прийому - передачі описаного й арештованого майна, переданого на зберігання зберігачеві ТОВ Багор-Ескорт державним виконавцем не вказано відмінні ознаки майна, оцінка кожної одиниці предмета та загальна вартість усього майна, переданого на зберігання. Дані порушення призвели до розтрати майна та підміни одного майна іншим під час знаходження його на зберіганні ТОВ Багор -Ескорт .

В результаті неправомірних дій (бездіяльності) відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області позивачу було завдано матеріальної шкоди на суму 1 214 798,00 гривень, яку він просив суд стягнути з Державного бюджету України.

3. 20 січня 2010 року Постановою Господарського суду Миколаївської області адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії (бездіяльність) підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області стосовно не забезпечення належного збереження арештованого майна, яке належить ЗАТ Баштанській сирзавод на підставі протоколу №297/4 від 30.09.05р.;

- стягнуто з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Закритого акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" / Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 00446500/ матеріальну шкоду у вигляді вартості недостатнього майна в сумі 1 214798 (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень, 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 40 коп. судового збору.

4. Ухвалою від 29 жовтня 2013 року Одеський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційні скарги Головного управління юстиції у Миколаївській області, Відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Миколаївській області, Прокуратури Миколаївської області, Головного управління державного казначейства у Миколаївській області, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 20 січня 2010 року - без змін.

5. 22 вересня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційні скарги Головного управління юстиції у Миколаївській області та прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області задоволено частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 20 січня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду І інстанції (новий розгляд)

6. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області в частині неналежного фіксування наявності (відсутності) частини описаного майна при оформлені передачі описаного майна від зберігача майна - ТОВ Багор-Форт до зберігача майна - ТОВ Багор-Ескорт .

- в іншій частині позову відмовлено.

7. В обґрунтування судом зазначено, що нестача описаного й арештованого майна, придбаного позивачем з прилюдних торгів, сталася на охоронюваній відповідальними особами території, що не виключає імовірність недостачі (розтрати, відчуження, утаювання, викрадення, ін.) майна у зв'язку з неналежним виконанням відповідальними зберігачами обов'язків щодо збереження описаного й арештованого майна, або викрадення майна іншими особами. Проте, з'ясування вказаного питання перебуває поза межами розгляду справи за позовом до суб'єктів владних повноважень, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Доводи позивача про безспірну майнову відповідальність відповідачів в зв'язку з не передачею державним виконавцем всього майна на зберігання від одного зберігача до іншого, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Так, навіть якщо припустити, що в момент передачі майна від відповідального зберігача ТОВ Багор-Форт до відповідального зберігача ТОВ Багор-Ескорт (взаємопов'язані особи), спірного майна вже не було і при цьому державний виконавець не склав про це відповідний акт, дане порушення також не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з заподіяними позивачеві збитками.

Судом не встановлено незаконності дій державного виконавця, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з недостачею (розтратою, викраденням, зіпсуванням, ін.) описаного й арештованого майна, яке перебувало на зберіганні в ТОВ Багор-Форт та ТОВ Багор-Ескорт , а отже доводи позивача про матеріальну відповідальність держави є безпідставними.

При цьому, слушним є посилання позивача на неналежне фіксування державним виконавцем наявності (відсутності) частини описаного майна при оформлені передачі описаного майна від одного зберігача (ТОВ Багор-Форт ) до іншого (ТОВ Багор-Ескорт ). Проте, як встановлено в судовому засіданні, дане порушення не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з заподіяними позивачеві збитками.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

8. Ухвалою від 01 червня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" - залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року - без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що нестача описаного й арештованого майна ТОВ „Торговий дім „Новобузький", придбаного позивачем з прилюдних торгів, сталася на охоронюваній відповідальними особами території, що не виключає імовірність недостачі (розтрати, відчуження, утаювання, викрадення, ін.) майна у зв'язку з неналежним виконанням відповідальними зберігачами обов'язків щодо збереження описаного й арештованого майна, або викрадення майна іншими особами. Проте, з'ясування вказаного питання перебуває поза межами розгляду справи за позовом до суб'єктів владних повноважень, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд вказав, що належним засобом поновлення прав позивача мало б бути звернення в порядку господарського судочинства із позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та/або стягнення безпідставно отриманих коштів .

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, так як майно, описане актом опису й арешту майна від 05 липня 2005 року, залишилось на зберіганні ТОВ "Багор-Форт" на підставі Генерального договору і по закінченню терміну угоди державному виконавцеві не передавалось, не встановлено незаконності дій державного виконавця, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з недостачею (розтратою, викраденням, зіпсуванням, ін.) описаного й арештованого майна, що перебувало на зберіганні в ТОВ "Багор-Форт" та ТОВ "Багор-Ескорт", але наявне неналежне фіксування наявності (відсутності) частини описаного майна при оформлені передачі описаного майна від одного зберігача (ТОВ "Багор-Форт") до іншого (ТОВ "Багор-Ескорт"), яке не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з заподіяними збитками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 29 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод .

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод у повному обсязі.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року.

11. 03 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від прокуратури Миколаївської області надійшло заперечення на касаційну скаргу.

Прокурор просить касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - без змін.

12. 26 вересня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області надійшло заперечення на касаційну скаргу.

Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області просить касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі).

Позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Судами за результатами розгляду справи винесені судові рішення без проведення належного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

На думку скаржника хибним та таким, що не ґрунтується на законодавстві є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що в діях державного виконавця не встановлено причинно-наслідкового зв'язку з недостачею описаного і арештованого майна.

Саме через порушення державним виконавцем вимог статей 55, 58 Закону України Про виконавче провадження та п. п. 5.6.6., 5.8.1., 5.8.7. Інструкції про проведення виконавчих дій позивач зазнав матеріальну шкоду у розмірі вартості не переданого майна, яке було придбано позивачем з публічних торгів в розмірі 1 214 798,00 гривень.

Незважаючи на те, що в мотивувальних частинах судових рішень першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час проведення передачі майна 02 жовтня 2016 року від одного зберігача (ТОВ Багор-Форт ) до нового зберігача (ТОВ Багор-Ескорт ) не було передано частину майна на суму 1012600,00 гривень, судами не надано правової оцінки як даній обставині, так діям державного виконавця.

Суди не звернули увагу на те, що в матеріалах справи є заява прокуратури Новобузького району Миколаївської області про те, що ненадходження до них листа державного виконавця про нестачу майна.

Судами першої та апеляційної інстанцій взагалі поза увагою залишився той факт, що саме державний виконавець повинен був звернутись до суду з вимогою щодо відшкодування вартості недостачі майна відповідальними зберігачами ТОВ Багор-Форт та ТОВ Багор-Ескорт , оскільки між ними існували договірні відносини щодо зберігання описаного та арештованого майна. ПАТ Баштанський сирзавод , в свою чергу, таким правом не наділений, оскільки між ним та зберігачами відсутні будь-які цивільно-правові відносини. При цьому скаржник зазначає, що саме на державного виконавця покладає обов'язок звернення з поданням до суду чи в орган прокуратури для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.

Скаржник не погоджується з тим, що суд визнав протиправною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області тільки в частині неналежного фіксування наявності (відсутності) частини описаного майна при оформленні передачі описаного майна від зберігача майна ТОВ Багор-Форт до зберігача майна - ТОВ Багор-Ескорт , оскільки, на думку позивача, державним виконавцем було допущено ще ряд порушень.

Судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) щодо зазначення в ухвалі, якими обставинами чи нормами права спростовуються доводи, які містяться в апеляційній скарзі. Ухвала апеляційного суду повністю повторює постанову суду першої інстанції, при цьому судом не надано належної правової оцінки обставинам справи та доводам викладеним в апеляційній скарзі.

14. Заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача - Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області.

Вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Вказує, що підставою для відшкодування шкоди з Державного бюджету України, заподіяної державним виконавцем, є наявність відповідного протиправного рішення (дії або бездіяльності) державного виконавця, яке визнано протиправним в судовому порядку або внаслідок здійснення контролю за законністю виконавчого провадження, що здійснюється керівником відповідного органу ДВС. Також обов'язково має існувати причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) державного виконавця та заподіяною особі шкодою.

Вказує, що судами під час розгляду справи не було виявлено дій або бездіяльності посадових осіб органу ДВС, які перебували б у причинно-наслідковому зв'язку з заподіяною шкодою.

15. Заперечення прокурора Миколаївської області на касаційну скаргу позивача.

Вважає, що касаційна скарга відповідача безпідставна та задоволенню не підлягає.

Вказує, що безпідставними є твердження позивача щодо порушення державним виконавцем вимог статей 55, 58 Закону України Про виконавче провадження , а також п.п. 5.6.6., 5.8.1., абз. 2 п. 5.8.7. Інструкції про проведення виконавчих дій. Позивач не надав суду жодних доказів та обґрунтувань того, що державним виконавцем було вчинено порушення порядку проведення опису та арешту майна боржника, не доведено та не зазначено, які саме порушення при проведенні опису та арешту майна ТОВ Торговий дім Новобузький вчинив державний виконавець, та яким чином можливі порушення заподіяли шкоду.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. На виконанні в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Миколаївського обласного управління юстиції протягом 2004-2007 років перебував виконавчий напис приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу щодо звернення стягнення на заставлене майно ТОВ Торговий дім Новобузький для погашення заборгованості перед АКІБ Укрсиббанк в розмірі 5087957,80 гривень.

17. З метою забезпечення виконання виконавчого документа державним виконавцем звернуто стягнення на майно боржника шляхом його опису та арешту, складено акти опису й арешту від 08 вересня 2004 року серії АА 609003, від 22 листопада 2004 року серії АА 609030, від 05 липня 2005 року серії АА 002310.

18. 12 лютого 2005 року майно відповідно до актів опису та арешту від 08 вересня 2004 року серії АА 609003 та від 22 листопада 2004 року серії АА 609030, вилучено в попереднього зберігача директора ТОВ Торговий дім Новобузький та передане на зберігання за актом прийому-передачі ТОВ Багор-Форт старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції В.В. Сорокою.

19. 05 липня 2005 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції В.В. Сорокою складено акт опису й арешту майна серії АА 002310. Майно було передане на зберігання начальнику служби безпеки ТОВ Багор-Форт , про що зазначено в акті опису й арешту майна та проставлено підпис представника ТОВ Багор-Форт .

20. 30 вересня 2005 Державна акціонерна компанія „Національна мережа аукціонних центрів на підставі договору, укладеного 13 вересня 2005 року з підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції, провело прилюдні торги з реалізації арештованого майна - цілісного майнового комплексу, який належав ТОВ „Торговий дім „Новобузький та складався з 30 об'єктів нерухомого майна та 302 найменувань рухомого майна.

21. 12 жовтня 2005 року державним виконавцем складено акт проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, а саме - цілісного майнового комплексу, який складався з 30 об`єктів нерухомого майна та 302 найменувань рухомого майна, що належало ТОВ "Торговий дім "Новобузький, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Маяковського 28, що відбулися 30 вересня 2005 року. На час проведення торгів майно було в наявності.

22. Переможцем прилюдних торгів визнано ПАТ Баштанській сир завод , який придбав майно за 4 350 759,00 гривень, що підтверджується актом проведення прилюдних торгів від 12 жовтня 2005 року, затвердженим в.о. начальника ППВР відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції А.В. Пітюренко. В даному акті зазначено про сплату позивачем в повному обсязі суми 4 350 759,00 гривень.

23. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2005 року відкрито провадження у справі №4/251/05 за позовом ТОВ Торговий дім Новобузький до відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції, ЗАТ Баштанській сирзавод , ДАК Національна мережа аукціонних центрів про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

24. Ухвалою від 09 листопада 2005 року у справі №4/251/05 заборонено ЗАТ Баштанській сирзавод здійснення будь-яких дій щодо оформлення права власності на цілісний майновий комплекс, придбаний з прилюдних торгів.

25. 29 вересня 2006 року Відділом примусового виконання рішень ДВС Миколаївської області в особі в.о. начальника ВДВС Миколаївської області Антоненко Д.А. здійснено заміну зберігача описаного майна та укладено генеральний договір №10-1/2006 про відповідальне зберігання майна з ТОВ Багор-Ескорт .

26. 02 жовтня 2006 року складено акт прийому-передачі описаного й арештованого майна новому зберігачеві майна ТОВ Багор-Ескорт . Під час проведення передачі майна 02.10.2006 новому зберігачеві ТОВ Багор-Ескорт , останньому не було передано майно, яке в подальшому виявилось відсутнім, на загальну суму 1012600,00 гривень.

27. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2007 року провадження у справі №4/251/05 за позовом ТОВ Торговий дім Новобузький про визнання недійсними прилюдних торгів закрито, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

28. 05 березня 2007 року державним виконавцем за участю представників ТОВ Багор-Ескорт та ЗАТ Баштанській сирзавод проведено передачу майна, придбаного з прилюдних торгів та складено акт прийому-передачі описаного й арештованого майна, переданого на відповідальне зберігання. Під час передачі майна встановлено, що частина майна, а саме - 37 найменувань в кількості 96 одиниць, відсутня.

29. Загальна вартість відсутнього на момент передачі майна, відповідно до висновку комплексної експертизи №2409-10/30 від 08 липня 2005 року становить 1214798,00 гривень.

30. 15 березня 2007 року державний виконавець направив до прокуратури Новобузького району Миколаївської області лист №09-881 про виявлення факту розтрати описаного й арештованого майна відповідальним зберігачем.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

31. Конституція України.

33.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33.2. Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

32. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

34.1. Стаття 2. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34.2. Частина друга статті 21. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

33. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017)

35.1. Частина перша статті 2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

35.2. Частина п'ята статті 21. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

35.3. Частина перша статті 242. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35.4. Частина друга статті 242. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

35.5. Частина третя статті 242 . Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35.6. Частина четверта статті 242. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

34. Закон України Про виконавче провадження №606 - XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

36.1. Частина четверта статті 55. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

36.2. Частина перша статті 58. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

36.3. Частина друга статті 86. Збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

35. Закон України Про державну виконавчу службу №202/98-ВР від 24.03.1998 (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

37.1. Частина третя статті 11 . Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

38. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 (чинна, на час виникнення спірних правовідносин).

38.1. Пункт 5.8.7. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену Законом.

Державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи в органи прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

37. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

38. Підставою звернення до суду із даним позовом стала втрата частини описаного і арештованого майна, що було придбане позивачем у 2005 році на прилюдних торгах, але тільки у 2007 році фактично йому передано.

39. Вирішуючи спір, судами попередніх інстанцій визнано протиправною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області в частині неналежного фіксування наявності (відсутності) частини описаного майна при оформлені передачі описаного майна від зберігача майна - ТОВ Багор-Форт до зберігача майна - ТОВ Багор-Ескорт у 2006 році.

40. Однак, суди відмовили у задоволенні похідної позовної вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі вартості не переданого майна, яке було придбане позивачем на прилюдних торгах. Суди дійшли висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю державного виконавця та недостачею описаного і арештованого майна. Наведене обґрунтовано судами тим, що законодавством, яке встановлює порядок примусового виконання рішень, не передбачено порядку здійснення державним виконавцем контролю за діями відповідального зберігача описаного майна.

41. З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Верховного Суду не погоджується та вважає їх помилковими з огляду на таке.

42. Порядок вчинення виконавчих дій регулюється Законом України Про виконавче провадження та Інструкцією про проведення виконавчих дій.

43. За змістом статті 58 Закону України Про виконавче провадження та п. 5.8.7. Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5 при передачі майна відповідальному зберігачеві державний виконавець зобов'язаний скласти акт опису майна. Державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи органів прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.

44. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що такі дії повинні вчинятися саме державним виконавцем до фактичної передачі майна у власність набувачу, оскільки договір про зберігання майна укладався між державним виконавцем та відповідальним зберігачем. При цьому, набувач майна не є стороною наведеного вище договору та позбавлений можливості впливу на здійснення контролю за належним його виконанням.

45. Як встановлено судами, із листом до прокуратури Новобузького району Миколаївської області державний виконавець звернувся 15 березня 2007 року, тобто після фактичної передачі майна 05 березня 2007 року ПАТ Баштанський сирзавод .

46. Таким чином, державний виконавець вчинив протиправну бездіяльність у зв'язку із неналежним фіксуванням наявності (відсутності) частини описаного майна при його оформлені передачі від зберігача майна - ТОВ Багор-Форт до зберігача майна - ТОВ Багор-Ескорт у 2006 році, що в подальшому призвело до фактичної передачі позивачу лише частини майна, придбаного ним на прилюдних торгах.

47. Відповідно, така бездіяльність відповідача стала наслідком того, що позивач недоотримав майно на суму 1 214 798, 00 гривень відповідно до переліку, складеного головним інженером ЗАТ Баштанський сирзавод на основі вартості майна згідно з висновком по визначенню ринкової вартості обладнання №2409-10/3 від 08 липня 2005 року.

48. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про наявність у позивача права на відшкодування завданої йому шкоди внаслідок втрати частини майна. При цьому, при визначенні механізму реалізації такого права слід виходити з наступного.

49. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

50. Як встановлено судами, згідно акту проведення прилюдних торгів, затвердженого в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції А.В.Пітюренко від 12 жовтня 2005 року ЗАТ "Баштанський сирзавод" придбав у власність цілісний майновий комплекс, що належав ТОВ "Торговий дім "Новобузький" та сплатив за нього 4 350 759, 00 грн.

Разом з тим, на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09 листопада 2005 року у справі №4/251/05 ЗАТ Баштанській сирзавод був обмежений в праві здійснювати будь-які дії щодо оформлення права власності на цілісний майновий комплекс, придбаний з прилюдних торгів.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним майном з листопада 2005 до 5 березня 2007 року та здійснювати контроль за його збереженням.

В цей час з листопада 2005 року по березень 2007 року майно знаходилось на зберіганні третіх осіб по справі відповідно до договору від 11 лютого 2005 року, укладеного між підрозділом примусового виконання рішень Відділу ДВС Миколаївського обласного управління юстиції та ТОВ БаГор - Форт та від 29 вересня 2006 року, укладеного між Відділом примусового виконання рішень ДВС Миколаївської області та ТОВ БаГор - Ескорт .

При передачі 5 березня 2007 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Миколаївської області Корінною В.А. цілісного майнового комплексу закритому акціонерному товариству Баштанський сирзавод" було виявлено нестачу частини майна, загальна вартість якого складає 1 214 798,00 гривень, що було визнано сторонами по справі.

51. З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що з огляду на загальні цілі Конвенції лише утримання держави від певних дій може виявитись недостатнім для ефективного застосування Конвенції як цілісного інструменту. За певних умов бездіяльність держави несе більші ризики для захищеності права власності, ніж відповідні втручання.

52. Позитивні зобов'язання держави можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності. Зокрема, в світлі даної справи, мова йде про обов'язок держави певним чином відреагувати на стверджувальні втручання у права позивача, гарантовані Конвенцією, що були вчинені приватними особами (у даному випадку - відповідальними зберігачами майна - ТОВ Багор-Форд та ТОВ Багор-Ескорт ). Такі заходи мають бути виправдані та пропорційні.

53. Важливе значення у даному випадку має той факт, що позивач не мав реальної можливості контролювати та впливати на правовідносини, які склалися між державним виконавцем та відповідальним зберігачем відповідно до умов цивільно-правових договорів, оскільки не був стороною правочинів. Натомість, такими повноваженнями наділена держава в особі державного виконавця.

54. Відповідно, в такому разі суди не можуть посилатися на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною бездіяльністю державного органу (посадової особи) та завданими позивачу збитками у разі, якщо протиправна дія, що порушила право особи на мирне володіння майном, вчинена юридичною особою приватного права.

55. Таким чином, ПАТ Баштанський сирзавод , як добросовісний набувач, мав правомірні очікування отримати у власність майно, придбане ним на публічних торгах, у повному обсязі.

Саме державна виконавча служба повинна була забезпечити належний контроль за виконанням умов генеральних договорів, укладених із третіми особами.

56. Враховуючи позитивні зобов'язання держави відповідно до Конвенції щодо охорони та захисту права власності, саме Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області мав забезпечити контроль над належним зберіганням та передачею ПАТ Баштанський сирзавод майна цілісного майнового комплексу, придбаного ним за результатами прилюдних торгів, та, відповідно, відшкодувати шкоду, завдану позивачу в результаті втрати частини майна, за яке він сплатив кошти у розмірі 1 214 798, 00 гривень.

57. Посилання відповідача на ту обставину, що втрата частини майна стала наслідком протиправних дій відповідального зберігача, не звільняє його від відповідальності за завдану шкоду. Наведене є приводом для вчинення державним виконавцем дій, передбачених абзацом 2 пункту 5.8.7 Інструкції про проведення виконавчих дій або звернення до суду.

58. Враховуючи вищезазначене колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог, а тому судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

59. Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

60. Згідно з частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

61. Відповідно до платіжного доручення №1 від 22 червня 2016 року ПАТ Баштанський сирзавод за подання касаційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 2044 грн 088 коп. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Верховний Суд доходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області вказаної суми судового збору.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод - задовольнити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі №814/3864/15- скасувати. Прийняти нове судове рішення. Позов задовольнити повністю.

3.Визнати протиправною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, що призвели до завдання публічному акціонерному товариству Баштанський сирзавод матеріальних збитків у сумі 1 214 798, 00 гривень.

4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Центральний, 141-В, ЄДРПОУ 37992030) на користь публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод (56100, м. Баштанка, Миколаївська область, вул. Заводська, 4, ЄДРПОУ 00446500) матеріальну шкоду у вигляді вартості недостатнього майна в сумі 1 214 798,00 (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень.

5. Стягнути на користь публічного акціонерного товариства Баштанський сирзавод (56100, м. Баштанка, Миколаївська область, вул. Заводська, 4, ЄДРПОУ 00446500) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 2044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх